Справа № 758/8348/22
3/758/4056/22
13 жовтня 2022 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ікорська Є. С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП,
08.09.2022 року о 13:20 год. за адресою вул. Газопровідна, 9, м. Київ, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
У протоколі про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 спочатку кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП, проте поруч зазначено частину 3 ст. 130 КУпАП. Відповідно до довідки щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення, складеної старшим інспектором з о/д відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП, ОСОБА_1 протягом року двічі притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачено ст. 130 КУпАП, а відтак розглядати адміністративний матеріал необхідно за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суддя постановила вважати встановленим факт описки в протоколі про адміністративне правопорушення щодо кваліфікації адміністративного правопорушення та здійснювати розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, будь-яких клопотань та заяв про відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на адресу суду не надходило.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП неявка у судове засідання правопорушника не перешкоджає розгляду справи. З огляду на те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від якої не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим причини неявки правопорушника до суду визнані неповажними, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний, зокрема, виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Частиною 3 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до загальних положень ПДР - ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Відповідно до п. п. 67, 68 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 9901/159/19 водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу працівників поліції є його обов'язком.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 082913 від 08.09.2022, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування рід впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, довідкою щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення, копіями постанов від 15.11.2021, 01.09.2022, DVD-диском з відеозаписом.
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 15.11.2021 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01.09.2022 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Указані постанови розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень та оглянуті суддею на сайті реєстру судових рішень.
У направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вказано, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлено ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок, порушення координації рухів, та спрямовано водія до КМНКЛ «Соціотерапія».
Окрім того, на виконання вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП водія було відсторонено від керування транспортним засобом, про що ОСОБА_1 написав розписку, відповідно до якої зобов'язався протягом двадцяти годин не керувати будь-яким транспортним засобом.
Із відеозапису вбачається, що водій був зупинений працівником поліції, на запитання: чи вживав алкогольні напої, водій відповів, що так, сьогодні приблизно о 7 годині ранку, вживав 150 г. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
Аналізуючи докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин адміністративного провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, вважаю, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, а його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю доведена.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, стимулювання його до правомірної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
Санкція ч. 3 ст. 130 передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Оскільки транспортний засіб «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 , про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, транспортний засіб не підлягає конфіскації.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, вважаю за необхідне застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без конфіскації транспортного засобу.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 130, 280, 283, 284, 291 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 496 гривень 20 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя Єлізавета ІКОРСЬКА