Справа №: 398/2669/22
провадження №: 1-кс/398/830/22
Іменем України
"13" жовтня 2022 р. Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, погоджене прокурором, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12022121060001151 від 18 серпня 2022 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Костянтинівка, Липовецького району, Вінницької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 24.12.2020 вироком Очаківського міського суду Миколаївської області за ч. 4 ст. 407 КК України, до 3 років позбавлення волі, ст. 75 КК України - іспитовий строк на 1 рік; 11.08.2021 ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено для відбуття призначеного покарання за вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 грудня 2020 року у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -
11 жовтня 2022 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 до 18 листопада 2022 року.
З клопотання та наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 , будучи раніше засудженим за вчинення умисного кримінального правопорушення, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Ухвалою слідчого судді від 19 серпня 2022 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 17 жовтня 2022 року. Однак, закінчити розслідування до вказаного часу не є можливим, в той же час, продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили його задовольнити та продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ризиків, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що стали підставою для обрання відносно нього запобіжного заходу вигляді тримання під вартою продовжують існувати.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, просив призначити більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за місцем проживання брата, за адресою: АДРЕСА_3 .
Захисник просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вислухавши пояснення слідчого, підозрюваного, думку прокурора та захисника, перевіривши додані до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 3 ст. 199 КПК України).
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою слідчим суддею перевіряється факт того, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились та продовжують існувати або з'явилися нові ризики.
Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.
Слідчим суддею встановлено, що 18 серпня 2022 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2022 рок відносно підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 17 жовтня 2022 року.
Постановою керівника Олександрійської окружної прокуратури ОСОБА_7 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022121060001151 до 3-х місяців, тобто до 18 листопада 2022 року.
17 жовтня 2022 року строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 закінчується, однак закінчити розслідування до вказаного часу не є можливим.
При вирішенні питання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя прийшов до висновку про обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховатися від органів досудового розслідування або суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Оскільки, поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, то суд бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182).
Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст. 184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду з прав людини, оскільки обставини зафіксовані в протоколах слідчих дій в сукупності містять достатньо даних, які дають можливість зробити висновок про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Від слідчого судді, на початковій стадії досудового розслідування, не вимагається визначати правильність кваліфікації, а також: достатність, належність, допустимість, достовірність доказів. Остаточною оцінкою доказів займається суд під час судового провадження. Для вирішення цього клопотання достатньо встановити наявність обґрунтованості пред'явленої підозри, що виконали слідчий з прокурором.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 ,будучи раніше засудженим за вчинення умисного кримінального правопорушення, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, не бажаючи займатися суспільно корисною працею, переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконного збагачення за рахунок вчинення умисних, систематичних, незаконних дій у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, обрав предметом своєї протиправної діяльності особливо небезпечний наркотичний засіб - метадон, обіг якого заборонено на території України, а способом незаконного збагачення - його незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , згідно ст. 177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховатися від органів досудового розслідування або суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик переховування підозрюваного від суду, крім суворості покарання, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
На користь реального існування вказаного ризику слід віднести ті обставини, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Характер та фактичні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення свідчать про підвищену суспільну небезпеку.
Слідчий суддя вважає, що небезпека переховування підозрюваного ОСОБА_5 здається явно переконливою, оскільки ОСОБА_5 , усвідомлюючи те, що вчинив кримінальне правопорушення, яке має незворотній характер та згідно з ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна, не маючи постійного джерела доходів, місця роботи, не маючи місця реєстрації та постійного місця проживання на території м. Олександрія та Олександрійського району, а також те, що він оголошений у розшук ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.08.2022 року у справі №932/3888/21, з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення, маючи можливість вільно пересуватися по території України та безперешкодно покинути місто Олександрія і місце свого проживання у м. Києві, знаходячись на волі буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що являється ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме впливати на свідків, доводиться тим, що ОСОБА_5 своєї вини не визнає, а отже з метою уникнення можливого покарання, може примушувати свідків до зміни показів.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України доводиться тим, що ОСОБА_5 , не має постійного джерела доходів, сталого, навіть неофіційного місця роботи, раніше судимий, дає підстави об'єктивно вважати, що останній, перебуваючи на волі може вчинити нові злочини або продовжити свою злочинну діяльність, що являється ризиком, передбаченим п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Підозрюваний та його захисник просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, проте жодних доказів суду не надано.
Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному підозрюваному запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, не встановлено та на переконання слідчого судді відсутні підстави змінювати зазначений запобіжний захід на інший, більш м'який, оскільки жоден із запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням від вартою, не забезпечить належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених КПК України.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність продовження строку застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки стороною кримінального провадження надані докази наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам.
Крім того, слідчим суддею встановлено, що завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою неможливе, оскільки необхідно провести додаткові слідчі дії.
Враховуючи те, що строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою закінчується 17 жовтня 2022 року, слідчим та прокурором доведено наявність об'єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, та продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, суд вважає за можливе не визначати підозрюваному розмір застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 371, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Олександрійської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12022121060001151 від 18 серпня 2022 року, стосовно ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 18 листопада 2022 року включно.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, а підозрюваний ОСОБА_5 підлягає направленню для утримання до слідчого ізолятора.
Копію ухвали вручити ОСОБА_5 негайно після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1