Справа № 344/20290/21
Провадження № 2/344/1432/22
05 жовтня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Пастернак І.А.
секретаря Кріцак Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних, інфляційних втрат за прострочення сплати коштів, стягнення судових витрат
Представник ОСОБА_1 - адвокат Костюк Сергій Олександрович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних, інфляційних втрат за прострочення сплати коштів, стягнення судових витрат, мотивуючи тим, що Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.09.2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів понесених на злійснення капітального будівництва по реконструкції квартири з добудовою задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь гр. ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 161 104.00 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених на здійснення реконструкції квартири з добудовою, а також 1 611.04 грн. сплаченого судового збору. В решті позовних вимог відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.11.2013 залишено без змін рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.09.2013 року. На виконання вищезгаданого рішення Івано-Франківським міським судом 01.10.2013 року видано виконавчий лист №0907/7673/2012, який було направлено для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції. Головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Івано- Франківського міського управління юстиції Валовіним О. В. 04.10.2013 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення боргу згідно виконавчого листа №0907/7673/2012. В ході проведення виконавчих дій по примусовому виконанню рішення у справі 0907/7673/2012 кошти з Відповідача не стягнуто було і борг перед Позивачем не погашено. Оскільки неправомірними діями Відповідача, Позивачеві було завдано збитків по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення суми індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України. Позивачем нараховано 3 % річних та інфляційні втрати за прострочення сплати коштів згідно виконавчих листів № 0907/7673/2012. Нарахування здійснено з 14.12.2018 року по 14.12.2021 року. Так, станом на 14.12.2021 р. заборгованість Відповідача за 3 % річних та інфляційними нарахуваннями за період з 14.12.2018 року по 14.12.2021 року становить: 31 372.08 грн. - інфляційні втрати, нараховані за прострочення сплати боргу згідно рішення суду; 14 512.60 грн. - 3 % річних, нарахованих на заборгованість по сплаті боргу згідно рішення суду. Просив стянути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати та три проценти річних за період з 14.12.2018 року по 14.12.2021 року у сумі 45 884,68 грн.
06.01.2022 року відповідач подав до суду відзив на позов, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки зазначене судове рішення, на невиконання якого посилається позивач, ухвалене не за зобов'язальними правовідносинами сторін, а тому ст.625 ЦК України не може застосовуватися. Крім того, виконавчий документ був пред'явлений позивачем 16.11.2021 року, звернуто до виконання і нього розпочато стягнення (а.с.61-66).
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити.
Представник відповідача щодо позовних вимог заперечив, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особамає право в порядку, встановленому цим Кодексом,звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 23.04.2013 року у справі № 0907/7673/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, задоволено позовні вимоги Позивача та вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на загальну суму 334 453,00 грн. (а.с.7-10).
Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.09.2013 року у справі
рішення Івано-Франківського міського суду скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 161 104.00 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених на здійснення реконструкції квартири з добудовою, а також 1 611.04 грн. сплаченого судового збору. В решті позовних вимог відмовлено (а.с. 11-17).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.11.2013 було відхилено касаційну скаргу ОСОБА_2 та залишено без змін рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.09.2013 року (а.с.18-20).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 08.06.2021 року, яка залишена без змін постановою Івано-Франківсь апеляційного суду від 27.09.2021 року видано дублікат виконавчого листа у цивільній справі №0907/7673/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в сумі 161 104,00 грн. в рахунок відшкодування затрат, понесених на здійснення реконструкції квартири з новобудовою. Поновлено ОСОБА_1 пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа у цивільній справі №0907/7673/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в сумі 161 104,00 грн. в рахунок відшкодування затрат, понесених на здійснення реконструкції квартири з новобудовою (а.с.21-24, 25-38).
У відповідності до ч. 4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
26.10.2021 року Івано-Франківським міським судом видано дублікат виконавчого листа (а.с.41).
16.11.2021 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Матієшин Наталією Дмитрівною відкрито виконавче провадження №67516234 з виконання виконавчого листа №0907/7673/2012 виданого 26.10.2021 року Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 161 104,00 грн. за рахунок відшкодування витрат понесених на здійснення реконструкції квартири з добудовою (а.с.43).
Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження №67516234 про стягнення з з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 161 104,00 грн. за рахунок відшкодування витрат понесених на здійснення реконструкції квартири з добудовою закінчено 22.02.2022 року, у зв'язку з повним погашенням боргу, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження (а.с.107).
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
В силу положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Предметом даного позову є вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, спір виник через тривале невиконання рішення в цивільній справі про стягнення з відповідача грошових коштів.
Положення статті 11 ЦК України передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
За наведених умов позивач має право на отримання від відповідача сум передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, які розраховані останнім виходячи із суми стягнення визначеної рішенням суду від 11.09.2013 року у справі №0907/7673/2012.
Позивачем визначений період нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних з 14.12.2018 року по 14.12.2021 року на суму стягнення зазначену в рішенні суду у розмірі 161 104,00 грн.
За період з 14.12.2018 по 14.12.2021 прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання в сумі 161 104,00 грн, яке виникло на підставі рішення суду, склало 1097 днів.
Інфляційні втрати обраховуються шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на добуток індексів інфляції за період прострочення (сукупний індекс інфляції).
Три проценти річних розраховуються по формулі: сума боргу х 3 х кількість днів прострочення платежу/365/100.
Здійснені позивачем розрахунки перевірені судом і результат розрахунку вказує на те, що зазначені до стягнення суми (3% річних - 14 512,60 грн.; інфляційні втрати - 31 372,08 грн.) не перевищують сум отриманих в результаті здійсненого судом розрахунку, та вірно розраховані позивачем.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про відшкодування відповідачем інфляційних втрат за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, передбаченихст. 625 ЦК України, є правомірними, обґрунтованими, та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 526, 527, 530, 549, 610, 611, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 259, 263-265, 354 ЦПК України суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних, інфляційних втрат за прострочення сплати коштів, стягнення судових витрат - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 - 45 884 (сорок п'ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 68 коп. санкцій за прострочення зобов”язання за період з 14.12.2021 року по 14.12.2021 року включно, з яких: 31 372,08 грн. - інфляційні втрати та 14 512,60 - 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 - 908,00 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Довідка: повний текст рішення виготовлено 12.10.2022 року.
Суддя Пастернак І.А.