Справа № 396/1583/20
Провадження № 1-кп/396/45/22
13.10.2022 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Новоукраїнка Кіровоградської області в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12020125230000125 від 24.09.2020 року, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровоград, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, утриманців немає, раніше судимого:
- 11.04.2022 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч.3 ст. 185, ч.3 ст. ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі,
за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,-
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 22.09.2020 року вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин:
Судом встановлено, що 22.09.2020 року близько 23.00 години, точного часу ні судом, ні досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , де проживав разом із потерпілим ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_7 , яке останні винаймали у гр. ОСОБА_8 , помітив у потерпілого ОСОБА_6 мобільний телефон торгової марки «Samsung Galaxy А30 іmеі 1 354638/10/188309/7» іmеі 2 354639/10/188309/5 s/n НОМЕР_1 , яким останній користувався. Після того, як ОСОБА_6 залишив вказаний телефон у гостинній кімнаті на столі та пішов відпочивати в іншу кімнату, у ОСОБА_3 виник раптовий умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна.
Реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном ОСОБА_3 з корисливого мотиву, діючи умисно, таємно, з метою особистого матеріального збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю сторонніх осіб та тим що його дії ніким не помічені, вчинив крадіжку мобільного телефону марки «Samsung Galaxy А30» imei 1 НОМЕР_2 » imei 2 НОМЕР_3 /5 s/n R58M3229FQB, вартістю 3 860 грн.
В подальшому, викраденим розпорядився на власний розсуд, а саме вказаний мобільний телефон залишив собі.
В результаті своїх протиправних дій ОСОБА_3 завдав ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 3 860 грн.
В ході розгляду справи обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчинені кримінального правопорушення не визнавав, але в подальшому вину визнав за обставин викладених в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно 22.09.2020 року в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , де він проживав разом із потерпілим ОСОБА_6 викрав мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А30», який належав останньому. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 для розгляду справи не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
За згодою учасників судового провадження, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, з врахуванням свідчень обвинуваченого, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому, суд впевнився у правильності розуміння обвинуваченим ОСОБА_3 змісту цих обставин, відсутності сумнівів у добровільності його позиції, а також судом було роз'яснено обвинуваченому, та іншим учасникам провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєному кримінальному правопорушенні крім його показів та щирого каяття, підтверджується іншими перевіреними в судовому засіданні доказами, які суд визнає правдивими, достовірними, а саме:
- протоколом огляду місця події від 23.09.2020 року, з фототаблицями відповідно до якого місцем огляду є територія домоволодіння що розташована за адресою АДРЕСА_2 , за участі двох понятих (а.с. 98-103);
- протоколом огляду місця події від 23.09.2020 року, з фототаблицями, відповідно до якого місцем огляду є територія бази відпочинку "Скіфія", що розташована в с. Воронівка Новоукраїнського району Кіровоградської області, де ОСОБА_3 в присутності двох понятих добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон торгової марки «Samsung Galaxy А30» синього кольору, imei 1 НОМЕР_2 » imei 2 НОМЕР_3 /5 s/n R58M3229FQB разом із пакувальною коробкою та документацією до нього (а.с. 107-112);
- протоколом огляду предмету із фототаблицями від 25.09.2020 року (а.с. 113-117);
- постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 25.09.2020 року (а.с. 118);
- постановою про передачу майна на відповідальне зберігання від 27.10.2020 року (а.с. 122);
- висновком експерта № 803 від 06.10.2020 року, відповідно до якого ринкова вартість станом цін на 22 вересня 2020 року представленого на експертизу мобільного телефону Samsung Galaxy А30 3/32GB Blue (SM-A305FZBUSEK), імеі1: НОМЕР_2 , імеі2: НОМЕР_4 , s/n: НОМЕР_5 , у технічно-справному стані, бувшого у використанні, викраденого без зарядного пристрою, флеш-носія та сім-карти, не бувшого у ремонті складає 3860,00 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят грн. 00 коп.) (а.с. 127-133);
Не є документами в розумінні ст.99 КПК України, та доказами у справі відповідно до положень ст. 84 КПК України: витяги з ЄРДР та заяви потерпілих.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений повністю визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому кримінальному правопорушені, зважаючи на дослідження судом доказів в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 в межах пред"явленого обвинувачення кваліфіковано вірно за ч.1 ст. 185 КК України, так як обвинуваченим 22.09.2020 року вчинено таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, наслідки, які настали, дані, що характеризують особу обвинуваченого, стан здоров'я, умови життя, ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння, а також пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Згідно положенням ст. 12 КК України, скоєно кримінальний проступок.
Обставинами, що пом'якшують покарання передбачені ст. 66 КК України - суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання передбаченою ст. 67 КК України - судом не встановлені.
Обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо, не одружений, офіційно непрацює, утриманців не має, на «Д» обліку у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 410 від 27.10.2020 рокеу, ОСОБА_3 в момент скоєння правопорушення не страждав і в даний час психічним захворюванням не страждає, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані, раніше судимий: 11.04.2022 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч.3 ст. 185, ч.3 ст. ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.
Згідно досудової доповіді та висновку Новоукраїнського РС філії ДУ "Центр пробації" вважають, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без обмеження від суспільства можливе, а тому заходи необхідні для впливу на його поведінку з метою виправлення можна розпочати без цілодобового нагляду та контролю. Ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється, як високий.
Відповідно до абзацу 17 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" зазначає, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Судом, встановлено, що злочин передбачений ч. 1 ст. 185 КК України обвинувачений ОСОБА_3 вчинив 22.09.2020 року, тобто до постановлення вироку Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11.04.2022 року, згідно якого останній засуджений за ч.3 ст. 185, ч.3 ст. ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.
Враховуючи встановлені обставини, оцінюючи докази по справі, суд дійшов висновку та вважає, так як обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий 11.04.2022 року за вчинення крадіжок, не працює, доходів не має, тому виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Суд вважає за портібне обрати покарання у вигляді обмеження волі на певний строк, в межах санкції статті 185 ч. 1 КК України, так як на шлях виправлення обвинувачений вперто ставати не бажає і якого суд вважає буде достатньо для його виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень. При цьому суд вважає слід застосувати вимоги ч.4 ст. 70 КК України і призначити покарання за сукупністю злочинів, так як злочин вчинено до постановленння вироку від 11.04.2022 року, який набув законної сили, частково приєднавши покарання згідно вироку Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11.04.2022 року за яким ОСОБА_3 засуджено за ч.3 ст. 185, ч.3 ст. ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.
При цьому судом враховується, що згідно ч.1 ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: двом дням обмеження волі відповідає один день позбавлення волі.
Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України до обвинуваченого ОСОБА_3 з врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та висновків суду, суд не вбачає, так як прийшов до твердого переконання, що його виправлення і перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 слід рахувати з 25.12.2021 року (з моменту затримання за попереднім вироком), зарахувавши в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення відповідно ч.5 ст. 72 КК України, з розрахунку день за день.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судові витрати по справі понесені на проведення судово-товарознавчої експертизи, в розмірі 980 грн. 70 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, в повному обсязі.
Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
З урахуванням того, що на стадії досудового розслідування запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020125230000125 від 24.09.2020 року не обирався, однак він раніше судимий вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11.04.2022 року в рамках якого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, який фактично припинив свою силу, суд вважає за потрібне обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання цим вироком законної сили.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч.4 ст. 70, ст. 72 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового приєднання покарання за вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11.04.2022 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 3 (трьох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.
Обрати ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за цим вироком рахувати з моменту затримання 25.12.2021 року, за попереднім вироком, зарахувавши в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, з розрахунку день за день.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 980 (дев'ятсот вісімдесят) гривень 70 копійок.
Речові докази, після вступу вироку в законну силу:
- пакувальна коробка від мобільного телефону, в якій міститься телефон марки «Samsung Galaxy А30» іmеі 1 НОМЕР_6 /5 s/n НОМЕР_1 , інструкція з використання вказаного телефону та квитанція, які передано на відповідачльне зберігання потерпілому ОСОБА_6 - залишити потерпілому ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий: ОСОБА_1