Справа № 357/2312/20
1-кп/357/515/22
30.09.2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1 ,
секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 міста Біла Церква Київської області, кримінальне провадження № 12020110360000028 від 09лютого 2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.ПавлівкаБілоцерківського району Київської області, громадянина України, освіта середня, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст.186 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження
сторона обвинувачення:
прокурор - ОСОБА_5 ,
потерпіла - ОСОБА_6 ,
сторона захисту:
обвинувачений - ОСОБА_7 ,
захисникиНесвітайлоО.М., ОСОБА_8 ,
інші учасники судового провадження:
педагог - ОСОБА_9 ,
свідки - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Згідно висунутого прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 обвинувачення, судом визнано доведеним, що 09 лютого 2020 року, близько 17 години 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, прийшов до будинку за адресою АДРЕСА_2 , в якому проживає його знайома ОСОБА_6 , де погрожуючи розбити вікна в будинку, змусив неповнолітню доньку потерпілої ОСОБА_10 відчинити двері, після чого незаконно проник в будинок, де шляхом вільного доступу з тумбочки в кімнаті відкрито викрав мобільний телефон марки «MeizuC9 Pro» вартістю 1999 гривень, та з веранди бензопилу марки «СВІТЯЗЬ» - БП45 вартістю 1380 гривень, які належать потерпілій ОСОБА_6 . Після вчинення злочину ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 3379 гривень.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
У рамках кримінального провадження судом було досліджено надані з боку сторони обвинувачення та захисту, наступні фактичні дані, на підставі яких кожна із сторін просить суд встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню у ньому, з числа регламентованих ст. 84 КПК України, як-то показання, речові докази, документи, висновки експерта, на підставі яких суд у ході судового розгляду через призму їх аналізу, у порядку ст. 94 КПК України, установив таке.
ОСОБА_4 , будучи допитаним в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, визнав повністю, розкаюється. Суду показав, що 09 лютого 2020 року близько 18 години по вул.Шевченка, точний номер будинку не пам'ятає, с.Павлівка Білоцерківського району Київської області він прийшов до місця проживання раніше знайомих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , яких не було вдома, були тільки діти. Він постукав у вікно, вийшла старша донька ОСОБА_16 , він спитав де телефон та коробка до нього, дівчинка показала знаходження телефону в кімнаті будинку. Він пройшов в указану кімнату та забрав телефон, виходячи із будинку, із веранди взяв бензопилу та пішов до ОСОБА_17 . У неї зрозумів, що вчинив не правильно, але потерпіла вже викликала поліцію. Всі речі їй повернуто.
Суд указані пояснення сторони захисту сприймає як такі що заслуговують на увагу.
Досліджуючи та аналізуючи показання обвинуваченого, суд вважає за необхідне надати оцінку його показанням після аналізу доказів у провадженні в сукупності.
Будучи допитаною в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень статей 353 КПК України та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, потерпіла ОСОБА_18 показала, щовона співмешкала із ОСОБА_19 , у них три доньки: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . 09 лютого 2020 року, точний час не пам'ятає, вона перебувала у знайомих. Коли повернулась додому, діти були в сльозах, та казали, що дядя ОСОБА_23 прийшов, та почав стукати у двері. Старша донька відчинила двері, дядя ОСОБА_23 зайшов, почав кричати на них та запитав де телефон, вона показала. Дядя ОСОБА_23 зайшов до кімнати, де заряджався телефон, схопив його, також забрав коробку від телефону. Що ще забрав, діти не бачили. Вона викликала поліцію.
Цивільний позов потерпіла ОСОБА_6 не заявляла.
Допитана в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 354 КПК України у присутності законного представника та педагога неповнолітня свідок ОСОБА_10 надала показання, що за неділю або місяць до події батьки придбали їм мобільний телефон вартістю близько 2000 гривень. Дату не пам'ятає, в будинок прийшов дядя ОСОБА_23 та із кімнати забрав мобільний телефон, також запитав де коробка від нього, та забрав все. Дядя ОСОБА_23 був злий, вона злякалась.
Допитана в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 354 КПК України у присутності законного представника та педагога неповнолітня свідок ОСОБА_11 надала показання, що дату не пам'ятає, вона із сестрами грали в кімнаті, до будинку прийшов дядя ОСОБА_23 та постукав у вікнодуже голосно. Кричав щоб відчиняли двері, або він їх винесе. Вони відчинили двері будинку, дядя ОСОБА_23 зайшов, спитав де телефон, забрав його та коробку. Коли виходив, з веранди забрав батьківську бензопилу. Коли повернулась мама, вони плакали та розповіли все їй. Мама викликала поліцію.
Допитана в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_12 надала показання, що точну дату та час не пам'ятає, близько 20 години до неї в будинок прийшов раніше знайомий ОСОБА_23 та повідомив, що взяв у Насті телефон та бензопилу.
Допитана в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_13 надав показання, що точну дату та час не пам'ятає, після 18 години він із раніше знайомим ОСОБА_24 до місця мешкання ОСОБА_25 . ОСОБА_26 зайшов до будинку та через деякий час вийшов із телефоном та бензопилою. Після чого вони пішли до ОСОБА_27 в гості.
Досліджені судом показання свідків суд сприймав безпосередньо, в їх системному зв'язку.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про злочин, передбаченийч. 3 ст. 186 КК України внесені 09 лютого 2020 року № 12020110360000028.
Порушень положень Параграфа 5 Глави 4 КПК України в ході судового розгляду сторонами не доведено та судом не встановлено.
Згідно ч. 5 ст. 356 КПК України, в ході судового розгляду кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновків експертів, мала право надати суду відомості, які б стосувалися знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки цих експертів, однак стороною захисту такі відомості суду надані не були та в судовому засіданні судом не встановлені.
При цьому, суд наголошує на тому, що будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачений КПК України, суду надано не було.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у порядку ст. 94 КПК України, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченомуч. 3 ст. 186КК України, за вище встановлених обставин.
Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Відповідно до ч.3 ст.186 КК України, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням в житло карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років (стаття 186 КК України в редакції Закону від 22 листопада 2018 року).
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин:
1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності;
2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
При цьому підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Мотиви призначення відповідного покарання.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Крім цього згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Суд відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України визнає як пом'якшуючі покарання обставини обвинуваченого - щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд встановив - вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Також, суддя враховує, що за місцем проживання ОСОБА_4 характеризується посередньо. На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Відповідно до практики Верховного Суду, щоміститься в постановівід 23 червня 2020 року, у справі № 171/8/17, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення повинна враховуватися судом як загальна засада призначення покарання не лише на підставі належності відповідного правопорушення до певного виду (ст. 12 КК України), але і з обов'язковим урахуванням конкретних обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Суд зазначає, щовідповідно до ст. 12 КК України, кримінальнеправопорушення, передбачене ч. 3 ст. 186 КК України є злочином, за вчинення якого передбачене покарання у виді: позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.
Отже, зважаючи на ступінь тяжкості та обставини вчинення кримінального правопорушення, установлені дані про особу ОСОБА_4 , який не судимий в силу ст.89 КК України, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, на військовому обліку перебуває, як засуджений, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, обставина яка обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання, в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 186 КК України, у виді п'яти років позбавлення років.
Разом з тим, оскільки ОСОБА_4 призначене покарання у виді позбавлення волі, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, відшкодування шкоди потерпілому, позицію потерпілої, наявність одної обтяжуючої обставини, суд дійшов висновку, про можливість застосування до нього положень ч. 1 ст. 75 КК України з установленням йому іспитового строку тривалістю три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, на ОСОБА_4 необхідно покласти такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Суд вважає, що призначення більш суворого виду покарання не є необхідним, а менш суворе не сприятиме його виправленню.
Згідноіз ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_4 необхідно зарахувати три дні його попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Питання речових доказів у кримінальному провадженні вирішено, відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати - в межах обвинувачення за ч. 3 ст. 186 КК України стягнути з ОСОБА_4 в порядку статей 122, 124 КПК України.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Керуючись статтями 368, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суддя,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 186КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 186 КК України у виді п'яти років позбавлення волі.
Згідно із ч. 2 ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Встановити ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю три роки.
Іспитовий строк обчислювати з 30 вересня 2022 року.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Згідно із ч. 1, 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 у строк відбуття покарання, три дні його попереднього ув'язнення - з 09 лютого 2020 року по 11 лютого 2020 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Речові докази по справі:
?мобільний телефон марки «MeizuC9 Pro», бензопилу марки «СВІТЯЗЬ» - БП45передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6 вважати повернутими потерпілій;
?сліди пальців рук, передані на тимчасове зберігання речей отриманих в ході кримінального провадження по квитанції № 188/2020, найменування ЕП0032414, ЕП0032415 - знищити.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у розмірі 1413 грн. 09 коп.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.
Суддя
Білоцерківського міськрайонного суду Ірина ДУБАНОВСЬКА
Київської області