Справа № 755/17543/21
"05" жовтня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040002401 від 14 серпня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Боярка Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який не працює, з середньою освітою, неодружений, громадянин України, раніше судимий 11 січня 2018 року вироком Дарницького районного суду м. Києваза ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
Формулювання обвинувачення, яке пред'явлено ОСОБА_5
14 серпня 2021 року приблизно о 08 год 00 хв ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_12 перебували у дворі багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де голосно розмовляли.
У цей час потерпілий ОСОБА_9 , який знаходився за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_3 , з вікна квартири зробив зауваження ОСОБА_5 та ОСОБА_12 з приводу, на його думку, їх антигромадської поведінки у дворі будинку.
Під час розмови між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт на ґрунті виниклих в цей же час неприязних відносин. Після чого потерпілий ОСОБА_9 вийшов з власного місця проживання, і, вийшовши з під'їзду, підійшов до ОСОБА_5 .
У цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на нанесення тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на нанесення тілесного ушкодження потерпілому, ОСОБА_5 дістав з кишені штанів власний розкладний ніж типу «метелик» та наніс один цілеспрямований удар вказаним ножем в живіт ОСОБА_9 .
Внаслідок отриманого тілесного ушкодження потерпілого ОСОБА_9 госпіталізували до КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3, де провели оперативне втручання.
Згідно довідки з КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» №180 від 14 серпня 2021 року у потерпілого ОСОБА_9 діагностовано проникаюче колото-різане поранення живота з січовим пораненням бокової товстої кишки, гемоторакс.
Відповідно до висновку експерта №042-1273-2021, дані наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідчать про те, що під час звернення за медичною допомогою 14 серпня 2021 року о 08 год 10 хв, у нього виявлене тілесне ушкодження: проникаюче колото-різане поранення живота: рана на передній черевній стінці справа в здухвинній ділянці, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні-досередини, по ходу якого ушкоджуються м'які тканини черевної стінки, проникає в черевну порожнину з наскрізним ушкодженням поперечно-ободової кишки її брижі та брижі тонкої кишки, з явищами гемоперитонеуму (наявність в черевній порожнині до 200 мл крові).
Критерієм судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесного ушкодження, є критерій небезпеки для життя, тому, відповідно до п. п. 2.1.2. та 2.1.3/к «Правил», виявлене тілесне ушкодження, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
Позиція сторони захисту
Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, не визнав та пояснив, що 14 серпня 2021 року десь зранку говорив на вулиці зі знайомим ОСОБА_12 , а потерпілий зробив зауваження у грубій формі через вікно, казав, щоб вони закрили рота і йшли геть, а потім вибіг з матами, криками та газовим балончиком і двічі його застосував. Після того він розгубився, був у паніці та схопився за ножа типу «бабочка» і вдарив потерпілого. Коли вдарив, то усвідомив, що зробив і почав надавати допомогу. Його знайомий ОСОБА_12 проживає на другому поверсі у цьому ж під'їзді. Він попросив перехожу, щоб та викликала швидку допомогу. Коли приїхала швидка допомога, то перебував на місці. Ніж він носить із собою завжди, у той момент він захищався. Вважає, що у його діях відсутній склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Захисник ОСОБА_10 просив виправдати ОСОБА_5 у зв'язку з відсутністю в його діянні складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки у цій ситуації має місце перевищення меж необхідної оборони так як потерпілий перший застосував до обвинуваченого газовий балончик і той змушений був захищатись.
Позиція потерпілого
Будучи допитаним у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 показав, що зранку 14 серпня 2021 року почув крики під вікном, які заважали йому спати, він викрикнув через вікно, щоб люди на вулиці заспокоїлись, проте нічого не змінилося. Після цього він вийшов на вулицю у шортах, мав при собі тактичні рукавиці та газовий балончик, оскільки розумів, що якщо на зауваження реагують з агресією, то буде конфлікт. У парадному він побачив силует людини, у руках був ніж, він зробив крок і відчув удар ножем, пішла кров і з'явилось помутніння, силует одразу побіг. Він вийшов із-за дверей та побачив ОСОБА_5 . Першим він удари не наносив, балончиком не пшикав. З його відчуттів він довго лежав. Після цієї ситуації обвинувачений нічим не цікавився, шкоду не відшкодовував. При визначені обвинуваченому покарання підтримує позицію прокурора.
Досліджені у судовому засіданні докази
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що зі свідком ОСОБА_14 патрулювали у складі екіпажу 404 та отримали виклик про тілесне ушкодження. На місці події побачили потерпілого, який лежав та тримався за живіт. Поряд з потерпілим було дві особи, один з них обвинувачений, а інший його сусід. Потерпілий сказав про двох осіб, які його чекали і нанесли удар в живіт. ОСОБА_5 повідомив, що він зробив виклик на 102, а також, що громадяни в чорному з клітчатою сумкою, які могли вчинити, зникли. Потім спустилася сусідка і вказала, що у потерпілого з цими двома громадянами ( ОСОБА_5 та сусід) був конфлікт, після цього ОСОБА_5 з другом пішли і ця сусідка сказала, що це можуть бути вони. Біля АДРЕСА_4 ОСОБА_5 , його друг та ще одна особа розпивали алкоголь, після цього в порядку ст. 44 КУпАП його було затримано.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що 14 серпня 2021 року заступив на денну зміну, патрулюючи район отримали виклик за адресою АДРЕСА_2 . Вони помітили чоловіка, який тримався за живіт, ще один чоловік був на бордюрі. Потерпілому до їх приїзду викликали швидку, він себе погано почував, інших людей не було. Вони допомогли зайти у карету швидкої допомоги. Обвинувачений пробував надати першу допомогу. Потім встановили його сусіда. Обвинувачений назвався не своїм прізвищем, а потім потерпілий сказав, що двоє вдарили його у живіт. Обвинувачений пішов в іншу сторону, вони намагалися їх наздогнати, проте не вийшло. Через деякий час в сусідньому під'їзді вони виявили даних осіб. Потерпілому було не по собі, тому він не говорив хто його вдарив, він тяжко говорив. У процесі та при аналізі ситуації він бачив, що обвинувачений сидів в шоці, у нього був стрес. На одязі обвинуваченого були сліди крові, але він сказав, що ці сліди крові від допомоги потерпілому.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показала, що подія відбулась 14 серпня 2021 року рано вранці приблизно о 8 год 00 хв. Вона гуляла з собакою, побачила 3 осіб, які агресивно себе поводили. Її сусід ОСОБА_12 стукав по паркану і дражнив собаку, яка гавкала. Кола вона зайшла додому, то пішла на балкон покурити і почула як зі свого балкону кричав її сусід (потерпілий), а обвинувачений почав йому погрожувати. Хвилин через 10 їй подзвонила сусідка і сказала, що ОСОБА_17 (потерпілого) підрізали. Хвилин через 20 вона вийшла на вулицю і побачила працівників поліції, обвинувачений був в крові. ОСОБА_12 сидів на лавочці і погрожував, що вб'є її. На балкон вона вийшла одразу ж, як завела додому собаку десь о 8 ранку. ЇЇ балкон виходить на сторону дороги. Паркан по якому стукали їй видно з балкону. Вона не бачила, як потерпілий вийшов на свій балкон, але чула його голос. Почула як потерпілий зробив зауваження, обвинувачений сказав виходь на вулицю, потерпілий сказав зараз вийду. Коли вона вийшла на вулицю, то побачила кров, обвинувачений лежав на лавочці, з ним стояла поліція. Її забрала поліція, вона дала свідчення, сказала, що як різали вона не бачила, але чула те, що і зараз розповідає. Впізнання також було, вона показала на обвинуваченого. Крім неї були ще 2 понятих. Це було 11 чи 12 годин дня, вона пробула на впізнанні 3-4 години, їй показали декілька фотографій, ніхто не підказував.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що був свідком поранення його сусіда ОСОБА_9 приблизно рік тому. Він відпочивав вдома із ОСОБА_5 , пили горілку. Коли вона закінчилась, вони зранку пішли в магазин за новою пляшкою. Вікна потерпілого виходять на протилежну сторону будинку. Вони йшли, голосно сміялися, потерпілий почав кричати матом з 12 поверху, ОСОБА_5 теж відповів йому подібним чином. Вони підійшли до під'їзду, потерпілий вискочив, почав кричати і застосував балончик. Це було дуже швидко, секунди. У обвинуваченого та потерпілого виникла сварка. Вся суперечка тривала приблизно хвилину, якщо не менше. Крім потерпілого, обвинуваченого і його під час суперечки нікого не було поряд. Він не бачив як був нанесений удар, був дуже п'яний. До нього підійшов ОСОБА_5 і сказав сховати ніж, він у стані афекту закинув його за будинок, потім сам повідомив працівникам поліції де він знаходиться Далі він повернувся назад, тримав потерпілому рану і сказав дівчині, яка в цей час проходила, викликати швидку. Потерпілий теж був п'яний, удар йому було нанесено тільки після застосування балончику, потерпілий цілився у ОСОБА_5 .
Крім того, судом безпосередньо досліджено надані стороною обвинувачення докази, зокрема:
рапорт молодшого інспектора Управління поліції охорони у м. Києві від 14 серпня 2021 року щодо отримання повідомлення зі служби 102 про те, що 14 серпня 2021 року за адресою: АДРЕСА_2 , 2 парадне 103 - виклик ножове поранення чоловіка в живіт, більше подробиць немає, заявник ОСОБА_18 (т. 1 а.с. 60);
довідку від 14 серпня 2021 року щодо стану здоров'я потерпілого (т.1 а.с. 61);
протокол огляду місця події від 14 серпня 2021 року з ілюстративною таблицею, відповідно до якого проведено огляд ділянки місцевості, яка знаходиться на виході з під'їзду № 2 за адресою: АДРЕСА_2 , у присутності понятих та за участю спеціаліста. Зокрема, посередині ділянки в 10 м від виходу з під'їзду і в 7 м від бордюру знаходяться плями бурого кольору різного діаметру та локалізації, плями розміщені лінією від середини ділянки до бордюра. Під час огляду виявлено та вилучено один змив РБК із землі під під'їздом (т. 1 а.с. 62-65);
протокол огляду місця події від 14 серпня 2021 року з ілюстративною таблицею, відповідно до якого проведено огляд ділянки місцевості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме за рогом будинку, у присутності понятих та за участю двох спеціалістів та ОСОБА_12 . Останньому запропоновано розказати та показати звідки за будинком опинилися на дереві предмет, схожий на ніж, а також біля дерева біла сорочка, на що він відповів, що не знає. Після цього предмет, схожий на ніж, та сорочку булого кольору вилучено та запаковано (т. 1 а.с. 66-69);
протокол огляду місця події від 14 серпня 2021 року з ілюстративною таблицею, відповідно до якого проведено огляд приміщення гардеробу у КМКЛШМД на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_5 , у присутності понятих та за участю спеціаліста. Зокрема у співробітниці лікарні вилучені речі ОСОБА_9 , а саме: джинсові шорти зі слідами РБК, рукавички з речовиною білого кольору, труси чорного кольору, футболку з РБК жовтого кольору, два кросівки з РБК (т. 1 а.с. 73-75);
протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14 серпня 2021 року з довідкою, за участі свідка ОСОБА_16 , з якого вбачається, що свідок ОСОБА_16 впізнала особу ОСОБА_5 , з яким у потерпілого ОСОБА_9 був конфлікт приблизно о 08 год 00 хв по АДРЕСА_2 , у результаті якого потерпілий отримав тілесні ушкодження (т. 1 а.с. 79-81);
протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14 серпня 2021 року з довідкою, за участі свідка ОСОБА_16 , з якого вбачається, що свідок ОСОБА_16 впізнала особу ОСОБА_12 , який конфліктував із потерпілим ОСОБА_9 приблизно о 08 год 00 хв по АДРЕСА_2 , у результаті якого потерпілий отримав тілесні ушкодження (т. 1 а.с. 82-84);
протокол проведення слідчого експерименту від 14 серпня 2021 року, під час якого свідок ОСОБА_12 у присутності понятих показав, що 14 серпня 2021 року разом зі своїм товаришем ОСОБА_19 був у подвір'ї будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та чекали на чоловіка на ім'я ОСОБА_20 , який повинен був спуститись до них на вулицю. Після цього свідок став з правої сторони від виходу до під'їзду, товариш ОСОБА_19 став прямо (зі сторони виходу). У цей момент вийшов ОСОБА_20 та почав розбризкувати балоном у сторону ОСОБА_19 . Після цього свідок залишився на місці, а ОСОБА_19 і ОСОБА_20 відбігли від під'їзду на відстань приблизно 5-7 м, ОСОБА_20 періодично розприскував з балону газову суміш, ОСОБА_19 в свою чергу відбіг від нього. Через короткий проміжок часу свідок побачив, що приблизно у тому місці, де стояв ОСОБА_20 , він вже лежав на асфальті зігнутий. Після цього свідок підбіг до ОСОБА_20 і в цей момент ОСОБА_19 передав йому в руки ніж та сказав його сховати. Далі свідок із вказаним ножем пішов за вищевказаний будинок і поклав його на гілку дерева, після цього повернувся до ОСОБА_20 , ОСОБА_19 на місці вже не було. Свідок розмовляв з ОСОБА_20 до приїзду поліції та швидкої допомоги (т. 1 а.с. 85-87);
протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20 серпня 2021 року з довідкою, за участі потерпілого ОСОБА_9 , з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_9 впізнав особу ОСОБА_12 , який був свідком нанесення йому фізичних ушкоджень (т. 1 а.с. 103-105);
протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20 серпня 2021 року з довідкою, за участі потерпілого ОСОБА_9 , з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_9 впізнав особу ОСОБА_5 , який 14 серпня 2021 року наніс йому ножове поранення у живіт (т. 1 а.с. 106-108);
протокол огляду відеозапису від 01 вересня 2021 року з якого вбачається, що при запуску оптичного DVD-R диску на ньому виявлено п'ять відеофайлів під назвами: «20210814213442000013», «20210814213641000038», «20210814214032000079», «20210814214251000105», «20210814214432000126».
При перегляді першого відеофайлу зафіксовано, що нагрудна камера фіксувала із салону автомобіля, яких перебував у русі. Під час перегляду зафіксовано, що по радіостанції передано інформацію 404-му, про те що біля під'їзду лежить людина із ножовим пораненням. Після чого автомобіль продовжував рух. Далі зафіксовано, що службовий автомобіль під'їхав до житлового будинку та зупинився поруч із під'їздом №2. Після чого із нього вийшли двоє працівників поліції, один з яких, підійшовши до багажного відділення, взяв відти аптечку та слідом попрямував до під'їзду. Після чого, на стоп-кадрі №1 було зафіксовано, що особа №1 чоловічої статті, яка сиділа на асфальті поруч із східцями, яка була одягнута в берет із козирком, сорочка із льону світлого кольору, штани чорного кольору та туфлі чорного кольору, через праве плече тримав рюкзак. Дана особа, за зовнішніми ознаками схожа на підозрюваного ОСОБА_5 . Також, на асфальті на правому боку, лежала особа №2 чоловічої статті, яка була одягнута в футболку кольору «хакі», джинсові шорти нижче колін, яка за зовнішніми ознаками схожа на потерпілого ОСОБА_9 , поруч із яким навприсядки сиділа особа №3, чоловічої статті, яка одягнута в сорочку із короткими рукавами білого кольору, шорти чорного кольору, яка представилася як ОСОБА_12 . Також, поруч перебувала невстановлена особа жіночої статті, яка на руках тримала собаку. Після чого до вказаного місця під'їхав автомобіль швидкої допомоги та потерпілого перемістили туди. Далі під час перегляду зафіксовано, що працівники патрульної поліції підійшовши до особи, яка сиділа на асфальті поруч із східцями (підозрюваний ОСОБА_5 ), який першочергово представився як ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та який почав нецензурно виражатися в бік працівників поліції та повідомляти, що без адвоката нічого не розповість. Також повідомив, що потерпілий являється його товаришем з його під'їзду та продовжував вести себе агресивно. В подальшому, працівниками поліції запропоновано особі №1 (підозрюваному ОСОБА_5 ) пройти до службового автомобіля з метою перевірки його на наявність заборонених речей та пройшовши до багажнику, особа 1 (підозрюваний ОСОБА_5 ) погодився викласти всі речі із рюкзака, в якому знаходились наволочки та простирадло та повідомив, що він збирався до дружини в лікарню. На стоп-кадрі №3 зафіксовано, що у даної особи на грудній клітині наявне татуювання та на шиї ланцюжок із металу. На стоп кадрі №4 зафіксовано, що у особи №1 (підозрюваний ОСОБА_5 ) на сорочці із лівої сторони виявлено сліди речовини бурого кольору. А також татуювання та ланцюжок із металу, на лівій руці та на пальці перстень (Стоп-кадр №5). Далі працівники поліції, підійшовши до автомобіля ШМД, почали запитувати у потерпілого про подію, однак останній чіткі відповіді не давав та перебував у поганому стані (Стоп-кадр №6). Далі, при спілкуванні із особами, працівники поліції запитали у особи №1 (підозрюваного ОСОБА_5 ) звідки у нього на сорочці сліди крові, та останній повідомив, що закривав рану потерпілого, коли вийшовши із під'їзду побачив його на асфальті та повідомив, що бачив двох невідомих осіб чоловічої статті, на вигляд безхатьки, які проходили повз під'їзд. Уподальшому працівниками поліції запропоновано проїхати обстежити територію з метою виявлення вказаних осіб, однак останні відмовились (Стоп-кадр №7). На цьому огляд відео «20210814213442000013» завершено. Далі при відкритті другого відеофайлу під назвою «20210814213641000038», інформації, яка має значення для розкриття даного злочину та речового доказу виявлено не було. При відкритті третього відеофайлу під назвою «20210814214032000079» встановлено, що працівники поліції обстежують територію та відпрацьовують будинок з метою встановлення свідків та очевидців даної події. При відкритті четвертого відеофайлу під назвою «20210814214251000105» встановлено, що проводиться опитування особи свідка, яку встановлено на ім'я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та після чого останній запропоновано проїхати до Дніпровського УП для допиту як свідка. Далі, при перегляді п'ятого відеофайлу під назвою «20210814214432000126» зафіксовано, що працівниками поліції на місці події та прилеглій території перевірялись особи на причетність даного злочину (т. 1 а.с. 112-117);
висновок експерта № 042-1273-2021 від 20 вересня 2021 року за результатами проведення судово-медичної експертизи за матеріалами досудового розслідування 12021100040002401, з якого встановлено, що дані наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідчать про те, що під час звернення за медичною допомогою 14 серпня 2021 року о 08 год 10 хв, у нього виявлене тілесне ушкодження: проникаюче колото-різане поранення живота: рана на передній черевній стінці справа в здухвинній ділянці, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні-досередини, по ходу якого ушкоджуються м'які тканини черевної стінки, проникає в черевну порожнину з наскрізним ушкодженням поперечно-ободової кишки її брижі та брижі тонкої кишки, з явищами гемоперитонеуму (наявність в черевній порожнині до 200 мл крові). Критерієм судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесного ушкодження, є критерій небезпеки для життя, тому, відповідно до п. п. 2.1.2. та 2.1.3/к «Правил», виявлене тілесне ушкодження, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження. Характер та морфологія виявленого ушкодження свідчать про те, що воно утворилось внаслідок однієї травматичної дії гострого предмета, якому притаманні колюче-ріжучі властивості (по типу клинка ножа), за давністю утворення виявлене тілесне ушкодження може відповідати вказаному терміну травми (т. 1 а.с. 126-130).
постанови про визнання та приєднання речових доказів (т. 1 а.с. 70-72, 76, 88-90, 118-120 ).
Оцінка суду
Обов'язковою ознакою складу злочину, передбаченого ст. 121 КК України є наявність вини особи у формі прямого чи непрямого умислу на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Тобто особа повинна передбачати суспільно небезпечні наслідки своїх дій і бажати їх настання (прямий умисел) або ж хоча і не бажати, але свідомо припускати настання цих наслідків (непрямий умисел). При цьому питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
Так, умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (ст. 121 КК України) з об'єктивної сторони характеризується протиправним посяганням на здоров'я іншої людини, шкідливими наслідками, що настали для здоров'я потерпілого у вигляді спричинення тілесних ушкоджень, встановлення причинного зв'язку між зазначеним діянням та наслідками.
У судовому засіданні встановлено, що 14 серпня 2021 року потерпілому ОСОБА_9 завдано проникаюче колото-різане поранення живота: рана на передній черевній стінці справа в здухвинній ділянці, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні-досередини, по ходу якого ушкоджуються м'які тканини черевної стінки, проникає в черевну порожнину з наскрізним ушкодженням поперечно-ободової кишки її брижі та брижі тонкої кишки, з явищами гемоперитонеуму (наявність в черевній порожнині до 200 мл крові), яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження. Передував нанесенню тілесного ушкодження потерпілому конфлікт з обвинуваченим, свідками якого були ОСОБА_16 та ОСОБА_12 . Перед вчиненням злочину між потерпілим та обвинуваченим не було ніяких відносин, вперше вони побачились безпосередньо перед його вчиненням.
Суд вважає, що наведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_5 умисно завдав удар ножем потерпілому. При чому тяжкість цих наслідків у його свідомості не була конкретизована, тобто він діяв з невизначеним і непрямим умислом. У такому випадку є всі підстави констатувати наявність непрямого умислу в діях ОСОБА_5 щодо спричинення потерпілому тяжкого тілесного ушкодження за якого особа хоча не бажає спричинити, але свідомо припускала спричинення шкоди здоров'ю потерпілого, однак при цьому не конкретизувала точними межами у своїй свідомості тяжкості цієї шкоди. У таких випадках, особа має відповідати за той результат (шкоду), який фактично було заподіяно, тобто умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
Зазначені обставини вказують на наявність у діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Також слід зазначити, що обвинувачений неодноразово під час судового розгляду зазначав, що використав ніж для самооборони, оскільки потерпілий перший застосував проти нього газовий балончик. У зв'язку із цим суд вважає за необхідне перевірити наявність у діях обвинуваченого необхідної оборони, чи перевищення її меж.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Питання про спрямованість умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події. Визначальним при цьому є і суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
Закріплене в ст. 36 КК України право кожної особи на необхідну оборону є важливою гарантією реалізації конституційного положення про те, що кожний має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань (ч. 3 ст. 27 Конституції України).
Особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров'я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у разі необхідної оборони, а й при перевищенні її меж. При цьому перевищення меж оборони може бути зумовлене й іншими мотивами, наприклад наміром розправитися з нападником через учинений ним напад, страхом тощо. Проте існування різних мотивів не змінює того, що мотив захисту є основним стимулом, який визначає поведінку особи, яка перевищила межі необхідної оборони. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони має бути в основному зумовлена захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів.
Таким чином, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов'язаного з нанесенням особі тілесних ушкоджень, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах. Зазначена правова позиція закріплена у постанові Верховного суду України № 5-27кс14 від 22 січня 2015 року.
Враховуючи фактичні обставин кримінального провадження суд встановив, що між потерпілим ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_5 виник словесний конфлікт через те, що останній разом зі свідком ОСОБА_12 голосно розмовляли, сміялись, заважали спати. Свідок ОСОБА_16 чула як потерпілий зробив їм зауваження зі свого вікна після чого обвинувачений сказав йому виходити на вулицю. Свідок ОСОБА_12 у протоколі проведення слідчого експерименту від 14 серпня 2021 року також вказав, що вони з обвинуваченим чекали поки спуститься потерпілий, до цього вони вже вживали горілку. Водночас про використання потерпілим газового балончика проти обвинуваченого вказував лише свідок ОСОБА_12 . Разом з тим в судовому засіданні не встановлено обставин, які б підтверджували, що обвинувачений повідомляв про погане самопочуття, пробував залишити місце події чи прохав про допомогу. Жодних ушкоджень обвинуваченому завдано не було. Більше того, з відеозапису нагрудної боді-камери працівника поліції вбачається, що на місці події обвинувачений взагалі представся чужим іменем та заперечував свою причетність до вчиненого злочину. У зв'язку із чим суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_5 відсутній стан необхідної оборони.
Суд вважає, що заперечення ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України спростовується дослідженими судом доказами та розцінює його позицію не інакше, як намагання уникнути відповідальності за свої дії.
Таким чином, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_5 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя у момент заподіяння та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 121 КК України.
Щодо зауважень сторони захисту про визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події від 14 серпня 2021 року (щодо вилучення ножа), то суд не вбачає таких підстав з огляду на таке.
Відповідно до висновків, що викладені у Постанові Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 639/8329/14-к, Суд зазначив, що частина 1 статті 87 КПК передбачає, що «Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини».
Вирішуючи питання про застосування правил статті 87 КПК до наданих сторонами доказів, Суд виходить з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.
Суд, визнаючи доказ недопустимим відповідно до частини 2 або 3 статті 87 КПК, має зазначити, який саме пункт цих положень став підставою для такого рішення.
Якщо суд визнає доказ недопустимим з посиланням на частину 1 статті 87 КПК, він має зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення. Обґрунтовуючи наявність такого порушення, суд має послатися на конкретні норми Конституції та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і за потреби на практику відповідних органів, уповноважених тлумачити ці норми.
Крім того, суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу з точки зору частини 1 статті 87 КПК, має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим.
А отже, під час розгляду цього кримінального провадження стороною захисту не наведено достатніх аргументів щодо недопустимості вказаного доказу, а судом не встановлено порушення фундаментального права або свободи обвинуваченого.
Призначення покарання
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК У країни, є рецидив злочинів.
Суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання у Київській області, раніше неодноразово судимий, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, думку державного обвинувача, особи винуватого та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, у виді позбавлення волі.
При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані.
Також суд не знаходить підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу.
Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати суд вирішує відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 відраховувати з моменту його фактичного затримання - 14 серпня 2021 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 залишити без змін.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме оптичний носій інформації (CD-диск) з огляду місця події, оптичний носій інформації (DVD-R диск) зі слідчим експериментом, оптичний носій інформації (CD-диск) з наданими відеозаписами боді-камер - залишити у матеріалах кримінального провадження; предмет, зовні схожий на ніж типу «бабочка», сорочку білого кольору, які передано до камери схову Дніпровського УП ГУНП у м. Києві - знищити; білу футболку з плямами бурого кольору, носки чорні, чорні труси з рідиною бурого кольору, рукавички з речовиною бурого кольору, джинсові шорти з речовиною бурого кольору, труси чорного кольору, футболка жовтого кольору з речовиною бурого кольору, два кросівка з речовиною бурого кольору, один змив речовини бурого кольору (квитанція № 017143), які передано на відповідальне зберігання до камери схову Дніпровського УП ГУНП у м. Києві - знищити; ланцюжок із металу та наперсток сірого кольору, чотки білого кольору (квитанція № 017143), які передано на відповідальне зберігання до камери схову Дніпровського УП ГУНП у м. Києві - повернути власнику ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-медичної експертизи № 042-1273-2021 від 20 вересня 2021 року в розмірі 1619 грн 10 к.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1