79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.10.2022 Справа № 914/1184/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Бондаренко А.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області, Львівська область, м. Стрий в інтересах держави в особі
позивача Стрийської міської ради, Львівська область, м. Стрий
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма «Стрийбуд», Львівська область, м. Стрий
про стягнення 560159,55 грн
за участю представників сторін:
прокурор: Лука Г.В.;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
ПРОЦЕС.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Стрийської міської ради до Товариства з додатковою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма «Стрийбуд» про стягнення 560159,55 грн.
Ухвалою від 25.06.2019 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення допущених недоліків шляхом належного обґрунтування підстав звернення прокурора з позовом в інтересах держави.
09.07.2019 до суду надійшла заява (вх. № 28247/19), в якій прокурор обґрунтував підставність його звернення з позовом.
Ухвалою суду від 15.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 19.08.2019.
16.08.2019 через канцелярію суду надійшов відзив (вх. № 34219/19), в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 19.08.2019, занесеною до протоколу судового засідання від 19.08.2019, продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 18.09.2019.
02.09.2019 було подано відповідь на відзив (вх. № 36080/19), в якій позивач заперечив проти відзиву, просив суд задовольнити позов.
Відповідач подав заперечення (вх. № 37550/19 від 11.09.2019) на відповідь на відзив, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 18.09.2019, занесеною до протоколу судового засідання від 18.09.2019, суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 16.10.2019.
15.10.2019 від відповідача надійшло клопотання (вх. № 2781/19) про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 914/2070/19 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма «Стрийбуд» до Стрийської міської ради про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Стрия, від 15.06.2017 № 12.
Ухвалою суду від 16.10.2019, занесеною до протоколу судового засідання від 16.10.2019, суд ухвалив відкласти вирішення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та відкласти судове засідання з розгляду справи по суті на 11.11.2019.
Ухвалою суду від 11.11.2019 задоволено клопотання Товариства з додатковою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма «Стрийбуд» про зупинення розгляду справи, провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 914/2070/19 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма «Стрийбуд» до Стрийської міської ради про визнання недійсним договору.
18.02.2021 на адресу суду надійшло клопотання про поновлення провадження (вх. № 3853/21), в якому прокурор повідомив суд, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 у справі № 914/2070/19 рішення Господарського суду Львівської області від 02.03.2020 залишено без змін, також вказані рішення залишені без змін 16.02.2021 Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду.
Ухвалою суду від 01.03.2021 поновлено провадження у справі, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 01.04.2021.
Ухвалою суду від 01.04.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 01.04.2021 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 19.04.2021.
Ухвалою суду від 19.04.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 19.04.2021 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 17.05.2021.
17.05.2021 канцелярією Господарського суду Львівської області зареєстровано клопотання про зупинення провадження (вх. № 14583/21), подане представником відповідача.
Ухвалою від 17.05.2021 суд постановив зупинити провадження у справі № 914/1184/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 914/894/21 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма «Стрийбуд» до Стрийської міської ради про визнання недійсним договору.
20.09.2022 через систему «Електронний суд» прокурором подано клопотання про поновлення провадження у справі (вх. № 19376/22).
Ухвалою від 03.10.2022 суд поновив провадження у справі, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 10.10.2022.
05.10.2022 від Стрийської міської ради також надійшло клопотання про поновлення провадження у справі (вх. № 20538/22).
Судове засідання у справі № 914/1184/19, призначене на 10.10.2022 об 11:00, відбулося після закінчення сигналу "Повітряна тривога", проте без здійснення фіксації технічними засобами у зв'язку з відсутністю електропостачання, що підтверджується копією Акту про відключення електроенергії від 11.10.2022, виданого Господарським судом Львівської області.
З огляду на наявність у матеріалах справи достатніх доказів, відсутність будь-яких заперечень учасників спору, з урахуванням розумності строків господарського судочинства та з метою дотримання основоположних принципів, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, і розглянув спір за наявними матеріалами.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.
Доводи прокурора.
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що відповідач систематично не вносив орендну плату за умовами Договору від 15.06.2017 № 12, укладеного між Стрийською міською радою та Товариством з додатковою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Стрийбуд». Внаслідок цих дій у останнього утворилася заборгованість у розмірі 504405,79 грн перед Стрийською міською радою. На наявну суму боргу нарахована пеня у розмірі 55753,76 грн.
Стрийською міською радою, незважаючи на несвоєчасне та в неповному обсязі надходження до місцевого бюджету орендної плати від ТДВ «Будівельно-монтажна фірма «Стрийбуд» з оренду нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Стрий, починаючи з липня 2017 року, не здійснюється захист інтересів держави, оскільки вказаний орган місцевого самоврядування за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом в суд з позовом щодо стягнення заборгованості з орендної плати не звертався, а обмежився лише скеруванням на адресу відповідача листа № 101 від 31.05.2018 з вимогою про сплату заборгованості.
Відповідь на відзив (вх. № 36080/19 від 02.09.2019). Прокурор зазначає, що вважає доводи відповідача, викладені у відзиві, щодо удаваності укладеного договору оренди майна такими, що не відповідають вимогам закону та матеріалам справи. Укладаючи договір оренди комунального майна, сторони мали на меті саме передачу в платне користування об'єкта оренди з проведенням його подальшої реконструкції, а не укладення попереднього договору користування земельною ділянкою. Як стверджує і сам відповідач, земельна ділянка під об'єктом нерухомості належним чином не оформлена і не може бути об'єктом цивільних прав. Водночас, у подальшому, за наявності договору оренди об'єкта нерухомості, в орендаря, в силу вимог Земельного кодексу України, виникає право на оренду земельної ділянки, але яке тісно пов'язане з його правом користування об'єктом нерухомості, що розміщений на цій землі.
Аргументи позивача.
Позивач протягом усього часу розгляду справи письмових пояснень по суті позовних вимог не подавав, однак позовні вимоги усно підтримав у судових засіданнях.
Аргументи відповідача.
У відзиві (вх. № 34219/19 від 16.08.2019) відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. Відповідач вважає спірний договір удаваним правочином, укладеним з метою приховання сторонами реального правочину щодо передачі в користування відповідної земельної ділянки в майбутньому, та через неукладеність вказаного реального правочину, такий не породжує відповідні права та обов'язки сторін з огляду на таке.
Відповідно до умов наведеного договору, метою передачі вказаного об'єкту орендареві є відновлення спортивного комплексу шляхом реконструкції для подальшого використання за призначенням. Крім цього, сторони також внесли особливі умови до договору, які не відповідають засадам правовідносин оренди, визначених законом. У розділі 5 договору № 12 сторони визначили дві протилежні за змістом умови набуття прав на новостворене майно. Вказане свідчить про те, що сторони мали на меті укласти правочин, який був спрямований на визначення сторонами дій та обов'язків для укладення в майбутньому договору оренди земельної ділянки, на якій розташований об'єкт оренди, що відноситься до категорії попереднього договору для укладення договору оренди земельної ділянки.
Проте через відсутність визначення та виділення вказаної земельної ділянки в натурі, та відповідного її оформлення, використали форму договору оренди нерухомого майна на незавершені будівництвом будівлі, які мали лише 24% готовності, та відповідно, самі по собі не могли ніяк бути об'єктом користування для здійснення відповідачем власної підприємницької діяльності.
Об'єкт оренди не був сторонами визначений, лише передбачалось на майбутнє провести необхідні процедури з оформлення земельної ділянки.
У зв'язку із закінченням дії спірного договору № 12 та повідомленням Стрийської міської ради про відсутність наміру продовжити цей договір на наступний період, зобов'язання за ним припинилися, у тому числі і для відповідача щодо сплати обов'язкових щомісячних платежів. А тому складання 01.02.2019 акту приймання-передачі об'єкта оренди на зобов'язання відповідача із сплати зазначених платежів не могли впливати.
У запереченнях на відповідь на відзив (вх. № 37550/19 від 11.05.2019) висловлює незгоду з міркуваннями прокурора, наведеними у відповіді на відзив, наголошує на своїй позиції, що була викладена у відзиві на позовну заяву.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
15.06.2017 між Стрийською міською радою (орендодавцем) та Товариством з додатковою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма «Стрийбуд» (орендарем) укладено Договір № 12 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Стрия.
За умовами пунктів 1.1., 1.2. вказаного договору визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування індивідуально визначене майно, а саме: будівлю спорткомплексу у складі спорткорпусу «А-2» площею 646,3 м.кв., блок сан-побутових приміщень «В» (незавершене будівництво - 24% готовності), огорожа № 1, по вул. Коссака, 9 «в» у м. Стрий, що перебуває на балансі Виконавчого комітету Стрийської міської ради, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку / актом оцінки від 07 жовтня 2016 року , і становить 1965689,00 грн. Майно передається в оренду з метою відновлення спортивного комплексу шляхом реконструкції для подальшого використання за призначенням.
Розділом 2 згаданого договору передбачено його особливі умови, зокрема: сторони погоджуються, що використання об'єкта оренди за призначенням є можливим лише за умови здійснення капіталовкладень в його реконструкцію (п. 2.1.); сторони усвідомлюють, що капіталовкладення в реконструкцію об'єкта оренди виключно з метою його подальшого використання за призначенням є економічно невиправданим як для орендодавця, так і для орендаря, і погоджуються з доцільністю реалізації у відношенні об'єкта оренди комплексного будівельно-інвестиційного проекту його реконструкції з добудовою та надбудовою додаткових житлових та нежитлових площ (далі Проект) (п. 2.2.); реалізація Проекту в частині оформлення прав землекористування, отримання необхідних дозволів, експертиз та погоджень, у тому числі від орендодавця, здійснюється орендарем у порядку, передбаченому чинним законодавством та нормативно-правовими актами (п. 2.3.); реалізація проекту передбачає отримання орендодавцем закінченого будівництвом та введеного в експлуатацію об'єкта нерухомого майна спортивно-оздоровчого призначення загальною площею, не меншою, аніж площа нерухомого майна, що є об'єктом оренди за цим договором (п. 2.4.).
Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України та рішення VІІІ сесії VІ демократичного скликання від 15.12.2011 «Про застосування Методики розрахунку орендної плати за нерухоме майно комунальної власності територіальної громади міста Стрия», або за результатами конкурсу на право оренди комунального Майна і становить без ПДВ за перший місяць оренди - липень - 28000,00 грн.
Положеннями пунктів 3.4, 3.5., 3.7. погоджено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується до місцевого бюджету та балансоутримувачу щомісяця не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцю з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до п. 4.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з моменту оформлення сторонами Акту передавання-приймання об'єкта оренди.
За приписами п. 4.3., 4.6. цього ж договору, об'єкт оренди передається орендарем, і приймається орендодавцем з оренди протягом 5-ти робочих днів після закінчення строку оренди шляхом оформлення сторонами Акта передавання-приймання об'єкта з оренди. Об'єкт оренди вважається прийнятим орендарем / поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передавання.
Сторони погодились, що в зв'язку з відсутністю можливості використання об'єкта оренди з метою отримання прибутку амортизаційні відрахування на об'єкт не нараховуються до моменту його відновлення та введення в експлуатацію в рамках реалізації Проекту (п. 5.1. договору).
Серед обов'язків орендаря зазначено, зокрема, у пп. 6.1.5. договору, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Пунктом 7.2. договору визначено, що у разі прострочення орендарем сплати орендної плати більш як на 10 (десять) днів орендодавець має право вимагати від орендаря сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Стрийська міська рада передала обумовлений у договорі об'єкт оренди у строкове платне користування ТДВ «Будівельно-монтажна фірма «Стрийбуд» відповідно до наявного у додатках до позовної заяви Акта передавання-приймання орендованого нерухомого майна в оренду, на виконання умов укладеного між сторонами Договору оренди нерухомого майна № 12 від 15.06.2017.
Листом від 31.05.2018 № 101 Виконавчий комітет Стрийської міської ради повідомив відповідача про те, що укладений договір № 12 від 15.06.2017 закінчується 30.06.2018 та продовжений не буде, зважаючи на наявність заборгованості з орендної плати. У цьому ж листі ВК Стрийської міської ради просить відповідача терміново сплатити борг та підписати акти передавання-приймання орендованого майна.
З наявного у матеріалах справи розрахунку орендної плати за об'єкт по вул. Коссака, 9 «в» у м. Стрию та оплати ТДВ «БМФ «Стрийбуд» станом на 01.02.2019, наданого на запит Стрийської місцевої прокуратури від 22.02.2019 № 05-48-665вих-19, заборгованість з орендної плати відповідача становить 504405,79 грн.
З огляду на прострочення орендарем внесення орендної плати балансоутримувач здійснив нарахування пені боржнику у розмірі 55753,76 грн на загальну суму боргу.
Відповідно до акту передавання-приймання орендованого нерухомого майна від 01.02.2019 орендар (відповідач) повернув орендодавцеві об'єкт оренди.
У наданому до суду відзиві відповідач заперечує щодо позовних вимог. Також, відповідачем у господарській справі № 914/2070/19 (с. Яворський Б.І.) був оскаржений договір № 12 від 15.06.2017, на підставі якого прокурор в інтересах Стрийської міської ради заявив позовні вимоги по стягнення заборгованості з орендної плати у справі № 914/1184/19.
Рішенням Господарського суду львівської області від 02.03.2020 у справі № 914/2070/19 у задоволенні позовних вимог ТДВ «Будівельно-монтажна фірма «Стрийбуд» відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову про визнання недійсним договору, суди виходив з того, що Стрийська міська рада на момент укладення спірного договору № 12 від 15.06.2017 була власником об'єкта оренди, що підтверджено свідоцтвом про право власності САА № 678913 від 27.12.2004, яке не визнане недійсним та ніким не скасоване. Речове право на об'єкт незавершеного будівництва за Стрийською міською радою зареєстровано 28.12.2004. Також суд першої інстанції зазначив, що не знайшла свого підтвердження та обставина, що спірний договір укладений щодо майна, яке перебувало під арештом на підставі ухвали суду, оскільки арешт втратив свою чинність у зв'язку з вирішенням спору у справі за позовом, щодо якого вживались заходи забезпечення у вигляді арешту.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції встановив, що договір, який є предметом оскарження в даній справі, за своєю правовою природою є змішаним та містить елементи інвестиційного договору, договору будівельного підряду та договору оренди комунального майна.
При цьому, індивідуально визначене майно, яке є предметом спірного договору, не заборонене до оренди законами України та не задіяне у процесі основного виробництва.
Оскаржуючи договір № 12 від 15.06.2017 у господарській справі № 914/894/21 (с. Фартушок Т.Б.), ТДВ «Будівельно-монтажна фірма «Стрийбуд» покликалося на недійсність такого договору у зв'язку з його невідповідністю умовам Типового договору оренди. На думку ТДВ «БМФ «Стрийбуд», укладаючи оспорюваний договір, відступили від відносин оренди, визначених Законом України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки п.1.2. Договору метою передачі вказаного об'єкту Орендареві зазначеного Майна Сторонами визначено відновлення спортивного комплексу шляхом реконструкції для подальшого використання за призначенням.
Окрім того, Сторони у Договорі внесли особливі умови до вказаного договору, які не відповідають засадам правовідносин оренди, визначених Законом.
Стрийська міська рада (відповідач у справі № 914/894/21) заперечила щодо позову, зазначила, що будь-які претензії щодо недійсності Договору під час його дії Позивачем Відповідачу не пред'являлись. Позивачем сплачувалась орендна плата за користування ним. Також, відповідач вказує на те, що підставами позову Позивач визначає, що спірний Договір вчинений з порушенням вимог законодавства, однак, дійсність Договору була предметом розгляду в судах. Так рішенням Господарського суду Львівської області від 02.03.2020 по справі № 914/2070/19 залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 у задоволенні позову про визнання недійсним договору відмовлено. Постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.02.2021 вищевказані рішення залишено без змін.
З наведеного відповідач підсумовує відсутність підстав вважати, що права або охоронювані законом інтереси позивача були порушені укладенням оспорюваного договору.
Рішенням від 15.09.2021 у справі № 914/894/21 Господарський суд Львівської області відмовив у задоволенні позовних вимог ТДВ «Будівельно-монтажна фірма «Стрийбуд». Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.03.2022 рішення суду першої інстанції залишено без змін. За результатами касаційного перегляду вказаних рішень судів, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 31.08.2022 касаційне провадження за касаційною скаргою ТДВ «Будівельно-монтажна фірма «Стрийбуд» у справі № 914/894/21 закрито.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що договір № 12 від 15.06.2017 протягом усього строку своєї дії був чинним та породжував для його сторін взаємні права та обов'язки, тобто орендар - ТДВ «Будівельно-монтажна фірма «Стрийбуд» повинне було виконувати взяти на себе за договором зобов'язання із внесення орендної плати за користування майном, що належить до комунальної власності територіальної громади.
Суд встановив, що відповідачем у справі № 914/1184/19 не спростовано жодними належними доказами незаконність чи безпідставність нарахування орендодавцем орендної плати за користування майном комунальної власності, що виступало об'єктом оренди за договором № 12 від 15.06.2017. Також Товариством з додатковою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма «Стрийбуд» не спростовано жодним чином свого обов'язку щодо внесення орендних платежів.
Зважаючи на наведене вище, суд доходить висновку про підставність заявленого прокурором в інтересах Стрийської міської ради позову.
ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Щодо правомірності звернення прокурора з цим позовом до суду.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частинами 3, 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках відрізняється.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Як роз'яснив Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999, представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки. Представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб'єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»).
У цьому випадку встановлено порушення інтересів держави, яке полягає в невнесенні орендних платежів відповідачем, як орендарем індивідуально визначеного нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади, які передбачені умовами укладеного договору, внаслідок чого до місцевого бюджету не надходять значні кошти.
Відповідно до вимог ст.ст. 13, 14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу, а земля перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 Конституції України держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.
Індивідуально визначене майно, а саме будівля спорткомплексу у складі спорткорпусу «А-2» площею 646,3 кв.м., блок сан-побутових приміщень «В» (незавершене будівництво - 24% готовності), огорожа № 1 по вул. Коссака, 9 «в» у м. Стрий, надані у користування відповідачеві за договором, розташовані на території м. Стрий, з огляду на що у відповідності до вимог чинного законодавства, саме Стрийська міська рада є отримувачем коштів за користування відповідним майном.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, сформованою за наслідками розгляду справи № 6-824цс16 (постанова від 11.05.2016), дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового регулювання безпосередньо належить до інтересів держави.
Таким чином, ненадходження коштів зі сплати орендної плати, надходження їх несвоєчасно та не в повному розмірі призводить до спричинення шкоди державним інтересам та підриву основ фінансово-економічної діяльності держави та економічної безпеки держави в цілому.
Інтерес держави полягає у міцному та самодостатньому місцевому самоврядуванні кожної територіальної громади, а держава в свою чергу гарантує наділення органів місцевого самоврядування певними державними повноваженнями та надає можливість населенню управляти власними справами, спільно приймати рішення та діяти з метою їх реалізації.
Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно з ч. 1 цієї ж статті органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Виходячи із наведених норм законодавства, «державним» інтересом для звернення прокурора до суду із цим позовом є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання припинення істотного порушення орендарем договору, зокрема, щодо своєчасного та в повному обсязі надходження платежів з орендної плати за користування індивідуально визначеним майном, що належить до комунальної власності, до місцевого бюджету.
З урахуванням наведеного, систематична несплата відповідачем орендної плати за орендоване комунальне майно, а також її сплата несвоєчасно та не в повному обсязі, порушує право Стрийської територіальної громади на володіння, ефективне користування та розпорядження на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй; ослаблює економічні інтереси органу місцевого самоврядування з огляду на ненаповненість місцевого бюджету через ненадходження коштів.
Відповідно до відомостей органу місцевого самоврядування з липня 2017 року за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за майно, надане йому в користування за договором.
Такі обставини безумовно порушують інтереси територіальної громади, як складової держави, оскільки бюджет недоотримає значні кошти, однак вищезазначене залишилося поза увагою органу місцевого самоврядування Стрийської міської ради, який є представницьким органом та повинен вживати ефективних заходів для забезпечення захисту інтересів громади. Радою не вжито заходів для захисту інтересів громади ні як стороною договору, ні шляхом реалізації наданих законом повноважень як органом місцевого самоврядування.
Щодо правових підстав для представництва інтересів держави, наведених у позовній заяві, слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 915/20/18 виклав правову позицію з приводу представництва прокуратурою інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування. Зокрема, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зробила правовий висновок про те, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався з відповідним позовом до суду у розумний строк.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Аналогічні правові висновки зазначено Верховним Судом у постанові від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, постанові від 10.02.2021 у справі № 454/851/19-ц.
Зі змісту листа Стрийської міської ради № 3.17/16-2 від 03.05.2019, отриманого на запит прокуратури згідно з ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» установлено, що заходи з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади радою, а саме - звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості з ТДВ «БМФ «Стрийбуд», не вживалися у зв'язку із відсутністю коштів для сплати судового збору.
Вказані обставини свідчать про самоусунення органу місцевого самоврядування від реалізації функції захисту порушених інтересів територіальної громади та держави, як наслідок наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.
Таким чином, прокурором встановлено та визначено поважні причини та необхідні й достатні підстави для представництва в суді інтересів держави, оскільки заходи реагування щодо стягнення заборгованості з орендної плати уповноваженим органом - Стрийською міською радою, не вживаються, що вказує на нездійснення захисту інтересів держави.
Підставою реалізації прокурором представницьких функцій у цьому випадку стала пасивна поведінка Стрийської міської ради, незважаючи на очевидний характер порушень інтересів територіальної громади.
Підсумовуючи наведене, суд констатує, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив належного позивача, а також дотримався порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (листи № 05-48-2118вих-19 від 31.05.2019).
Щодо суті позовних вимог.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18, ч.ч. 1, 3 ст. 19 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності; орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі; орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються договором.
В силу положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Між Стрийською міською радою та Товариством з додатковою відповідальністю «Будівельно-монтажною фірмою «Стрийбуд» виникли правовідносини на підставі Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Стрий від 15.06.2017 № 12.
Як встановлено судами у господарських справах № 914/2070/19 та № 914/894/21 Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 12 від 15.06.2017 не визнано недійсним чи таким, що не відповідає умовам Типового договору оренди комунального/державного майна.
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач протягом тривалого періоду не вносив орендні платежі за користування комунальним майном; відповідачем не наведено обґрунтованих, вагомих аргументів, які б пояснювали підстави невнесення ним вказаних орендних платежів відповідно до умов договору № 12 від 15.06.2017.
Твердження відповідача про удаваність правочину шляхом укладення договору № 12 від 15.06.2017, яке спрямоване на приховання сторонами реального правочину щодо передачі в користування відповідної земельної ділянки в майбутньому, та твердження про те/, що через неукладеність вказаного реального правочину такий не породжує відповідні права та обов'язки сторін, суд оцінює критично та повідомляє, що з долучених до матеріалів справи доказів наведені аргументи відповідача не знаходять свого підтвердження.
Як зазначалося вище, відповідачем не доведено безпідставність нарахування орендної плати.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Внаслідок прострочення ТДВ «БМФ «Стрийбуд» внесення орендних платежів за користування комунальним майном, відповідачеві нарахована пеня на загальну суму боргу - 55753,76 грн.
Суд погоджується із здійсненими нарахуваннями, вважає такі підставними та такими, що підлягають до задоволення.
Частина перша статті 4 ГПК України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Як встановлено ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на сукупність наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Як передбачено п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
За умовами ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 231, 233, 236, 237, 238, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма «Стрийбуд» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Ленкавського, буд. 5А, офіс 52, ідентифікаційний номер 01272077) на користь Стрийської міської ради (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Шевченка, будинок 71, ідентифікаційний номер 26256903) 560159,55 грн заборгованості з орендної плати.
3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма «Стрийбуд» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Ленкавського, буд. 5А, офіс 52, ідентифікаційний номер 01272077) на користь Стрийської окружної прокуратури (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Шевченка, будинок 89, ідентифікаційний номер 02910031) 8402,39 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 11.10.2022.
Суддя Гоменюк З.П.