Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 2-4623/08
Провадження 4-с/711/22/22
03 жовтня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого - судді Скляренко В.М.,
при секретарі Копаєвій Є.В.
за участі:
представника скаржника - адвоката Татаринова О.С.
представника відділу ДВС Кривохижі Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов'язати вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси зі скаргою на бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов'язати вчинити дії.
В обґрунтування скарги вказує, що він (скаржник) є власником 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 49,2 кв.м., житловою - 36 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, серія та номер: НОМЕР_1 від 01.03.2011 року, виданим виконавчим комітетом Придніпровської районної ради м. Черкаси.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 293934483 від 06.01.2022 року, яка сформована за критерієм пошуку «за ідентифікаційним кодом фізичної особи ОСОБА_1 - 3128416876», наявне обтяження всього нерухомого майна ОСОБА_1 , зареєстроване за № 27516671 від 16.08.2018 року, накладене на підставі постанови Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області № 37516372 від 16.08.2018 року.
В подальшому він (скаржник) зернувся до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) із заявою про зняття арешту та заборони відчуження рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), реєстраційні номери обтяження № 17033427 від 16.08.2018 року та № 27516671 від 16.08.2018 року, які накладені Центральним відділом державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на підставі постанови № 37516372 від 16.08.2018 року. Однак, листом № 16176/20.25-35/55 від 29.12.2021 року Центральний відділ ДВС у м. Черкаси повідомив, що на виконанні в останнього перебувало виконавче провадження № 37516372 з виконання виконавчого листа № 2-4623 виданого 28.03.2013 року Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення із ОСОБА_1 на користь ВАТ «Банк «Фінанси і кредит» заборгованості по кредитному договору в розмірі 15 955 грн. 71 коп., 159 грн. 56 коп. - судового збору та 30 грн. - витрат на ІТЗ розгляду справи, а всього 16 145 грн. 27 коп. 16.08.2018 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Також повідомив, що в рамках виконання виконавчого провадження № 37516372 від 16.08.2018 року Центральним відділом державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області було накладено арешт (заборону відчуження) на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 .
Даним листом Центральний відділ ДВС у м. Черкаси відмовив у знятті арешту з майна боржника. При цьому, свою відмову суб'єкт оскарження мотивував тим, що заборгованість по виконавчому документу сплачена не була, тому в посадових осіб відсутні підстави для задоволення його (скаржника) заяви. По суті порушеного питання щодо зняття арешту з майна, відділом ДВС зазначено, що порядок зняття арешту з майна боржника передбачений ст. ст. 40, 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Вважає протиправною бездіяльність посадових осіб Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арештів з рухомого та нерухомого майна, яке належить йому - ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, оскільки наявність зазначених арештів і неправомірна відмова органу державної виконавчої служби у його знятті призводить до невизначеності становища скаржника щодо права власності, а обмеження правомочностей власника є вочевидь безпідставними.
Також вказує, що він - ОСОБА_1 не може будь-яким іншим шляхом скасувати заборони на відчуження його майна, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та які позбавляють його права на вільне розпорядження належним йому нерухомим майном.
А тому, просить: визнати протиправною бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не скасування арештів з рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 ; зобов'язати посадових осіб Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт та заборону відчуження всього нерухомого майна, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 27516671 від 16.08.2018 року та всього рухомого майна, зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 17033427 від 16.08.2018 року відносно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), накладені Центральним відділом державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на підставі постанови про арешт майна № 37516372 від 16.08.2018 року.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.01.2022 року скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси, занесеною до протоколу судового засідання від 26.04.2022 року, замінено зацікавлену особу - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника - ТзОВ «Оптіма Факторинг».
15.07.2022 року начальником Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горох В.А. до суду поданий відзив на скаргу, в якому остання просила відмовити в задоволенні скарги в зв'язку з її безпідставністю.
29.09.2022 року в.о. начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Купчин О.С. до суду подане клопотання про закриття провадження у справі №2-4623/08 за скаргою на бездіяльність посадових осіб Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). В обгрунтування зазначеного клопотання остання вказує, що на примусовому виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебували: виконавче провадження №37516372 з виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси №2-4623 від 28.03.2013 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» боргу в суму 16 145 грн. 27 коп. та виконавче провадження №11409965 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 18.12.2008 року №02/5209 про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Індекс-Банк» боргу в сумі 56 045 грн. 61 коп.
05.03.2014 року державним виконавцем Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ Клименко В.В. приєднано виконавче провадження №37516372 з примусового виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси №2-4623 від 28.03.2013 року до зведеного виконавчого провадження №42400887.
05.03.2014 року державним виконавцем Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ Клименко В.В. приєднано виконавче провадження №11409965 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 18.12.2008 року №02/5209 до зведеного виконавчого провадження №42400887.
У подальшому, перевіркою АСВП встановлено, що арешт на все рухоме та нерухоме майно скаржника накладено постановою державного виконавця Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ Головко М.В. про арешт майна боржника від 16.08.2018 року у рамках виконавчого провадження №37516372, яке входило до зведеного виконавчого провадження 42400887.
Також зазначає, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами рідних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України. А тому, просила закрити провадження у справі.
В судовому засіданні представник Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривохижа Ю.А. клопотання підтримав та просив його задовольнити, закрити провадження у справі у справі №2-4623/08 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Татаринов О.С. просив відмовити в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
В судове засідання представник заінтересованої особи (стягувача) - ТзОВ «Оптіма Факторинг» не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду скарги був повідомлений в установленому законом порядку.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, правонаступником якого є Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), знаходилося виконавче провадження №37516372 з виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси №2-4623 від 28.03.2013 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступник ТзОВ «Оптіма Факторинг») боргу в сумі 16 145 грн. 27 коп. (постанова про відкриття виконавчого провадження №37516372 від 10.04.2013 року).
Також, на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, правонаступником якого є Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), знаходилося виконавче провадження №11409965 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 18.12.2008 року №02/5209 про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Індекс-Банк» боргу в сумі 56 045 грн. 61 коп. (постанова про відкриття виконавчого провадження №11409965 від 05.02.2009 року).
В подальшому, постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського МУЮ від 05.03.2014 року про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження приєднано виконавче провадження №37516372 з примусового виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси №2-4623 від 28.03.2013 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» боргу - до зведеного виконавчого провадження № 42400887.
Крім того, постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського МУЮ від 05.03.2014 року про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження приєднано виконавче провадження №11409965 з примусового виконання наказу Господарського суду №02/5209 від 18.12.2008 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Індекс-Банк» боргу - до зведеного виконавчого провадження № 42400887.
В межах зведеного виконавчого провадження з виконання саме двох вищевказаних судових рішень, державним виконавцем Центрального відділу ДВС у м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області проводилися виконавчі дії та був накладений арешт на все нерухоме та рухоме майно боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з врахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, загальна сума 79 685 грн. 96 коп. (постанова від 19.01.2021 року №37516372).
В подальшому, постановами державного виконавця Центрального відділу ДВС у м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області від 16.08.2018 року вищевказані виконавчі документи (виконавчий лист Придніпровського районного суду м. Черкаси № 2-4623 від 28.03.2013 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступник ТзОВ «Оптіма Факторинг») боргу в сумі 16 145 грн. 27 коп. та судовий наказ Господарського суду №02/5209 від 18.12.2008 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Індекс-Банк» боргу в сумі 56 045 грн. 61 коп. на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майн чи кошти боржника) були повернуті стягувачам.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Разом з тим норми ЦПК України не урегульовують порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця та посадових осіб державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень при вчиненні таких дій у зведеному виконавчому провадженні.
Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, є чинний Закон України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
За правилами вказаного Закону передбачаються особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника.
Так, стаття 30 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.
Аналогічні вимоги містить Інструкція у редакції, чинній на час розгляду справи та поширюється на випадки відкриття виконавчого провадження і вчинення виконавчих дій приватним виконавцем.
Проаналізувавши вказані норми, можна зробити висновок, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикції, у яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів.
Закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, а також рішень інших (не судових) органів.
Водночас статтею 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу ДВС, приватного виконавця.
Відповідно до частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частина 5 статті 287 КАС України передбачає загальне правило оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень до того суду, який ухвалив вказане рішення, якщо таке виконання не обтяжене об'єднанням з виконанням рішень, ухвалених судами за правилами іншої юрисдикції.
Проте, сама наявність зведеного виконавчого провадження не свідчить про адміністративну юрисдикційність скарги на рішення, дії чи бездіяльність відділу державної виконавчої служби.
Визначальним критерієм для віднесення спору до адміністративної юрисдикції є наявність у зведеному виконавчому провадженні судових рішень, ухвалених за правилами різних юрисдикцій чи рішень інших (не судових) органів, якщо ці рішення підлягають примусовому виконанню.
Питання юрисдикційності справ за скаргами на дії державного виконавця вже було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду, і з цього приводу зроблено висновок про те, що вказані справи мають розглядатися у порядку того судочинства, у якому ухвалені судові рішення, на виконання яких видано виконавчі документи, що підлягають примусовому виконанню. У порядку адміністративного судочинства розглядаються скарги на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця у виконавчому провадженні, у якому, окрім виконавчих листів, виданих на виконання рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, об'єднані рішення інших органів чи примусово виконуються судові рішення, ухвалені за правилами різних процесуальних законів. Зокрема, такі висновки містяться в постановах Верховного Суду від 16.01.2019 року в справі №657/233/14-ц, від 14 березня 2018 року в справі № 14-19цс18, від 20 червня 2018 року в справі № 14-207цс18, від 12 вересня 2018 року в справі № 11-675апп18, від 6 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), від 12 вересня 2018 року справа № 906/530/17 (провадження №12-213гс18).
Згідно з ч. 5, ч. 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Оскільки у зведеному виконавчому провадженні №42400887, окрім виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси №2-4623 від 28.03.2013 року, виданого на виконання рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, об'єднані рішення інших органів, а зокрема судовий наказ Господарського суду №02/5209 від 18.12.2008 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Індекс-Банк» боргу в сумі 56 045 грн. 61 коп., і арешт та заборона на відчуження майна боржника ОСОБА_1 (які скаржник просить скасувати) були накладені державним виконавцем з метою забезпечення виконання саме двох виконавчих документів (в/л Придніпровського районного суду м. Черкаси №2-4623 від 28.03.2013 року та наказу Господарського суду №02/5209 від 18.12.2008 року), відповідно підстав для розгляду даної скарги Придніпровським районним судом м. Черкаси немає.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої палати Верховного Суду від 14.03.2018 року (справа № 660/612/16-ц), від 24.04.2019 року (справа №805/3267/16-а) та від 15.05.2019 у справі N 924/1389/13, згідно яких скарги на рішення та дії державного виконавця щодо об'єднаних виконавчих проваджень підлягають розгляду адміністративним судом.
А тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про закриття провадження по скарзі ОСОБА_1 на бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов'язати вчинити дії.
Керуючись ст.ст. 206, 255, 260-261, 447-453, 354 ЦПК України, суд,
Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов'язати вчинити дії - закрити.
Роз'яснити скаржнику, що вирішення даного спору здійснюється в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складений 07.10.2022 року.
Головуючий: В.М. Скляренко