05.10.2022 Справа № 914/1292/22
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Тараса РИМА,
за участю секретаря судового засідання Лілії БЕРНАЦЬКОЇ,
представників сторін:
позивача:Роман БОЧКАРЬ,
відповідача:Наталія БУРДІНА,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордіск" (надалі - ТОВ "Нордіск" або Позивач),
до відповідача:Приватного акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод" (надалі - Завод або Відповідач),
про:стягнення 701'193,25 гривень.
I. ПРОЦЕДУРИ.
1. Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Відповідача про стягнення 1'660'182,97 гривень.
2. Ухвалою від 22.06.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 20.07.2022.
3. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.
4. Ціна позову змінювалася з огляду на зменшення позовних вимог Позивачем.
5. Суд створив усі можливості учасникам справи для висловлення своїх доводів і заперечень, повідомлення усіх відомих їх обставин та подання усіх можливих доказів, вирішив усі подані клопотання, а також виконав решта завдань підготовчого провадження. Зазначене стало підставою для того, що суд ухвалою від 21.09.2022 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 05.10.2022.
6. У судовому засіданні 05.10.2022 суд ухвалив рішення у справі, проголосивши його вступну та резолютивну частини.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Позиція позивача.
7. Відповідач у порушення умов укладеного договору поставки № ВКЗ-062/22 від 06.04.2022 не оплатив у визначені строк та обсязі вартості товару, прийнятого від Позивача. Це стало підставою для нарахування пені та 3 % річних.
8. Посилання Відповідача на форс-мажорні обставини як підстави для звільнення від відповідальності є безпідставним, адже сторони уклали договір поставки під час дії воєнного стану. Незважаючи на це, передбачили в договорі відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов'язання.
9. Отже, предметом позову, з урахуванням зменшення позовних вимог, є стягнення 701'193,25 грн:
9.1. 600'400,00 грн основного боргу.
9.2. 89'993,97 грн пені, нарахованої за період 07.06.2022-17.09.2022.
9.3. 10'799,28 грн - 3 % річних, нарахованих за період 07.06.2022-17.09.2022.
10. Підставою позову є порушення Відповідачем обов'язку з оплати вартості отриманого товару в межах зобов'язання, яке виникло з договору поставки № ВКЗ-062/22 від 06.04.2022.
11. Позивач зазначив у позові, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з таких сум:
11.1. 10'517,90 грн витрат на оплату судового збору.
11.2. 125'000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заперечення відповідача.
12. Відповідач визнав основний борг у розмірі 1'650'400,00 гривень.
13. Відповідач заперечує стягнення пені та 3 % річних з огляду на наявність форс-мажорних обставин - російської збройної агресії проти України. Ця обставина спричинила значний спад фінансових можливостей, адже єдиним акціонером і основним замовником послуг Відповідача є АТ "Укрзалізниця", яке зіткнулося зі значними труднощами майнового характеру. Відповідач є стратегічним підприємством критичної інфраструктури, усі виробничі та економічні потуги якого спрямовані на відновлення зруйнованих безперервними обстрілами залізничних колій, доріг та локомотивів, що не дає можливості здійснити своєчасну оплату за договорами поставки.
14. Розмір витрат на професійну правничу допомогу є не обґрунтованим та неспівмірним зі складністю цієї справи, яка за своєю суттю є типовою, одноепізодною, обставини в якій не оспорюються.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
15. До предмету доказування у цій справі належать обставини, пов'язані з виникненням цивільно-правових відносин з поставки товару, виконання сторонами цього зобов'язання. Крім того, суду належить перевірити правильність проведених Позивачем розрахунків.
Виникнення цивільно-правових відносин з поставки товару.
16. Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві, товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну суму.
17. Сторони у справі уклали договір поставки № ВКЗ-062/22 від 06.04.2022 (надалі - Договір від 06.04.2022) (а. с. 19-26). У цей же день сторони уклали додаткову угоду № 1 (а. с. 28). За умовами Договору від 06.04.2022 постачальник (Позивач) зобов'язується поставити (передати) у власність замовника (Відповідач), а замовник прийняти та оплатити товар, найменування, марка й кількість якого вказується в специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені в цьому договорі (пункт 1.1).
18. Отже, між сторонами цієї справи виникли цивільно-правові зобов'язання з поставки товару на підставі укладеного Договору від 06.04.2022.
19. Сторони узгодили поставку коліс зубчатих на загальну суму 4'153'440,00 грн, про що свідчить специфікація № 1 (а. с. 27). В подальшому сторони зменшили ціну поставки до 3'998'400,00 грн, про що свідчить специфікація № 2 (а. с. 29).
Виконання сторонами Договору від 06.04.2022.
20. На виконання умов Договору від 06.04.2022 Позивач поставив, а Відповідач прийняв товару на загальну суму 3'998'400,00 грн, про що свідчать: видаткова накладна № 19 від 06.04.2022 на суму 3'998'400,00 грн (а. с. 31), довіреність № 202 від 06.04.2022 (а. с. 32) і товарно-транспортна накладна № 0604-01 від 06.04.2022 (а. с. 33-34).
21. Відповідно до пункту 4.1 Договору від 06.04.2022 розрахунки за поставлений товар здійснюються упродовж 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки товару. Отже, Відповідач зобов'язаний був оплатити вартість отриманого товару не пізніше 06.06.2022.
22. Відповідач за отриманий товар сплатив 2'348'000,00 грн, про що свідчать платіжні доручення:
22.1. № 3151 від 13.05.2022 на суму 998'000,00 грн (а. с. 38).
22.2. № 3220 від 16.05.2022 на суму 750'000,00 грн (а. с. 35).
22.3. № 3403 від 25.05.2022 на суму 300'000,00 грн (а. с. 36).
22.4. № 3848 від 10.06.2022 на суму 300'000,00 грн (а. с. 37).
23. Отже, станом на час подання позову існував борг у розмірі 1'650'400,00 грн, що Відповідач визнав.
24. Після відкриття провадження у справі Відповідач сплатив 1' 050' 000,00 грн:
24.1. 500'000,00 грн, про що свідчить платіжне доручення № 4058 від 01.07.2022 (а. с. 63).
24.2. 550'000,00 грн, про що свідчить платіжне доручення № 5322 від 19.09.2022 (а. с. 184).
25. У зв'язку з цим Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просить стягнути з Відповідача 600'400,00 грн основного боргу. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 600'400,00 грн основного боргу є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
Щодо стягнення пені.
26. Відповідно до пункту 7.3 Договору від 06.04.2022 у разі порушення строків оплати замовник (Завод) сплачує постачальнику (ТОВ "Нордіск") пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
27. Суд погоджується з правильністю розрахунку пені Позивача (89'993,97 грн).
Щодо форс-мажорних обставин.
28. Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
29. Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
30. Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. При цьому той факт, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що їх наявність може бути засвідчена відповідним компетентним органом.
31. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд й у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
32. Верховний Суд у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/228717 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
33. Отже, наявність форс-мажорних обставин не є автоматичною підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань, стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.
34. Суд погоджується з Позивачем у тій частині, що сторони уклали Договір від 06.04.2022 після початку російської збройної агресії та введення воєнного стану в Україні. Умови цього договору передбачають настання відповідальності за порушення виконання зобов'язань у формі пені. За таких обставин Відповідач, погоджуючись на відповідні положення, повинен був усвідомлювати, в яких умовах йому доведеться виконувати свої зобов'язання.
35. Зазначене, однак, не виключає можливості впливу цих же обставин після укладення договору. Проте в такому випадку Відповідачу належало довести, що після укладення договору ці обставини істотно змінилися (погіршилися) та суттєво вплинули на можливість виконання договору. Таких аргументів Відповідач не навів, а доказів не надав.
36. Позивач, заперечуючи звільнення Позивача від сплати пені та 3% річних, подав такі докази:
36.1. Після відкриття провадження у справі Відповідач оголошував тендер на закупівлю вартістю 9'676'800,00 грн, про що свідчить протокол тендерного комітету від 09.08.2022 (а. с. 139).
36.2. На веб-сайті системи публічних закупівель зазначено, що Відповідач у 2022 році в період дії воєнного стану оголошував велику кількість закупівель (а. с. 141-142, 146-152).
37. Аналізуючи зазначені у пунктах 36.1-36.2 цього рішення докази, суд вважає, що факт оголошення закупівель не свідчить про платоспроможність Відповідача. Навпаки, факт існування договірних відносин, свідчить про намагання Відповідача продовжувати здійснення господарської діяльності.
Щодо зменшення належної до сплати пені.
38. Водночас наведене вище не означає, що Відповідач не зіткнувся з труднощами, які є підставою для зменшення належної до сплати пені.
39. Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
40. Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
41. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
42. При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
43. Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення. При цьому суд може за власною ініціативою зменшити пеню, яка стягується за порушення виконання зобов'язання.
44. Диспозиція частини третя статті 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо а) він значно перевищує розмір збитків, та б) за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
45. Наявність інших обставин, які мають істотне значення, підтверджується наступним.
46. Єдиним засновником Відповідача є державна компанія АТ "Українська залізниця" (а. с. 39). Єдиним засновником АТ "Українська залізниця" є держава Україна в особі Кабінету Міністрів України. Акціонерне товариство "Українська залізниця" як стратегічне підприємство залізничного транспорту, яке після початку збройної агресії виконує евакуаційні рейси, перевезення військових та військових вантажів по всій Україні, а відповідні рейси є безкоштовними для людей.
47. Систематично здійснюються ракетні обстріли залізничної інфраструктури та відповідач власними силами, засобами та коштами здійснює відновлення інфраструктури з метою підтримки обороноздатності нашої держави.
48. Суд враховує, що до повномасштабної російської військової агресії проти України основним джерелом доходу АТ "Українська залізниця" було комерційне перевезення вантажів, однак після початку військових дій комерційні перевезення значно скоротились, а в деяких регіонах повністю припинились. Тобто АТ "Українська залізниця" наразі, докладаючи всіх зусиль для збереження життів людей та зміцнення обороноздатності країни, несе значні витрати для виконання таких завдань при одночасному значному зменшенні доходу від здійснення своєї основної підприємницької діяльності.
49. Частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
50. Загальновідомість фактів російської військової агресії, виконання евакуаційних рейсів, здійснення перевезення для потреб Збройних Сил України, ракетні обстріли об'єктів залізничної інфраструктури підтверджуються органами державної влади та місцевого самоврядування України, публікаціями у національних та міжнародних засобах масової інформації.
51. Попри те, що вищезазначене стосується в першу чергу АТ "Українська залізниця", Відповідач також зазнає значних втрат. Адже основним видом діяльності Відповідача є виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу (а. с. 39), що свідчить про те, що в основному його діяльність спрямована на забезпечення потреб АТ "Українська залізниця".
52. Відповідач довів обставину, що рівень замовлень, а відтак і його доходів значно скоротився, про що свідчать номенклатурні плани капітального ремонту лінійного обладнання локомотивів регіональних філій АТ "Укрзалізниця" на 2022 рік (а. с. 125) та накази про встановлення неповного робочого тижня та скорочення робочих змін у період з липня 2022 року по грудень 2022 року (а. с. 126-129).
53. Суд звертає увагу, що тривалість порушення не є значною. Станом на час вирішення спору порушення триває 4 місяці. При цьому важливо наголосити, що за час розгляду справи Відповідач погасив більшу частину заборгованості.
54. З огляду на наведене суд робить висновок про наявність підстав для зменшення за власною ініціативою неустойки (пені), яка підлягає стягненню з Відповідача на 80%.
55. Отже, до стягнення підлягає 17'998,79 грн пені.
Щодо стягнення 3 % річних.
56. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
57. Суд погоджується з правильністю розрахунку 3% річних Позивача. Отже, до стягнення підлягає 10'799,28 грн - 3% річних.
IV. СУДОВІ ВИТРАТИ.
Розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
58. Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
59. Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Так, Позивач у позові зазначив, що попередній розрахунок судових витрат становить 125'000,00 гривень.
60. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
61. В матеріалах справи такі наявні такі докази витрат позивача на професійну правничу допомогу:
61.1. Ордер на надання правничої (правової допомоги) (а. с. 10).
61.2. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а. с. 11).
61.3. Посвідчення адвоката (а. с. 11).
61.4. Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України (а. с. 12).
61.5. Договір про надання правової допомоги, юридичного консультування та юридичного представництва від 02.02.2022 (а. с. 13-15).
61.6. Додаток до договору про надання правової допомоги від 10.06.2022 (а. с. 16). Згідно з пунктом 6 цього додатку загальна сума гонорару адвоката становить 125'000,00 гривень.
61.7. Акт приймання виконаних робіт (наданих послуг) № РА-20 від 13.06.2022 на суму 100'000,00 грн (а. с. 17).
61.8. Платіжне доручення № 545 від 13.06.2022 на суму 100'000,00 грн (а. с. 18).
62. Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
63. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне господарське-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Процесуальне законодавство не передбачає повного та безумовного відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених стороною у справі, на користь якої ухвалено рішення, і надає можливість стороні, яка повинна відшкодувати судові витрати, піддати сумніву їх розмір та довести, що витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними, враховуючи визначені законодавцем критерії.
64. Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
65. Частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
66. Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
67. При визначенні суми витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги таке:
67.1. Попри високу ціну позову, справа не є складною та не потребує значних зусиль для представництва інтересів Позивача.
67.2. Фактично позов обґрунтовано доказами, які перелічені в пунктах 17, 19, 20 цього рішення (договір, 2 специфікації, видаткова накладна, довіреність, товарно-транспортна накладна).
67.3. Відповідач визнав заборгованість.
67.4. Відповідач ініціював переговори щодо позасудового врегулювання спору.
68. Зважаючи на вказане, суд вважає за необхідне покласти на Відповідача 40'000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу Позивача.
Розподіл витрат на оплату судового збору.
69. Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам. У зв'язку з цим на Відповідача покладається судовий збір у розмірі 10'517,90 гривень.
70. При поданні позову Позивач сплатив 24'902,75 грн судового збору. У зв'язку зі зменшенням позовних вимог, Відповідач просив повернути надмірно сплачений судовий збір. Зважаючи на наявність підстав для повернення надмірно сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне повернути Позивачу 14'384,85 грн (24'902,75 грн - 10'517,90 грн).
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод" (адреса: 79018, Львівська область, місто Львів, вулиця Залізнична, будинок 1А; ідентифікаційний код 00740599) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нордіск" (адреса: 49050, місто Дніпро, проспект Гагаріна, будинок 115, офіс 4; ідентифікаційний код 30011179) 600'400 (шістсот тисяч чотириста) грн 00 коп. основного боргу, 17'998 (сімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн 79 коп. пені, 10'799 (десять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн 28 коп. - 3 % річних, 10'517 (десять тисяч п'ятсот сімнадцять) грн 90 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору та 40'000 (сорок тисяч) грн 00 коп. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
3. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Нордіск" (адреса: 49050, місто Дніпро, проспект Гагаріна, будинок 115, офіс 4; ідентифікаційний код 30011179) з Державного бюджету України 14'384 (чотирнадцяти тисяч триста вісімдесят чотири) грн 84 коп. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 601 від 13.06.2022.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу подають безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено та підписано 14.10.2022.
Суддя Рим Т.Я.