Справа № 947/19829/22
Провадження № 1-кп/947/1090/22
13.10.2022 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря сз - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 20221160000000186 від 10.11.2021 року у відношенні: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України -
01.12.2021 року з Одеської обласної прокуратури до Київського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 20221160000000186 від 10.11.2021 року у відношенні: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2021 року, Єдиний унікальний номер судової справи 947/38036/21 визначено Головуючого суддю (суддя - доповідач) ОСОБА_1 .
Санкція ч.2 ст.307 КК України, за якою пред'явлено обвинувачення ОСОБА_5 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Відповідно до ч.5 ст.12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Частиною 1 статті 31 КПК України передбачено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою та дванадцятою цієї статті.
В судовому засіданні прокурором ОСОБА_6 заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 з можливістю внесення розміру застави у сумі 998 800 гривень, з підстав викладених у клопотанні, що долучено до матеріалів провадження.
Захисник категорично заперечував проти клопотання прокурора та просив суд обрати запобіжний захід не пов'язаний з утриманням в умовах слідчого ізолятору.
Захисник заперечував проти клопотання прокурора та просили суд змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачений в судове засідання доставлений співробітниками Національний Гвардії України не був, у зв'язку із веденням воєнного стану на території України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX), та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до ч.1 ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
03.03.2022 року за № 1/0/22-22 Верховним Судом на адресу апеляційних та судів першої інстанції скеровано інформаційний лист щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану.
У пункті 6 Верховний Суд зазначає, що за умови неможливості здійснення судом правосуддя, зумовленої режимом воєнного стану, прокурору, за наявності необхідних підстав, необхідно звертатися з клопотаннями до відповідних апеляційних судів або, за наявності підстав, до Верховного Суду про зміну підсудності кримінальних проваджень (справ) відповідно до положень ст. 34 КПК України.
Пунктом 7 Верховний Суд вказує, що якщо через об'єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз'яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов'язків. Також, ураховуючи об'єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
До таких ризиків частина перша статті 177 КПК України відносить можливість обвинуваченого:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
На думку Суду, ризики переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду та незаконного впливу на свідків доведені стороною обвинувачення під час судового провадження.
Суд вважає, що такі ризики є реальними. Обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.
Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 суворістю можливого покарання, пов'язаними із цим негативними для особи наслідками.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за кваліфікуючими ознаками - незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено, вчиненні повторно, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років, з конфіскацією майна.
Окрім цього, суд вважає доведеним існування ризику незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_5 на свідків, інших учасників провадження.
Показання свідків отримуються судом усно шляхом допиту особи безпосередньо в судовому засіданні. А отже, за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним.
Станом на теперішній час, обвинувачений також може чинити вплив на свідків з метою переконати їх змінити їхні викриваючі показання.
Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов'язує суд перевірити також можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до особи.
Частина перша статті 176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт. Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Висока імовірність переховування обвинуваченого від суду, а також його впливу на учасників провадження, станом на теперішній час, не дозволяє суду зробити висновок про можливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин, Суд вважає за доцільне продовжити у відношенні ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Водночас, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров'я, економічно-соціального становища, та того факту, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у відповідності до ст.12 КК України, існують вищезазначені ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає за доцільне визнати розмір застави у межах передбачених для осіб, які обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання визначеним законодавством ризикам.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 110, 131, 132, 177, 183, 314, 315, 369-372, 392- 395 КПК України, Суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 11.12.2022 року, утримуючи останнього в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на 01 січня 2022 року у сумі 49 620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень.
Обвинувачений, або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.
У разі внесення обвинуваченим визначеного судом розміру застави, покласти на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
-Прибувати до суду за першою вимогою;
-Не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу суду;
-Повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-Утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та іншими обвинуваченими, а також особами, які є фігурантами кримінального провадження або мають відношення до цього кримінального провадження.
-Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена обвинуваченою, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Копію ухвали суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 невідкладно скерувати до ДУ «Одеський слідчий ізолятор», для виконання.
Визначити строк дії ухвали суду щодо продовження запобіжного заходу до 11.12.2022 року включно.
Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя Київського районного
суду м. Одеси ОСОБА_1