Справа № 715/2854/22
Провадження № 1-кс/715/213/22
13.10.2022 Глибоцький районний суд Чернівецької області
у складі слідчого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в смт. Глибока в залі суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
Слідчий відділення №3 (смт. Глибока) СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з заступником керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, раніше не судимого.
В клопотанні, яке надійшло до суду слідчий відділення №3 (смт. Глибока) СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 , зазначив, що слідчим відділенням №3 (смт. Глибока) СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022262020003132 від 11.10.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.03.2022 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» та Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» головний сержант ОСОБА_6 призваний по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У той же день, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.03.2022 року № 2 головний сержант військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_6 зарахований до списків особового складу вказаної військової частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду командира відділення військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до положень п. 3 ч. 9 ст. 1, п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за призовом під час мобілізації, вважається день зарахування до списків особового складу військової частини або день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з моменту прийняття на військову службу за призовом під час мобілізації головний сержант ОСОБА_6 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу під час мобілізації та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують кожного громадянина України захищати Вітчизну, суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України.
Головний сержант ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Статтями 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що ОСОБА_6 будучи головним сержантом - командиром відділення військової частини НОМЕР_1 в мирний і воєнний час відповідає за успішне виконання відділенням завдань за призначенням, навчання і виховання військовослужбовців відділення, їх військову дисципліну, морально- психологічний стан, охайний зовнішній вигляд, стройову та фізичну підготовку, правильне зберігання, експлуатацію і утримання в належному стані озброєння, техніки та іншого майна відділення.
Командир відділення зобов'язаний: підтримувати бойову готовність особового складу, озброєння і техніку відділення; постійно працювати над удосконаленням особистого рівня професійних знань, умінь та навичок за фахом; навчати і виховувати особовий склад відділення, безпосередньо проводити заняття з бойової підготовки, тренування, спрямовані на підвищення рівня індивідуальної підготовки військовослужбовців та рівня їх фізичної підготовленості; забезпечувати додержання особовим складом відділення військової дисципліни; забезпечувати виконання розпорядку дня особовим складом підрозділу, вживати заходів для запобігання вчиненню правопорушень військовослужбовцями відділення; постійно працювати над удосконаленням особистого стилю роботи, бути взірцем для особового складу відділення щодо виконання службових обов'язків; виховувати поважне ставлення особового складу відділення до військової служби та свого військового фаху, розвивати в них патріотичні почуття та моральну готовність до захисту держави.
Натомість, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 головний сержант ОСОБА_6 , в порушення вимог вказаних нормативно-правових актів, через власну недисциплінованість, усвідомлюючи протиправність своїх дій, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин:
Так, 11.10.2022 року головний сержант ОСОБА_6 перебував за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд.
У той же день, близько 19.00 год. ОСОБА_6 знаходячись в приміщенні житлового будинку, що по АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час раптово виниклої суперечки із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою спричинення шкоди здоров'ю останньому, утримуючи у руці ніж, завдав ним один удар в ділянку живота ОСОБА_7 , чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної стінки з пошкодженням великого сальника та внутрішньо-черевною кровотечою.
12.10.2022 року ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_6 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, покарання за яке передбачено у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, та відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 , запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства та суду виникла необхідність в обранні відносно останньої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.Враховуючи наведене, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В обґрунтування необхідності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 покладається запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість передбаченого законом покарання, у разі визнання судом останнього винуватим у його вчиненні), оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України;
- з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 , може незаконно впливати на потерпілого та свідків по кримінальному провадженні, а також на інших осіб;
- в разі перебування на волі ОСОБА_6 , згідно покладних на нього обов'язків будь-якого іншого більш м'якшого запобіжного заходу, у останнього існуватиме реальна здатність вчиняти нові злочини.
З урахуванням вказаного, на обґрунтування зазначеного ризику, окрім суворого покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його судом винним у вчиненні кримінального правопорушення, і те, що застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, не забезпечить у повній мірі виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та не надасть реальної змоги запобігти вище переліченим ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а також не дасть можливість виконання завдання кримінального провадження, передбаченого ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримали та просили його задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, документів, якими прокурор обґрунтовує свої доводи, суд дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.ч.1,2 п.4 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та пам'ятка про процесуальні права та обов'язки вручені ОСОБА_6 12 жовтня 2022 року.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тому наявні підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, або вчинити інші кримінальні правопорушення, може незаконно впливати на потерпілого та свідків вчиненого ним кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, на даний час не проведені всі необхідні слідчі дії, тому є підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі з метою уникнення від покарання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Як зазначив Європейський суд з прав людини, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova («Бекчиєв проти Молдови») § 58).
В основу своїх висновків про обґрунтованість клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд ставить також і встановлені в ході розгляду клопотання ризики, передбачені ст. 177 цього Кодексу, зокрема щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, суду, або вчинити інші кримінальні правопорушення.
Доведеним суд вважає і наявність ризику незаконного впливу ОСОБА_6 на інших осіб, зокрема на потерпілго свідків.
З огляду на викладені вище обставини, з урахуванням тяжкості злочину та даних про особу підозрюваного ОСОБА_6 , стану його здоров'я, майнового та сімейного стану, приходжу до висновку, що твердження клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 знайшли своє підтвердження при розгляді справи, оскільки саме такий запобіжних захід є необхідним і достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, на думку суду, є недостатнім.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України - слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 309 КПК України, -
Клопотання слідчого відділення №3 (смт. Глибока) СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 , яке погоджене з заступником керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і перебіг строку утримання під вартою відраховувати з часу затримання 00 год. 43 хв. 12 жовтня 2022 року.
Терміном закінчення дії ухвали слідчого судді про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити - 00 год. 40 хв. 11 грудня 2022 року.
Розмір застави, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок UA548201720355279001000008745, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області становить 198 480 (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, і вразі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утриматися від спілкування із особами, яких під час досудового розслідування було допитано в якості потерпілого та свідків;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу для виконання направити начальнику Чернівецької установи виконання покарань №33.
На ухвалу може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: