06 жовтня 2022 року справа №380/6459/20
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Сов'як Д.О.,.
представника позивача Стеця Р.Я.,
представника відповідача Флис Р.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Хороз Україна”
до Галицької митниці Держмитслужби
до Львівської митниці ДМСУ
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» звернулось з позовом до Галицької митниці Держмитслужби, у якому заявлено позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/210013/2 від 17.07.2020; визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2020/00335 Галицької митниці Держмитслужби.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ТОВ «Хороз Україна» (покупець) та резидентом Туреччини ELEKTRIK VE ELEKTRONIK TICARET KOLLEKTIF SIRKETI KACMAZ VE ORTAGI (продавець) 04.02.2016 було укладено договір поставки № 1 та на підставі супровідних документів продавець здійснив на адресу покупця - поставку товару, який вказаний у декларації. Доставка товару здійснювалася експедитором згідно з договором № 06/03/17-1 від 06.03.2017, який був укладений між ТОВ «Хороз Україна» та ТОВ «ТАНТУМ ЛОГІСТИК». Під час декларування вказаних товарів позивачем відповідно до ст. 57, 58 Митного кодексу України було самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано Галицькій митниці Держмитслужби повний пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України. Однак, незважаючи на те, що заявлена позивачем митна вартість товарів, імпортованих за контрактом базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, тобто була заявлена позивачем за основним методом визначення митної вартості - за цінами зовнішньоекономічного контракту на поставку товару, який імпортувався (вартість операції), митним органом прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару та картку відмови в прийняті митної декларації.
Позивач стверджує, що в оскарженому рішенні відсутні будь-які пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо). Рішення не відповідає вимогам ч.2 п.4 ст. 55 МК України, так як не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули таке коригування.
Галицька митниця Держмитслужби, не погодившись з позовними вимогами, подала до суду відзив на позовну заяву, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначає, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-3 статті 53 МК України. Контрагенти є пов'язаними особами, а їх залежність вплинула на ціну товару. Додатково надані документи не містили належної інформації, що б доводила відсутність впливу взаємозалежності на ціну товару. Галицька митниця Держмитслужби мала достатні підстави вважати, що взаємозалежність вплинула на ціну товару (заявлена митна вартість товарів є нижчою ніж митна вартість на подібні товари імпортовані між не пов'язаними особами), а тому Галицькою митницею Держмитслужби відповідно до вимог ч.6 ст. 54 МКУ прийнято рішення відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Відповідач стверджує, що саме позивач на стадії декларування товару (подання декларацій та інших документів) зобов'язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари придбані у пов'язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту), і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган, у разі наявності у нього сумнівів щодо взаємозв'язку на ціну товарів, має надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце та витребувати додаткові документи, що передбачені ч.4 ст. 53 Митного кодексу України.
Позивач скерував на адресу суду відповідь на відзив на позовну заяву, де зазначено, що наведене відповідачем у відзиві на позовну заяву, а також у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/210013/2 від 17.07.2020 року, є помилковим, безпідставним та не відповідає дійсним обставинам у даній справі. Договір поставки № 1 від 04 лютого 2016 року, на підставі якого за митною декларацією UA 209140.2020.063132 від 17.07.2020 було ввезено для позивача товар, був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» в особі директора Форманюка Валерія Євгенійовича та HOROZK ELEKTRIK VE ELEKTRONIK TICARET KOLLEKTIF SIRKETI KACMAZ VE ORTAGI в особі директора Хусейна Качмаза. Із змісту копії Свідоцтва про діяльність (копія реєстраційної форми) HOROZK ELEKTRIK VE ELEKTRONIK TICARET KOLLEKTIF SIRKETI KACMAZ VE ORTAGI, виданої Торговою палатою Стамбул, вбачається, що ОСОБА_1 є акціонером саме цієї фірми, а із змісту Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Хороз Україна» вбачається, що одним із учасників ТОВ «Хороз Україна» є саме ОСОБА_2 . Позивач вважає, що наведене Галицькою митницею Держмитслужби у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2020 № UA209000/2020/210013/2 та у відзиві на позовну заяву про те, що у договорі постачання № 1 від 04.02.2016 від імені продавця Teb Elektrik Sanayi ve Ticaret limited Sirketi виступав директор Хасан Качмаз, а також те, що продавець і покупець є пов'язаними особами - є абсолютно помилковим і не відповідає дійсним фактичним обставинам у даній справі.
Позивач зазначає, що усі істотні та необхідні умови для перевезення були обумовлені та погоджені в повному обсязі у договорі № 06/03/17-1 від 06.03.2017 та у заявці № 07/07/20-3 від 07.07.2020 до договору № 06/03/17-1 від 06.03.2017.
Щодо зазначеного відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 17.07.2020, що до митного оформлення надано документи неналежної якості, а саме пакувальний лист і рахунок-фактура, позивач вказує, що відповідач жодним чином не вказав «в чому саме проявляється ця неналежна якість». Як вбачається із змісту пакувального листа і рахунку-фактури, ці документи оформлені належним чином і ця обставина жодним чином не може вплинути і не вплинула на подані декларантом позивача відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості отриманого товару.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №380/6459/20 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/210013/2 від 17.07.2020. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2020/00335.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 у цій справі апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 у справі № 380/6459/20 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ТзОВ «Хороз Україна» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 380/6459/20 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Верховний Суд при прийнятті постанови та направленні справи на новий розгляд виходив з таких мотивів:
- судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не встановлено, чи повідомляв Відповідач Позивача про конкретні факти виявлених у документах розбіжностей, що вплинули на митну вартість товару, а саме щодо неналежної якості інвойса та пакувального листа, а також щодо неправильного оформлення вантажної митної декларації;
- при наданні оцінки щодо того, чи документи, поданні для митного оформлення (інвойс пакувальні листи), містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, судам необхідно було досліджувати саме електронні документи (оригінали), що подавались при митному оформленні, а не роздруковані Відповідачем та Позивачем;
- зміст судових рішень як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції, свідчить про те, що судами не надавалась оцінка доводам відповідача про те, що у вантажній митній декларації має міститися інформація про «місце і дату прийняття вантажу до перевезення передбачене місце його доставки», а не країну прийняття вантажу до перевезення та запереченням позивача щодо таких доводів, що зазначена обставина щодо вантажно-митної декларації не вплинула на подані відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару;
- судами не встановлено чи дійсно Позивач та Продавець товару, митна вартість якого при декларуванні викликала сумнів у Відповідача, були пов'язаними особами в розрізі наведених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року критеріїв.
Ухвалою від 01.09.2021 прийнято до розгляду справу № 380/6459/20 за позовом ТзОВ «Хороз Україна» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, призначено у справі підготовче засідання на 30.09.2021.
Позивач через представника долучив до матеріалів справи додаткові докази.
30.09.2021 у підготовчому засіданні відкладено розгляд справи до 11.11.2021.
11.11.2021 відкладено розгляд справи до 14.12.2021.
14.12.2021 залучено до участі у справі співвідповідача Львівську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, оголошено перерву до 27.01.2022.
27.01.2022 відкладено розгляд справи до 03.03.2022.
03.03.2022 відкладено розгляд справи до 19.04.2022.
19.04.2022 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду на 17.05.2022.
17.05.2022 відкладено розгляд справи на 16.06.2022.
16.06.2022 відкладено розгляд справи на 14.07.2022.
14.07.2022 оголошено перерву у судовому засіданні до 08.09.2022.
09.09.2022 оголошено перерву у судовому засіданні до 06.10.2022.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, додаткових поясненнях, представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» є юридичною особою (код ЄДРПОУ - 39225644), учасниками товариства є фізична особа-громадянин України - ОСОБА_3 , фізична особа - громадянин України - ОСОБА_4 та фізична особа, громадян Турецької Республіки - ОСОБА_5 .
04.02.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна», від імені якого діяв ОСОБА_4 (покупець), та HOROZK ELEKTRIK VE ELEKTRONIK TICARET KOLLEKTIF SIRKETI HUSEYIN KACMAZ VE ORTAGI (продавець), від імені якого діяв Хусейн Качмаз укладено договір поставки № 1, за умовами якого сторони домовились про продаж товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в рахунках-фактурах (інвойсах), які є невід'ємною частиною договору.
Згідно з договором ТОВ «Хороз Україна» придбало товар вказаний у декларації Предметом поставки у цій справі є патрони до електричних ламп, рейки (шинопровід), електрична апаратура призначена для захисту та для приєднання до електричних кіл напругою 220В, вимикачі, клемні колодки, кабелі коаксіальні одножильні.
Відповідно до договору № 06/03/17/-1 про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні від 06.03.2017 та Заявки № 07/07/20-3 від 07.07.2020 до Договору № 06/03/17-1 від 06.03.2017, укладених та підписаних між Замовником та Експедитором, було надано транспортно-експедиторські (експедирування вантажів) послуги ТОВ «Хороз Україна», з організації перевезення вантажу.
Позивач подав до митного органу електронну митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» №UA209120.2020.063132 від 17.07.2020 на зазначений товар, а також рахунок-фактуру (інвойс) (Commerzial invoice) EAR 2020000000237 від 08.07.2020, міжнародну товарно-транспортну накладну № 875809 від 09.07.2020, пакувальний лист б/н від 08.07.2020, сертифікат про походження товару (Sertificate of origin) 0614439 від 09.07.2020, рахунок на оплату № 126 від 17 липня 2020 року за надання транспортно-експедиційних послуг, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 70 від 17.07.2020, договір поставки № 1 від 04.02.2016, додаткову угода № 6 від 15.10.2019 до договору поставки № 1 від 04.02.2016, додаткову угоду №7 від 15.10.2019 до договору поставки № 1 від 04.02.2016, договір № 06/03/17-1 про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні від 06.03.2017, пропозицію укласти договір (оферта) № 136 від 25.05.2020, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держорганами № 5685001 від 15.07.2020, копію митної декларації країни відправлення № 18967 від 09.07.2020.
Митна вартість товару заявлена позивачем за першим методом визначення митної вартості - за цінами зовнішньоекономічного договору на поставку товару щодо товарів, що імпортуються (вартість операції).
За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідач сформувала запит для подання додаткових документів від 17.07.2020 (а.с. 134 Т.1), у якому зазначив, що Галицька митниця Держмитслужби має інформацію, що продаж подібних товарів між непов'язаними суб'єктами здійснюється за вищою митною вартістю. У зв'язку з цим митний орган має підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між покупцем і продавцем вплинув на ціну оцінюваних товарів. На виконання п.3-4 ст.53 Митного кодексу України просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості згідно зазначеного у запиті переліку.
На запит відповідача декларантом повідомлено про неможливість подання додаткових документів.
Інший запит для подання додаткових документів не формувався.
17.07.2020 Галицька митниця Держмитслужби прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/210013/2, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість задекларованого товару за резервним методом.
Рішення мотивовано наступним: при вивченні поданих до митного оформлення документів була встановлена наступна інформація, що призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. До митного оформлення надано документи неналежної якості, а саме: пакувальний лист, рахунок-фартура. Пункт d ч.1 ст.6 Конвенції чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про «місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки», а не країну прийняття вантажу до перевезення. Також запис у графі 4 CMR з зазначенням лише країни не може бути вказівкою перевізнику про місце доставки вантажу та суперечить вимогам ст.9 Закону України від 01.07.04 № 19-ІV «Про транспортно-експедиторську діяльність». Також Галицькою митницею Держмитслужби встановлено, що відповідно до відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру ОСОБА_2 є співзасновником ТОВ «Хороз України», а його внесок до статутного фонду склав 100800 грн. У договорі постачання № 1 від 04.02.2016 від імені продавця Teb Elektrik Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi виступав директор Хасан Качмаз. Тобто та ж особа є працівником (директором) фірми продавця. Таким чином, відповідно до вимог ст.15 Угоди про застосування статті VІІ ГАТТ, покупець і продавець є пов'язаними особами. У зв'язку з цим Галицька митниця Держмитслужби обґрунтовує підстави, що така взаємозалежність вплинула на ціну оцінюваних товарів. Галицька митниця Держмитслужби у рішенні покликалась на наявність інформації, що продаж подібних товарів між непов'язаними суб'єктами здійснюється за вищою митною вартістю.
На виконання п.3-4 ст. 53 Митного кодексу України відповідач просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості згідно зазначеного у рішенні переліку та зв'язку з їх неподанням Галицька митниця Держмитслужби не визнала заявлену митну вартість та прийшла до висновку про неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причин відсутності в органу доходів та зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст..62 МКУ) та методу 2г (ст..63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органі доходів і зборів. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД № UA500030/2020/207445 від 16.07.2020, №UA500080/2020/10743 від 12.06.2020, РВ UA500070/2020/000066/1 від 30.05.2020.
За результатами перевірки митної декларації Галицька митниця Держмитслужби винесла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №UA209140/2020/00335.
Не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням та картою відмови позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як визначено у частині 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Положеннями частин 2 та 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв'язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості. Зокрема, це може мати місце у випадку, коли декларант надав документи, які підтверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар та послуг з транспортування, страхування тощо, вартість яких відповідно до чинного законодавства включена до митної вартості.
Фактично можливість подання відповідного документа декларантом на підтвердження митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, на підставі частини третьої статті 53 МК України залежить від розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявності ознаки підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, в документах, передбачених частино другою статті 53 МК України. Обсяг зауважень щодо поданих документів викладається митним органом саме за результатами аналізу таких документів та даних, поряд із цим саме митний орган визначає обсяг документів, необхідних для усунення розбіжностей та неточностей.
Враховуючи вказівки Верховного Суду наведені у постанові від 29.07.2021 при перегляді судових рішень у цій справі, на підставі пояснень представників сторін та долучених доказів суд встановив наступне.
За електронною митною декларацією типу «ІМ 40 ДЕ» №UA209120.2020.063132 від 17.07.2020 позивачем подано до митного оформлення зазначений і ній товар, митну вартість якого визначено за цінами зовнішньоекономічного договору на поставку товарів, що імпортуються (вартість операції) (за першим методом). За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідач сформував запит для подання додаткових документів від 17.07.2020 (а.с. 134 Т.1). Запит не містить посилання на конкретні виявлені недоліки документів, поданих для митного оформлення. У цьому запиті зроблено позначку менеджером про неможливість подання додаткових документів. Представники сторін повідомили суду, що інших запитів на подання додаткових документів сформовано не було.
Таким чином, ті недоліки у поданих до митного оформлення документах, на яких ґрунтується оскаржуване рішення про коригування митної вартості, зокрема щодо належної якості пакувального листа та рахунку-фактури, попередньо не були оголошені декларанту.
На виконання вказівок Верховного Суду в судовому засіданні досліджено електронні документи, що скеровувались декларантом для митного оформлення, а саме копії інвойсів та пакувальних листів, які загалом дозволяють встановити вид товару та інші відомості, що у них наведені. І хоча окремі позиції, наведені у пакувальному листі дійсно видно не чітко, проте такі зауваження до якості електронної копії пакувального листа не могли бути підставою для сумніву митного органу у достовірності заявленої митної вартості декларантом. Ці документи оформлені належним чином. Суд не встановив у досліджених доказах розбіжностей, які могли б вплинути на правильність визначення митної вартості чи ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари повинна була здійснена.
Що стосується покликання у оскаржуваному рішенні на пункт d ч.1 ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення, який визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки, а не країну прийняття вантажу до перевезення та на те, що запис у графі 4 CMR з зазначенням лише країни призначення не може бути вказівкою перевізнику про місце доставки вантажу та суперечить вимогам ст.9 Закону України від 01.07.04 № 19-ІV «Про транспортно-експедиторську діяльність» суд приймає до уваги покликання позивача на наступне.
Згідно Договору № 06/03/17-1 про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполученні від 06 березня 2017 року, укладеного між ТОВ «ТАНТУМ ЛОГІСТИК» («експедитор») та ТОВ «Хороз Україна» («замовник») конкретні умови кожного замовлення (вид, найменування вантажу та інша необхідна інформація) зазначаються у заявках, які є невід'ємною частиною даного договору (пункт 1.5). В пункті 1.6 договору вказано, що підтвердженою вважається заявка, підписана уповноваженими особами сторін згідно установчих документів і скріплена круглими печатками замовника і експедитора. Підтверджена сторонами заявка обов'язкова для виконання сторонами і є невід'ємною частиною цього договору. В пункті 2.2 договору вказано, що замовник не пізніше 48 годин до бажаної дати початку перевезення інформує експедитора про умови перевезення шляхом подачі заявки на кожне окреме перевезення або групу перевезень. В пункті 2.3 договору вказано, що Замовник направляє експедитору заявку, в якій вказується наступна інформація: 2.3.1 маршрут та умови перевезення; 2.3.2 необхідний тип рухомого складу (тип напівпричепа, об'єм); 2.3.3 докладна адреса місця завантаження і відправлення вантажу; 2.3.4 докладна адреса місця розвантаження і призначення вантажу; 2.3.5 дата і час подачі транспортного засобу під завантаження; 2.3.6 адреса відправника і вантажоодержувача вантажу із зазначенням контактних телефонів та відповідальних осіб; 2.3.7 адреса проведення митного оформлення в місцях завантаження і розвантаження; 2.3.8 повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування та характеристики вантажу (кількість, вага вантажу, нетто, брутто), вид тари і упаковки, необхідні умови для кріплення вантажу, особливості умов перевезення); інша інформація, вказана у пунктах 2.3.9-2.3.15 договору.
Таким чином, умови перевезення вантажу замовника визначені у договорі про надання транспортно-експедиційних послуг, у тому числі визначено порядок погодження місця і дати доставки вантажу.
Заявка № 07/07/20-3 від 07.07.2020 до договору № 06/03/17-1 від 06.03.2017 між замовником та експедитором була підписана та підтверджена. Відповідно усі істотні та необхідні умови для перевезення між сторонами договору були обумовлені та погоджені в повному обсязі у договорі № 06/03/17-1 від 06.03.2017 та у заявці № 07/07/20-3 від 07.07.2020 до договору № 06/03/17-1 від 06.03.2017.
Що стосується покликання в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості на пов'язаність продавця і покупця у значенні ст.15 Угоди про застосування статті VІІ ГАТТ суд враховує таке.
За змістом частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
За змістом частини дванадцятої статті 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Згідно з частинами тринадцятою - п'ятнадцятою статті 58 Митного кодексу України за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (частини шістнадцята та сімнадцята статті 58 Митного кодексу України).
Згідно з пунктом четвертим статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, для визначення пов'язаності осіб до якої відсилають положення частини шістнадцятої статті 58 Митного кодексу України, особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо:
a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;
b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;
c) вони є роботодавцем і працівником;
d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;
e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;
f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;
g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;
h) вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.
Особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під критерії пункту 4 (пункт 5 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року).
Рішення про коригування митної вартості у частині, що стосується пов'язаності покупця та продавця мотивовано тим, що відповідно до відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру ОСОБА_2 є співзасновником ТОВ «Хороз України», а його внесок до статутного фонду склав 100800 грн. У договорі постачання № 1 від 04.02.2016 від імені продавця Teb Elektrik Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi виступав директор Хасан Качмаз. Тобто та ж особа є працівником (директором) фірми продавця.
Позивач звертає увагу, що договір поставки № 1 від 04 лютого 2016 року, на підставі якого за митною декларацією UA 209140.2020.063132 від 17.07.2020 було ввезено для позивача товар, був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» в особі директора Форманюка Валерія Євгенійовича (надалі - «Покупець») та HOROZK ELEKTRIK VE ELEKTRONIK TICARET KOLLEKTIF SIRKETI KACMAZ VE ORTAGI (надалі - «Продавець») в особі директора Хусейна Качмаза.
Із змісту копії Свідоцтва про діяльність (копія реєстраційної форми) HOROZK ELEKTRIK VE ELEKTRONIK TICARET KOLLEKTIF SIRKETI KACMAZ VE ORTAGI, виданої Торговою палатою Стамбул, вбачається, що ОСОБА_1 є акціонером саме цієї фірми, а із змісту Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Хороз Україна» вбачається, що одним із учасників ТОВ «Хороз Україна» є саме ОСОБА_2 .
На підтвердження цієї обставини позивач надав суду копії сторінок паспортів: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та копію Свідоцтва про діяльність (копія реєстраційної форми) HOROZK ELEKTRIK VE ELEKTRONIK TICARET KOLLEKTIF SIRKETI KACMAZ VE ORTAGI, виданої Торговою палатою Стамбул, з перекладом на українську мову.
Отже, Галицькою митницею Держмитслужби у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2020 № UA209000/2020/210013/2 в частині мотивування пов'язаності продавця та покупця допущено ряд помилок, зокрема у найменуванні продавця за досліджуваною поставкою - зазначено Teb Elektrik Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi, замість HOROZK ELEKTRIK VE ELEKTRONIK TICARET KOLLEKTIF SIRKETI KACMAZ VE ORTAGI; у імені директора фірми продавця, вказано ОСОБА_2 , замість ОСОБА_1 , які є різними особами з однаковим прізвищем. Співзасновником ТОВ «Хороз Україна» є ОСОБА_2 , а директором HOROZK є Хусейн Качмаз.
Отже, доводи оскаржуваного рішення про пов'язаність продавця і покупця за наведених мотивів є помилковими, оскільки зміст наведених норм Угоди не дає підстав для висновку, що наявність однакового прізвища засновника і директора покупця та продавця є критерієм, який свідчить про пов'язаність осіб.
Що стосується покликання відповідача на ту обставину, що у копії форми декларації митної вартості від 13 липня 2020 року у графі 9(а) декларант сам поставив позначку, що продавець та покупець є пов'язаними між собою особами, суд враховує заперечення позивача та покликання на те, що така позначка була результатом помилки брокера - ПП «Грін Вей Логістик» при оформленні декларації митної вартості.
Таким чином, оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картка відмови у прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті необґрунтовано, мотиви на яких вони базуються спростовані при розгляді справи.
Суд звертає увагу, що надані позивачем до митного оформлення товару документи не містять суперечностей та ознак підробки, а також містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
У той же час, митним органом не надано доказів на підтвердження того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, не є достатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не спростовано позовні вимоги та аргументи позивача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/210013/2 від 17.07.2020.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2020/00335.
Стягнути з Львівської митниці ДМСУ(79000, м. Львів, вул. Костюшка Т, 1, ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» (82434, Львівська область, Стрийський район, с. Дуліби, вул. Шевченка,127, Г; код ЄДРПОУ 39225644) судовий збір в сумі 3116,89 (три тисячі сто шістнадцять) грн 89 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 13.10.2022.
Суддя Крутько О.В.