46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
06 жовтня 2022 року м.Тернопіль Справа № 921/668/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
при секретарі судового засідання Свергун О.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву №626 від 26.09.2022 (вх.№6294 від 26.09.2022) Комунального підприємства «Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр» Тернопільської міської ради, м.Тернопіль
про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів
у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРНОПІЛЬ-ВМП», м.Тернопіль
до відповідача: Комунального підприємства «Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр» Тернопільської міської ради, м.Тернопіль
про стягнення 278928грн,
за участю представників:
заявника: Дригуш Я. М., юрисконсульт, доручення №59 від 21.01.2022.
стягувача: Вальчук М.П., керівник, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №26795293 від 30.03.2021;
органу ДВС: Хлистун Д.В., старший державний виконавець, довіреність №87827 від 20.12.2021.
Зміст поданої заяви.
Комунальне підприємство «Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр» Тернопільської міської ради, м.Тернопіль звернулося 26.09.2022 (згідно з відтиском штампу вхідної кореспонденції суду за вх.№6294) до Господарського суду Тернопільської області із заявою №626 від 26.09.2022 (вх.№6294 від 26.09.2022), у якій просить суд:
- визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Тернопільської області від 09.05.2022, виданий на примусове виконання рішення від 09.05.2022 про стягнення з КП «Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр» Тернопільської міської ради на користь ТОВ «ТЕРНОПІЛЬ-ВМП» - 278928,00грн боргу, 4185грн судового збору та 7550,84грн витрат, пов'язаних з проведенням експертизи;
- стягнути з Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) на користь КП «ТМЛДЦ» ТМР безпідставно одержані кошти в сумі 27892,00грн (виконавчий збір).
В обґрунтування поданої заяви підприємство зазначає, що державним виконавцем безпідставно відкрито 17.05.2022 виконавче провадження №69026789 з примусового виконання наказу від 09.05.2022 №921/668/21, оскільки боржником в добровільному порядку 12 травня 2022 року скеровано на виконання до Управління Державної казначейської служби України у м.Тернополі платіжні доручення №213 на суму 278928,00грн, №3423 на суму 4185,00грн, №3424 на суму 7550,00грн. Відтак, на переконання заявника ним вчинено всі необхідні дії на виконання судового рішення, а тому вказує, що виконавче провадження №69802897 про стягнення з підприємства 27892,80грн виконавчого збору відкрите 07.09.2022 неправомірно.
Заяви по суті поданої заяви, позиція інших учасників провадження.
Стягувачем подано клопотання №95 від 03.10.2022 (вх.№6427 від 03.10.2022), у якому повідомлено суду про виконання судового рішення від 12.04.2022 в повному обсязі, у зв'язку з чим просить залишити без розгляду заяву відповідача №626 від 26.09.2022 (вх.№6294 від 26.09.2022).
Відділом ДВС у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) подано заперечення, згідно яких зазначено наступні обставини:
- в провадженні державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження №69026789 від 17.05.2022 з примусового виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.04.2022, відкрите на підставі наказу від 09.05.2022 про стягнення з КП «Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр» Тернопільської міської ради на користь ТОВ «ТЕРНОПІЛЬ-ВМП» 278928грн боргу, 4185грн в повернення сплаченого судового збору та 7550,84грн витрат, пов'язаних з проведенням експертизи;
- на підставі ст.ст.3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» 17.05.2022 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору;
- у зв'язку з відстроченням виконання судового рішення до 01 вересня 2022 року на підставі ухвали суду від 14.06.2022, державним виконавцем 20.06.2022 винесено постанову про відстрочення виконання рішення суду;
- 06.09.2022 до Відділу ДВС надійшла заява стягувача про повернення наказу від 09.05.2022 у зв'язку з оплатою боржником заборгованості, стягнутої за рішенням суду від 12.04.2022 у даній справі;
- державним виконавцем на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» 07.09.2022 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 27892,80грн виведено в окреме виконавче провадження №69802897;
- боржником 15.09.2022 у Відділі ДВС отримано інформацію про рахунок для оплати виконавчого збору №69802897 від 07.09.2022;
- 16.09.2022 державним виконавцем винесено постанову про закінчення даного виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 України «Про виконавче провадження», у зв'язку зі сплатою боржником 27892,80грн виконавчого збору згідно з платіжним дорученням №3824 від 15.09.2022.
З урахуванням наведених обставин, орган ДВС вважає подану заяву боржника безпідставною, вказуючи, що на момент відкриття виконавчого провадження №69026789 від 17.05.2022 стягувачем не було отримано коштів, стягнутих згідно з рішенням суду від 12.04.2022. Водночас, з інформації, наданої органом ДПС у боржника, окрім Державної казначейської служби, є відкриті банківські рахунки в інших фінансових установах, тому вважає, що боржник мав можливість виконати судове рішення добровільно до відкриття виконавчого провадження. З приводу стягнення виконавчого збору, то органом ДВС зазначено, що стягнення виконавчого збору, в силу вимог Закону України «Про виконавче провадження», є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від вчинених заходів і є встановленою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує здійснення виконання судового рішення боржником за допомогою стимулювання виконання виконавчого документа. Таким чином, державний виконавець вважає, що діяв в межах наданих законом повноважень та у відповідності до норм закону, тому відсутні законні підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та повернення боржнику сплаченого виконавчого збору.
Процесуальні дії суду по розгляду заяви.
Ухвалою суду від 27.09.2022 заяву №626 від 26.09.2022 (вх.№6294 від 26.09.2022) Комунального підприємства «Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр» Тернопільської міської ради прийнято до розгляду в судовому засіданні, яке призначено на 06.10.2022, про що повідомлено учасників справи та орган ДВС, зокрема шляхом направлення ухвали суду на електронні поштові адреси та за допомогою телефонограми.
У судовому засіданні представники позивача (стягувача), відповідача (боржника) та органу ДВС підтримали доводи та заперечення, наведені у заявах по суті.
В судовому засіданні 06.10.2022 оголошено вступну і резолютивну частини ухвали у відповідності до ст.240 ГПК України.
Обставини справи.
12 квітня 2022 року Господарським судом Тернопільської області у даній справі постановлено рішення про задоволення позову; стягнуто з Комунального підприємства «Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр» Тернопільської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРНОПІЛЬ-ВМП» 278928грн боргу, 4185грн в повернення сплаченого судового збору та 7550,84грн витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, про що 09.05.2022 видано наказ.
Як вбачається з матеріалів справи, наказ суду був пред'явлений для примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (виконавче провадження №69026789).
З метою добровільного виконання судового рішення, 12 травня 2022 року боржником (заявником) оформлено платіжні доручення №213 на суму 278928,00грн, №3423 на суму 4185,00грн, №3424 на суму 7550,00грн, які скеровано для виконання в Управління Державної казначейської служби України у м.Тернополі (копії платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи).
Державним виконавцем 17.05.2022 винесено постанову про розмір витрат виконавчого провадження, якою визначено для боржника загальну суму мінімальних витрат в розмірі 200,00грн; постанову про стягнення з боржника 29066,38грн виконавчого збору.
В ході виконавчого провадження державним виконавцем було з'ясовано, що у боржника відкриті банківські рахунки в таких фінансових установах: АБ «УКРГАЗБАНК», Тернопільській філії АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «ПУМБ», Державній казначейській службі.
З метою забезпечення примусового виконання рішення та задля забезпечення збереження майна боржника, керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 17.05.2022 винесено постанову про арешт коштів боржника, на підставі якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику - КП «Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр» Тернопільської міської ради.
Між тим, платіжні доручення, на підставі яких боржником перераховано кошти з рахунку, відкритому у Державній казначейській службі, на банківський рахунок стягувача в добровільному порядку на виконання рішення господарського суду від 12.04.2022 у справі №921/668/21, Управлінням Державної казначейської служби України у м.Тернополі не виконані, тому органом ДВС повідомлено боржника про відсутність законних підстав для зняття арешту з рахунків (лист №27326 від 26.05.2022).
За інформацією, що міститься у листах Управління державної казначейської служби України у місті Тернополі №206/700 від 30.05.2022, №2-06/1079 від 22.08.2022 слідує, що платіжне доручення №213 від 12.05.2022 на суму 278928,00грн, що складає суму заборгованості боржника, стягнутої на підставі судового рішення від 12.04.2022 №921/668/21 за поточний ремонт приміщень, відповідно до пп.3 п.19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №590 від 9 червня 2021 року, буде оплачене з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунку.
Ухвалою суду від 14.06.2022 задоволено заяву боржника та відстрочено виконання рішення від 12.04.2022 до 01 вересня 2022 року або до перерахунку Управлінням Державної казначейської служби України у місті Тернополі грошових коштів на рахунок стягувача - ТОВ «ТЕРНОПІЛЬ-ВМП», а ухвалою суду від 09.09.2022 надано відстрочку виконання до 01 грудня 2022 року.
З урахуванням ухвали суду від 14.06.2022 державним виконавцем 20.06.2022 винесено постанову про відстрочення виконання рішення; постанову про зупинення виконавчих дій до 01.09.2022 або до перерахунку Управлінням Державної казначейської служби України у місті Тернополі грошових коштів на рахунок стягувача (п.6 ч.1 ст.34, ст.35 Закону України «Про виконавче провадження»).
20.06.2022 державним виконавцем на підставі статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника, на підставі якої знято арешт з усіх рахунків боржника.
Згодом, за результатами розгляду заяви стягувача про повернення наказу №921/668/21 від 12 квітня 2022 року з підстави виконання боржником наказу від 09.05.2022, державним виконавцем 07.09.2022 поновлено виконавче провадження №69026789 та винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; стягнення виконавчого збору в розмірі 27892,80грн та витрати виконавчого провадження в сумі 200грн винесено в окремі виконавчі провадження.
Як вбачається з долучених до справи документів та інформації про виконавче провадження з Автоматизованої системи виконавчого провадження, старшим державним виконавцем Відділу ДВС у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Хлистун Діаною Василівною 07.09.2022 відкрито виконавче провадження №69802897 про примусове виконання постанови №69026789 від 17.05.2022 про стягнення 27892,80грн виконавчого збору з Комунального підприємства «Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр» Тернопільської міської ради.
Встановлено, що Комунальним підприємством «Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр» Тернопільської міської ради постанову №69026789 від 17.05.2022 про стягнення 27892,80грн виконавчого збору виконано на підставі платіжного доручення №3824 від 15.09.2022. Відтак, 16.09.2022 державним виконавцем на підставі п.9 ч.9 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №69802897 про примусове виконання постанови №69026789 від 17.05.2022 про стягнення 27892,80грн виконавчого збору.
Заявник стверджує, що виконання наказу господарського суду від 09.05.2022 у справі №921/668/21 не залежало від волі боржника, оскільки ним до відкриття виконавчого провадження оформлено платіжні документи про перерахування всієї суми заборгованості, стягнутої згідно судового рішення від 12.04.2022, тому державним виконавцем неправомірно відкрито виконавче провадження №69026789 від 17.05.2022, а в подальшому безпідставно стягнуто витрати виконавчого провадження. Наведене послугувало підставою для звернення до господарського суду із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області від 09.05.2022 про примусове виконання рішення від 12.04.2022; про стягнення з Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) в користь КП «ТМЛДЦ» ТМР безпідставно одержаних коштів в сумі 27892,00грн (виконавчого збору).
Мотиви, з яких суд виходить постановляючи ухвалу.
Статтею 326 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.327 ГПК України)
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Враховуючи імперативні приписи ст.129-1 Конституції України, статей 18, 326 ГПК України щодо обов'язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення ст.328 ГПК України визначають можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення
Згідно з частиною 2 статті 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.
При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:
- матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);
- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред'явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред'явлення до виконання (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №910/8794/17).
В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі №910/8665/17.
Виконання рішення суду проводиться лише тим способом, який визначено у рішенні, або в порядку статті 331 ГПК України цей спосіб і порядок виконання може бути змінений.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Таким чином, виконавчий документ може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у разі добровільного виконання обов'язку боржником саме поза межами виконавчого провадження. Якщо ж обов'язок було виконано боржником в межах виконавчого провадження, такий наказ не підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а виконавче провадження підлягає закінченню у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Частиною 1 статті 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи встановлено, що виконання наказу з Господарського суду Тернопільської області від 09.05.2022 №921/668/22 про стягнення з Комунального підприємства «Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр» Тернопільської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРНОПІЛЬ-ВМП» 278928грн боргу, 4185грн в повернення сплаченого судового збору та 7550,84грн витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, здійснювалося у виконавчому провадженні №69026789 від 17.05.2022.
В подальшому, на підставі заяви стягувача про повернення наказу №921/668/21 від 09.05.2022, яка обґрунтована фактом надходження грошових коштів на рахунок стягувача, державним виконавцем 07.09.2022 в межах виконавчого провадження №69026789 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1 ч.1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, виконавче провадження №69026789 не закривалося у зв'язку з добровільним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження»), а виконавчий документ повернуто за заявою стягувача, тобто з іншої правової підстави.
З наявних доказів не вбачається, що у боржника був відсутній обов'язок виконати рішення суду та що такий обов'язок припинився у зв'язку із добровільним виконанням рішення суду до відкриття виконавчого провадження №69026789, адже платіжні доручення, оформлені боржником на виконання судового рішення від 12.04.2022, не виконувалися фінансовою установою - Державною казначейською службою, відтак кошти стягувачу не сплачувалися. Такі розрахунково-касові операції проведено органом Казначейства 28.09.2022.
Посилання заявника на те, що виконання рішення від 12.04.2022 не залежало від його волі і виключає його вину не можуть слугувати підставами для визнання наказу від 09.05.2022 таким, що не підлягає виконанню, як іншої підстави, визначеної у ст.328 ГПК України.
Проаналізувавши встановлені обставини, суд доходить висновку про відсутність підстав у розумінні ст.328 ГПК України для визнання наказу Господарського суду Тернопільської області від 09.05.2022 у справі №921/668/21 таким, що не підлягає виконанню.
Щодо вимоги про стягнення 27892,80грн виконавчого збору, суд відзначає наступне.
За ч.3 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
У даному випадку, державним виконавцем на підставі наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», 07.09.2022 винесено постанову про повернення стягувачу виконавчого документа - наказу від 09.05.2022, та зазначено про виокремлення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Відповідно, 07.09.2022 органом ДВС відкрито виконавче провадження №69802897 з примусового виконання постанови Відділу ДВС у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) №69026789 від 17.05.2022 про стягнення 27892,80грн виконавчого збору з боржника - Комунального підприємства «Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр» Тернопільської міської ради.
Постанова №69026789 від 17.05.2022 про стягнення виконавчого збору та постанова №69802897 від 07.09.2022 про відкриття виконавчого провадження є чинними і доказів протилежного матеріали справи не містять. КП «Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр» Тернопільської міської ради виконано постанову №69026789 від 17.05.2022, що підтверджується платіжним дорученням №3824 від 15.09.2022 про сплату 27892,80грн, у зв'язку з чим виконавче провадження №69802897 від 07.09.2022 закінчено 16.09.2022, про що державним виконавцем винесено постанову.
Відтак, підстави для повернення боржнику коштів в сумі 27892,80грн виконавчого збору, відсутні.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З урахуванням положень ч.2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» до юрисдикції адміністративних судів належать справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
Тобто, оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, здійснюється в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постановах від 06.06.2018 у справі №921/16/14-г/15, від 14.11.2018 у справі №906/515/17, від 13.03.2019 у справі №545/2246/15-ц, від 03.04.2019 у справі №370/1034/15-ц, у справі №370/1288/15-ц, від 21.08.2019 у справі №381/2126/18, від 05.05.2020 у справі №589/117/17, від 23.06.2020 у справі №705/1804/13-ц.
Таким чином, боржник вправі оскаржити постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 27892,80грн до адміністративного суду.
Враховуючи викладене, у задоволенні заяви Комунального підприємства «Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр» Тернопільської міської ради про визнання наказу від 09.05.2022 таким, що не підлягає виконання та стягнення з органу ДВС 27892,00грн слід відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.
Керуючись ст.ст.232, 234, 235, 255, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні заяви №626 від 26.09.2022 (вх.№6294 від 26.09.2022) Комунального підприємства «Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр» Тернопільської міської ради про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - наказу Господарського суду Тернопільської області від 09.05.2022 року у справі №921/688/21 та стягнення на користь КП «ТМЛДЦ» ТМР безпідставно одержаних коштів в сумі 27892,00грн, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу складено та підписано 13.10.2022.
Суддя Н.О. Андрусик