Справа 712/8310/22
Провадження № 1-кс/712/3772/22
14 жовтня 2022 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 7 ст. 111-1 КК України,-
До Соснівського районного суду м. Черкаси звернулася слідча слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області старший лейтенант юстиції ОСОБА_4 з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного за ч. 7 ст. 111-1 КК України у кримінальному провадженні № 22022250000000165 від 04.08.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Селидове Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, в межах строку досудового розслідування на 34 (тридцять чотири) дні, тобто до 19.11.2022 включно, з утриманням у державній установі «Черкаський слідчий ізолятор», без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом УСБУ в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022250000000165, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.08.2022, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Селидове Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, тобто у колабораційній діяльності.
Досудовим розслідування встановлено, що 7 квітня 2014 року на території Донецької області було створено терористичну організацію, так звану «Донецьку народну республіку» (далі - «ДНР»). Вказана організація здійснює акти тероризму, залякування населення, вбивства громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування, а також вчинення інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі, з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміни меж території і державного кордону України. При цьому учасники «ДНР» чинять збройний спротив військовослужбовцям Збройних Сил України та працівникам правоохоронних органів, які брали участь в антитерористичній операції та в операції об'єднаних сил на території Луганської і Донецької областей. Крім того, вказані організації здійснюють терористичну діяльність на території України з відома та за вказівкою її керівників, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною.
Частиною 6 статті 17 Конституції України передбачено, що на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Всупереч вказаній нормі Конституції України, керівництвом «ДНР» з метою досягнення цілей терористичної організації, 12.11.2014 створено незаконне збройне формування - «народну міліцію ДНР».
Вказане незаконне збройне формування має чітку організаційну структуру: командування, армійський корпус, батальйони територіальної оборони, навчальний заклад та ін. На озброєнні Народної міліції ДНР перебувають танки, броньовані машини, гармати, міномети, реактивні системи залпового вогню, стрілецька зброя.
17 березня 2015 року Постановою Верховної Ради України № 254-VIII окремі райони Донецької та Луганської областей в межах так званих «ДНР» і «ЛНР» визначні тимчасово окупованими територіями.
Територіально підрозділи «народної міліції ДНР» дислокуються на тимчасово окупованій території Донецької області. Разом з цим, до їх функцій входить також і виконання задач за межами «ДНР».
Відповідно до звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу «Про визнання рф державою-агресором», затвердженого постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII; заяви Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами РФ та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схваленої постановою Верховної Ради України від 04.02.2015 № 145-VIII; заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії РФ та подолання її наслідків», схваленої постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 № 337-VIII, російську федерацію визначено державою-агресором.
Крім того, о 04 год. 30 хв. 24.02.2022 президентом російської федерації (далі - рф) володимиром путіним оголошено початок так званої «спеціальної військової операції» проти України з метою проведення «демілітаризації та денацифікації України». Із вказаного часу збройні сили російської федерації (далі - зс рф), діючи з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, застосовують засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, вчиняють військову агресію відносно народу України, безпосередньо акти насильства щодо цивільного населення, з метою тероризування населення та поєднані з вбивствами цивільних осіб, а також здійснюють обстріли об'єктів військової та критичної інфраструктури, чим фактично ведуть повномасштабну війну проти України та українського народу.
Із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 днів, тобто до 05 год. 30 хв. 26.03.2022.
Того ж дня, тобто 24.02.2022 представники зс рф та російських спецслужб на території рф, представники терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», використовуючи засоби масової інформації, соціальні мережі та месенджери, через українофобів та прихильників військового вторгнення зс рф на територію України розпочали активний збір інформації про місця постійної дислокації підрозділів Збройних Сил України (далі - ЗСУ), Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також їх укомплектованість, обороноздатність та передислокацію, з метою їх подальшого знищення та реалізації вказаної підривної діяльності проти України.
Після цього на підставі Указу Президента України ОСОБА_6 від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф, воєнний стан на території України продовжувався. На даний час, на підставі Указу Президента України ОСОБА_6 від 12.08.2022 № 573 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф, воєнний стан на території України продовжено строком на 90 діб, тобто з 05 год. 30 хв. 23.08.2022 по 05 год. 30 хв. 21.11.2022.
Таким чином, «народна міліція ДНР» є незаконним збройним формуванням, яке створене на тимчасово окупованій території Донецької області, та веде бойові дії проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були створені для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Досудовим розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , умисно, за попередньою змовою з невстановленою на даний час досудовим розслідуванням особою, яка на даний час перебуває за межами території України, у період з 02.08.2022 по 09.08.2022, надавав допомогу незаконному збройному формуванню «народна міліція ДНР» шляхом збору та передачі інформації щодо місць дислокації підрозділів ЗСУ. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 особисто збирав дані щодо місць дислокації підрозділів ЗСУ у м. Селидове Донецької області та за допомогою мережі Інтернет в подальшому передавав їх невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка на даний час перебуває за межами території України, а ця особа, в свою чергу, за допомогою мережі Інтернет передавала цю інформацію представнику незаконного збройного формування «народна міліція ДНР» ОСОБА_7 .
Встановлено, що у період з квітня 2014 року по теперішній час ОСОБА_7 бере участь у терористичній організації «ДНР», виступаючи як заступник начальника т.зв. «Народної міліції ДНР», прес-секретар «Народної міліції ДНР».
В ході досудового розслідування встановлено, що невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа, яка на даний час перебуває за межами території України, в невстановленому місці, для реалізації злочинного наміру використовує сторінку (акаунт) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в соціальній Інтернет-мережі «Однокласники» з інтернет адресою ( ІНФОРМАЦІЯ_3 за допомогою якої отримує інформацію від ОСОБА_5 та сторінку (акаунт) « ОСОБА_8 » в соціальній Інтернет-мережі «Вконтакте» з інтернет-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 за допомогою якої передає інформацію представнику незаконного збройного формування «народна міліція ДНР» ОСОБА_7 .
Так, у період з 02.08.2022 по 09.08.2022 громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , перебуваючи за місцем проживання, з використанням належного йому персонального комп'ютеру, через сторінку (акаунт) в соціальній Інтернет-мережі «Однокласники» під іменем (логіном) « ОСОБА_9 » з інтернет-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 передавав інформацію щодо місць дислокації підрозділів ЗСУ невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка використовує сторінку (акаунт) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в соціальній Інтернет-мережі «Однокласники» з інтернет-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 невстановлена особа, в свою чергу, за допомогою сторінки (акаунт) « ОСОБА_8 » в соціальній Інтернет-мережі «Вконтакте» з інтернет адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 передавала її ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_4 та зареєстрованому у соцмережі «Вконтакте» під іменем (логіном) «Эдуард Басурин» ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), а саме: точне (з позначенням на карті) місце знаходження артилерії ЗСУ в м. Селидове; місця де підготовлюють укріплені райони військовослужбовці ЗСУ біля терикону у м. Селидове; точне (з позначенням на карті) місця де знаходилась військова техніка ЗСУ на автобазі «Селидовуголь»; інформацію (з позначенням на карті) про замінування дамби « ІНФОРМАЦІЯ_8 »; час, місце та кількість залпів артилерії ЗСУ у АДРЕСА_2 ; інформацію про місце розташування ІНФОРМАЦІЯ_9 ; точне (з позначенням на карті) місце розташування міської ради АДРЕСА_2 , у якій з слів ОСОБА_5 знаходиться «національний батальйон».
Завідомо знаючи, що надана ним інформація про місця дислокації підрозділів Збройних Сил України буде передана одному із керівників незаконного збройного формування «народна міліція ДНР», ОСОБА_5 з 02.08.2022 по 09.08.2022 умисно надавав вищевказану інформацію, що надало можливість нанесення ударів по вказаним місцям дислокації, чим надав допомогу незаконному збройному формуванню «народна міліція ДНР».
О 13 год 30 хв. 18.08.2022 ОСОБА_5 затримано на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
У подальшому о 13 год. 20 хв. 19.08.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 України.
Також 20.08.2022 на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси (справа № 712/6321/22) щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16.10.2022 включно.
11.10.2022 на підставі постанови заступника керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022250000000165 продовжено до 3 (трьох) місяців, тобто до 19.11.2022 включно.
Таким чином на теперішній час виникла необхідність у продовженні обраного щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування строком на 34 (тридцять чотири) дні, тобто до 19.11.2022, без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Підставою для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованого злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, зазначені у п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчинені вказаного злочину, є зібрані у ході досудового розслідування документи, а також відомості, що містяться у протоколах слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій, проведених у кримінальному провадженні, зокрема у: відповіді на доручення слідчого - листі відділу КІБ УСБУ в Черкаській області № 30/722 від 08.08.2022; протоколі від 18.08.2022 обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 та додатках до цього протоколу; протоколі від 16.08.2022 № 30/680т за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні № 22022250000000165 з додатком - оптичним диском № 2/255т від 10.08.2022; протоколі від 16.08.2022 № 30/681т за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні № 22022250000000165 з додатком - оптичним диском № 2/257т від 10.08.2022; протоколі огляду від 19.08.2022 комп'ютерної техніки, вилученої за місцем мешкання ОСОБА_5 ; протоколі від 18.08.2022 допиту як свідка ОСОБА_11 ;- протоколі від 18.08.2022 допиту як свідка ОСОБА_12 ; протоколі від 18.08.2022 допиту як свідка ОСОБА_13 .
На теперішній час є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , знаходячись на волі: буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України); може вчинити інші злочини чи продовжити злочини, у яких підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Зазначені ризики існують, оскільки: орган досудового розслідування володіє вагомими доказами, які вказують на винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину; ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років; на сьогоднішній день в Україні Указом Президента України введено воєнний стан, в умовах якого вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину набуває особливо небезпечного характеру, оскільки може завдати реальної та значної шкоди обороноздатності України, призвести до загибелі людей або інших тяжких наслідків, зокрема зруйнування чи пошкодження військових об'єктів та об'єктів критичної інфраструктури; підозрюваний має яскраво виражені українофобські налаштування, негативно ставиться до української влади та українського населення в цілому, підтримує російські війська і діяльність терористичних організацій «ЛДНР»; вчинив інкримінований злочин, перебуваючи вдома з використанням глобальної мережі Інтернет і власного мобільного телефону; проживає неподалік від військових об'єктів, куди може дістатися навіть пішою ходою; підозрюваний не має тісних соціальних зав'язків за місцем проживання, саме не має дітей на утриманні, не володіє жодним нерухомим майном чи цінним рухомим майном, не має місця роботи і місця навчання; у підозрюваного відсутні будь-які джерела доходу на території України.
Таким чином, органом досудового розслідування, встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а також наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та обставин, які свідчить про те, що заявлені раніше ризики не зменшилися і застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є повністю виправданим.
Завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022250000000165 в установлений строк неможливо з наступних причин: до матеріалів кримінального провадження не приєднані розсекречені клопотання, доручення і ухвали, що були підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному упровадженні № 22022250000000165; на теперішній час кримінальне провадження № 22022250000000165 від 04.08.2022 не об'єднане з кримінальними провадженням № 22022250000000173 від 23.08.2022, виділеним як епізод з провадження № 22022250000000165 і 26.08.2022 направлене за підслідністю до ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях; 27.09.2022 постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_14 підслідність у кримінальному провадженні № 22022250000000173 визначена за слідчим відділом УСБУ в Черкаській області; не проведенні інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, необхідні для повного і всебічного розслідування злочину; не виконані вимоги ст.ст. 290, 292 КПК України.
Інформація, яку буде отримано в результаті проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій дасть можливість органу досудового розслідування правильно кваліфікувати протиправні діяння ОСОБА_5 і встановити обставини, які мають важливе значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Проведення вказаних вище процесуальних дій триває і завершити їх до теперішнього часу не представляється за можливе з об'єктивних причин.
Таким чином, перелічені вище обставини у сукупності обґрунтовують необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який застосований до підозрюваного ОСОБА_5 .
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і обставин, які підтверджують ці ризики, а також установлено, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти вищевказаним ризикам, що не здатен забезпечити інший більш м'який запобіжний захід.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання повністю підтримали та просили його задовольнити. Вказував на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечували щодо продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку запобіжного заходу до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Розглядаючи заявлені клопотання, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.
Встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022250000000165, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.08.2022, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
18.08.2022 о 13 год. 30 хв. ОСОБА_5 затримано на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
19.08.2022 о 13 год. 20 хв. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 України.
20.08.2022 на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси (справа № 712/6321/22) щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16.10.2022 включно.
11.10.2022 на підставі постанови заступника керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022250000000165 продовжено до 3 (трьох) місяців, тобто до 19.11.2022 включно.
Слідчим у клопотанні наведений перелік слідчих та процесуальних дій, без проведення яких закінчення досудового розслідування є неможливим.
Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 закінчується 16.10.2022.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не в праві вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точку зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нею обмежувального заходу, то з огляду на наведені дані у клопотанні та в матеріалах долучених до нього та дослідивши кримінальне провадження є всі підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_5 у кримінальному правопорушенні.
Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного закінчується 16.10.2022 року, але в судовому засіданні встановлено, що на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що також підтверджені в ухвалі від 20.02.2022 слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , не зменшилися та є достатні підстави вважати, що підозрюваний усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, відсутність соціальних та родинних зв'язків, нерухомості тощо, він може вживати спроби переховуватись від правоохоронних органів та суду, а також впливати на свідків та експертів у цьому провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити злочин, у якому він підозрюється чи іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
На сьогоднішній день в Україні Указом Президента України введено воєнний стан, в умовах якого вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину набуває особливо небезпечного характеру, оскільки може завдати реальної та значної шкоди обороноздатності України, призвести до загибелі людей або інших тяжких наслідків, зокрема зруйнування чи пошкодження військових об'єктів, судових та правоохоронних органів, а також об'єктів критичної інфраструктури, які знаходяться в Донецькій області.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 мав постійні контакти із представниками незаконного військового формування т.зв. «ДНР», а тому зможе переховуватись на тимчасово окупованій території України.
Вказане свідчить про існування ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Також слідчий суддя погоджується, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може продовжити свою злочинну діяльність, пов'язану зі збором та передачею інформації представникам так званої «ДНР».
При вчиненні злочинних дій ОСОБА_5 здійснював передачу інформації через особисті листування в соціальній мережі «Вконтакте», до яких немає загального доступу, що свідчить про усвідомлення своєї протиправної поведінки та про бажання приховати свою злочинну діяльність, а отже існує ризик знищення, спотворення будь-яких речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Отже, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування належними та допустимими доказами на цій стадії досудового розслідування доведено обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та обґрунтованість застосування саме такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою.
Отже, існують передбачені законом підстави для продовження строку тримання підозрюваного під вартою.
Ризики, зазначені в ухвалі слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси про обрання та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 на даний час не відпали.
Жоден менш обтяжливий запобіжний захід у виді домашнього арешту чи особистого зобов'язання - не дозволить мінімізувати вищевказані ризики.
Європейський суд з прав людини, зокрема у викладених рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «Томазі проти Франції» та інших, роз'яснив, що сама по собі тяжкість злочину згідно повідомлення особі про підозру, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За роз'ясненнями п.п. 3, 13 постанови Пленуму Верховного Суду №4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року №10 та від 24 жовтня 2008 року №15), взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинувачуваним процесуальних обов'язків, і його належної поведінки; обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Вирішуючи дане питання, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом лише при обранні запобіжного заходу і відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості.
Суспільний інтерес в даному конкретному випадку полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 176-178, 182, 184, 193, 194, 196-198 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Черкаській області старший лейтенант юстиції ОСОБА_4 , погоджено прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_15 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 7 ст. 111-1 КК України - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Селидове Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, строк тримання під вартою на строк 34 (тридцять чотири) дні, тобто до 19.11.2022 включно, з утриманням у Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному та направити начальнику ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» і прокурору по нагляду за досудовим слідством у кримінальному провадженні № 22022250000000165.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а підозрюваному, який перебуває під вартою, в той же строк, з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1