Справа № 357/8514/22
3/357/4812/22
05.10.2022 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О. О. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 071176 від 22.08.2022, 09.08.2022 року о 16 год. 33 хв. ОСОБА_1 під час відпочинку та розпиття алкогольних напоїв в знайомої на ім'я ОСОБА_2 , виник конфлікт з ОСОБА_3 , в ході якого ОСОБА_1 нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_3 , чим вчинила дрібне хуліганство.
Таким чином ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила суду, що того дня вона перебувала за місцем свого проживання та між двома її знайомими виник конфлікт та сварка. ОСОБА_1 втрутилась в даний конфлікт та у неї з ОСОБА_3 також відбулась сварка, проте жодних хуліганських дій ОСОБА_1 не вчиняла та тілесних ушкоджень не завдавала, та залишила місце проживання для припинення сварки.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши докази, що містяться в справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 071176 від 22.08.2022, рапорт від 15.09.2022, копію рапорта від 17.08.2022, заяву ОСОБА_3 від 22.08.2022, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП виходячи з наступного.
Так, суд зазначає, що у відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, полягає у дрібному хуліганстві, тобто нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система відносин, що складається у громадських місцях в процесі спілкування людей, яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони дрібного хуліганства є місце вчинення діяння, яким є виключно громадське місце.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства, а також мета порушення громадського порядку та спокою громадян. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм будь-якого хуліганства, в тому числі і дрібного хуліганства.
При цьому, зміст і спрямованість діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій особи, відносно якої складений протокол, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.
Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Однак, із протоколу про адміністративне правопорушення і наданих ОСОБА_1 пояснень в судовому засіданні не вбачається, що її дії носять характер дрібного хуліганства, так як сварка мала місце не з мотивів явної неповаги до суспільства, а в ході взаємних претензій та активних дій обох учасників конфлікту, які переросли в нетривалу сварку між ОСОБА_1 та заявником ОСОБА_3 .. При цьому при розгляді справи не було встановлено, що дії ОСОБА_1 спрямовані на адресу ОСОБА_3 вплинули чи могли вплинути на громадський порядок.
Крім цього протоколом про адміністративне правопорушення ставиться ОСОБА_1 у провину завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , проте неконкретизовано яких саме ушкоджень, що викликає у суду певні сумніви. Крім цього матеріали справи й не містять будь-яких доказів на підтвердження даного факту.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_4 викликають розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
Суд, відповідно до положень ст. ст. 245, 280 КУпАП повно, всебічно і об'єктивно з'ясував всі обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого, на основі оцінки наявних у справі доказів кожного окремо та у їх сукупності, дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Тому, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочате за ст.173 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 33, 34, 35, 40-1, 173, 247, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочате за ст.173 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяОлег ГРЕБІНЬ