Справа № 761/19844/22
Провадження № 1-кс/761/11021/2022
26 вересня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_8.
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_9.
прокурорів ОСОБА_10., ОСОБА_11.
захисника ОСОБА_12.
підозрюваного ОСОБА_1 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_13. погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11. в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000107 від 12.02.2019 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мар'янівки, Макарівського району, Київської області, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, не одруженого, працевлаштованого директором в ТОВ «Приватна експертна служба», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1; ч 1. ст. 366 КК України,
у провадження слідчого судді 07.10.2022 надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_13. погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11. в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000107 від 12.02.2019 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1; ч 1. ст. 366 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що ГСУ СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019000000000107 від 12.02.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191; ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 212; ч. 2 ст. 364-1; ч. 3 ст. 365-2; ч. 1 ст. 366; ч. 2 ст. 366; ч. 2 ст. 367 КК України.
22.09.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1; ч 1. ст. 366 КК України.
Підозра ОСОБА_1 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у справі доказами, а саме даними: заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 " - ТОВ; даними протоколів допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; матеріалами виконавчих проваджень; звітами про оцінку майна; висновків судових - будівельно - оціночних експертиз; висновками судових почеркознавчих експертиз; висновків судово - економічної експертизи та іншими матеріалами.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати документи, речі, які істотно мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків інших підозрюваних, перешкоджати провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Викладене свідчить про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, встановленим органом досудового розслідування.
Підставою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити зазначені вище дії.
Прокурори підтримали клопотання, з мотивів у ньому наведених та просили задовольнити його. При визначені розміру застави просили врахувати розмір завданих збитків та тяжкі наслідки, які настали внаслідок дій підозрюваного.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, зазначивши про те, що підозра повідомлена його підзахисному необґрунтована, у даному випадку наявні цивільно - правові відносини, ТОВ «Т.М.М.» програло спір в усіх інстанціях, а тому, на думку захисту було зареєстровано дане кримінальне провадження. Стороною обвинувачення, не доведено існування ризиків, наведених слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні. Крім того, ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину, сталі соціальні зв'язки, наявність постійного місця проживання, з 24 лютого 2022 року не покинув територію країни, будучи обізнаним про існування даного кримінального провадження, позитивно характеризується. Стороною обвинувачення не доведено, що менш суворіший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки та ненастання ризиків, яких немає.
Підозрюваний підтримав захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання.
Вивчивши клопотання, додатки до нього, заслухавши прокурорів, захисника та підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Згідно положень, ч. 4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 КПК, і на які вказує прокурор, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 ч.1 ст.194 КПК, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті.
Так, згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Як убачається із матеріалів клопотання у провадженні ГСУ СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019000000000107 від 12.02.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191; ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 212; ч. 2 ст. 364-1; ч. 3 ст. 365-2; ч. 1 ст. 366; ч. 2 ст. 366; ч. 2 ст. 367 КК України, в межах якого 22.09.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1; ч 1. ст. 366 КК Українипро що свідчать дані, які містяться у протоколах слідчих дій копії яких долучені до клопотання.
Аналізуючи надані слідчому судді для вивчення копії матеріалів кримінального провадження на обґрунтування підозри повідомленої ОСОБА_1 в обсязі долученому до клопотання, а саме дані, які містяться в процесуальних документах та протоколах слідчих дій, слідчий суддя вважає, що у даному випадку можна дійти висновку про причетність, останнього до вчинення протиправних дій, відповідальність за які, передбачена законом про кримінальну відповідальність, передбачених ч. 2 ст. 364-1; ч 1. ст. 366 КК України, а тому слідчий суддя не бачить у висновках прокурора про обґрунтованість підозри, чогось очевидно довільного чи необґрунтованого, що виправдовує продовження досудового розслідування та застосування заходів забезпечення.
Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
А тому, беручи до уваги наведе вище, слідчий суддя вважає, що характер інкримінованих діянь їх тяжкість, а також завдані збитки виправдовує необхідність здійснення подальшого розслідування даного кримінального провадження та застосування заходів забезпечення.
Слідчий суддя, звертає увагу що надані стороною захисту рішення судів не спростовують висновків суду про обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_1 , оскільки ґрунтуються на звітах, підписи оцінювачів у яких згідно даних висновків судово-почеркознавчої експертизи є підробленими.
При цьому доводи захисту про упередженість судових експертів не заслуговують на увагу, з огляду, на те, що слідчий суддя на цій стадії не оцінює докази, як це має робити суд під час розгляду кримінального провадження по суті, однак очевидні наступні обставини, що підписи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які містяться в їх протоколах допиту у якості свідків явно відрізняються від підписів, що проставлені від їх імені у відповідних звітах, які у подальшому були підписані директором суб'єкта оцінювача ОСОБА_1 .
Отже, відповідно до ст. 178 КПК України слідчим суддею враховується вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1; ч 1. ст. 366 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється, його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, а саме, наявність на утриманні дружини та малолітньої дитини, матеріальний стан, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Суд, враховуючи можливість настання ризиків, зазначених у клопотанні, а саме: можливість підозрюваного уникнути від слідства та суду; перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні; сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом із тим, тяжкість кримінального правопорушення у вчинені якого підозрюється ОСОБА_6 не може бути безумовною підставою для застосування саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, твердження прокурора про те, ОСОБА_6 при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу буде переховуватись від органів досудового слідства, сховає документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або вчинить інше кримінальне правопорушення на переконання суду є перебільшенням.
Суд враховує, що ОСОБА_6 будучи у статусі свідка не вживав будь - яких спроб щодо ухилення від органу досудового розслідування, а також не покинув території України, прибував за першим викликом до слідчого судді.
Разом із тим, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, наслідки що настали, очевидність причетності до даної схеми відчуження нерухомості по значно заниженій вартості завдяки звітам за підписом ОСОБА_1 , як директора «ПЕС» й інших осіб, які ще встановлюються органами досудового розслідування, вважаю, що у даному випадку підлягає застосуванню до ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді застави із визначенням її розміру, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб, що передбачено для тяжких кримінальних правопорушень.
Суд, враховує вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим, вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Застосовуючи такий вид міри запобіжного заходу, виходжу з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України на які послався слідчий у клопотанні, а прокурор під час судового засідання, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, знищення речей, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
З'ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 на які послався слідчий у клопотанні, а прокурор під час судового засідання, слідчий суддя враховує, те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність, яких має оцінюватись у сукупністю з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.
Слідчий суддя вважає, що матеріалами клопотання доведено ризик можливої неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 пов'язаної з ухиленням від явок до органу досудового розслідування для участі у слідчих та процесуальних діях, незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні; знищення документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Так, ризик можливої неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 пов'язаної з ухиленням від явок до органу досудового розслідування для участі у слідчих та процесуальних діях, підтверджується тим, що останній будучи обізнаним про розмір збитків, та покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим вживатиме заходів для уникнення кримінальної відповідальності.
Ризик передбачений п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, суд сприймає всі докази безпосередньо та може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. А тому при застосуванні до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу не можна буде запобігти ризику його впливу на потерпілих та свідків, тощо, з метою зміни ними своїх показань наданих слідчому під час досудового розслідування.
Цілком ймовірним на переконання слідчого судді є ризик - знищення документів та вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки на даний час досудове розслідування триває, не встановлені всі особи, які причетні до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, ОСОБА_6 обіймає посаду директора ТОВ «ПЕС», що не виключає можливості вчинення аналогічних дій.
Разом із тим, слідчий суддя вважає, не доведеним існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки такий ризик не конкретизовано у клопотанні.
Отже, беручи до уваги обставини кримінального провадження, сімейний та майновий стан підозрюваного, інші дані про його особу, а також те, що внаслідок вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1; ч 1. ст. 366 КК Українибуло завдано матеріальних збитків на загальну суму 279007921,35 гривень, та на даний час невстановлені інші особи, причетні для вчинення кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що у сукупності слідчим суддею визнається, як виключні випадки, які викликають необхідність визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_6 ,. який зможе забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України у випадку внесення застави, що значно перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
А тому, в даному конкретному випадку необхідно визначити заставу в розмірі 12000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 29 772 000 ( двадцять дев'ять мільйонів сімсот сімдесят дві тисячі ) гривен, з метою гарантування виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом та запобігання існуючим ризикам.
Також, у разі внесення застави, для запобігання встановлених судом ризикам, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Відмовити старшому слідчому в ОВС 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_13., погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11. в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000107 від 12.02.2019 про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мар'янівки, Макарівського району, Київської області, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, не одруженого, працевлаштованого директором в ТОВ «Приватна експертна служба», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, - запобіжний захід у вигляді застави.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 12000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 29 772 000 ( двадцять дев'ять мільйонів сімсот сімдесят дві тисячі ) гривень у національній грошовій одиниці, яка можу бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA 128201720355259002001012089;Призначення платежу: застава за ОСОБА_1 згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 26.09.2022 по справі 761/19844/22, провадження № 1-кс/761/11021/2022, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від ... (дата та № квитанції).
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не пізніше п'яти днів з дня застосування запобіжного заходу забезпечити внесення ним або іншою фізичною чи юридичною особою коштів у розмірі визначеному судом на депозитний рахунок суду та надати слідчому та/або прокурору оригінал документу з відміткою банку, що це підтверджує. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, до прокурора, слідчого судді та в суд, а в разі неможливості з'явитися з поважних причин заздалегідь про це повідомляти посадовій особі чи органу, який здійснив виклик;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та засобів зв'язку;
- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- утриматись від позапроцесуального спілкування з особами, що перебувають у статусі підозрюваних, свідків та потерпілих в межах даного кримінального провадження;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України або на в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалою слідчого судді обов'язків по 22 листопада 2022 року включно, роз'яснивши наслідки невиконання запобіжного заходу та покладених на нього обов'язків.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець, зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та у разі невиконання обов'язків, а також у випадку коли підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або порушив інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням ухвали покладається на слідчого та прокурора.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголосити о 08 год. 05 хв. 30.09.2022.
Слідчий суддя