Справа № 755/10089/22
12.10.2022 Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі слідчої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчої СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.10.2022 за № 12022100040003172, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, установив :
до даного місцевого суду надійшло зазначене клопотання слідчої, котре погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , й обґрунтоване тим, що майно вказане у клопотанні, а саме мобільні телефони, слід арештувати, у порядку п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, так як вони відповідають критеріям ст. 98 КПК.
Слідчий суддя заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 щодо слушності застосування даного типу заходу забезпечення кримінального провадження з передумов наведених у зверненні, та перевіривши виконання вимог ст.ст. 131-132, 170-172 КПК України за цим клопотанням, приходить до наступного.
Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Статтею 171 вказаного Кодексу визначено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Однак, у цьому випадку, установлено, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу.
Так, по-перше, у клопотанні про арешт майна не зазначено підстави арешту майна в ключі норм ст. 168 КПК.
Адже, не ураховано заявниками і того, що частина 2 статті 168 КПК передбачає у собі, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах.
Однак, в цьому випадку заявники не ураховують норми ст. 168 КПК та не наводять у зверненні обставини, котрі обумовили вилучення мобільної системи зв'язку згідно абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК.
Також указуючи в клопотанні про відповідність майна критеріям знаряддя, заявники не розкривають суть цієї відповідності, а згідно фабули діяння за ст. 289 КК, описаної у зверненні, його вчиненно у спосіб "штовхання" ТЗ та із викорситанням "ножа" для запуску двигуна.
Не розкрито питання неможливості вчинення дій указаних в ст. 236 КПК на місці проведення слідчої дії, а саме указана норма передбачає, що якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп'ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку.
Також, по-друге, у клопотанні про арешт майна не зазначено підстави арешту відповідно до положень статті 170 цього Кодексу із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020.
Так, заявники умотивовують своє звернення з посиланням на положення частини 1 ст. 170 КПК не у редакції Закону № 720-IX від 17.06.2020, тобто обґрунтовують клопотанням з посиланням на норму права, яка не є чинною, на момент його розгляду.
З рішення ВСУ у справі № 5-205кс15 випливає, що Кримінальним процесуальним законом України визначається порядок провадження в кримінальних справах, тобто порядок вчинення процесуальних дій і прийняття кримінальних процесуальних рішень.
Адже, на відміну від кримінального матеріального закону, кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження.
Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе, адже процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ст. 5 КПК України).
Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії, апріорі, з Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-рп/99 від 09.02.1999 року убачається, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому у світлі положень статті 58 Конституції України, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
За таких умов слідчий суддя приходить до однозначного висновку, що дане клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, у зв'язку з чим останнє підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків в сімдесят дві години.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131-132, 168, 170-173, 309, 372-376 КПК України, Суд постановив :
клопотання слідчої СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.10.2022 за № 12022100040003172, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, повернути прокурору Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання цього судового рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Слідча суддя ОСОБА_5