Справа № 758/3325/22
Категорія 35
03 жовтня 2022 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Наливайко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (надалі за текстом - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач є споживачем послуг з постачання централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води до житлового приміщення, в якому останній проживає. У зв'язку з тим, що відповідач неналежним чином оплачує надані послуги, станом на 01.11.2021 року у нього виникла заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення в розмірі 2 491,26 грн, заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 10 308,65 грн, заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення в розмірі 301,30 грн, заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 18 416,96 грн. Просив стягнути з відповідача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, витрати, пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також судовий збір.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 20 травня 2022 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні, чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 26.10.1999 року (а.с. 33), та є споживачем послуг з постачання централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води до житлового приміщення.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії», з 01 липня 2014 року публічне акціонерне товариство «Київенерго» (надалі за текстом - ПАТ «Київенерго») було визначено обов'язковим виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності.
Надання послуг здійснювалось на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, який був опублікований 31.07.2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також в газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 року № 111 (а.с. 13).
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 року № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва» від 27.09.2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», позивача визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 року № 591, позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
28.03.2018 року, в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» (випуск 34) позивачем було опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. (а.с. 19).
11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та позивачем було укладено договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «Київенерго» відступило, а позивач набув право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018, з урахуванням оплат, що отримані за період 01.08.2018 року до дати укладення цього договору (а.с. 12).
Відповідно до додатків № 1, 2 до договору № 602-18 від 11.10.2018, позивач набув право вимоги заборгованості за послуги централізованого опалення у розмірі 2 491,26 грн., та з централізованого постачання гарячої води в розмірі 10 308,65 грн., спожиті до 01.05.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7-8).
Крім того, відповідно до п. 1.3 Договору № 602-18 від 11.10.2018 року, кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань (неустойка, штраф, пеня), 3 % річних, інфляційних нарахувань, судових витрат, витрат, пов'язаних з отриманням боргу та примусовим стягненням, та буд-яких інших без виключень та обмежень, що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення договору, у зв'язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов'язань з оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за договорами, та споживачами, які зазначені у Додатку №1 та Додатку №2 до договору.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 01.11.2021 року у відповідача виникла заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення в розмірі 2 491,26 грн, заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 10 308,65 грн, заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення в розмірі 301,30 грн, заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 18 416,96 грн., а всього 31 518,17 грн (а.с. 5-6).
Статтею 509 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положеннями ч.2 ст. 642 ЦК України передбачено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відносини між учасниками правовідносин в сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема, в частині надання послуг з центрального опалення врегульовано нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (надалі за текстом - Закон), та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (надалі за текстом - Правила), затвердженими Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630.
Частиною 1 статті 1 Закону визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 19 Закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону, споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
За змістом ст. 29 Закону, надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону, договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
Відповідно до п. 8 Правил, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, такий договір є договором приєднання.
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, за якими споживач, зокрема, має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, та зобов'язаний оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 33 Правил передбачено, що споживач зобов'язаний вчасно, у встановлений термін, оплачувати надані послуги.
Хоча у ч.1 ст. 19 Закону і передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону, споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги, згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Відповідно до вимог закону, споживачі зобов'язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг в повному обсязі.
Це відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України 20 квітня 2016 року в справі 6-2951цс15, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом.
Судом встановлено, що з 01 липня 2014 року до надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води здійснювалося ПАТ «Київенерго», а з 01.05.2018 - позивачем. Надання послуг здійснювалося відповідно до умов договорів про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню, які були опубліковані у газеті «Хрещатик».
Вказані договори були складені на підставі типового договору, затвердженого постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, та є договорами приєднання, а отже, такий договір може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Наявність відносин між сторонами, отже і виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач отримує послуги та має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Таким чином, відсутність укладеного договору не звільняє відповідача від обов'язку оплачувати надані їй послуги.
Відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 26.10.1999 року, будинок підключений до мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Таким чином, відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг за вказаною адресою.
При цьому, в порушення вимог закону, відповідач не оплачує надані послуги, внаслідок чого, станом на 01.11.2021 року у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 31 518,17 грн.
До матеріалів справи не надано доказів того, що відповідач звертався до позивача про перерахунок заборгованості у зв'язку з недотриманням вимог закону. Відповідач від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлявся, належних і допустимих доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, відповідачем не надано. Судом не встановлено фактів звернень до виконавця із претензіями щодо ненадання послуги відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 20, п. 6 ч. 2 ст. 21 Закону, пункту 33 Правил.
Враховуючи наведені вище вимоги закону та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач є споживачем послуг, який не виконував належним чином свої зобов'язання щодо оплати наданих йому послуг.
За приписами ч. ч 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в розмірі 31 518,17 грн.
Згідно ст. ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 481,00 грн., та витрати, пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в сумі 33,00 грн.
Керуючись ст. ст. 19, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -
Позов комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення в розмірі 2 491 (дві тисячі чотириста дев'яносто одна) гривня 26 копійок;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 10 308 (десять тисяч триста вісім) гривень 65 копійок;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення в розмірі 301 (триста одна) гривня 30 копійок;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 18 416 (вісімнадцять тисяч чотириста шістнадцять) гривень 96 копійок;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» витрати на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в розмірі 33 (тридцять три) гривні;
Повне найменування:
позивач - комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (адреса: 01001, м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421);
відповідач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 );
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення;
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Володимир ГРЕБЕНЮК