Справа № 699/1191/22
Номер провадження 1-кп/699/169/22
14.10.2022 рокум.Корсунь-Шевченківський
Суд Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 зі сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_3
зі сторони захисту - обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 розглянув матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.3 ст. 368 КК України та ОСОБА_5 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України провів підготовче судове засідання , на якому
У підготовчому судовому засіданні захисником ОСОБА_7 було заявлено клопотання про повернення обвинувального акту ( яке було підтримане обвинуваченими та захисником ОСОБА_6 ) на тих підставах, що обвинувачені обвинувачуються у вчиненні корупційного злочину, однак відповідно до вимог КПК, викривача не зазначено в обвинувальному акті. Крім того, обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_4 30.09.2022 р. було оголошено про підозру, однак ніякої підозри ОСОБА_4 вручено не було. Крім того в обвинувальному акті прокурором було зазначено, що ОСОБА_4 ОСОБА_8 вчинили кримінальне правопорушення ( а не обвинувачується у вчиненні злочину).
Адвокат ОСОБА_6 , підтримавши вказане клопотання, додав, що в обвинувальному акті фактично встановлені обставини та формулювання обвинувачення збігається, крім того- прокурор зазначив перелік доказів сторони обвинувачення ( що на його думку також не вірно і порушує рівність сторін перед судом).
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акту та вважав, що вказані підстави відсутні ( ОСОБА_9 має статус свідка, а тому не зазначений як викравач, щодо дати оголошення про підозру ( 30.09.2022 р.) - це технічна помилка, а тому вказане клопотання не підлягає задоволенню.
Вислухав думку сторін по питанню повернення обвинувального акту, суд дійшов до наступного :
Положення КПК України ( ст. 291 КПК ) визначають, що в тексті обвинувального акта мають бути вказані найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; вичерпний перелік даних, віднесених до анкетних відомостей кожного обвинуваченого, потерпілого і викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце складення та затвердження. Ці відомості становлять змістовне наповнення обвинувального акта, так би мовити, його серцевину.
Щодо викладення фактичних обставин та формулювання обвинувачення ( зазначення про вручення про підозру 30.09.2022 р., хоча фактично підозра ць ого дня не вручалась)
Слід звернути увагу на відсутність нормативного або теоретичного розмежування понять «виклад фактичних обставин кримінального правопорушення» та «формулювання обвинувачення» та їх визначення (хоча б умовного) у КПК України.
За відсутності відповідних нормативних критеріїв унеможливлюється визначення відповідності чи невідповідності обвинувального акта вимогам закону в цій частині. Формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладаються в обвинувальному акті в такому виді, як це вважає за правильне прокурор. Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації правопорушення, не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин. Не підлягають розгляду в підготовчому судовому засіданні й питання, які стосуються змісту та достовірності викладених прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення. На цій стадії суд лише встановлює відповідність процесуальної форми обвинувального акта вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, не досліджуючи суть обвинувачення, а тому не вправі пропонувати прокурору зазначати в обвинувальному акті інші обставини чи події або викладати їх в інший спосіб. ( це є саме стосується і зазначення прокурором про те, що обвинувачені не «обвинувачуються у вчиненні злочину», а «вчинили злочин». Це також стосується і руху кримінального провадження (зазначення про те. Що було вручення підозру 30.09.2022 р.).
Щодо не зазначення в обвинувальному акті викравача
Як було зазначено вище, діючий КПК зобов'язує сторону обвинувачення вказати викравача ( або зазначити про його відсутність) у разі складання обвинувального акту за корупційними злочинами. З огляду на те, що процесуальний статус свідка і викравача є різним, суд погоджується зі стороною захисту про те, що вказаний недолік є таким, що може слугувати підставою для повернення обвинувального акту.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту , поклавши на обвинуваченого обов'язки : прибувати до прокурора, суду за першою вимогою, а у разі неможливості прибуття - повідомляти визначену службову особу із наданням письмових доказів поважності неявки ( відповідно до вимог ст. 138 КПК України); не відлучатися за місцем проживання без дозволу прокурора, суду;
роботи. При цьому у своєму клопотання прокурор зазначив про наявність ризиків, передбачені п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України. Обвинувачений ОСОБА_5 залишив розгляд вказанного клопотання на розсуд суду, захисник ОСОБА_6 підтримав позицію обвинуваченого.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обирати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід…
При прийнятті рішення по клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, судом встановлено, що :
Під час досудового розслідування ухвалою Черкаського апеляційного суду від 17.08.2022 р. відносно ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, при цьому апеляційний суд встановив тільки наявність ризику , передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України ( переховуватись від органів досудового розслідування ( ймовірність обґрунтована тяжкістю вчиненого правопорушення та покарання). Суд дійшов висновку, що з огляду на те, що обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_5 передано до розгляду до суду - вказаних ризик залишається наявним та застосування нічного домашнього арешту на теперішній час може запобігти вказаному ризику.
Щодо інших ризиків - зазначених стороною обвинувачення в клопотанні, то вони не знайшли свого підтвердження при обранні запобіжного заходу на досудовому розслідуванні і на теперішній час сторона обвинувачення не надала до суду переконлиіих доказів їх наявності.
Керуючись ст.314 КПК України, суд
Ухвалив :
Обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 42022252230000042 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.3 ст. 368 КК України та ОСОБА_5 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України повернути прокурору як такий , що не відповідає вимогам КПК
Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту в період з 22 години 00 хвилин вечора до 06 години 00 хвилин ранку наступного дня на строк два місяці, тобто до 14.12.2022 р.
3.Заборонити ОСОБА_5 в період з 22 години 00 хвилин вечора до 06 години 00 хвилин ранку залишати будинок за місцем реєстрації та проживання за адресою АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суду, за виняткових випадків необхідності отримання медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
-прибувати до прокурора, суду за першою вимогою, а у разі неможливості
прибуття - повідомляти визначену службову особу із наданням письмових
доказів поважності неявки ( відповідно до вимог ст. 138 КПК України);
-не відлучатися за місцем проживання без дозволу прокурора, суду;
-повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи.
-Зобов'язання, зазначені у пункті 3, застосовуються до підозрюваного на строк у два місяці з дати винесення цієї ухвали до 14.12.2022 року. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим. Продовження цього строку можливе у порядку, перченому ст. 199 КПК України.
4. Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, неявка без поважної причини за викликом слідчого, процесуального прокурора, суду має наслідком застосування грошового стягнення у розмірі до 2-х мінімальних заробітних плат
Ухвала підлягає оскарженню протягом 5 днів з моменту її оголошення до Черк4аського апеляційного суду.
СуддяОСОБА_1