06 жовтня 2022 року
справа №380/7985/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.,
при секретарі Ізьо М.І.
за участю:
представника позивача - Райхеля Р.П.,
представника відповідача - Заяць Б.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання неправомірним і скасування припису,-
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання неправомірним та скасування припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної відповідальності, будівельних норм, стандартів і правил» від 11.05.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неправомірних дій відповідача під час проведення перевірки позивач не зміг реалізувати своє право на участь у проведені перевірки, бути присутнім при складанні припису, подавати свої пояснення, заперечення, тощо. Факт відсутності позивача чи його уповноваженого представника під час проведення згаданої перевірки свідчить про порушення відповідачем імперативних вимог п.п.9, 12, 13, 17, 18, 19, 21, 24 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року. ОСОБА_1 стверджує, що обставин щодо наявності або відсутності його - суб'єкта містобудування під час перевірки, відмови від підпису відповідачем ні в акті, ні в приписі не наведено. Вказує, що Акт, складений за відсутності позивача, без дотримання вимог п.9 та п.12 Порядку №553 щодо залучення представників органів місцевого самоврядування та складення відповідного акту про відсутність, не може бути законною підставою для складання припису.
02 червня 2022 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про визнання неправомірним і скасування припису залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.21 червня 2022 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
27 липня 2022 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду клопотання представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено. Суд перейшов до розгляду справи №380/7985/22 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання неправомірним і скасування припису за правилами загального позовного провадження.
27 вересня 2022 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відповідно до ст.52 КАС України допущено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача у справі Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові його процесуальним правонаступником Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.
27 вересня 2022 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити повністю з підстав викладених в позовній заяві. Крім того, на підставу позовних вимог покликався на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №520/11371/19, в якій суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Лелас проти Хорватії", п.74). Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Також, представник позивача зазначив, що Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23 січня 2018 року у справі №804/12558/14, від 17 липня 2019 року у справі №822/714/16, від 24 грудня 2019 року у справі №822/716/16, від 26 лютого 2020 року у справі №826/7847/17, від 21 травня 2020 року у справі №208/6557/16-а, вже висловлювалась позиція, відповідно до якої невиконання органами ДАБК вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, проведення перевірки за відсутності суб'єкта містобудування, призводить до визнання перевірки незаконної та неправомірності актів, ухвалених за наслідком такої перевірки. Наголосив на необхідності неухильного дотримання принципу «належного урядування», згідно з яким, такий як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення ЄСПЛ у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення ЄСПЛ у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява №36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення ЄСПЛ у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74). Звернув увагу, що у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2020 року у справі №П/811/1015/16 наголошено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб'єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства. Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Також, Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7847/17 зазначив, що нормами Закону №3038-VI та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб'єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Окрім вищевикладеного, представник позивача зауважив, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2022 у справі №464/6564/21, суд встановив певні дефекти адміністративного акта. Вважає, що вказана постанова апеляційного суду немає преюдиціального значення. Звертає увагу, що не отримував припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11 травня 2021 року, що підтверджується поданою відповідачем інформацією із сайту Укрпошти за номером відправлення 7903406953047, відповідно до якої, конверт, у якому містився, зокрема, приписи від 11 травня 2021 року, 15 червня 2021 року було повернуто за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання. Також, представник позивача звернув увагу, що у направленні від 23 квітня 2021 року №270-пп, ОСОБА_1 поставив підпис, який засвідчував, що він ознайомлений з направленням на здійснення перевірки від 26 квітня 2021 року, а не перевіркою від 23 квітня 2021 року.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві. Зазначив, що Інспекцією ДАБК у м. Львові було розглянуто лист Шевченківського відділу поліції ГУ НП у Львівській області від 08.12.2020 з вимогою здійснити перевірку за фактом самовільного будівництва ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 . На підставі вказаного звернення Інспекцією ДАБК у м. Львові проведено позапланову перевірку на вказаному об'єкті будівництва. За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_1 без дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт, проводиться реконструкція з розширення квартири АДРЕСА_2 . У зв'язку із виявленим порушенням, складено протокол про адміністративне правопорушення від 20.01.2021, винесено припис про зупинення будівельних робіт від 20.01.2021 та припис про усунення порушень вимог у сфері містобудівної діяльності від 20.01.2021. В подальшому, 03.02.2021 винесено постанову №4-а у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП. З метою виконання вищевказаних приписів, 23.04.2021 Інспекцією ДАБК у м. Львові було видано наказ №270-п про проведення позапланової перевірки на вказаному об'єкті, також видано направлення від 23.04.2021 для проведення позапланового заходу. Згідно з актом перевірки від 11.05.2021 №270-пп, під час проведення позапланової перевірки на вказаному об'єкті, посадовими особами Інспекції ДАБК у м. Львові встановлено, що припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 20.01.2021, який винесено ОСОБА_1 , не виконано. Відтак інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено повторний припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 11.05.2021. За результатами розгляду вказаних матеріалів, в.о. начальника Інспекції ДАБК у м. Львові було винесено постанову №75-а від 30.06.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.118-42 КУпАП із застосуванням штрафу в розмірі 5 100 грн. В подальшому, з метою перевірки виконання припису від 11.05.2021, Інспекцією ДАБК у м. Львові було видано наказ від 09.08.2021 №470-п про проведення позапланової перевірки на вказаному об'єкті, а також видано відповідне направлення. Згідно із актом перевірки від 13.08.2021 №470-пп, під час проведення позапланової перевірки на вказаному об'єкті, посадовими особами Інспекції ДАБК у м. Львові встановлено, що припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.05.2021, який винесено ОСОБА_1 , не виконано. У зв'язку із виявленими порушеннями, начальником Інспекції ДАБК у м. Львові винесено постанову №102-а від 25.08.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.188-42 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. Щодо спростування доводів ОСОБА_1 , що ним не було отримано припис від 11.05.2021, представник відповідача зазначила, що позивачу було відомо про позапланову перевірку з 23 квітня 2021 по 11 травня 2021, оскільки така проводилась у його присутності за місцем проживання позивача. Звертає увагу, що у направленні від 23 квітня 2021 року №270-пп для проведення позапланового заходу є відмітка і підпис ОСОБА_1 . Зважаючи на те, що в останній день перевірки ОСОБА_1 відмовився від отримання припису про усунення порушення вимог у сфері містобудівної діяльності від 11.05.2021, такий було надіслано йому рекомендованим листом із повідомленням 13.05.2021. Відповідно до відомостей із сайту АТ «Укрпошта» за номером відправлення 7903406953047, конверт, у якому містився, зокрема, припис від 11 травня 2021 року, 15 червня 2021 року було повернуто за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання. Наполягає на тому, що рекомендовану кореспонденцію, направлену за адресою, вказаною у позовній заяві, позивач отримує вибірково, приховує її отримання з вигодою для себе з метою уникнення відповідальності. Щодо перевірки, яка проводилась з 09 серпня 2021 року по 13 серпня 2021 року представник відповідача зазначила, що ОСОБА_1 був присутній при такій, однак в останній день перевірки для підписання та отримання акту не з'явився. Відтак 13.08.2021 позивачу було надіслано рекомендованим листом супровідний лист із актом, протоколом та приписами від 13.08.2021. Згідно із повідомленням про вручення листа ОСОБА_1 отримав такий 18.08.2021 особисто, однак на розгляд протоколу про адміністративне правопорушення не з'явився. Окрім цього, представник вказала, що позивачем не оскаржувались до суду результати перевірок та постанови по справах про адміністративні правопорушення відносно нього. З огляду на наведене, вважає, що Інспекція ДАБК діяла в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством. Відповідач подав суду фотофіксацію здійсненого ОСОБА_1 правопорушення. Наголосив на те, що жодним чинним законодавчим актом не передбачено обов'язку, ні тим більше способу доведення органом Держархбудконтролю присутності суб'єкта перевірки, якщо такий відмовився від підписання документів, оформлених за результатами проведеного позапланового заходу, чи не з'явився в останній день. У постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа №464/7343/17), висловлено правову позицію, за якою ні Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», ні Порядком №553, не вимагається від посадових осіб органу Держархбудконтролю, у разі відмови суб'єкта містобудування від підписання акту та припису, збирати показання свідків щодо факту відмови. Представник відповідача покликалась на рішення Верховного Суду у справі №813/1885/16, у якому вказано, що будь-які процедурні порушення, пов'язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб'єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб'єктом приватного права вимог законодавства оцінюються судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягнення балансу між інтересами особи правопорушника та публічними інтересами. Формальні неточності не можуть бути, за загальним правилом, самостійною підставою для скасування по суті правомірних рішень суб'єктів владних повноважень, спрямованих на забезпечення законності та захист публічних інтересів. Також, зазначила, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2022 у справі №464/6564/21 апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 листопада 2021 року, суд задовольнив. Скасував згадане рішення Сихівського районного суду м. Львова, а постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові №102-а від 25 серпня 2021 року залишив без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення. Вважає, що вказане рішення апеляційного суду має преюдиційне значення для вирішення даної справи.
Заслухавши доводи представника позивача, представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступне.
Відповідно до акту №49 від 20 січня 2021 року, складеного за наслідками планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, посадовими особами Інспекції ДАБК у м. Львові було встановлено, що ОСОБА_1 без дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт, проводить реконструкцію з розширення квартири АДРЕСА_2 .
20 січня 2021 року відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено два приписи - про зупинення виконання будівельних робіт на об'єкті реконструкції з розширенням квартири АДРЕСА_2 за рахунок двоповерхової прибудови, а також припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов'язано ОСОБА_1 усунути виявлені порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності.
03 лютого 2021 року на підставі матеріалів перевірки Інспекцією ДАБК у м. Львові було винесено постанову №4-а по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.
В подальшому Інспецією ДАБК у м. Львові було проведено перевірку щодо дотримання ОСОБА_1 вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Реконструкція з розширенням квартири АДРЕСА_2 за рахунок двоповерхової прибудови» та у акті №270-пп від 11 травня 2021 року, складеному за результатами її проведення, зафіксовано невиконання позивачем припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 20 січня 2021 року.
Відтак, 11 травня 2021 року Інспекцією ДАБК у м. Львові знову видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, у якому констатовано, що ОСОБА_1 не виконано вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20 січня 2021 року.
Окрім того, 11 травня 2021 року з огляду на виявлене порушення складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно з яким ОСОБА_1 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 188-42 КУпАП.
Постановою №75-а від 30 червня 2021 року Інспекцією ДАБК у м. Львові ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляду штрафу у розмірі 5100 грн.
Надалі Інспекцією ДАБК у м. Львові було проведено перевірку щодо дотримання ОСОБА_1 вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Реконструкція з розширенням квартири АДРЕСА_2 за рахунок двоповерхової прибудови» та у акті №270-пп від 13 серпня 2021 року, складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, зафіксовано чергове невиконання позивачем припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11 травня 2021 року.
З огляду на встановлені обставини 13 серпня 2021 року Інспекцією ДАБК у м. Львові складено протокол про адміністративне правопорушення та постановою №102-а від 25 серпня 2021 року відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляду штрафу в розмірі 5100 грн.
ОСОБА_1 не погодився із притягненням його до адміністративної відповідальності постановою Інспекцією ДАБК у м. Львові №102-а від 25 серпня 2021 року та звернувся до Сихівського районного суду м.Львова з адміністративним позовом.
17 листопада 2021 року Сихівським районним судом м. Львова ухвалено рішення у справі №464/6564/21 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено. Постанову начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові №102-а від 25.08.2021, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100 грн. - скасовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.188-42 КУпАП - закрито.
За наслідками перегляду вказаного рішення за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 15 березня 2022 року Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову у справі №464/6564/21, якою апеляційну скаргу задоволено. Скасовано рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 листопада 2021 року у справі №464/6564/21. Постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові №102-а від 25 серпня 2021 року залишено без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.
Не погодившись із приписом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної відповідальності, будівельних норм, стандартів і правил» від 11.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон -№3038-VІ) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553) під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Згідно з п.9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу Національної поліції для встановлення особи суб'єкта містобудування.
У випадку, коли суб'єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об'єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об'єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.
Відповідно до положень п.12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.
Положеннями п.13 Порядку №553 передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (п.14 Порядку №553).
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. (п.16 Порядку №553).
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис) (п.17 Порядку №553).
Отже, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва; під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки; під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки; посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.
Вчинення суб'єктом владних повноважень, що проводить позаплановий захід щодо дотримання вимог містобудівного законодавства, дій, є гарантією для забезпечення дотримання прав та виконання обов'язків суб'єкта, щодо якого проводиться відповідний захід державного нагляду (контролю).
Судом встановлено, що при проведенні позапланової перевірки щодо позивача, наслідком чого було складення Акта за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 11.05.2021 №270-пп та винесений припис від 11.05.2021, позивача не було проінформовано про проведення цього заходу.
Так, відповідачем не представлено доказів того, що до початку перевірки на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю містилася інформацію про проведення цієї перевірки.
З направлення для проведення позапланового заходу від 23.04.2021 №270-пп вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлений з направленням на здійснення перевірки від 26 квітня 2021 року, що підтверджується підписом позивача.
Також, суд встановив, що позаплановий захід щодо позивача провадився без його присутності. Це також вбачається зі змісту Акта від 11.05.2021 №270-пп, а саме, що його було надіслано поштою, оскільки в останній день перевірки ОСОБА_1 для підписання та отримання припису не з'явився.
Разом з тим, з огляду на те, що перевірка проводилась на об'єкті за місцем проживання позивача, відповідачем не надано доказів та відповідного обгрунтування щодо виклику та необхідності явки ОСОБА_1 за місцезнаходженням відповідача, де, як випливає із пояснень представника відповідача, в останній день перевірки фактично оформлялись результати позапланового заходу.
Також, як видно з Акта 11.05.2021 №270-пп, то проведення перевірки засвідчувалося проведеною фотофіксацією.
З наданих відповідачем суду фотосвітлин, вбачається, що не всі подані суду фотосвітлини (27.12.2017, 16.08.2018) були зроблені у період перевірки з 23.04.2021 по 11.05.2021.
З поданої фотосвітлини від 26.04.2021 не вбачається змін в об'єкті перевірки. З січня 2021 року по серпень 2021 року змін не зафіксовано.
Суду не надано доказів того, що позивач отримав та ознайомився з Актом перевірки та з приписом.
Зазначені порушення відповідачем вимог Порядку №553 у сукупності спричинили порушення прав позивача, передбачених положеннями п.13 Порядку №553.
Таким чином, позивач не міг скористатися правом вимагати від посадових осіб відповідача дотримання вимог законодавства; перевірити наявність у посадових осіб відповідача службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення позапланового заходу; за результатами перевірки отримати та ознайомитись з актом перевірки, складеним відповідачем; подати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного відповідачем.
Отже, припис від 11.05.2021, виданий ОСОБА_1 з порушенням передбаченої законодавством процедури, оскільки при його виданні відповідач не забезпечив дотримання відповідної процедури та передбачених Порядком №553 прав позивача.
Верховний Суд під час розгляду справи з подібними правовідносинами у постанові від 27.02.2019 у справі №210/3059/17 (2-а/210/148/17) сформулював правову позицію, відповідно до якої акт, складений за відсутності суб'єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.
Крім того, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №804/12558/14, від 17 липня 2019 року у справі №822/714/16, від 24 грудня 2019 року у справі №822/716/16, від 26 лютого 2020 року у справі №826/7847/17, від 21 травня 2020 року у справі №208/6557/16-а, висловлена позиція, відповідно до якої невиконання органами ДАБК вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, проведення перевірки за відсутності суб'єкта містобудування, призводить до визнання перевірки незаконної та неправомірності актів, ухвалених за наслідком такої перевірки.
Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
15.03.2022 Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову у справі №464/6564/21 у якій встановив обставини, які не доказуються при розгляданої даної справи. Разом з тим, у в мотивувальній частині вказаної постанови апеляційним судом було встановлено певні дефекти адміністративного акта та надано їм оцінку.
Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (постанова КГС ВС від 10.10.2019 у справі №910/2164/18, постанова КГС ВС від 08.07.2019 у справі №908/156/18).
Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №464/7343/17 не підлягає до застосування до даних правовідносин з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не відмовлявся від підписів на документах складених за наслідками перевірки, позивач взагалі був відсутній, що підтверджується текстом відповідного запису посадових осіб Інспекції ДАБК у м. Львові у документах, зокрема, у графі відмова від підписання міститься відмітка: «в останній день перевірки для отримання та підписання не з'явився». Відповідно до вимог п.12 Порядку №553 Акт про відсутність ОСОБА_1 не складався.
Так, законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач у межах підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб'єкта містобудування про її проведення.
Вказане узгоджуються із позицією Верховного Суду щодо аналогійних відносин, що викладена у постанові від 13 грудня 2021 року по справі №160/9483/19.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, оскаржуваний позивачем припис від 11.05.2021 є таким, що виданий з порушенням наданих відповідачу повноважень та без урахування права на участь ОСОБА_1 у процесі видання зазначеного припису, відтак є неправомірним та підлягає скасуванню.
Ухвалюючи дане судове рішення, суд також керується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України», суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з вимогами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень покладений на нього обов'язок доказування не виконав.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що встановлених судом обставин достатньо для визнання неправомірним і скасування оскаржуваного припису відповідача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (місцезнаходження: 79034, м. Львів, вул. Угорська, 7-А, код ЄДРПОУ 40181003) про визнання неправомірним скасування припису задовольнити повністю.
Визнати неправомірним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної відповідальності, будівельних норм, стандартів і правил» від 11.05.2021.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.10.2022
Суддя Р.М. Брильовський