465/6152/18
2-др/465/48/22
13.10.2022 рокумісто Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Мигаль Г.П.,
при секретарі судового засідання Титикайло І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові заяву адвоката Кравчука Петра Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі №465/6152/18,
встановив:
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 23 червня 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Амбросійчук Лілія Володимирівна, приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Сиротяк Михайло Романович, ОСОБА_3 , про витребування майна з чужого володіння та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно задоволено повністю.
Представник позивача - адвокат Кравчук Петро Іванович подав до суду заяву, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, які становлять 146 300,00 грн.
Згідно зі ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч.2, 3 ст.270 ЦПК України). У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксація судового процесу не здійснювалась.
Відповідно до протоколу судового засідання від 23.06.2022, представником позивача зроблено заяву про ухвалення рішення про стягнення витрат на правову допомогу.
Представник відповідача подав до суду письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, з мотивів невідповідності такої вимогам ст.270 ЦПК України. Вказав, що жодних заяв про попередні судові витрати позивач не висловлювала, сума витрат на професійну правничу допомогу заявлених відповідачем є істотно завищеною, не відповідає складності справи, участі адвоката Кравчука П.І. у судових засіданнях та не підтверджена відповідними доказами. Просив відмовити у задоволенні заяви повністю.
Дослідивши матеріали заяви та матеріали в сукупності, заслухавши доводи сторін, суд дійшов таких висновків.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із положень ст. 137 ЦПК України, відповідності до яких, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява N 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява N 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява N 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) суд вказав, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
Як встановлено судом, між позивачем ОСОБА_1 та адвокатським об'єднанням «Мицик та партнери» укладено Договір про надання правової допомоги №607 від 21.01.2019, предметом якого є надання правової допомоги та представництво інтересів позивача у справі №465/6152/18.
Позовна заява подана до суду 09.10.2018р. Позовну заяву та збір документів, які були долучені до позовної заяви , готував адвокат АО "Галицькі партнери" Вишневський М.С., що підтвердила в судовому засіданні позивачка та свідчать додатки до позовної заяви, засвідчені адвокатом Вишневським М.С. Доказів про понесені витрати на правову допомогу, надані адвокатом Вишневським М.С., позивачка суду не надала.
Відповідно до та акту прийняття наданих послуг від 27.06.2022 та рахунку від 27.06.2022, вартість наданих послуг згідно з договором про надання правової допомоги складає 146 300,00 грн. та включає в себе: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, визначеним предметом Договору про надання правової допомоги; правовий аналіз наявних у справі процесуальних документів; узгодження правової позиції з клієнтом; збирання доказів; ознайомлення з матеріалами справи в суді; моніторинг рішень в ЄДРСР та вивчення правових позицій Верховного Суду у подібних категоріях справ; складання і подання процесуальних документів; безпосереднє представництво в суді.
Відповідно до п.3.1 Договору, правова допомога, передбачена предметом цього Договору, оплачується клієнтом виконавцю фіксованим гонораром в сумі 146 300,00 грн., що становить 5% від ціни заявленого позову.
Дослідженими в ході судового розгляду матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення відповідних витрат. Зокрема, вбачається, що представник позивача був присутній у 15-ти судових засіданнях по справі: 11.02.2019, 21.02.2020, 10.12.2020, 23.12.2020, 24.12.2020, 28.12.2020, 10.02.2021, 06.04.2021, 29.07.2021, 10.09.2021, 29.11.2021, 16.12.2021, 04.02.2022, 11.05.2022, 23.06.2022; готував ряд процесуальних документів, які долучені до матеріалів справи.
При вирішенні питання щодо розподілу та стягнення витрат на правничу допомогу, суд враховує, що правнича допомога надавалася позивачці також іншим адвокатом Вишневським М.С., який входив до адвокатського об'єднання "Галицькі партнери". Представник позивачки просить стягнути вартість правничих послуг відповідно до договору про надання правової допомоги №607 від 21.01.2019р., укладеним вже після подання позовної заяви до суду. При цьому суд враховує складність справи та обсяг виконаних адвокатами АО "Мицик і партнери" робіт (наданих послуг) у цій справі, час, витрачений адвокатами АО "Мицик та партнери" на виконання відповідних робіт (надання послуг), ціну позову, обгрунтованість та пропорційність до предмету спору, практику Європейського суду з прав людини у справах, що наведені вище, а саме, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, та мають розумну суму, заперечення, подані представником відповідачки, який вважає, що сума витрат на правову допомогу, надану позивачці, є істотно завищеною, що не відповідає складності справи, фінансовий стан сторін, в тому числі наявність у відповідачки на вихованні двох неповнолітніх дітей, предмет спору.
Виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, розумності та обгрунтованості їхнього розміру, фінансового стану обох сторін, та з урахуванням умов Договору про надання правової допомоги № 607 від 21.01.2019р. , суд дійшов переконання, що в даній конкретній справі обгрунтованими та такими, що мають розумну суму, є судові витрати на правничу допомогу у розмірі 60 000 гривень.
Враховуючи те, що при ухваленні рішення не було вирішено питання про стягнення з відповідача судових витрат, представником позивача до закінчення розгляду справи було повідомлено про поважні причини неможливості подачі доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат, позов задоволено повністю, а представник позивача підтвердив надані адвокатські послуги відповідними доказами, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачасудові витрати у справі на правничу допомогу, що становлять 60000 грн.
Таким чином, заява підлягає до часткового задоволення. В решті частині заяви представника позивача - адвоката Кравчука П.І. щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу відмовити.
Керуючись ст.ст. 141, 127, 270 ЦПК України, суд -
вирішив:
Заяву адвоката Кравчука Петра Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі №465/6152/18 - задовольнити часково.
Ухвалити додаткове рішення уцивільній справі №465/6152/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Амбросійчук Лілія Володимирівна, приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Сиротяк Михайло Романович, ОСОБА_3 , про витребування майна з чужого володіння та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень 00 копійок.
В решті частині заяви представника позивача - адвоката Кравчука П.І. щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу відмовити.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
Приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Амбросійчук Лілія Володимирівна, місцезнаходження: 79019, м. Львів, вул. Куліша, 41/4.
Приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Сиротяк Михайло Романович, місцезнаходження: 79011, м. Львів, вул. Львів, вул. Вітовського, 9а.
ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повне додаткове рішення складено 13 жовтня 2022 року.
Головуючий суддя Мигаль Г.П.