Справа №:755/5443/22
Провадження №: 2/755/4491/22
"13" жовтня 2022 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.,
при секретарі - Кошель К.А.,
за участі позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача Степанченка А.В.
розглянувши в судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Степанченка Артема Валентиновича, про призначення експертизи, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна,
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29 липня 2022 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено судове засідання.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2022 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.
13 жовтня 2022 року в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Степанченко А.В., заявив клопотання про призначення у даній справі будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити наступне питання: Яка ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 .
Клопотання мотивоване тим, що у позовній заяві позивачем зазначено, що вартість спірної квартири становить 599 250,00 грн, відповідно до договору купівлі продажу від 04 грудня 2012 року, а оскільки за 10 років з дати купівлі спірної квартири її вартість значно збільшилася, крім того, в квартирі був зроблений капітальний ремонт, відповідач не погоджується із заявленою позивачем вартістю квартири.
Оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо вартості спільного майна, відповідач та його представник вважають, що така вартість повинна бути визначена у судовому порядку шляхом призначення експертизи.
Позивач ОСОБА_1 з приводу заявленого клопотання заперечувала, та пояснила, що ціна позову та відповідно вартість спірного майна визначена нею відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 04 грудня 2012 року, в якому вартість квартири зазначена у розмірі 599 250 грн, а також вказано у еквіваленті до долару США у розмірі 75 000,00.
Вирішуючи клопотання про призначення експертизи, суд зазначає таке.
За змістом положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як, серед іншого, висновками експертів.
Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 30 серпня 2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Печерського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 518 та поділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно нажите в шлюбі майно, а саме: двокімнатну квартиру загальною площею
46,30 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Як роз'яснено у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства про розгляд справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею
372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Враховуючи зміст заявлених позовних вимог та положення пункту 22 постанови Пленуму, суд приходить до висновку, що оскільки заявлені позовні вимоги щодо поділу спільного сумісного майна подружжя не містять вимог щодо грошової компенсації частини вартості спірного майна, а лише містять запропонований позивачем варіант поділу майна між його співвласниками, то в силу положень статті 103 ЦПК України, підстави для призначення у даній справі заявленої експертизи відсутні, оскільки для вирішення спору по суті, враховуючи зміст заявлених позовних вимог, проведення експертизи не є обов'язковим.
Посилання сторони відповідача на той факт, що відповідач має намір компенсувати позивачу частину вартості спільного майна, суд до уваги не приймає, оскільки такого варіанту поділу позивачем не запропоновано, а відповідачем не подано зустрічного позову.
Натомість, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до такого.
Як роз'яснено в пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до пункту 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України від 10 вересня 2003 року
№ 1440, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
За статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Крім того, у статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що звіт про оцінку майна є документом, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Судом встановлено, що вартість спірної квартири визначена позивачкою на підставі договору купівлі-продажу квартири від 04 грудня 2012 року, яка в ході судового розгляду сторонами погоджена не була, оскільки відповідач стверджує, що вартість нерухомого майна є значно заниженою і не відповідає його дійсній вартості на час розгляду справи.
За таких обставин, враховуючи, що сторонами не досягнуто згоди щодо визначення дійсної ринкової вартості пред'явленого до поділу майна і в судовому порядку відсутні підстави для проведення експертизи такого майна через відсутність одночасного існування вказаних у частині першій статті
103 ЦПК України підстав для її призначення, суд, з метою з'ясування всіх належних обставин справи, приходить до висновку про необхідність зобов'язати позивача ОСОБА_1 надати суду оцінку заявленого до поділу майна, станом на дату розгляду даної справи в суді.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Так, відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини третьої сттаті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За приписами частини п'ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною одинадцятою статті 187 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позов слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків шляхом надання документа на підтвердження реальної вартості спірного майна - квартири АДРЕСА_1 , на момент пред'явлення позову та, у випадку, якщо така вартість перевищуватиме ціну даного позову - сплатити судовий збір згідно із вимогами Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись статтями 76, 81, 103, 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд -
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Степанченка Артема Валентиновича, про призначення будівельно-технічної експертизи, - відмовити.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом подання суду доказів дійсної ринкової вартості майна, що заявлене ОСОБА_1 до поділу.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, даний позов буде залишено без розгляду, з підстав, передбачених пунктом 8 частини першої статті 257 ЦПК України.
Ухвала в частині відмови у призначенні експертизи, набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала, в частині залишення позову без руху, набирає законної сили сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суддя О.О. Хромова