Оболонський районний суд міста Києва
м. Київ, вул. Тимошенка, 2є, 4212, (044) 418-73-60
Єдиний унікальний номер 756/9027/22
Провадження № 2-а/756/140/22
про залишення позову без руху
12 жовтня 2022 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Діденко Є.В., під час вирішення питання про відкриття провадження у цивільній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП № 5 Бучанського РУП ГУНП в Київській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
07.10.2022 року до суду надійшла вказана позовна заява, у якій позивач в особі адвоката Новика Є.С. просить суд визнати протиправними дії відповідача під час складання 25.08.2022 р. постанови про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 за ст. 122 КУпАП та скасувати постанову серії БАБ № 306647 від 25.08.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 122 КУпАП.
До позову додане клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Клопотання обґрунтоване тим, що Указом Президента України від 24.02.2022 р. в Україні запроваджено воєнний стан, який триває. У зв'язку з цим ОСОБА_1 не міг знайти висококваліфікованого адвоката, вимушений був готувати позовну заяву самостійно у зв'язку з чим пропустив строк для звернення до суду. Крім того, копію оскаржуваної постанови важко прочитати, та адвокатом подано запит до відділення поліції про ознайомлення з постановою та іншими матеріалами.
Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з такого.
Частинами 1, 2 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
У постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 17.09.2020 року у справі № 640/12324/19 зазначено, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Незвернення до суду з адміністративним позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.
Як свідчать доводи позову та надані матеріали, копію постанови позивач отримав 25.08.2022 року, коли на нього було накладено адміністративне стягнення, і йому було про це відомо. Відповідно останнім строком звернення до суду з позовом про оскарження цієї постанови було 04 вересня 2022 року.
Надаючи оцінку доводам заяви щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду у цій справі, суд зазначає, що введення воєнного стану безумовно може бути поважною причиною пропуску процесуального строку, але за умови, що такий строк пропущено саме внаслідок воєнних дій в Україні. Тобто особа повинна продемонструвати, яким чином ведення воєнних дій об'єктивно перешкодило їй реалізувати своє право на судовий захист.
У цій справі, позивач вказує, що не міг знайти висококваліфікованого адвоката через воєнний стан.
Суд не вважає такі доводи переконливими, оскільки навіть за умови введення воєнного стану адвокатура України, як і суди та інші правоохоронні органи, продовжують роботу. Крім того, є незрозумілим посилання на необхідність знайти «висококваліфікованого адвоката», як саме ОСОБА_1 визначав рівень кваліфікації адвоката, та яким законом запроваджено поділ адвокатів в Україні в залежності від рівня їх кваліфікації.
Також, у заяві вказано, що ОСОБА_1 був змушений сам готувати позов, хоча позов все ж таки поданий адвокатом від імені позивача.
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що доводи заяви про поновлення строку на звернення до суду зводяться до того, що позивач сам неналежно використовував свої процесуальні права. Будь-яких об'єктивних причин, які би заслуговували на увагу та свідчили про поважність пропуску строку для звернення до суду, у заяві не наведено, жодних доказів цього не надано.
Крім того, суд звертає увагу, що навіть з моменту пропуску строку минуло більше місяця, що у порівнянні з тривалістю встановленого законом строку звернення до суду у цій категорії справ, є значним.
Оскільки суд не вважає поважними причини пропуску строку звернення до суду, які наведені позивачем, позов слід залишити без руху, та надати строк для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позивачу слід надати суду докази сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 123, 161, 169, 286 КАС України, суддя -
Позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП № 5 Бучанського РУП ГУНП в Київській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху, та надати позивачу строк на усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку, якщо недоліки позовної заяви у встановлений строк не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Є.В. Діденко