2/754/1049/22
Справа № 754/13497/21
Іменем України
21 вересня 2022 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Зотько Т.А.
за участю секретаря судового засідання Нагорної М.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-особа, без самостійних вимог щодо предмету спору: Деснянський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на той факт, що у них з відповідачкою є спільна дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він є біологічним батьком дитини. Однак враховуючи, що реєстрація була здійснена на підставі ч.1 ст.135 СК України, він вимушений звертатись до суду з вказаним позовом, оскільки відповідачка забрала сина та наразі перебуває за кордоном.
Згідно ухвали від 03.11.2021 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
21.12.2021 року, ухвалою, постановленою шляхом внесення до протоколу судового засідання, було залучено до участі в справі в якості 3-особи, без самостійних вимог щодо предмету спору Деснянський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
30.12.2021 на адресу суду надійшли письмові пояснення щодо позову, подані 3-особою, без самостійних вимог щодо предмету спору Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з проханням проводити розгляд справи у відсутності їх представника.
05.01.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідачки, поданий її представником - адвокатом Волошиною О.В., згідно якого проти вимог позову заперечували у повному обсязі та просили суд відмовити у його задоволенні.
Позивач в судове засідання 17.02.2022 не з'явився, про час і місце розгляду справи, надіслав електронне звернення з проханням відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що він хворіє.
Розгляд справи було відкладено на 11.00 годину 07 квітня 2022 року.
Позивач в судове засідання 07.04.2022 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином шляхом направлення смс сповіщення, що підтверджується довідкою про його отримання, причини неявки суду не відомі. Розгляд справи було відкладено на 11.00 годину 07.06.2022.
В судове засідання 07.06.2022 позивач не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином шляхом направлення смс сповіщення, що підтверджується довідкою про його отримання, причини неявки суду не відомі. Розгляд справи було відкладено на 10.00 годину 04.08.2022.
Позивач в судове засідання 04.08.2022 вчетверте не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином шляхом направлення смс сповіщення, що підтверджується довідкою про його отримання, причини неявки суду не відомі. Розгляд справи було відкладено на 09.30 годину 21.09.2022.
В судове засідання 21.09.2022 позивач не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином шляхом направлення смс сповіщення, що підтверджується довідкою про його отримання, причини неявки суду не відомі.
З будь-якими клопотаннями щодо неможливості явки до суду з поважних причин, щодо розгляду справи у його відсутності позивач не звертався, доказів поважності причин неявки за чисельними викликами для розгляду справи, суду не надав.
06.06.2022 від представника відповідачки надійшла заява про визнання позовних вимог та розгляд справи за відсутності відповідачки.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно з ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Ч. 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З будь-якими клопотаннями щодо неможливості явки до суду 07.04.2022, 07.06.2022, 04.08.2022 та 21.09.2022 з поважних причин, позивач не звертався.
Доказів поважності причин неявки за викликами для розгляду справи, також суду не надав.
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що на порушення вимог чинного законодавства, позивач неналежним чином користується наданими процесуальними правами, оскільки справа протягом тривалого часу перебуває у провадженні Деснянського районного суду м. Києва, при цьому у зв'язку з неявною сторони позивача суд позбавлений можливості вирішити справу по суті.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи, що в матеріалах справи недостатньо даних про права та взаємовідносини сторін, враховуючи неможливим розгляд справи за відсутності сторони позивача, а також відсутність повідомлення причин четвертої неявки в судове засідання позивача та неповідомлення про можливість розгляду справи у його відсутності, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, позивач має право звернутись до суду повторно.
Керуючись ст. ст. 43, 44, 131, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-особа, без самостійних вимог щодо предмету спору: Деснянський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 07.10.2022.
Суддя: