Ухвала від 04.10.2022 по справі 944/4855/22

Справа № 944/4855/22

Провадження №1-кс/944/970/22

УХВАЛА

04.10.2022 рокум.Яворів

Слідчий суддя Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділення Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 жовтня 2022 року за № 12022141350000782 за ч.1 ст. 369 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого відділення Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області із клопотанням про накладення арешту у вказаному кримінальному провадженні, а саме просить накласти арешт на пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 .

На обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим відділенням Яворівського районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування по матеріалах кримінального провадження відомості про яке, внесено 03 жовтня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141350000782, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 02 жовтня 2022 року у Яворівський РВП ГУ НП у Львівській області надійшло повідомлення від працівника прикордонної служби ПП «Краковець» про те, що 02 жовтня 2022 року ОСОБА_4 під час перетину кордону у пункті пропуску «Краковець», що в смт. Краковець Яворівського району Львівської області запропонував та надав працівнику прикордонної служби неправомірну вигоду в сумі 500 Євро щодо безперешкодного пропуску його через державний кордон.

02 жовтня2022 слідчим СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області було проведено огляд місця події у кабінеті старшого зміни ПП «Краківець», що в смт. Краковець Яворівського району Львівської області, в ході якого виявлено та вилучено пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 .

З огляду на вищевикладене, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а також запобіганню їх знищення та відчуження, враховуючи те, що вилученні речі є предметом кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди їх вчинення та використовувались як засоби і знаряддя вчинення кримінального правопорушення, а також у зв'язку з необхідністю призначення з вилученими речами ряду судових експертиз, виникла необхідність накладені на них арешту.

Слідчий СВ Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській ОСОБА_3 , в судове засідання не прибув, однак подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, вимоги клопотання підтримує, просить його задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 Кримінального процесуального кодексу України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Перевіривши доводи клопотання, додані до нього матеріали на підтвердження підстав для накладення арешту, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Слідчий суддя встановив, що СВ Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 жовтня 2022 року за № 12022141350000782 за ч.1 ст. 369 Кримінального кодексу України.

Постановою слідчого СВ Яворівського відділу поліції ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про визнання речових доказів від 02 жовтня 2022 року, пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , визнано речовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із ч. ч. 1, 2, 5 ст. 171 Кримінального процесуального кодексу України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Перевіривши клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя вважає, що воно подано з додержанням вимог встановлених ст. 171 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 173 Кримінального процесуального кодексу України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на наведене вище, з метою збереження банкнот, які можуть бути використане як доказ у кримінальному провадженні, а також враховуючи, що слідчим у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на вилучені речі, які можуть мати суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України, доводи слідчого є обґрунтованими і відповідають потребами досудового слідства, тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слід задовольнити.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 кримінального процесуального кодексу України - арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Тобто, після проведення процесуальних дій в кримінальному провадженні, власник майна може подати клопотання про скасування арешту майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Керуючись ст. ст. 170 -174 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділення Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 жовтня 2022 року за № 12022141350000782 за правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України, задовольнити.

Накласти арешт на пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її підписання.

Ухвала може бути скасована в порядку ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України за клопотанням власника/володільця майна, що не був присутнім під час розгляду.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
106748354
Наступний документ
106748356
Інформація про рішення:
№ рішення: 106748355
№ справи: 944/4855/22
Дата рішення: 04.10.2022
Дата публікації: 14.05.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Яворівський районний суд Львівської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (04.10.2022)
Дата надходження: 04.10.2022
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПОВОРОЗНИК ДМИТРІЙ БОГДАНОВИЧ
суддя-доповідач:
ПОВОРОЗНИК ДМИТРІЙ БОГДАНОВИЧ