справа № 380/12785/22
13 жовтня 2022 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Бродівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Бродівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправною відмову відповідача у оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року;
- зобов'язати відповідача оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
В обґрунтування позову зазначено те, що по досягненню дитиною позивачки шістнадцятирічного віку позивачка та її син звернулися до відповідача із заявою про оформлення і видачу дитині паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ. Повідомлено, що у зв'язку з релігійними переконаннями позивачкою та її сином повідомлено відповідача про відмову від оформлення і отримання паспорта у формі пластикової ID-картки з безконтактним електронним носієм інформації та ненадання згоди на обробку персональних даних. До заяви долучили копію свідоцтва про народження, оригінал довідки про реєстрацію місця проживання особи, 2 фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см, копію паспорта законного представника заявника. За результатами розгляду заяви відповідачем відмовлено у видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі № 380/3030/22 відповідачем повторно розглянуто заяву позивачки та її сина та відмовлено у її задоволенні. Відтак позивачка звернулася до суду із цим позовом в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 .
Ухвалою від 15.09.2022 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На адресу суду від відповідача (вх. № 62552 від 30.09.2022) надійшов відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечив. В обґрунтування зазначив, що відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України можливість оформлення паспорта громадянина України з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки передбачена лише до 01 листопада 2016 року. Також вказав, що п. 35 Порядку визначено перелік документів, які заявник додає до заяви-анкети на оформлення паспорту. Стверджує, що незважаючи на усю значимість релігійних поглядів і переконань певної суспільної групи громадян України, вказане не може слугувати підставою для того, щоб порушувати / не виконувати вимоги Закону № 5492 та / чи робити з нього винятки. Крім того оскільки позивачка вже зверталася із ідентичним позовом у справі № 380/3030/22 і з тими ж самими позовними вимогами, що у позовній заяві від 07.09.2022, вважає за доцільне залишити позовну заяву без розгляду. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Щодо доводів відповідача про те, що позивачка зверталася до суду із аналогічним позовом, відтак про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає, що підставою для звернення до суду із цим позовом слугувало рішення відповідача, прийняте на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі № 380/3030/22. Відтак суд критично оцінює такі доводи відповідача.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (заявник (дитина)) та його законний представник, мати - ОСОБА_1 11 січня 2022 року звернулися до Бродівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області із заявою про видачу паспорта у формі книжечки неповнолітній дитині, в якій просили оформити та видати паспорт громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
У вказаній заяві заявники повідомили, що через релігійні переконання відмовляються від отримання паспорта у формі пластикової картки типу ІD-1, згоду на обробку персональних не надають.
До заяви заявники додали такі документи: заяву про видачу паспорта громадянина України (Додаток 1 до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України); копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ; оригінал довідки № р-1772 про реєстрацію місця проживання особи; дві фотокартки розміром 3,5х4,5 см; копію паспорта законного представника.
За результатами розгляду заяви від 11 січня 2022 року Бродівський відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області своїм листом № 4620-31/4620.1-22 від 14 січня 2022 року повідомив ОСОБА_2 про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 302» (набрала чинність 07 червня 2019 року), до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 внесено зміни, якими передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України затверджено наказом МВС від 06 червня 2019 року № 456, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за № 620/33591. У зв'язку з відсутністю відповідного рішення суду відсутні правові підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
Вказані обставини встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі № 380/3030/22, яке набрало законної сили 23.06.2022 (а.с. 22-26).
Вищезазначеним судовим рішенням адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Бродівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Бродівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 від 11 січня 2022 року (з доданими до неї документами) про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки; зобов'язано Бродівський відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 11 січня 2022 року (з доданими до неї документами) про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року № 456, з прийняттям відповідного рішення за результатами розгляду заяви, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення. В решті позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаного судового рішення, відповідач повторно розглянув заяву ОСОБА_2 , про що проінформував заявника листом № 4620-496/4620.1-22 від 03.09.2022. Так, відповідач вказав, що заявнику відмовлено в оформленні паспорта громадянина України у формі книжечки, оскільки не подано в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта, а саме рішення сулу, яке зобов'язало Бродівський відділ ГУ ДМСУ у Львівській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки (а.с. 27).
Позивачка не погоджується з такими діями відповідача, вважає їх протиправними, відтак звернулася до суду за захистом порушеного права.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно з вимогами ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Із зазначених конституційних норм, зокрема, випливає, що, встановлюючи ті чи інші правила поведінки, держава має в першу чергу дбати про потреби людей, утримуючись за можливості від встановлення таких правил, які негативно сприйматимуться тими чи іншими групами суспільства. Встановлення таких правил може бути виправдане тільки наявністю переважаючих суспільних інтересів, які не можуть бути задоволені в інший спосіб, але і в цьому разі має бути дотриманий принцип пропорційності.
Статею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Положенням статті 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Рішенням Конституційного суду України від 20.01.2012 року № 2-рп/2012 надано офіційне тлумачення положення частини другої статті 32 Конституції України, зокрема: неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розквіту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Таким, чином Конституційне та законодавче регулювання права на невтручання в особисте та сімейне життя також узгоджується з Європейською конвенцією з прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), яка згідно із статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
“Приватне життя” охоплює право особи формувати та розвивати відносини з іншими людьми, включаючи відносини професійного чи ділового характеру (пункт 25 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі “C. проти Бельгії” від 07 серпня 1996 року). Стаття 8 Конвенції “захищає право на розвиток особистості та право формувати і розвивати відносини з іншими людьми та навколишнім світом” (пункт 61 рішення ЄСПЛ від 29.04.2001 у справі “Прітті проти Сполученого Королівства» (“Pretty v. United Kingdom”, заява № 2346/02)).
Будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося “згідно із законом”, не переслідувало легітимну ціль або цілі згідно з пунктом 2 та було “необхідним у демократичному суспільстві” у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті (п.45 рішення ЄСПЛ у справі “Ельсхольц проти Німеччини” (“Elsholz v. Germany”, заява № 25735/94)).
Враховуючи вищенаведене, особа не може зазнавати безпідставного втручання в особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність житла, таємницю кореспонденції або на її честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань.
Статтею 5 Закону України “Про громадянство України” до документів, що підтверджують громадянство України, віднесено паспорт громадянина України.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” №5492-VI від 20.11.2012 року (далі - Закон № 5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України.
Частинами першою, другою, четвертою, п'ятою статті 14 Закону 5492-VІ передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (частина перша статті 21 Закону № 5492-VI).
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Частиною третьою статті 13 Закону № 5492-VІ передбачено, що, зокрема, паспорт громадянина України, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій. Посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія не містять безконтактного електронного носія.
Відповідно до пунктів 3, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2503-XII від 26.06.1992 року бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Пунктами 1 - 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (далі - Постанова № 302), передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Відповідно до підпунктів 1, 5 пункту 6 Порядку № 302 обмін паспорта здійснюється у разі: зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації); непридатності паспорта для подальшого використання.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 398 від 03.04.2019 “Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302”, відповідно до якої пункт 3 Постанови № 302 доповнено абзацом такого змісту: “Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року”.
Згідно із пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за № 620/33591 (далі - Порядок № 456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України”, постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 “Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302”, Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 “Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України”.
Підпунктом 1 пункту 1, підпунктом 2 пункту 2 розділу ІV Порядку № 456 визначено, що обмін паспорта здійснюється в разі: зміни прізвища, імені, по батькові, дати та/або місця народження. Для обміну паспорта заявник подає, зокрема, рішення суду.
Отже, суд звертає увагу, що чинним законодавством України передбачена можливість видачі паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Крім того, при вирішенні цієї справи суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17 за позовом ОСОБА_5 до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Законодавець, приймаючи Закон № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. Відтак, дії відповідача щодо відмови позивачу видати паспорт громадянина України у формі книжечки визнані Великою Палатою Верховного Суду у вказаній зразковій справі протиправними.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ та зобов'язання відповідача видати позивачу паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Отже, на підставі вищевикладеного, з урахуванням висновків, викладених у листі відповідача № 4620-496/4620.1-22 від 03.09.2022, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає повному задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на те, що позивачку звільнено від сплати судового збору за подання цього позову, доказів понесення інших судових витрат позивачкою не надано, тому в силу приписів ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Бродівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (80600 Львівська область м. Броди вул. Гончарська 15; код за ЄДРПОУ 37831493) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Бродівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо відмови у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина Україна у формі паспортної книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ.
3. Зобов'язати Бродівський відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
4. Судові витрати не розподіляються.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.П. Качур