Справа № 638/13510/21
Провадження № 1-кп/638/822/22
13 жовтня 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді за участю: секретаря судового засідання прокурора обвинуваченого -ОСОБА_1 , -ОСОБА_2 , -ОСОБА_3 , -ОСОБА_4 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221200001499 від 14 вересня 2021 року, обраного відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 185 КК України,-
З 29 жовтня 2021 року в провадженні судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221200001499 від 14 вересня 2021 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб.
18 серпня 2022 року ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, а саме до 16 жовтня 2022 року включно.
13 жовтня 2022 року в судовому засіданні прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 подано клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 185 КК України, строком на 60 діб.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від суду (оскільки обвинувачений офіційно непрацевлаштований, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, не має постійного реєстрації місця проживання в м. Харкові), незаконного впливу на свідків у вказаному провадженні (оскільки ОСОБА_4 відомі дані свідків, зважаючи на що він може на них незаконно впливати), вчинення нового кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується (оскільки ОСОБА_4 раніше судимий, на шлях виправлення не став, офіційно непрацевлаштований, джерела законного отримання доходів не має).
У судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 підтримав та просив задовольнити. Зазначив, що застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу не зможе усунути встановлені ризики, у зв'язку з чим застосування будь-якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою є недоцільним. Зазначені ризики, які існували на час застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є актуальними, станом на час розгляду даного клопотання вони не зменшились та не перестали існувати.
ОСОБА_4 просив вирішити клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою на розсуд суду.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 5 ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Суддя, з метою оцінки всіх обставин дослідив загальнодоступний сайт «Судова влада України» та Єдиний державний реєстр судових рішень, за допомогою яких встановив, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2021 року щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 21 листопада 2021 року. Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суддею враховано, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, а також ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 5 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 на утриманні нікого не має, одружений, офіційно непрацевлаштований, не має зареєстрованого місця проживання в м. Харкові, на обліку у лікаря нарколога або психіатра не перебуває, інвалідностей не має.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, відсутність зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання в м. Харкові, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження строку застосування запобіжного заходу, не зменшились та жодний з інших, більш м'яких запобіжних заходів, не здатний їм запобігти.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, попередження переховуванню від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 , на строк до 11 грудня 2022 року.
Також, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо відсутності на даній стадії судового провадженні підстав для зміни запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого.
Згідно ст. 205 КПК України ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Одночасно суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_4 , що згідно рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року він має право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.
Керуючись ст. 34, 183, 314, 331, 369-372 КПК України,-
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221200001499 від 14 вересня 2021 року, обраного відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 185 КК України- задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 11 грудня 2022 року включно, з можливістю застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, у розмірі, визначеному в ухвалі слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2021 року, а саме в розмірі 45 400,00 грн. (сорок п'ять тисяч чотириста гривень нуль копійок).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для ОСОБА_4 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_1