Справа № 503/209/22
Провадження № 2/503/142/22
16 вересня 2022 року м. Кодима
Кодимський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Калашнікової Т.О.,
при секретарі Поліковській О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання їх такими, що втратили право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 , мотивуючи позовні вимоги тим, що вона є власником вищевказаного житлового будинку. В зазначеному об'єкті нерухомого майна проживає позивач зі своєю сім'єю та сплачує грошові кошти за комунальні послуги. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є членами її сім'ї та не проживають в даному будинку останні сім років. Крім того, особисті речі відповідачів в ньому відсутні. При неодноразових проханнях позивача, відповідачі відмовляються добровільно знятись з реєстрації місця проживання. На даний час місце проживання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивачу невідоме. У зв'язку з тим, що в будинку зареєстровані відповідачі у ОСОБА_1 виникли труднощі щодо реалізації свого права власності, а саме: сплата додаткових коштів на комунальні послуги за відповідачів та можуть виникнути труднощі в майбутньому при здійсненні свого права при відчуженні нерухомості, так як в будинку зареєстрованні сторонні особи. А тому позивач просить захистити її порушене майнове право та визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування вищевказаним житловим будинком.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась та надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила проводити судовий розгляд цивільної справи у її відсутність.
Відповідачі ОСОБА_2 та неповнолітня ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились. Мати дитини - відповідач ОСОБА_2 про причини неявки суд не повідомила. Її виклик було здійснено відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Представник Служби у справах дітей Кодимської міської ради Подільського району Одеської області в судове засідання також не з'явився, про час та місце судового розгляду цивільної справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Наявних у справі доказів достатньо для її розгляду у відсутності відповідачів.
За наявності сукупності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши, проаналізувавши та оцінивши письмові докази, що містяться в матеріалах цивільної справи, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 . Ця обставина підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №286323353 від 23.11.2021 року (а.с.6); копією свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Кодимської районної державної нотаріальної контори Налдіною М.М. 23.11.2021 року та зареєстрованого в реєстрі №1327 (а.с.8), а також відомостями погосподарської книги. (а.с.11-13).
Відповідно до довідки №1885 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої 29.07.2021 року адміністратором ЦНАП Кодимської міської ради Подільського району Одеської області Лідією Хмельовською (а.с.9) та відповідей ЦНАП Кодимської міської ради Подільського району Одеської області №11-15-02/37 від 09.02.2022 року та № 0317/2352 від 05.09.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , серед інших осіб, зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається з акту обстеження по факту проживання (не проживання) особи на території міста Кодима від 21.12.2021 року, що складений депутатом міської ради Корсаловою В.І. у присутності свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.10), з 15.07.2014 року по даний час відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , не проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 Цивільного Кодексу України). Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав.
Відповідно до вимог ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За статтею 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 386 Цивільного кодексу України та ст. 150 ЖК України, які передбачають права власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Таким чином, при розгляді справ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням необхідно розрізняти правовідносини, які виникають між власником та колишнім власником житла; і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї; колишніми членами його сім'ї; а також членами сім'ї колишнього власника житла.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає суду підстави дійти висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Слід зазначити, що з 1 грудня 2021 року набрав чинності Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», який встановив новий порядок реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб, який є чинним на час ухвалення рішення суду.
Виходячи зі змісту ст. 6 вказаного Закону, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання/зміни місця проживання можливо на підставі судового рішення яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Судом встановлено, що відповідачі зареєстровані в спірному житлі, однак там не проживають більше 8 років, не являються власником житла та не є членами сім'ї позивача. Факт не проживання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вищевказаному будинку підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, в їх сукупності, що містяться у матеріалах цивільної справи.
З врахуванням того, що позивач ОСОБА_1 є власником вищевказаного житлового будинку та має право вимагати усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні своєю власністю, відповідачі у спірному будинку не проживають, а тому її право на користування цим житловим будинком підлягає припиненню на вимогу власника цього майна.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 такими, що втратили право на користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Встановлено, що ухвалою судді про відкриття провадження у цивільній справі від 10.02.2022 року (а.с.24-25) позивача звільнено від сплати судового збору.
За таких обставин, на підставі ч.6 ст.141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 280-281 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не відомий такими, що втратили право користування житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, розташованим по АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто двох) гривень 40 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте Кодимським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду складено 16.09.2022 року.
Суддя
Кодимського районного суду Т.О.Калашнікова