Справа № 404/4723/22
Номер провадження 3/404/1382/22
10 жовтня 2022 року суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Галаган Олексій Валерійович, розглянувши матеріали справи стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - не встановлено, громадянина України, тимчасово непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -
До Кіровського районного суду міста Кіровограда від Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 321745 від 26.08.2022 року: 24.08.2022 року о 19-34 год., ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: м. Кропивницький, вул. Бєляєва, 72, справляв природні потреби на килим, чим ображав людську гідність та громадську мораль. Вказані дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковано за ст.173 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся за адресою вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення та про розгляд її справи Кіровським районним судом м. Кіровограда, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу свідчить про умисне небажання ОСОБА_1 отримувати судові повістки та з'являтися до суду, з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Крім того, на офіційному сайті Кіровського районного суду м. Кіровограда (https://kr.kr.court.gov.ua/sud7676/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце слухання.
У п.41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/02) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Під час складання протоколу у справі про адміністративні правопорушення, із якими ознайомився ОСОБА_1 , вказано його місце проживання, а також повідомлено його про місце розгляду справи. Таким чином останній безперечно розумів, що за вказаною нею адресою судом будуть здійснюватися його виклики для розгляду вказаної справи та жодних зауважень з приводу викладеного при складанні протоколу не висловив.
Судом встановлено наступні обставини:
1) судові повістки направлялися за місцем проживання ОСОБА_1 , яке вказано у протоколі про адміністративне правопорушення;
2) інформація про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення була завчасно оприлюднена на офіційному сайті Кіровського районного суду м. Кіровограда;
3) жодні клопотання, заяви тощо, які б обґрунтовували неможливість явки до суду ОСОБА_1 , а також про відкладення розгляду справи, не подано.
Таким чином, ОСОБА_1 відомо про розгляд у суді його справи, а також про те, що судові повістки йому направлялися за адресою, вказаною у протоколі, але своїми фактичними діями він ігнорує їх, що вказує про його небажання брати участь в розгляді справи та фактично таким чином він реалізує надане йому право не з'являтися для розгляду справи. При цьому судом вичерпані всі доступні можливості для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 своєчасно сповіщався про час і місце розгляду справи за вказаною ним же адресою, був обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вживав заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти протоколу, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відтак, суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, вважаю не доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, а його дії такими, що не підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходам впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі і в порядку встановленому законом, а застосування заходів адміністративного впливу проводиться в межах компетенції того органу, який його застосовує у точній відповідності із законом.
Відповідно до диспозиції ст.173 КУпАП дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
З об'єктивної сторони хуліганство характеризується порушенням громадського порядку, а з суб'єктивної - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу.
Розгляд справи проводиться за принципом диспозитивності. Так, згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 321745 від 26.08.2022 року: 24.08.2022 року о 19-34 год., ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: м. Кропивницький, вул. Бєляєва, 72, справляв природні потреби на килим, чим ображав людську гідність та громадську мораль.
До матеріалів справи долучено лише довідку АРМОР, відповідно до якої 09.08.2022 року ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП.
Суду не надано жодних інших доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, зокрема, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, документів та матеріалів, що містять інформацію про правопорушення.
З урахуванням вищевказаних обставин, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній хуліганський мотив як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, вчинення якого ставиться йому у вину.
Даючи оцінку зібраним по справі доказам, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Окремою підставою для відмови в притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є порушення строків складання протоколу.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, складання даного протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАВ № 321754 від 26.08.2022 року, відбулось через значний проміжок часу з моменту виявлення особи, яка його вчинила, а тому слід вважати дії уповноважених посадових осіб непослідовними, оскільки належним було б складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення не пізніше двадцяти чотирьох годин після його виявлення та закріплення відповідних доказів про його вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Отже, зазначені дії посадової особи уповноваженої на складання протоколу не відповідають такій складовій принципу правової визначеності як передбачуваність застосування правових норм. Дотримання даного принципу є необхідним для того, щоб виключити будь-які ризики свавілля, наприклад, як в даному випадку, працівниками поліції безпідставно не було складено протокол відразу після виявлення адміністративного правопорушення. Чинним законодавством не передбачено будь-яких випадків зволікання у часі оформлення протоколу у подібних справах, у зв'язку із чим складання протоколу через значний проміжок часу від дати виявлення правопорушення є недопустимим та не відповідає принципу законності.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За викладених обставин, вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП не доведено достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 173, п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, суддя, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Галаган