11.10.2022м. СумиСправа № 920/345/22
Господарський суд Сумської області у складі
судді Резніченко О.Ю.,
розглянувши без повідомлення учасників справи матеріали справи
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ,
до відповідача: Фізичної особи - ОСОБА_2
про стягнення 185 091 грн. 84 коп.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Позивач звернувся з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача 185 091 грн. 84 коп. заборгованості по договору оренди нежитлового приміщення №01 від 12.05.2020, а саме: 154000 грн 00 коп. основного боргу, 4422 грн 52 коп. - 3% річних, 24255 грн. 00 коп. інфляційних витрат та 2414 грн 52 коп. пені.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що між сторонами було укладено Договір оренди. Позивач передав у користування відповідачу майно, проте відповідач має несплачену заборгованість по орендній платі. Тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, 3% річних та інфляційних збитків.
Ухвалою суду від 26.07.2022 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу без проведення судового засідання.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась на адресу відповідача, яка була зазначена позивачем, однак була повернута на адресу суду 15.08.2022 з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою.
26.08.2022 судом був зроблений Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яким підтверджено адресу відповідача, яка була зазначена позивачем у позовній заяві.
Крім того, з даного витягу судом було встановлено, що станом 26.08.2022 підприємницьку діяльність суб'єкта господарювання - ОСОБА_3 припинено.
Ухвалою суду від 26.08.2022 розгляд справи було відкладено на 20.09.2022 та зроблено запит до Центру надання адміністративних послуг у м. Суми про зареєстроване місце проживання фізичної особи ОСОБА_2 .
05.09.2022 судом отримано витяг з реєстру територіальної громади №14.03-08/231070 від 29.08.2022 (вх. №4061), з якого вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрована з 18.05.2019 р. за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 20.09.2022 розгляд справи було відкладено на 11.10.2022.
Відповідно до інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» ухвала суду відповідачем не отримана, та відправлення повернуто на адресу суду з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Отже, ухвала суду направлялась на адресу відповідача, підтверджену даними реєстру, а тому відповідач вважається належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, оскільки судом вчинені всі дії, які передбачені ст. 120 ГПК України.
Відповідачем відзив на позовну заяву не подано.
Суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Пункт 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України закріплює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких с фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
У пунктах 4.17. - 4.23. постанови від 13.02.2019 по справі № 910/8729/18 Велика Палата Верховного Суду роз'яснила, що відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
За частиною першою статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
За положеннями статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.08.2022 підприємницьку діяльність суб'єкта господарювання - ОСОБА_3 припинено.
Отже, відповідно до вказаних змін, з 15.12.2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалась зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, а також у постанові Верховного суду від 27.02.2019 у справі № 724/38/18, а також підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №127/23144/18.
12.05.2020 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5 було укладено договір оренди нежитлового приміщення №01 про передачу в оренду на умовах, визначених Договором, розташованого в АДРЕСА_2 , загальною площею 48,8 кв.м., для розміщення салону. Вищезазначене підтверджується копією Договору (а.с.11-18).
Позивач передав відповідачу зазначене майно 01.06.2022, що підтверджується копією відповідного акту (а.с.20).
Відповідно до п. 11.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріпленнями печатками сторін та діє 11 квітня 2023 року.
Згідно з п. 4.1. Договору орендна плата становить 7000 грн 00 коп. без ПДВ.
Пунктом 4.2. Договору передбачено, що орендна плата починає нараховуватись 01 червня 2020 року, з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкта, і нараховується по дату фактичного повернення об'єкту оренди від орендаря орендодавцю.
Зі змісту п. 4.3. Договору вбачається, що орендна плата сплачується відповідачем у готівковій та безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача, вказаний у цьому договорі.
Орендар сплачує орендну плату щомісяця авансом не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний.
Орендар протягом 5 банківських днів після підписання даного Договору повинен сплатити орендодавцю гарантійний платіж, який враховується, як плата за останній місяць оренди. Після підписання Акту прийому-передачі приміщення орендар протягом 5 банківських днів сплачує орендодавцю орендну плату за перший місяць оренди.
Позивачем до матеріалів справи надано розрахунок заборгованості з орендної плати за період з 01.08.2020 до 31.05.2022 (а.с.3, 21-22).
Оскільки відповідач (станом на 31.05.2022) заборгованість не сплатив, то позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому вказані вище обставини доведені позивачем перед судом належними та допустимими доказами, про які зазначено вище та є такими, що встановлені судом.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Щодо стягнення основної суми боргу.
Згідно з ст.ст. 526, 530 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений договором строк. Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до п. 5.3.1. Договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.
Позивачем заявлена до стягнення заборгованість за період з 01.08.2020 до 31.05.2022 у розмірі 154000 грн 00 коп. Як вже зазначалось, вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, розрахунком позивача.
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 154000 грн 00 коп. боргу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо стягнення пені.
Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно з п. 8.2 Договору за несвоєчасну оплату платежів, передбачених умовами Договору, орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно внесеної суми за кожний день прострочення платежу.
Позивачем наданий до матеріалів справи розрахунок пені (а.с. 81, 85, 89, 93, 97, 101).
Враховуючи порушення строків виконання відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, то вимога позивача про стягнення з відповідача 2414 грн 52 коп. пені (за загальний період з 01.12.2021 по 31.05.2022) є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних збитків.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4422 грн 52 коп.-3% річних та 24255 грн 00 коп. інфляційних збитків, нарахованих за період з 01.08.2020 по 31.05.2022.
Позивачем наданий до матеріалів справи розрахунок 3% річних та інфляційних збитків (а.с.21-100).
Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4422 грн 52 коп.-3% річних та 24255 грн 00 коп. інфляційних збитків, нарахованих за період з 01.08.2020 по 31.05.2022, є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору.
Керуючись ст. ст.123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Фізичної особи - ОСОБА_2 про стягнення 185091 грн. 84 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 154000 грн 00 коп. основного боргу, 4422 грн 52 коп. - 3% річних, 24255 грн. 00 коп. інфляційних витрат та 2414 грн 52 коп. пені, 2776 грн 38 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено 14.10.2022.
Суддя О.Ю. Резніченко