Справа №: 398/2965/22
провадження №: 2/398/1722/22
Іменем України
"14" жовтня 2022 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Демченко І.М.,
за участю секретаря Міщенко С.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Олександрія цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє на підставі ордеру адвокат Боровський Валерій Антонович до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,
Представник позивача звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою, посилаючись на те, що ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області №481 від 26.06.1980 року, договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 28.08.1980 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Олександрійської нотаріальної контори та зареєстрованого Олександрійським міжміським бюро технічної інвентаризації, реєстраційний №10399/103 від 15.11.1999 року, на підставі яких прозивачем побудований житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_1 , який прийнятий в експлуатацію закінченого будівництва відповідно до акту від 18.08.1993 року. У вказаному будинку зареєстрована відповідач ОСОБА_2 , яка є рідною донькою позивача, однак не є співвласником будинку, і з 2016 року не проживає в даному будинку та в будинку відсутні її речі. Де на даний час проживає відповідач йому невідомо. Враховуючи викладе позивач вважає що вона втратив право користування житловим приміщенням.
Ухвалою суду від 03.10.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 14.10.2022 року у порядку ст.ст. 280-281 ЦПК України вирішено провести заочний розгляд справи.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, представником позивача ОСОБА_3 було подано до суду заяву про розгляд справи у його та позивача відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про причини неявки не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином у відповідності до вимог ст. ст. 128, 130 ЦПК України, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення. У встановлений судом строк відповідач заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження та відзиву не надала.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Також суд зазначає, що оскільки відповідачеві роз'яснювалося право подати відзив, у якому він повинен викласти заперечення проти позову у визначений судом строк, а також наслідки неподання такого відзиву, однак відзив до суду за весь час перебування в провадження суду цієї справи подано не було, на підставі ч.8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши докази, суд встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.
Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області №481 від 26.06.1980 року, ОСОБА_4 було відведено під індивідуальне будівництво земельна ділянка по АДРЕСА_1 , що також підтвердужться договором про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 28.08.1980 року, посвідченим державним нотаріусом Другої Олександрійської нотаріальної контори та зареєстрованим Олександрійським міжміським бюро технічної інвентаризації, реєстраційний №10399/103 від 15.11.1999 року (а.с. 5, 7-10).
Відповідно до акту прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і господарських будівель від 18.08.1993 року, було прийнято в експлуатацію житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 (а.с. 13).
Довідкою квартального комітету №34 Олександрійської міської ради за № 73 від 29.08.2022 року підтверджено, що за адресою: АДРЕСА_1 , значаться зареєстрованими позивач ОСОБА_1 , його дружинка ОСОБА_5 та донька ОСОБА_2 (а.с.12 на звороті).
Актом від 29 серпня 2022 року, затвердженим головою квартального комітету Олександрійської міської ради та складеним за участю мешканців АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_1 не проживає з 2016 року (а.с. 12).
Статтею 150 ЖК України визначено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на власний розсуд.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Положеннями статті 391 ЦК України надано право власнику майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (стаття 405 ЦК України).
При розгляді цієї справи суд враховує правову позицію об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021 № 200/17337/17 (61-865сво21), відповідно до якої наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це. На підтвердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресація кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо)
На підставі доданих до матеріалів справи доказів встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем реєстрації не проживає, її особистих речей в будинку не має.
Таким чином, судовим розглядом справи встановлено, що відповідач за місцем реєстрації не проживає, отже вона є такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 . Будь-які підстави для збереження за нею права користування цим житловим приміщенням відсутні, у зв'язку з чим суд вважає, що права позивача підлягають захисту та приходить до висновку про задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.
Керуючись ст.ст. 2, 23, 76-81, 258, 259, 263, 264, 265 , 280, 281 ЦПК України, ст.ст.317, 391 ЦК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє на підставі ордеру адвокат Боровський Валерій Антонович до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 , зі зняттям її з реєстраційного обліку за цією адресою.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий : І.М.Демченко