Справа № 396/1362/19
Провадження № 2/396/3/22
Іменем України
11.10.2022 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Русіної А.А.,
за участю секретаря судового засідання Андріяш І.С.,
представника позивачів адвоката Руденко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новоукраїнка в порядку загального позовного провадження цивільну справу №396/1362/19 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Новоукраїнська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та встановлення факту проживання однією сім'єю,-
Представник позивачів адвокат Руденко Г.В. звернулася до суду з позовом до Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Новоукраїнська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та встановлення факту проживання однією сім'єю. Позовні вимоги, з урахуванням уточнених позовних вимог обгрунтовує тим, що даний позов про встановлення фактів, що мають юридичне значення, направлений на захист спадкових прав позивачів, яких вони набули в порядку ст.ст. 1266, 1268 ЦК України після смерті своєї баби ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Факт смерті цієї особи та відкриття спадщини підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим 11.03.2016 року Новоєгорівською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області. Фотокопія свідоцтва про смерть позивачами була отримана в результаті ознайомлення з матеріалами цивільної справи №396/1902/17 за позовом ОСОБА_6 , дублікат в органах РАЦС позивачами отримано бути не може, оскільки не доведено, що вони мають родинні відносини з померлою. На підтвердження родинних відносин з бабою ОСОБА_5 позивачі мають лише свідоцтва про їх народження від матері ОСОБА_7 та батька ОСОБА_8 , а також про їх шлюб, де ім'я їх матері значиться як ОСОБА_9 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Канія Кантемирівського району, Молдова.
Мати позивачів ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Новоєгорівка Новоукраїнського району Кіровоградської області, свідоцтво про смерть НОМЕР_2 , видане 29.07.2015 р. відділом РАЦС РС Новоукраїнського РУТЮ у Кіровоградській області.
До дня смерті ОСОБА_7 проживала зі своєю матір'ю ОСОБА_5 , що підтверджується довідкою виконкому Новоєгорівської сільської Новоукраїнського району Кіровоградської області №288 від 25.04.2018 року.
До 28.10.2011 року з ОСОБА_5 більше 15 років також проживав співмешканець ОСОБА_10 , який помер в указану дату, що підтверджується довідкою №496 від 28.08.2017 року, виданою виконавчим комітетом Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.
Як після ОСОБА_5 , так і після ОСОБА_10 залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки, що належала кожному з них, та підтверджується копією державних актів на право приватної власності на землю.
Право на спадщину після смерті ОСОБА_10 у ОСОБА_5 виникло на підставі ст. 1264 ЦК України. Спадщина нею була прийняті у відповідності зі ст. 1268 ЦК України.
Тому, кожен з позивачів має право спадкувати Ѕ частину спадкового майна як онуки ОСОБА_5 в порядку представлення (ст. 1266 ЦК України).
ОСОБА_7 як донька ОСОБА_5 доводилась рідною сестрою ОСОБА_6 , яка, ввівши суд в оману щодо кола спадкоємців які прийняли спадщину, знаючи достеменно про смерть сестри та про позивачів, отримала на свою користь рішення Новоукраїнського районного суду від 30.11.2017 року в справі №396/1902/17, тобто в незаконний спосіб заволоділа спадщиною після смерті ОСОБА_5 . Дане рішення суду було скасоване апеляційним судом Кіровоградської області (постанова від 10.07.2018 року), ОСОБА_6 в позові було відмовлено, постановою Верховного Суду від 10.06.2020 року рішення апеляційної інстанції залишено в силі.
Таким чином, крім позивачів, відсутні спадкоємці після ОСОБА_5 , які б прийняли спадщину. ОСОБА_6 не має в даному спорі жодних інтересів, оскільки спадщину не прийняла.
Ухвалою від 03.10.2019 року провадження у зазначеній справі відкрито в загальному позовному провадженні, та справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні, здійснено судове доручення та зупинено провадження по справі.
Ухвалою суду від 03.02.2021 року поновлено провадження по справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 23.03.2021 року прийнято уточнену позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Новоукраїнська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та встановлення факту проживання однією сім'єю. Замінено первісного відповідача ОСОБА_6 на належного відповідача Рівнянську сільську раду Новоукраїнського району Кіровоградської області. Виключено Новоєгорівську сільську раду Новоукраїнського району Кіровоградської області з числа учасників цивільної справи №396/1362/19. Залучено в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
29.10.2021 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Представник позивачів адвокат Руденко Г.В. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала з підстав викладених у позові, просила їх задовольнити.
Представник відповідача Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради, рішення по справі залишив на розсуд суду.
Третя особа Новоукраїнська районна державна нотаріальна контора через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без участі представника нотаріальної контори.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, з заявами та клопотаннями до суду не звертався.
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином, з заявами та клопотаннями до суду не зверталася.
Представник ОСОБА_4 адвокат Пушкарьов Д.Є. в судове засідання не з'явився про розгляд справи повідомлявся належним чином, 11.02.2022 року за заявою представника на його електронну адресу направлено відсканований матеріал копії позовної заяви з додатками та судові повістки, отримання ним процесуальних документів, підтверджується витягами з реєстру відправленої кореспонденції електронної пошти суду (а.с.86-87,114-115,141).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ( АДРЕСА_1 ), бабуся позивачів по батьковій лінії, була їх опікуном. Надала суду пояснення про те, що покійна ОСОБА_5 проживала однією сім'єю з ОСОБА_10 , з ними проживала її невістка, донька померлої ОСОБА_12 . Покійні ОСОБА_5 та ОСОБА_10 проживали разом давно, спочатку в одному будинку, потім купили інший, вели спільне господарство, обробляли город. ОСОБА_10 визнавав ОСОБА_13 , як дружину. Познайомилася особисто з їх родиною, коли ОСОБА_12 почала проживати з її сином ОСОБА_14 . В 2011 році помер співмешканець ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , син з невісткою переїхали проживати в с. Новоєгорівку до її матері ОСОБА_5 .
Після чого, вона позбавила їх батьківських прав та взяла опіку над позивачами ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .
В 2013 році помер її син ОСОБА_18 , у 2015 році її невістка ОСОБА_12 , а у 2016 році мати невістки ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ) вказала, що їй знайомі покійні ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , які з 1997-1998 року придбали будинок в с. Новоєгорівка та проживали в ньому. В 2000 роках бачила, як вони разом ходили на роботу, прибирали на подвір'ї, проте вона з ними не спілкувалася. Також, їй відомо, що ОСОБА_12 , доньку ОСОБА_15 , вони відводили до школи, після чого разом йшли на роботу. ОСОБА_12 жила з ними поки не одружилася та не з'їхала від них. Згодом, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , придбали будинок, після чого ОСОБА_12 повернулася до них.
Свідок ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 ) пояснив суду, що проживає в с. Новоєгорівка з 1996 року. ОСОБА_5 та ОСОБА_21 , були його знайомими, останні разом з ОСОБА_12 , приходили до його батька допомагати по господарству, також вони допомагали по господарству особисто йому, разом отримували кошти за роботу, та з їх слів, мали намір придбати щось ОСОБА_12 . ОСОБА_15 та ОСОБА_10 проживали в будинку батька ОСОБА_10 , бачив як останні разом готували їсти. Згодом, ОСОБА_12 вийшла заміж та переїхала від них. ОСОБА_23 та ОСОБА_24 придбали інше житло, після чого до них переїхала ОСОБА_12 . В ОСОБА_5 була старша донька ОСОБА_6 , яка проживала в Молдові. Також додав, що ОСОБА_10 проживав в с. Новоєгорівка з 1996 року, потім вони почали зловживати алкогольними напоями. ОСОБА_5 та ОСОБА_10 проживали разом з 2001 року по 2006 рік, постійно жили разом, потім переїхали і він їх бачив періодично.
Заслухавши пояснення представника позивачів, свідків, безпосередньо дослідивши письмові докази у справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками записані ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (а.с.12).
Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьками записані ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (а.с.13).
Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_5 виданого Новоєгорівською сільською радою між батьками позивачів, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 06.02.1999 року, зареєстровано шлюб. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_25 » (а.с.21).
Також, вказаним свідоцтвом підтверджується, що дошлюбне прізвище ОСОБА_7 матері позивачів « ОСОБА_23 ».
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_6 , видане Відділом ДРАЦС Новоукраїнського районного управління юстиції у Кіровоградській області (а.с.22).
Згідно до копії довідки виданої виконавчим комітетом Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 28.08.2017 року № 496, гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11, більше 15 років проживала зі співмешканцем гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_13 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Новоєгорівка та вели спільне підсобне господарство (а.с.23).
Факт родинних відносин матері позивачів ОСОБА_7 та їх баби ОСОБА_5 підтверджується копією довідки виданої виконавчим комітетом Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 25.04.2018 року №288, гр. з якої вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 фактично проживала разом зі своєю матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та вели спільне господарство (а.с.24).
Після смерті матерії позивачів ОСОБА_7 , згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_7 виданого Новоєгорівською сільською радою, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 , баба позивачів (а.с.20).
Після смерті баби ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до державного нотаріуса Новоукраїнської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що належало їх бабі ОСОБА_5 . Однак, 09.04.2019 року заявники отримали від державного нотаріуса Новоукраїнської нотаріальної контори Шевченко Н.Г. постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують родинний зв'язок із спадкодавцем (а.с.37).
Як вбачається з копії свідоцтва про народження виданого відділом ЗАГС Кантемир Р.Молдови ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , є старшою дочкою померлої ОСОБА_5 (а.с.12).
Згідно свідоцтва про шлюб виданого «Отделом Записи Актов Гражданського Состояния Бричень» ОСОБА_26 уклала шлюб з ОСОБА_27 , після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_6 (а.с.36).
Після смерті матері ОСОБА_5 на підставі рішення Новоукраїнського районного суду за ОСОБА_6 визнано право на спадкове майно ОСОБА_5
ОСОБА_6 здійснила продаж успадкованих земельних ділянок, уклавши 09.02.2018 року договора купівлі продажу-земльних ділянок з ОСОБА_28 та ОСОБА_3 (а.с.200-206).
Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 10.07.2018 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_11 , як опікуна неповнолітнього ОСОБА_1 по справі 396/1902/17 рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області скасовано, ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 до Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, третя особа: Новоукраїнська державна нотаріальна контора, відділ головного Держгеокадастру у Новоукраїнському районі Кіровоградської область про визнання права власності на спадкове майно відмовлено (а.с.29-31).
Постановою Верховного суду від 10.06.2020 року постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 10.07.2018 року залишено без змін (а.с.207-211).
Відповідно до копії інформаційного листа Новоукраїнського районного відділу ДРАЦС Головного територіального управління юстиції Кіровоградської області від 31.10.2018 року № 1967/14.17-03-04 на звернення позивача ОСОБА_2 з заявою до відділу про отримання витягу про народження ОСОБА_29 , згідно Конвенції про надання правової допомоги в цивільних, сімейних та кримінальних справах підписаної державами членами СНГ 22.01.1993 року в м. Мінську, заяву було направлено до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області для подальшого направлення за призначенням станом на 31.10.2018 року підтвердження від відділу ЗАГС міста Кантемир Республіки Молдова не надійшло, причини невиконання (а.с.25).
Відповідно до копії інформаційного листа Новоукраїнського районного відділу ДРАЦС Головного територіального управління юстиції Кіровоградської області від 06.03.2019 року № 430/14.17-03-07 на звернення позивача ОСОБА_2 з заявою до відділу про отримання витягу про народження ОСОБА_29 , згідно Конвенції про надання правової допомоги в цивільних, сімейних та кримінальних справах підписаної державами членами СНГ 22.01.1993 року в м. Мінську, заяву було направлено до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області для подальшого направлення за призначенням станом на 06.03.2019 року підтвердження від відділу ЗАГС міста Кантемир Республіки Молдова не надійшло, причини невиконання (а.с.26).
27.01.2021 року № 07/01-19/689 від Міністерства Юстиції України до суду надійшли документи про неможливість виконання за кордоном судового доручення стосовно ОСОБА_6 (а.с.108-180).
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за №67409305 від 22.11.2021 року щодо ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , інформація відсутня (а.с.67).
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за №67409387 від 22.11.2021 року щодо ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 , інформація відсутня (а.с.69).
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадковому реєстрі (заповіти/спадкові договори) за №67409399 від 22.11.2021 року щодо заведеної спадкової справи на майно померлого ОСОБА_10 , інформація відсутня (а.с.70).
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за №67409425 від 22.11.2021 року щодо ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформація відсутня (а.с.71).
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадковому реєстрі (заповіти/спадкові договори) за №67409445 від 22.11.2021 року щодо заведеної спадкової справи на майно померлої ОСОБА_5 , інформація відсутня (а.с.72).
Виконуючи приписи ч.4 ст.264 ЦПК України та даючи мотивовану оцінку аргументам, наведеним представником щодо наявності підстав для задоволення заявлених позивачами вимог, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ч.2 ст.315 ЦПК України наведений в ч.1 цієї статті перелік фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення яких розглядаються судом, не є вичерпним, оскільки в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст.1222 ЦК України).
За змістом ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261, 1266 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
З досліджених судом документів встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не відкривалася, заповіти спадкодавцем не складалися.
Матеріалами справи встановлено, що після смерті ОСОБА_5 в спадкові права вступила її донька ОСОБА_6 , проте рішення суду на підставі якого остання успадкувала майно, скасоване постановою від 10.07.2018 року Апеляційного суду Кіровоградської області, постановою Верховного Суду від 10.06.2020 року рішення Апеляційної інстанції залишено в силі.
Таким чином, крім позивачів, відсутні спадкоємці після ОСОБА_5 , які б прийняли спадщину, ОСОБА_6 не має в даному спорі жодних інтересів, оскільки спадщину не прийняла.
Верховний Суд України в листі від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: - спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв'язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; - особи, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; - інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).
При цьому, до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.
Родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями "родичі", "родинні стосунки" охоплюється коло осіб, які пов'язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.
Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення.
З урахуванням вищевказаного, суд вважає, належним доказом для встановлення факту родинних відносин позивачів з їх бабою ОСОБА_5 , довідку виконавчого комітету Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 25.04.2018 року № 288, гр., якою підтверджено, що мати позивачів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 фактично проживала разом зі своєю матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та вели спільне господарство.
Факт родинних відносин між позивачами та їх бабою ОСОБА_5 підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які в судовому засіданні вказали, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір'ю ОСОБА_7 , тому суд робить висновок, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є її онуками.
Крім того, родинні відносини позивачів з їх бабою ОСОБА_5 , також підтверджуються свідоцтвом про шлюб їх матері, в якому дошлюбне прізвище ОСОБА_7 вказано « ОСОБА_23 ».
Таким чином суду надано достатньо належних доказів, що позивачі є онуками ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими доказами, показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивачі обґрунтовують необхідність встановлення факту родинних відносин необхідністю оформлення спадкових прав після смерті баби.
Ураховуючи вищевикладене, підтвердити родинні відносини іншим шляхом неможливо, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин між ними та ОСОБА_5 підлягає задоволенню, оскільки встановлення факту має для них юридичне значення, яке необхідне для підтвердження права на спадкування.
Щодо позовної вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю баби позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_10 суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних та час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до статті 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.
Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.
Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7).
Водночас, Конституція України передбачає зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів у часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи.
Пунктом 1 розділу VII Прикінцевих положень Сімейного кодексу України визначено, що цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України, тобто з 01 січня 2004 року.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», до сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються лише в частині тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права та обов'язки визначаються на підставах, передбачених СК України.
Таким чином, факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу набув юридичного значення після набрання чинності СК України та ЦК України з 01 січня 2004 року. Кодекс про шлюб та сім'ю УРСР не передбачав юридичних наслідків для чоловіка та жінки, які проживала разом без реєстрації шлюбу.
Крім того, частиною другою статті 3 СК України передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Постановою Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року № 6-97цс11, ухваленою за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень із мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, сформульовано обов'язкову для усіх судів України правову позицію щодо визначення ознак сім'ї при встановленні наявності чи відсутності фактичних шлюбних стосунків та визначено, що положення частини другої статті 3 СК України стосуються лише офіційно зареєстрованих шлюбів. Встановлення факту проживання однією сім'єю у період до 01 січня 2004 року не передбачено Кодексом законів про шлюб та сім'ю України.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу може бути встановлене судом лише з 01 січня 2004 року, оскільки законодавством України, яке діяло до 2004 року, встановлення такого факту не було передбачено.
Позивачі в позовній заяві вказують про те, що ОСОБА_5 з ОСОБА_10 проживали однією сім'єю більше 15 років до дня смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_9 , аналізуючи зазначене, суд приходить до висновку, що період проживання померлих разом з 1996-2011 роки.
А тому, твердження позивачів про встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_5 та ОСОБА_10 без реєстрації шлюбу, більше 15 років, тобто у період з 1996 по 01.01.2004 є такими, що суперечить вимогам сімейного законодавства України.
При цьому, суд вважає за можливе розглядати вимогу позивачів щодо проживання однією сім'єю ОСОБА_5 з ОСОБА_10 враховуючи період з 2004 року по 2011 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, судом можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 3, ст. 4 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов'язковими умовами для визнання особи членом сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
В рішенні Конституційного Суду України у справі №5-рп/99 від 03.06.1999 року зазначено таке. До членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
На підтвердження факту проживання ОСОБА_5 з ОСОБА_10 однією сім'єю позивачами надано довідку Новоєгорівської сільської ради.
Однак, з поданих заявником доказів не вбачається підстав, за яких можна беззаперечно стверджувати, що ОСОБА_5 та ОСОБА_10 проживали однією сім'єю, були пов'язані спільним бюджетом, побутом, мали взаємні права та обов'язки, спільно несли витрати по утриманню житла, покупок речей домашнього вжитку, тощо. Даною довідкою підтверджується факт проживання померлих за однією адресою, в одному будинку, проте не підтверджує факт наявності між ними відносин, притаманних сім'ї.
Крім цього, позивачами не надано жодного письмового доказу в підтвердження того, що ОСОБА_10 з ОСОБА_5 в період з 2004 року по 2011 рік вели спільне господарство, мали спільні витрати, купували майно для спільного користування, брали участь у витратах на утримання житла, його ремонт.
Допитані в судовому засіданні свідки кожен окремо в своїх поясненнях суду пояснили, що були знайомі з померлими, які проживали в певному помешканні, вказували на наявність у них роботи та трудової зайнятості, проте їх показами не доводиться факт ведення спільного господарства ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт. Спільне проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , не створює підстав для того, щоб визнати їх відносити таким, що притаманні подружжю.
Інших доказів, які б спростували вказані обставини суду не надано.
Виходячи з того, що позивачі не довели обставини, з якими закон пов'язує можливість встановлення факту проживання ОСОБА_5 з ОСОБА_10 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вимоги їх позовної заяви в цій частині є недоведеними.
Враховуючи та аналізуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу належним чином недоведеними, тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Згідно із ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На виконання ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Керуючись ст. ст. 3, 12, 76, 81, 89, 258, 259, 265, 273, 354, 315, 355 ЦПК України,ст. 21, 36 Сімейного Кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Новоукраїнська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та встановлення факту проживання однією сім'єю - задовольнити частково.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , доводяться рідними онуками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_2.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.
Повний текст рішення складено 14.10.2022 року.
Суддя: А. А. Русіна