Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/407/22
06.10.2022 м. Черкаси
Придніпровський районний суду м. Черкаси в складі:
головуючого-судді - Позарецької С.М.,
при секретарі - Щокань В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 28.07.2016 Соснівським районним у місті Черкаси відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №282. Крім того, просила залишити їй прізвище - ОСОБА_3 .
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ухвалою суд від 24.03.2022 позовну заяву прийнято, відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім того, сторонам встановлено строки для подачі заяв по суті справи. Заперечень щодо такого порядку розгляду справи до суду не надходило.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 повторно не з'явилася, хоча судом неодноразово повідомлялася у встановленому законом порядку про місце, день та час розгляду справи. Стороною позивача не надано до суду жодних заяв/клопотань про можливість розгляду справи за її відсутності чи про поважність причин неявки.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, хоча судом неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку про місце, день та час розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомлено.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Крім того, як передбачено частиною п'ятою статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Позивачка ОСОБА_1 неодноразово, завчасно повідомлялася про призначені судові засідання по даній справі на 12.05.2022, 14.06.2022, 04.07.2022, 07.09.2022, 06.10.2022, шляхом направлення SMS-повідомлень на її мобільний номер телефону ( НОМЕР_1 ), який вона особисто зазначила у позовній заяві, як номер засобу зв'язку з нею, про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки про доставку SMS. Крім того, позивачка ОСОБА_1 також завчасно повідомлялася про судове засідання по даній справі на 06.10.2022, судовою повісткою, але не з'явившись у судові засідання в зазначені дати, нею не поінформовано суд про причини неявки. Варто зазначити, що до суду повернувся конверт, який адресувався позивачці ОСОБА_1 , з вкладеннями (судова повістка) із довідкою Ф. 20 з відміткою поштового оператора про невручення поштового відправлення, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (ШКІ - 1801507715113).
Слід також вказати, що згідно зі ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи.
Судом встановлено, що позивачка до суду не з'явилася, не поінформувавши суд про поважність причин неявки у судові засідання, не повідомлено і не надано заяви про розгляд справи за її відсутності. Особи, які б мали відповідні повноваження та намір представляти ОСОБА_1 у цьому судовому процесі, до суду не зверталися.
Таким чином, позивачка ОСОБА_1 неодноразово та завчасно повідомлялася про час, дату та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, однак, у судові засідання по справі у вказаний день і час не з'явилася, жодних клопотань/заяв про оголошення перерви чи відкладення розгляду справи з поважних причин чи про можливість розгляду справи за відсутності позивача, не надано.
За таких обставин, судом визнано факти неявки у судові засідання по справі позивачки, як такі, що відбулися без поважних причин.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом. (ч.ч.1, 2, п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до частини 4 статті 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», у силу вимог частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 ст. 6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 (справа № 310/12817/13) процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.05.2020 по справі № 9901/11/19 вказала, що у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
У розумінні процесуального законодавства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.
Загальнообов'язкові процесуальні правила, зокрема, викладені у ст. 223 ЦПК України, є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас, правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина п'ята статті 223 ЦПК України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
За встановлених обставин, суд враховує і той факт, що причини повторної неявки позивачки до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ст. 223 ЦПК України) направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, а позивачка, при цьому не з'являється в призначене судове засідання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачка, будучи завчасно неодноразово повідомленою про судові засідання по справі, не є заінтересованою у судовому вирішенні справи за її позовом, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду. При цьому, слід зазначити, що Придніпровський районний суд м. Черкаси постійно працює у штатному режимі і обмежень доступу учасників справ до суду не відбувалось.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 4, 131, 198, 200, 257 ч.1 п.3, 223, 258-261, 353-355 ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено 11.10.2022.
Головуючий суддя С.М. Позарецька