Справа № 369/9236/22
Провадження №1-кс/369/1580/22
26.09.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111050002945 від 24.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, -
До суду надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого відділу Бучанського РУП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12022111050002945 від 24 вересня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України. У ході досудового розслідування кримінального провадження 24.09.2022 року о 07 годині 13 хвилин в порядку ст. 208 КПК України працівниками поліції затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як підозрюваного у вчиненні вищевказаного злочину.
24.09.2022 року з додержанням порядку та строків, встановлених ст.ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом.
Згідно повідомлення про підозру, 23.09.2022, близько 01 години 00 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 проходив поряд з автомобільною стоянкою, яка розташована біля будинку АДРЕСА_1 , де побачив легковий автомобіль марки «ВАЗ-2109», чорного кольору, 1991 року випуску, д.н..з НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , з об'ємом двигуна 1499 см3, який належить ОСОБА_8 . У цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом з метою подальшого його використання у власних потребах.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 , того ж дня, 23.09.2022, близько 01 години 00 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на автомобільній стоянці, що розташована біля будинку АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, з метою використання транспортного засобу для власних потреб, скориставшись відсутністю будь-яких сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, всупереч волі власника транспортного засобу, підійшов до вищевказаного легкового автомобіля марки «ВАЗ-2109», чорного кольору, 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , з об'ємом двигуна 1499 см3, після чого, доклавши фізичних зусиль, ліктем правої руки розбив скло у вікні передньої пасажирської дверцяти, та через зроблений отвір у вікні проник всередину даного автомобіля, де шляхом з'єднання електронних дротів в замку запалювання завів автомобіль та рушив на ньому, виїхавши з ЖК «Чайка» через контрольно-пропускний пункт №1, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом, розпорядившись ним на власний розсуд.
Таким чином, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, у кримінальному провадженні за № 12022111050002945 підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Петропавлівська- Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, українець, громадянин України, не одружений, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, який враховуючи ст.12 КК України, за ступенем тяжкості є нетяжким злочином, за який законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.
В поданому клопотанні слідчим зазначено, що підозрюваний ОСОБА_4 , свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав повністю. Разом з тим, підозра у вчиненні злочину обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_8 від 24.09.2022 року; протоколом огляду місця події від 24.09.2022 року; протоколом затримання ОСОБА_4 у порядку ст. 208 КПК України, під час керування останнім викраденим транспортним засобом; показаннями ОСОБА_9 від 24.09.2022 року та протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за його участі; показаннями свідка ОСОБА_10 від 24.09.2022 року; показаннями допиту свідка ОСОБА_11 від 24.09.2022 року; показаннями допиту свідка ОСОБА_12 від 24.09.2022 року; показаннями допиту свідка ОСОБА_13 від 24.09.2022 року; показаннями допиту свідка ОСОБА_14 від 24.09.2022 року.
У ході досудового розслідування кримінального провадження задля об'єктивного його розслідування у розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є нетяжким злочином, та покарання за який становить до 5 років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.
Підозрюваний ОСОБА_4 не одружений, не має на вихованні неповнолітніх дітей, та батьків похилого віку на утриманні, ніде не працює, тобто не має стійких соціальних зв'язків.
Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує ризик залишення ним місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності (ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Приймаючи до уваги зібрані під час досудового розслідування докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, орган досудового розслідування приходить до висновку, що є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити незаконний вплив на свідків, потерпілого, для того, щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності шляхом підбурювання, вмовлянням, залякування цих осіб, зокрема він може вплинути на свідка ОСОБА_15 , який ще не допитаний як свідок, слідством з'ясовується місце перебування останнього, і з пояснень підозрюваного цій особі відомі фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення (ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Крім того, в даному разі наявний реальний ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення (пункт 5 ч.1 ст.177 КПК України). Ризик обгрунтовується тим, що на даний час в Києво-Святошинському районному суді Київської області перебуває на розгляді кримінальне провадження № 12022111050001473 від 04.05.2022 року стосовно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 289 ККУ, тобто за вчинення аналогічного злочину. У цій справі наявна угода про примирення між ОСОБА_4 та потерпілим, тобто ОСОБА_4 у цій справі фактично на досудовому слідстві визнав вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а тому схильний до вчинення злочинів даної категорії і може знову вчинити аналогічний злочин чи інші кримінальні правопорушеня, якщо буде вільно пересуватися.
Враховуючи викладене, слідчий просив суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, з підстав, викладених в останньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 щодо клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту заперечували, просили суд обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту чи особистого зобов'язання.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Слідчим відділом Бучанського районного управління поліції ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111050002945 від 24.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
24.09.2022 року о 07 годині 13 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст.208 КПК України.
24.09.2022 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом.
Зі змісту доданих до клопотання документів вбачається причетність ОСОБА_4 до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У відповідності до ст. 12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього Кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Відповідно до положень ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Санкція ч.1 ст.289 КК України передбачає позбавлення волі на строк до 5 років. Отже, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення - ч.1 ст.289 КК України - застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є законодавчо передбаченим.
Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:
- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;
- чи наявні ризики кримінального провадження;
- індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені ст. 178 КПК України;
- чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Згідно зі ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ, обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
Досліджені матеріали у взаємному зв'язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Відповідно до ч.4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання, досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак, вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до особливо нетяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі до 5 років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. Досудове розслідування як процедура, пов'язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичною, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи, адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.
Також досить вірогідним є заявлений ризик можливого впливу на свідків, потерпілих.
Ризик незаконного впливу об'єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження і належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків кримінального провадження, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності додаткові відомості щодо кримінального правопорушення та особи підозрюваного.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує такі обставини:
- надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України;
- інкримінований злочин КК України відноситься до особливо нетяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років;
- підозрюваний раніше не судимий; відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
Встановлені під час судового засідання обставини у свої сукупності та взаємозв'язку формують у слідчого судді переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м'якого (особисте зобов'язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).
В цьому кримінальному провадженні на даному етапі слідчий суддя вбачає за можливе запобігти ризикам кримінального провадження із застосуванням більш м'якого запобіжного заходу, аніж цілодобовий домашній арешт.
З урахуванням обставин справи, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 домашній арешт в певний період доби із забороною не відлучатися зі свого місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього на строк на 57 діб наступні обов'язки: не відлучатися зі свого місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до слідчого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області чи іншої визначеної в порядку чинного законодавства України службової особи за їх викликом; утримуватися від спілкування з потерпілим.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. 176-178, 183, 194, 196, 205, 206 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111050002945 від 24.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петропавлівська-Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області, українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на 57 доби, до 22листопада 2022 року (включно).
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- не відлучатися зі свого місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області чи іншої визначеної в порядку чинного законодавства України службової особи за їх викликом;
- утримуватися від спілкування з потерпілим.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_16 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1