Справа № 466/6286/22
Провадження № 1-кп/466/711/22
про продовження строку тримання під вартою
13 жовтня 2022 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у кримінальному провадженні №12022141380000490 від 24.05.2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою
в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження №12022141380000490 від 24.05.2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Львова від 25.08.2022 року ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави до 26.10.2022 року (включно).
13.10.2022 року прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки такий строк закінчується та завершити судовий розгляд кримінального провадження є неможливим, ризики, які обгрунтовують обрання обвинуваченому ОСОБА_4 такого запобіжного заходу, не зменшились.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи, наведені у письмовому клопотанні.
В засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не заперечив проти клопотання прокурора.
Заслухавши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, думку обвинуваченого ОСОБА_4 , після всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів на які посилаються учасники кримінального провадження, як на докази та обгрунтування поданого до суду клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора є обгрунтованим, підтвердженим належними доказами та підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу суд враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Нечипорук і Йонкало проти України" в пункті 175 зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Суд не відхиляє доводів на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою буде відповідати характеру суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
Як зазначає Європейський суд з прав людини, питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви" (Jecius v. Lithuania), N 34578/97, п.93, ECHR 2000-IX).
Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивовувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами (рішення у справі "Яблонський проти Польщі" (Jabtoriski v. Poland), N 33492/96, п.80, від 21 грудня 2000 року). Крім того, такі підстави мають бути чітко зазначені національними судами і аргументи "за" і "проти" звільнення з-під варти не повинні бути "загальними й абстрактними" (рішення у справах "Іловецький проти Польщі" [Ilowiecki v. Poland), N 27504/95, п.61, від 4 жовтня 2001 року, та "Смирнова проти Росії" (Smirnova v. Russia), NN 46133/99 і 48183/99, п.63, ECHR 2003-IX).
Обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк тримання обвинуваченого під вартою закінчується 26.10.2022 року.
Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує те, що він обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Суд вважає, що з врахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину і суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому судом в разі доведення його винуватості, зважаючи на принцип безпосередності дослідження доказів, існують обґрунтовані ризики можливості переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та можливості вчинення іншого злочину, продовження злочинної діяльності. Такі ризики існували на час обрання запобіжного заходу обвинуваченому, не зменшилися та продовжують мати місце на даний час.
Суд вважає доцільним продовження обвинуваченому ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою. На переконання суду, застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам.
З цих підстав неможливою є зміна обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який не пов'язаний з триманням під вартою.
Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , документи, що його характеризують, відомості про його стан здоров'я, приймаючи до уваги що ризики, які стали підставою для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою існують на даний час і не зменшилися, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, які в даному провадженні не допитані, тому суд дійшов висновку, що йому слід продовжити строк тримання під вартою.
Відповідно до положень ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов"язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 п. 2 ст.183 КПК України зазначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Згідно ч.4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З врахуванням положень ст. 182 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.176-178,180,182,183,194,196, 314, 315, 331 КПК України, суд
постановив :
клопотання прокурора задовольнити.
продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Львова, громадянину України, українцю, із неповною середньою освітою, непрацюючого, раніше судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави, з 27.10.2022 року по 25.12.2022 року включно.
У відповідності до положень ст. ст. 182, 183 КПК України визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень.
У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області, прокурора, суду;
- не відлучатися за межі м. Львова, без дозволу слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- не вчиняти інших кримінальних правопорушень передбачених КК України.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання даних обов'язків, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави.
Для виконання копію ухвали скерувати у Державну установу «Львівська установа виконання покарання (№19) за місцем утримання обвинуваченого.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 14 жовтня 2022 року о 14.30 год. в приміщенні Шевченківського районного суду м. Львова (м. Львів, вул. Січових Стрільців, 12).
Суддя О. І. Ковальчук