Справа № 369/13467/20
Провадження № 2-о/369/6/22
07.10.2022 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі
головуючої судді Ковальчук Л.М.,
при секретарі Павловій В.В.,
за участі:
представника заінтересованої особи
ОСОБА_1 - адвоката Тітової О.О.,
представника заінтересованої особи
Служби у справах дітей та сім'ї Вишневої міської ради
Бучанського району Київської області Гуменюк О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Бучанська районна державна адміністрація Київської області, орган опіки та піклування Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, Служба у справах дітей та сім'ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису, -
26.10.2020 року заявник ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про видачу обмежувального припису, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Бучанська районна державна адміністрація Київської області, орган опіки та піклування Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, Служба у справах дітей та сім'ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_3 , у якій заявник просив видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 6 місяців, яким застосувати такі заходи тимчасового обмеження прав: обмежити будь-яке особисте спілкування з неповнолітнім ОСОБА_2 , заборонити особисто або через третіх осіб розшукувати неповнолітнього ОСОБА_2 , переслідувати його та спілкуватись з ним; заборонити контактувати з ОСОБА_2 особисто або через третіх осіб.
В обґрунтування заяви заявник зазначив. що Неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП - відсутній, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_2 , (надалі - «Заявник») є сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, РНОКПП № НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (надалі - «Заінтересована особа»).
Батька Заявник немає. В свідоцтві про народження Заявника запис про батька зроблено відповідно до положень ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері).
Народження Заявника зареєстровано 23 червня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено актовий запис № 932 (копію свідоцтва про народження додаю).
25.03.2020 року заявник звернувся до органу опіки та піклування - Києво- Святошинської районної державної адміністрації Київської області із заявою про вчинення щодо нього домашнього насильства з боку тітки ОСОБА_4 та матері ОСОБА_1 (Заінтересованої особи) та жорстокого поводження з ним.
26.03.2020 року Києво-Святошинська районна державна адміністрація (як орган опіки та піклування) звернулась до слідчого відділу Києво-Святошинського ВП ГУ НП України в Київській області із заявою про внесення відомостей про домашнє насильство щодо дитини до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань.
27.03.2020 року Києво-Святошинським ВП ГУ НП України в Київській області зареєстровано кримінальне провадження № 12020110200001531 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 166 та 126-1 КК України (вчинення систематичного домашнього насильства).
17.06.2020 року заявник звернувся до служби у справах дітей та сім'ї Києво- Святошинського районної державної адміністрації із заявою про відмову повертитись до матері (Заінтересованої особи) у зв'язку із вчиненням нею всіх форм домашнього насильства (психологічного, фізичного та економічного) щодо нього та жорстокого поводження з ним.
За заявою Заявника та заявою ОСОБА_3 , неповнолітній ОСОБА_5 був переданий для тимчасового проживання (перебування) в сім'ю Шиндєрів, де наразі і проживає (перебуває).
Заінтересована особа продовжує чинити домашнє насильство відносно сина шляхом його переслідування, розшукування, залякування, погрози (психологічне насильство).
Такі дії матері по відношенню до неповнолітнього сина викликають у Арсенія побоювання за свою безпеку, безпеку сім'ї ОСОБА_6 , спричинили емоційну невпевненість та завдають шкоди психологічному здоров'ю дитини.
За таких умов у Заявника виникає право звернутись до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно Заінтересованої особи та просити суд застосувати декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.10.2020 року заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, про видачу обмежувального припису, залишено без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07.12.2020 року апеляційну скаргу представника неповнолітнього ОСОБА_2 - адвоката Незвіського Д.Я. на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.10.2020 року вирішено вважати неподаною та постановлено повернути апеляційну скаргу заявнику.
Постановою Київського апеляційного суду від 27.07.2021 року апеляційну скаргу представника неповнолітнього ОСОБА_2 - адвоката Незвіського Д.Я. задоволено та ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.10.2020 року скасовано і направлено справу до районного суду для продовження розгляду.
17.08.2021 року цивільна справа надійшла до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
07.10.2021 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Шевченком А.О. до суду подано відзив, в якому він зазначив, що щодо характеристики самого Заявника, то Заявник з 1 вересня 2016 року навчався в ліцеї-інтернаті №23 «Кадетський корпус». Адміністрацією ліцею він характеризується як особа, яка не вміє координувати свої емоції. Заявник проявляє неврівноваженість та недисциплінованість, постійно порушує Правила внутрішньо шкільного розпорядку для учнів ліцею-інтернату №23 «Кадетський корпус», не виконує вимоги педагогічних працівників закладу відповідно до Статуту. У спілкуванні із дітьми активно використовує нецензурну лексику, у ставленні до дітей поводить себе грубо, провокує конфлікти, які інколи переростають у бійки. В учнівському колективі повагою не користується. Потребує посиленого контролю з боку офіцера-вихователя та класного керівника.
Згідно листа Служби у справах дітей Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на профілактичному обліку Заявник не перебуває. 07.05.2018 року спеціаліст Служби у справах дітей Печерської районної в місті Києві державної адміністрації здійснив відвідування за адресою: АДРЕСА_1 та обстежив житлово-побутові умови проживання Заявника. За вказаною адресою Заявник проживав разом із Заінтересованою особою 1 та молодшою сестрою. В квартирі створені усі належні умови для повноцінного виховання та розвитку дітей, додержано санітарно-гігієнічних умов. Заінтересована особа 1 веде здоровий образ життя, належним чином виконує батьківські обов'язки, дбає про фізичний та моральний розвиток дітей. Факту неналежного виконання Заінтересованою особою 1 батьківських прав не вбачається. З Заявником проведено профілактичну бесіду. Зі слів Заявника, причиною його поганої поведінки слугує необхідність підвищення рівня авторитету серед вихованців ліцею або наслідування їх негативним прикладам. Заявник шкодував про власні вчинки і висловив бажання в подальшому критично ставитися до власної поведінки.
Згідно Консультативного висновку від 29.08.2018 року лікарів-психіатрів комунального некомерційного підприємства Клінічна лікарня «ПСИХІАТРИЯ» (м. Київ, вул. Кирилівська, 103) встановлений діагноз Заявнику: «F84.0 дитячий аутизм. Високофункціональний тип» та рекомендовано вирішити питання опіки в судовому порядку. Заявник 01 березня 2020 року вчинив закінчений замах на умисне убивство своєї тітки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та її сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Обвинувальний акт відносно Заявника у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 1,2 ч. 2 ст. 115 КК України, скерований до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Заявник, будучи особою, яка вчинила умисне вбивство, вчинив новий злочин, а саме незакінчений замах на умисне вбивство Заінтересованої особи 1, про що Заявнику вручене повідомлення про підозру від 29.09.2020 року слідчим СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві Бевзо Ю.Н. в рамках КП №12020110380000208, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України. 19.08.2020 року слідчим слідчого відділу Оболонського управління поліції ГУ НІІ у м. Києві Самковим Владиславом Заінтересованій особі 1 вручена пам'ятка про процесуальні права та обов'язки потерпілого. Згідно висновку комплексної судово-психіатричної експертизи №118 від 04.03.2020 року, проведеного експертами відділення амбулаторних судово-психіатричних експертиз КНП КОР «ОПНМО», яка проведена на підставі постанови старшого слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області майора поліції Поштаренко І.В. по КП №21020110200001218 від 01.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1, гі.2 ч. 2 ст. 115 КК України, Заявник під час скоєння інкримінованих йому дій не перебував в стані фізіологічного афекту, в даний час страждає на несоціалізований розлад поведінки, стан декомпенсації та за своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру - примусового амбулаторного лікування у психіатра за місцем перебування. Саме на підставі повідомлення про підозру від 29.09.2020 року, врученого Заявнику слідчим СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України по відношенні до Заінтересованої особи 1, на підставі наказу №87 від 27.10.2020 року Служби у справах дітей та сім'ї Печерського районної в місті Києві Державної адміністрації, Заявник поставлений на первинний облік дітей, що залишилися без батьківського піклування.
Щодо порушеного 27.03.2020 року Києво-Святошинським ВП ГУ НП України в Київській області КП №12020110200001531 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених с. 166, ст. 126-1 КК України, на яке Заявник посилається у своїй заяві, то 06.08.2020 року, здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні доручено Оболонському управлінню поліції Національної поліції в м. Києві та вказане кримінальне провадження передано до відповідного слідчого відділу національної поліції. Інформації щодо пред'явлення підозри Заінтересованій особі 1 в КП №12020110200001531, суду надано не було.
Заявником подана заява до органу опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про вчинення щодо Заявника домашнього насильства з боку тітки ОСОБА_4 та матері ОСОБА_1 та жорстокого поводження з ним - 25.03.2020 року, тобто після його замаху на умисне убивство своєї тітки, її малолітнього сина та Заінтересованої особи 1. До цього випадку, як видно із листа Служби у справах дітей Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, доданого до Відзиву, причиною його поганої поведінки була необхідність підвищення рівня авторитету серед вихованців ліцею або наслідування їх негативним прикладам. Про Заінтересовану особу 1 не було і згадки при цьому.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко А.О. у відзиві просила відмовити у задоволенні заяви про видачу обмежувального припису.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.10.2021 року ухвалено залучити до участі у справі в якості правонаступника заінтересованої особи Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Бучанську районну державну адміністрацію Київської області.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.10.2021 року постановлено витребувати від Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та Бучанської районної державної адміністрації Київської області інформацію про здійснення соціального супроводу ОСОБА_2 та відомості про нього як про дитину, яка опинилась в складних життєвих обставинах.
10.11.2021 року ОСОБА_8 подала до суду пояснення, в яких зазначила, що маючи статус Заінтересованої особи 1 в цій справі, вона бажає надати суду відомості про факти, що обґрунтовують поданий Відзив по суті заяви про видачу обмежувального припису, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, які викладені нею у даних письмових поясненнях. Для розуміння ситуації та подій, що відбувались протягом 2019-2021 років, повідомляє наступне. ЇЇ сину, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з віку 2,5 років був встановлений попередній діагноз РДА (ранній дитячий аутизм). Вона намагалася адаптувати дитину до соціуму та навчання, корегуючи його поведінку за допомогою консультацій та лікування у кращих спеціалістів в Україні. Діагноз: «Б84.0 дитячий аутизм. Високофункціональний тип» та рекомендація щодо опіки в судовому порядку, надана згідно консультативного висновку від 29.08.2018 року лікарів-психіатрів комунального некомерційного підприємства Клінічна лікарня «ПСИХІАТРИЯ» (м. Київ, вул. Кирилівська, 103). Вона виховувала сина без його батька, але разом з її рідною сестрою, ОСОБА_10 завжди проводив вільний час, вихідні та канікули вдома у її сестри, ОСОБА_4 . Починаючи з 2017 року відносини між її сестрою ОСОБА_4 та батьком її дитини, ОСОБА_11 погіршились. Під час спілкування ОСОБА_11 почав застосовувати до ОСОБА_12 фізичне та психологічне насильство, завдавав тілесні ушкодження. Особливо ситуація в їх відношеннях загострилась в 2019 році. З цього часу ОСОБА_11 вчинив відносно сестри ОСОБА_12 низку протиправних правопорушень, які відбувалися за присутності їх малолітнього сина ОСОБА_13 та сина ОСОБА_1 - ОСОБА_10 . ОСОБА_4 неодноразово надавала вказану інформацію до компетентних органів, посадових осіб, судів, які розглядали і розглядають численні справи за участі як ОСОБА_4 , так і ОСОБА_11 . Тому повідомляє, що наразі наявні кримінальні провадження, які містять дані про вчинення ОСОБА_11 кримінальних правопорушень за ст. ст.126-1, ст.146 ч.2, ст.186 ч.2, ст. 382 ч.2, ст.386 ч.2 КК України. В той самий час, під час бесіди співробітники Вишнівського відділення поліції Бучанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, зокрема, оперативні працівники, повідомляють, що ОСОБА_11 здійснює на них тиск, чинить вплив і тому у її сестри ОСОБА_12 , як заявника, не буде можливості вирішити правовим шляхом питання щодо притягнення його до відповідальності за вчинені щодо неї кримінальні правопорушення. Сам ОСОБА_11 хизувався перед знайомими тим, що надаючи неправомірну вигоду окремим співробітникам Вишнівського відділення поліції та Бучанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області та Києво- Святошинської місцевої прокуратури, прокуратури Київської області, може вирішити будь-яке питання. З огляду на вищевказані факти, на думку ОСОБА_1 , вбачається, що саме так ним супроводжуються всі питання, а працівниками вищевказаних правоохоронних органів йому надається активна допомога у вигляді протиправної бездіяльності. Так, 31.01.2020 невстановленою слідством особою було підроблено підпис на нотаріальній довіреності від імені ОСОБА_12 на право розпорядження належними їй на праві власності сімома земельними ділянкам. В подальшому, група невстановлених осіб в період з січня по квітень 2020 року, використовуючи цю підроблену довіреність, заволоділа шляхом шахрайства п'ятьма земельними ділянками ОСОБА_12 , які розташовані на території Київської області, загальною вартістю понад 5 млн. грн., шляхом переоформлення права власності на людей, наближених до батька дитини її сестри, ОСОБА_11
01.03.2020 року сталася жахлива трагедія. ЇЇ син ОСОБА_10 жорстоко напав з мисливським ножом ОСОБА_11 на її сестру ОСОБА_14 та її сина ОСОБА_13 , наніс в загальній кількості біля 50 поранень, після чого викинув мисливський ніж і прибіг із окровавленими руками до ОСОБА_11 , який його чекав і зустрів. Під час досудового слідства стороною обвинувачення було здійснено умисно, на думку ОСОБА_1 , порушення кримінального процесуального та кримінального законодавства, що призвело до втрати доказів у кримінальному провадженні, стороною обвинувачення, а саме слідством не встановлено походження у Арсенія мисливського ножа, який належить ОСОБА_11 .. Саме цим ножем ОСОБА_10 наносив удари ОСОБА_12 , племіннику ОСОБА_13 , після чого залишив його на місці злочину. З незрозумілих для ОСОБА_1 причин вказаний ніж не вилучено та до матеріалів кримінального провадження, як речовий доказ, не приєднано. Під час слідчого експерименту ОСОБА_10 показав на чохол від вказаного мисливського ножа ОСОБА_11 , який так і залишився лежати в будинку ОСОБА_12 . Однак, сторона обвинувачення проігнорувала дане повідомлення та навіть чохол від ножа не був вилучений. Під час допиту у Арсенія слідчий не намагався навіть з'ясувати можливу участь у злочині дорослих, які, наприклад, підбурили його до вбивства, володіючи інформацією щодо наявної у нього психічної хвороби. Неодноразово потерпіла ОСОБА_15 та її адвокати зверталися до органу досудового слідства із клопотанням про встановлення інших співучасників злочину, але в цьому напрямку оперативно-слідчі дії не проводились, хоча потерпілою стороною прямо зазначались доросла особа, зацікавлена у вчиненні даного злочину.
Арсеній 01 березня 2020 року вчинив закінчений замах на умисне убивство своєї тітки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та її сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Обвинувальний акт відносно Заявника у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 1,2 ч. 2 ст. 115 КК України, скерований до Києво-Святошинського районного суду Київської області. Арсеній, будучи особою, яка вчинила умисне вбивство, вчинив новий злочин, а саме незакінчений замах на умисне моє вбивство, про що Арсенію вручене повідомлення про підозру від 29.09.2020 року слідчим СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві Бевзо Ю.Н. в рамках КП №12020110380000208, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
Під час досудового слідства в КП №21020110200001218 від 01.03.2020 року експертами відділення амбулаторних судово-психіатричних експертиз КНП КОР «ОПНМО» проведено комплексну судово-психіатричну експертизу, за результатами якої складено висновок за №118 від 04.03.2020 року, в якому зазначено, що ОСОБА_10 під час скоєння інкримінованих йому дій не перебував в стані фізіологічного афекту, в даний час страждає на несоціалізований розлад поведінки, стан декомпенсації та за своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру - примусового амбулаторного лікування у психіатра за місцем перебування.
03.03.2020 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Арсенію, як підозрюваному, обрана міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Арештному домі ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України, до 23.04.2020 року (включно).
25.03.2020 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Арсенію продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Арештному домі ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України, строком на 30 діб, тобто до 30.03.2020 року (включно).
Того ж дня, 25.03.2020 року подано заяву Арсенієм до органу опіки та піклування Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області про вчинення щодо нього домашнього насильства з боку тітки ОСОБА_4 та матері та жорстокого поводження з сином, яку він після судового засідання передав представнику служби у справах дітей та сім'ї райдержадміністрації ОСОБА_16 . До цього дня син жодного разу ніколи нікому не скаржився на жорстоке поводження з ним. Якщо б такі факти були - вони б були відомі оточуючим.
Так, наприклад, її син з 1 вересня 2016 року навчався в ліцеі-інтернаті №23 «Кадетський корпус» м. Києва. Адміністрацією ліцею він характеризується як особа, яка не вміє координувати свої емоції. Він проявляє неврівноваженість та недисциплінованість, постійно порушує Правила внутрішнього шкільного розпорядку для учнів ліцею-інтернату №23 «Кадетський корпус», не виконує вимоги педагогічних працівників закладу відповідно до Статуту. У спілкуванні із дітьми активно використовує нецензурну лексику, у ставленні до дітей поводить себе грубо, провокує конфлікти, які інколи переростають у бійки. В учнівському колективі повагою не користується. Потребує посиленого контролю з боку офіцера-вихователя та класного керівника.
Адміністрація ліцею-інтернату №23 «Кадетський корпус» звернулася із відповідним листом до Служби у справах дітей Печерської районної в місті Києві державної адміністрації. Під час перевірки 07.05.2018 року спеціаліст Служби у справах дітей Печерської районної в місті Києві державної адміністрації здійснив відвідування за її місцем проживання в АДРЕСА_1 та обстежив житлово-побутові умови проживання ОСОБА_10 , де вона проживала разом із ОСОБА_10 і молодшою дочкою.
Спеціалістом було встановлено, що в квартирі створені усі належні умови для повноцінного виховання та розвитку дітей, додержано санітарно-гігієнічних умов. Вона, як мама, веде здоровий образ життя, належним чином виконує батьківські обов'язки, дбає про фізичний та моральний розвиток дітей. Факту неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських прав встановлено не було. З Арсенієм цим спеціалістом проведено профілактичну бесіду. Зі слів ОСОБА_10 , причиною його поганої поведінки слугує необхідність підвищення рівня авторитету серед вихованців ліцею або наслідування їх негативним прикладам. Він шкодував про власні вчинки і висловив бажання в подальшому критично ставитися до власної поведінки. Якби факти насильства та жорстокого поводження з її боку, як матері, мали місце бути, то син це повідомив би при цій бесіді, але, як видно, причина його поганої поведінки була в іншому - за рахунок поганої поведінки підвищити свій авторитет.
23.04.2020 року Арсенію ухвалою Києво-Святошинського районного суду Арсенію застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 в межах досудового розслідування, а саме до 01.06.2020 року(включно). За даною адресою проживають ОСОБА_3 , ОСОБА_17 та їх син. Про існування цих людей ОСОБА_1 не знала до цього часу. Тому незрозуміло, що спонукало взагалі незнайомих людей прийти до суду та висловити бажання взяти до себе дитину, яка має діагноз психічного захворювання та поселити взагалі незнайомого хлопця проживати разом із своїм неповнолітнім сином та покласти добровільно на себе обов'язки щодо амбулаторного медичного примусового лікування, яке є обов'язковим згідно висновку експертизи, навчання, харчування та інше. Арсеній був поміщений в сім'ю ОСОБА_6 на підставі наказу №16 від 30.04.2020 року «Про тимчасове влаштування дитини» Служби у справах дітей Києво-Святошинської райдержадміністрації, де живе до цього часу. Підстави, які перераховані у наказі для цього, не є такими, на думку ОСОБА_1 , що надавали б законне право Керівнику служби ОСОБА_18 його винести та підписати. На даний час ця служба у своїх відповідях на адвокатські запити зазначає, що ОСОБА_19 є опікуном Арсенія, але не надає будь-які правові документи на підтвердження цьому. По закону його єдиним опікуном є ОСОБА_1 , як його мати.
Згідно відповіді Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Київської обласної державної адміністрації за №01-10/1-419 від 23.10.2020 року «Про надання інформації» ОСОБА_3 та ОСОБА_17 не проходили курс підготовки кандидатів в опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі та не отримували довідок та рекомендацій про включення до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків , батьків- вихователів.
Наразі невідомо, чи забезпечила родина ОСОБА_6 неповнолітньому ОСОБА_10 безпеку та амбулаторне лікування у психіатра за місцем перебування, яке він потребує в примусовому порядку, можливість отримувати освіту і як це питання контролюється з боку уповноважених органів держави, в той час, коли родина ОСОБА_6 не включена до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів. На яких законних підставах неповнолітній ОСОБА_10 проживає до цього часу в родині ОСОБА_6 , наразі невідомо. Неповнолітня дитина має обмежену дієздатність, дитина після досягнення 14 років обирає місце проживання самостійно, але одним із батьків, якщо її батьки проживають окремо (ст. 160 СК України, ст. 29 ЦК України).
В жовтні 2020 року адвокатом Незвіським Дмитром Ярославовичем подана в інтересах її сина ОСОБА_10 до Києво-Святошинського районного суду заява про видачу обмежувального припису щодо неї, ОСОБА_1 , як матері, та до Печерського районного суду міста Києва позовна заява про позбавлення її батьківських прав.Неповнолітній ОСОБА_10 страждає на аутизм, як вже зазначалося раніше, тому він в силу свого стану здоров'я може розуміти значення певних слів, але не всіх, має інтелектуальну недостатність і проблему у спілкуванні. Аутизм (розлади аутистичного спектру (РАС) - це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування.
ОСОБА_1 в своїх поясненнях зазначила, що ніколи до сина не застосовувала насильство в будь-якій формі, тим паче голодування чи катування, та вважає це наклепом.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.05.2022 року витребувано від органу опіки та піклування Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, Служби у справах дітей та сім'ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області інформацію про здійснення соціального супроводу ОСОБА_2 та відомості про нього як дитину, яка опинилась в складних життєвих обставинах.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.05.2022 року витребувано від Служби у справах дітей та сім'ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (адреса: Україна, 08132, Київська область, Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, вул. Святошинська, 29) інформацію та на її підтвердження завірені належним чином копії відповідних документів.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.05.2022 року залучено до участі у справі в якості заінтересованих осіб орган опіки та піклування-Вишневу міську раду Бучанського району Київської області, Службу у справах дітей та сім'ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_3 .
05.10.2022 року представник заінтересованої особи ОСОБА_1 - адвокат Тітова О.О. подала до суду пояснення та заяву зазначила, що 23.11.2021 року кримінальне поводження закрито на п. 2 ч .1 ст. 284 КПК України, а саме встановлено відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
У судове засідання заявник ОСОБА_2 та його представник не з'явилися, представник заявника ОСОБА_20 07.10.2022 року подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі.
У судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_1 - адвоката Тітова О.О. заяву про видачу обмежувального припису не визнала і заперечувала проти її задоволення.
У судовому засіданні представник Служби у справах дітей та сім'ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області Гуменюк О.А. просила задовольнити заяву про видачу обмежувального припису.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді заяви, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що заява ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі - Закон) визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства. Пунктом 3 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України передбачена можливість батьків дитини у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", подати заяву про видачу обмежувального припису.
Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону).
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону).
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону).
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону, до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
За пунктом 7 частини першої статті 1 Закону, обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно з частиною третьою статті 26 Закону, рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У пункті 9 частини першої статті 1 Закону визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України, у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Важливим є те, що виходячи із змісту даного права, воно включає існування, як негативних так і позитивних обов'язків держави, які невід'ємні від реальної «поваги» до приватного та сімейного життя. (див. пункт 78 рішення Європейського Суду у справі «Мамчур проти України»).
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису, суди мають встановити, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.01.2020 в справі № 754/6995/19.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого 31.12.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що 23.06.2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського управління юстиції у м. Києві складено відповідний актовий запис № 932. Батьками особи зазначено: батько- ОСОБА_21 , мати - ОСОБА_1 .
Згідно відповіді першого заступника голови адміністрації Кошик А. 07-31/799 від 26.03.2020 року щодо чинення домашнього насильства відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області надала наступну інформацію.
Відповідно до постанови про залучення законного представника Києво-Святошинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 02 березня 2020 року залучено у кримінальному провадженні № 12020110200001218 від 01.03.2020 головного спеціаліста служби у справах дітей та сім'ї райдержадміністрації ОСОБА_16 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . 25.03.2020 року після завершення судового засідання по кримінальній справі № 369/3775/20 неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся з проханням до представника служби у справах дітей та сім'ї райдержадміністрації ОСОБА_16 , про можливість надання пояснень. ОСОБА_5 написав заяву щодо чинення з боку матері - ОСОБА_1 та тітки - ОСОБА_4 психологічного та фізичного насильства. Просили внести відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань та здійснити перевірку фактів, викладених у заяві ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Також надали заяву неповнолітнього ОСОБА_2 .
У заяві неповнолітній ОСОБА_2 зазначив, що проживає з тіткою ОСОБА_4 , яка вчинила фізичне та психологічне насилля над ним, а саме била його, принижувала та ображала.
Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 17.06.2020 року він відмовився поверталися до матері через те, що вона вчиняє відносно нього фізичне, психологічне та економічне насилля, виганяє з дому, морить голодом, хоче закрити його у психіатричній лікарні або посадити до в'язниці, постійно критикує та принижує.
Згідно до заяви ОСОБА_2 від 18.10.2020 року до виконуючого обов'язків голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації, неповнолітній просить розглянути питання про позбавлення батьківських прав його матері ОСОБА_1 .
Відповідно до заяв ОСОБА_2 від 30.04.2020 року та ОСОБА_3 від 30.04.2020 року неповнолітній просить влаштувати його на проживання у сім'ю ОСОБА_6 , ОСОБА_3 просить влаштувати неповнолітнього у його сім'ю на проживання.
Слідчим відділом Києво-Святошинського ВП ГУ НП України в Київській області зареєстровано кримінальне провадження 12020110200001531 від 16.03.2020 року за повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 по відношенню до її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , за ст. 166 КК України, а саме злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування; 27.03.2020 року - за ст. 126-1 КК України, а саме домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи; 26.05.2020 року - за ст. 126-1 КК України.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за кримінальним провадженням 12020110200001531 від 16.03.2020 року за п.2 ч.1 ст. 284 КПК України 23.11.2021 року встановлена відсутність в діянні складу кримінальних правопорушень.
У заяві про розгляд справи без участі заявника та представника заявника, представник заявника ОСОБА_20 зазначив, що наразі неповнолітній ОСОБА_2 виїхав за межі України та перебуває за кордоном.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (розділ IV "Окреме провадження").
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Встановивши, що заявник ОСОБА_2 і його представник не надали суду належних і достатніх доказів на підтвердження фактів вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 , а також ризиків, які можуть настати у майбутньому, у зв'язку із не вчиненням щодо останнього обмежувального припису, враховуючи, що за п.2 ч.1 ст. 284 КПК України 23.11.2021 року встановлена відсутність в діяннях ОСОБА_1 складу кримінальних правопорушень відносно її сина ОСОБА_2 , неповнолітній ОСОБА_2 виїхав за межі України та перебуває за кордоном, а отже наразі проживає окремо від матері у сім'ї ОСОБА_3 , суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-83, 89, 259, 264, 268, 350-5, 350-6 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Бучанська районна державна адміністрація Київської області, орган опіки та піклування Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, Служба у справах дітей та сім'ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису,- відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13 жовтня 2022 року.
Суддя: Ковальчук Л.М.