65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"05" жовтня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/470/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Гутниковій О.С.
розглянувши справу №916/470/22
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України” (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 28;код ЄДРПОУ 41041279)
До відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” (21036, м.Вінниця, вул. Майбороди Дмитра, 6, каб. 508; код ЄДРПОУ 37565654), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Про солідарне стягнення 2230770,76 грн.
Представники:
від позивача: Козолуп М.С., адвокат за довіреністю
від відповідача ТОВ „Сат-Агро”: не з'явився
від відповідача ОСОБА_1 : Захарчук М.В., адвокат за ордером
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро”, ОСОБА_1 про стягнення 2230770,76 грн.
Позовні вимоги направлено на солідарне стягнення заборгованості за угодою про врегулювання від 13.09.2021р. до договору поставки №Р21-046 від 22.07.2021р. за основним боргом в сумі 2114944,00 грн., пені в сумі 115826,76 грн.
24.02.2022 р. Президентом України підписано указ № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, який підтримано Верховною Радою. Воєнний стан запроваджено з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 р. № 9 рекомендовано зборам суддів та суддям України оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
У зв'язку із запровадженням на території України воєнного стану та з метою забезпечення безпеки працівників Господарського суду Одеської області та відвідувачів, зборами суддів Господарського суду Одеської області від 24.02.2022 р. було вирішено рекомендувати суддям, як тимчасовий захід, зняти з розгляду справи, які призначені з 24 лютого 2022 року.
Рішенням зборів суддів Господарського суду Одеської області від 14.03.2022р. рекомендовано суддям Господарського суду Одеської області продовжити розгляд справ.
14.03.2022 р. Указом Президента України № 133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05год.30хв. 26 березня 2022р. строком на 30 діб.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.03.2022р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України” до розгляду та відкрито провадження у справі №916/470/22. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "27" квітня 2022 р. о 10:40. Запропоновано відповідачам підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 27.04.2022р. о 10:40.
Одночасно з поданням позовної заяви до суду позивачем було подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.02.2022р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України” у задоволенні заяви про забезпечення позову за вх. №2-215/22 від 22.02.2022р. у справі № 916/470/22.
15.04.2022р. до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання в порядку п.1 ч. 1 ст. 31 ГПК України.
27.04.2022р. до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
27.04.2022р. (поштою 28.04.2022р.) до суду позивачем були надані заперечення проти клопотання про передачу справи за підсудністю.
Судом було залишено без задоволення клопотання ОСОБА_1 про направлення справи за підсудністю, оскільки, місцем виконання Договору поставки №Р21-046 від 22.07.2021р. є Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 28, тому, із врахуванням ч. 5 ст. 29 ГПК України, суд вважає, що позивачем правомірно було подано даний позов до господарського суду Одеської області.
27.04.2022р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23.05.2022р. о 11:30.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.2022р. повідомлено відповідачів по справі №916/470/22: Товариство з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” та ОСОБА_1 про судове засідання, яке відбудеться "23" травня 2022р. о 11:30.
28.04.2022р. до суду відповідачем ОСОБА_1 було надано відзив на позовну заяву. У судовому засіданні 23.05.2022р. відповідачем було заявлено суду усне клопотання про поновлення строку на подання відзиву та судом було задоволено таке клопотання відповідача, поновлено строк та залучено до матеріалів справи відзив.
18.05.2022р. до суду позивачем було надано відповідь на відзив.
23.05.2022р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 13.06.2022р. о 10:20.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.05.2022р. повідомлено відповідача по справі №916/470/22: Товариство з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” про судове засідання, яке відбудеться "13" червня 2022 р. о 10:20.
13.06.2022р. до суду ОСОБА_1 було надано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 .
13.06.2022р. до суду позивачем були надані письмові пояснення.
13.06.2022р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 22.06.2022р. о 12:45.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.06.2022р. повідомлено відповідача по справі №916/470/22: Товариство з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” про судове засідання, яке відбудеться "22" червня 2022 р. о 12:45.
22.06.2022р. до суду позивачем було надано заперечення проти клопотання ОСОБА_1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору від 13.06.2022р.
У судовому засіданні 22.06.2022р. судом було оголошено протокольну ухвалу, на підставі ст. 50, ч. 4 ст. 233 ГПК України, якою заяву представника відповідача - Квітчук Ольги Леонтівни про залучення третьої особи, було залишено без задоволення, оскільки в ній відсутні підтвердження, що дійсно рішення в даній справі може вплинути на права та інтереси особи, про залучення якої клопотав представник відповідача.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2022р. закрито підготовче провадження у справі № 916/470/22. Призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "15" серпня 2022 р. о 12:30. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 15.08.2022р. о 12:30.
15.08.2022р. до суду представником ОСОБА_1 було надано клопотання про відкладення розгляду справи.
15.08.2022р. судом задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та оголошено перерву до 31.08.2022р. о 15:00.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.08.2022р. повідомлено відповідачів по справі №916/470/22: Товариство з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” та ОСОБА_1 про судове засідання, яке відбудеться "31" серпня 2022р. о 15:00.
30.08.2022р. до суду позивачем були надані письмові пояснення.
31.08.2022р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 14.09.2022р. о 10:00.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.08.2022р. повідомлено відповідача по справі №916/470/22: Товариство з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” про судове засідання, яке відбудеться "14" вересня 2022 р. о 10:00.
13.09.2022р. до суду позивачем були надані письмові пояснення.
14.09.2022р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 21.09.2022р. о 16:00.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.09.2022р. повідомлено відповідача по справі №916/470/22: Товариство з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” про судове засідання, яке відбудеться "21" вересня 2022 р. о 16:00.
21.09.2022р. до суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення.
21.09.2022р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 28.09.2022р. о 12:20.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.09.2022р. повідомлено учасників справи №916/470/22: Товариство з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” та ОСОБА_1 про судове засідання, яке відбудеться "28" вересня 2022 р. о 12:20.
28.09.2022р. до суду представником ОСОБА_1 подано клопотання про зупинення розгляду справи, відповідно до якого відповідач просив суд зупинити провадження у справі №916/470/22 до набрання законної сили рішенням у справі №127/18442/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” про визнання недійсним договору поруки, що розглядається у Вінницькому міському суді.
Судом було відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження, оскільки наразі відсутні підставі для об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи, оскільки зібрані докази, на думку суду, дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом розгляду даної справи.
28.09.2022р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 05.10.2022р. о 16:30.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.09.2022р. повідомлено відповідача по справі №916/470/22 Товариство з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” про судове засідання, яке відбудеться "05" жовтня 2022 р. о 16:30.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Товариством з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвал суду.
ОСОБА_1 заперечує проти заявлених вимог позивача та просить суд відмовити в їх задоволенні.
У судовому засіданні 05.10.2022 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 12.10.2022р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Товариства з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України” та ОСОБА_1 за час розгляду справи, суд встановив.
22.07.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” (продавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України” (покупець) було укладено Договір поставки №Р21-046 (надалі - Договір поставки), за умовами якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити пшеницю 2,3,4 класу, надалі іменований „товар” (зерно насипом українського походження, врожаю 2021 року) на умовах поставки в місці (DAP) ТОВ „СП Рисоіл термінал” (Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 28), згідно Інкотермс-2010.
Відповідно до п. 2.1. Договору поставки, кількість товару, що постачається за договором, складає 3200 метричних тонн (допустиме відхилення товару +/- 2% від кількості товару у фізичній вазі за вибором покупця).
Згідно п. 3.1. Договору поставки, продавець зобов'язаний поставити товар у термін з 01.08.2021р. по 31.08.2021 р. включно.
Відповідно до п. 5.1. Договору поставки, оплата за товар здійснюється покупцем у чотири етапи: п. 5.1.1., Етап 1 - Попередня оплата: перерахування попередньої оплати у розмірі 8000000,00 грн., що є еквівалентом 295830,64 дол. США, на поточний рахунок продавця протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання Договору поставки та за повного виконання наступних умов: отримання покупцем комерційного рахунку продавця; отримання Покупцем оригіналу підписаного Договору Продавцем; отримання покупцем оригіналу та реєстрація у Реєстрі аграрних розписок товарної аграрної розписки на поставку 3840 метричних тон товару, виданої продавцем на забезпечення виконання умов Договору поставки; реєстрація предмета застави за товарною аграрною розпискою у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; отримання покупцем підписаного продавцем Договору поруки у забезпечення зобов'язань продавця за Договором поставки, укладеного між покупцем та ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ). Пункт 5.1.2., Етап 2 - Оплата першої частини поставленого товару у кількості 1500 мт здійснюється наступним чином: Оплата за Товар у кількості 1500 мт, що поставляється автотранспортом, здійснюється покупцем шляхом перерахування 80% вартості товару на поточний рахунок продавця протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати поставки товару та надання покупцю: копії рахунка - фактури продавця на прийняту кількість товару у фізичній вазі; копії видаткової накладної на прийняту кількість товару у фізичній вазі. Перерахування 20% поставленого товару на поточний рахунок продавця протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту реєстрації продавцем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкові накладні мають бути оформлені згідно з вимогами чинного податкового законодавства.
Відповідно до п. 5.1.2.2. Договору поставки, оплата за товар у кількості 1500 мт, що поставляється залізничним транспортом, здійснюється покупцем шляхом перерахування попередньої оплати в розмірі 80% вартості товару, завантаженого продавцем у залізничні вагони, на поточний рахунок продавця протягом 3 (трьох) банківських днів з дати завантаження товару у залізничні вагони та надання покупцю: копії рахунка - фактури продавця на завантажену кількість товару; залізничної накладної в електронному вигляді на завантажену кількість товару з відміткою про дату приймання вантажу до перевезення залізницею із зазначенням маси вантажу, прийнятого залізницею, реєстру відвантаженого Товару з переліком транспортних одиниць, залізничних накладних та ваги брутто і нетто, копії посвідчення якості на завантажену кількість Товару.
Перерахування 20% поставленого товару у кількості 1500 мт покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 5 (п'яти) банківських днів за днем приймання покупцем товару за якістю і кількістю на Терміналі та надання Покупцю: оригіналу рахунку-фактури продавця на суму розраховану згідно з фактичною кількістю товару, прийнятого на терміналі, з вирахуванням суми попередньої оплати, вказаної у п. 5.1.2.2.; оригіналу рахунка - фактури продавця на завантажену кількість товару; залізничної накладної в електронному вигляді з усіма необхідними реквізитами прибуття/видачі вантажу та ЕЦП відповідальних осіб, складеної згідно з вимогами чинного законодавства; оригіналу видаткової накладної, складеної на паперовому носії з дотриманням вимог до обов'язкових реквізитів, які мають містити первинні документи згідно зі статтею 9 Закону У країни „Про бухгалтерській облік і фінансову звітність в Україні”; реєстрації податкових накладних на повну вартість поставленого Товару в Єдиному реєстрі податкових накладних, з дотриманням вимог чинного податкового законодавства України.
Пункт 5.1.3. Договору поставки, Етап 3 - Оплата решти поставленого товару (починаючи з 1500,01-ої метричної тонни) здійснюється з урахуванням попередньої оплати, здійсненої Покупцем відповідно до п. 5.1.1 Договору поставки за умови надання продавцем документів на товар, вказаних у п. 5.1.2.1 або 5.1.2.2.в залежності від виду транспорту, яким поставляється товар.
Пункт 5.1.4. Договору поставки, Етап 4 - Остаточний розрахунок між сторонами здійснюється після отримання покупцем повної кількості товару, яку продавець зобов'язаний поставити у відповідності до розділів 2,3 Договору поставки за умови надання продавцем усіх документів на товар, передбачених п. 5.1.2., 5.1.3. Договору поставки та реєстрації всіх ПН.
Відповідно до п. 5.4. Договору поставки, покупець має право не здійснювати оплату згідно п. 5.1. Договору поставки за поставлений товар: до моменту реєстрації продавцем податкових накладних в ЄРПН та/або коригування продавцем податкових накладних в ЄРПН; до моменту надання продавцем документів / копій документів, вказаних в розділі 5 Договору; до завершення розрахунків між покупцем та продавцем у випадку відмови від прийняття товару (партії товару) згідно з п. 3.6. Договору поставки; до моменту надання продавцем покупцю оригіналу підписаного Договору.
Згідно п. 9.4. Договору поставки, договір або додаткові угоди до договору, оформлені у вигляді додатків і підписані, надіслані сторонами за допомогою факсимільного зв'язку та/або електронною поштою, мають юридичну силу до моменту обміну оригіналами.
Пунктом 9.1. Договору поставки визначено, що договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом дванадцяти місяців, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, що випливають з договору.
Позивачем було зазначено суду, що для забезпечення зобов'язань покупця за Договором поставки між учасником Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро”, станом на дату укладення Договору поставки, Квітчук Ольгою Леонтіївною (поручитель), Товариством з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України” (кредитор) 22.07.2021р. було укладено Договір поруки (надалі - Договір поруки).
Відповідно до п. 1 Договору поруки, поручитель за цим договором поруки повністю і безвідклично поручається перед кредитором забезпечити своєчасне виконання усіх зобов'язань, що мають бути виконані у відповідний час боржником на користь кредитора як визначено у Договорі (далі - зобов'язання).
Пунктом 2 Договору поруки визначено, що у випадку будь-якого невиконання боржником будь-якого зі своїх зобов'язань, у будь-який час з будь-якої причини, поручитель зобов'язаний протягом семи робочих днів з дати отримання письмової вимоги від кредитора, сплатити кредитору суми, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням боржником своїх зобов'язань: суму коштів, сплачених кредитором боржнику за виконання зобов'язання в порядку і на умовах, передбачених у Договорі; суму штрафних санкцій, передбачених Договором; суми платежів та збитків, які можуть виникнути з зв'язку з невиконанням / неналежним виконанням боржником зобов'язання.
Згідно п. 3 Договору поруки, у випадку будь-якого невиконання боржником будь-якого зі своїх зобов'язань, у будь-який час з будь-якої причини, та у разі, якщо боржник та кредитор дійшли згоди щодо відшкодування кредитору боржником будь-яких збитків за Договором, втому числі але не виключно ринкових витрат, штрафних санкцій тощо у зв'язку з невиконанням / неналежним виконанням боржником зобов'язань за Договором, поручитель зобов'язується сплатити кредитору суми, що підлягають сплаті у строки і в порядку згідно з домовленостями між кредитором та боржником.
Пунктом 6 Договору поруки передбачено, що цей договір зберігатиме чинність з дати його підписання до повного виконання боржником зобов'язань за Договором поставки та всіма додатковими угодами до нього, а також виконання зобов'язань поручителем за цим договором та всіма додатковими угодами до нього.
Ґрунтуючи заявлені позовні вимоги, позивачем було зазначено суду, що продавець не виконав свої обов'язки щодо поставки товару у термін, зазначений у Договорі поставки, а також не надав покупцю повного комплекту документів, які вимагалися п.5.1.1. Договору поставки для здійснення передплати.
З метою мирного врегулювання наслідків порушення умов Договору поставки від 22.07.2021р., між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України” (покупець) 13.09.2021р. була укладена Угода про врегулювання до договору поставки №Р21-046 від 22.07.2021р. (надалі - Угоди про врегулювання).
За змістом п. 2.1. Угоди про врегулювання зазначено, що з метою мирного врегулювання наслідків порушення продавцем умов Договору поставки №Р21-046 від 22.07.2021р. сторони домовились, що продавець визнає, що ним порушено зобов'язання, які призвели до прямих збитків покупця та зобов'язується сплатити покупцю суму компенсації, яка складає 2114944,00 грн.
Згідно п. 2.2. Угоди про врегулювання (в редакції Додатку №1 від 29.10.2021р.), продавець зобов'язується сплатити суму компенсації покупцю у термін до 12.12.2021р., що є істотною умовою цієї Угоди.
Відповідно до п. 2.3. Угоди про врегулювання, сума компенсації може бути сплачена продавцем шляхом: перерахування коштів на поточний рахунок покупця, та/або укладення нового (-их) договору (-ів) між сторонами на поставку сільськогосподарської продукції за проформою, наданою покупцем, та безпосереднього виконання поставки такого товару на наступних умовах, що значені в даному пункті цієї Угоди.
Згідно п. 2.4. Угоди про врегулювання (в редакції Додатку №1 від 29.10.2021р.), продавець зобов'язаний надати пропозицію (-Ї) щодо укладення нового (-их) договору (-ів) у відповідності до умов п. 2.3.2. Угоди, а покупець зобов'язаний прийняти таку (-і) пропозицію (-Ї) у термін не пізніше 20.11.2021р.
Пунктом. 2.7. Угоди про врегулювання визначено, що якщо у термін, зазначений у п.2.2 цієї Угоди, сума компенсації не була у повному обсязі перерахована на поточний рахунок покупця, та сторонами не укладено договорів відповідно до п. 2.3.2 Угоди, та/або не поставлено товар за таким(-и) договором(-ами) повністю або частково, продавець зобов'язується сплатити покупцю пропорційно суму компенсації шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця протягом наступних 3 (трьох) банківських днів.
Відповідно до п. 4.8. Угоди про врегулювання, дана угода набуває чинності з моменту її підписання, складена в двох екземплярах однакової юридичної сили, по одному для кожної із сторін і є невід'ємною частиною Договору.
Позивачем було зазначено суду, що продавець у передбачені строки не перерахував покупцю суму компенсації, яка складає 2114944,00 грн., та не поставив товар за договором поставки відповідно до п. п. 2.3.2. Угоди про врегулювання, всупереч пп. 2.2., 2.3. Угоди про врегулювання.
Позивачем було зазначено суду, що позивач телефонним зв'язком та електронною поштою неодноразово звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” з вимогою сплатити суму компенсації. Крім того, позивачем була направлена до боржника претензія №1712-1 від 17.12.2021 на електронну пошту, на поштову адресу та відправленням через ТОВ „Нова пошта”, за змістом якої покупець вимагав сплатити суму компенсації та пеню. Також Позивач направив претензію №24/12 від 24.12.2021р. до Поручителя - ОСОБА_1 , з вимогою сплатити суму компенсації та пеню, що передбачені Угодою про врегулювання.
Однак, як зазначає позивач, на час подання позовної заяви, сума компенсації не була перерахована позивачу від боржника або поручителя. Отже, боржник та поручитель солідарно мають сплатити позивачу основний борг у сумі 2114944,00 гри.
Відповідно до п. 4.6. Угоди про врегулювання, за порушення терміну сплати суми компенсації продавець зобов'язаний виплатити покупцю пеню у розмірі 0,1 % від суми компенсації за кожен день прострочення.
Враховуючи приписи пп. 2.2., 2.7. Угоди про врегулювання, строк заборгованості боржника перед позивачем щодо сплати суми компенсації розпочався 16.12.2021 (після закінчення терміну, зазначеного у п. 2.2 Угоди про врегулювання). Отже сума пені згідно п. 4.6 Угоди про врегулювання складає 115826,76 грн. Розрахунок пені: 2144944 грн. х 0,1% * 54 дні (кількість днів починаючи з 16.12.2021) = 115826,76 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” не виконало договірні зобов'язання за Угодою про врегулювання, яка є невід'ємною частиною Договору поставки №Р21-046 від 22.07.2021р. в силу п. 4.8. Угоди про врегулювання.
Отже, керуючись ст.ст. 543,554 ЦК України, Товариство з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” та ОСОБА_1 повинні відповідати перед позивачем за неналежне виконання пп. 2.7., 4.6. Угоди про врегулювання в частині сплати суми компенсації та пені як солідарні боржники. Враховуючи, що стороною за основним зобов'язанням виступає Товариство з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро”, позивач пред'являє об'єднані позовні вимоги про сплату основного боргу та пені до сторони основного зобов'язання - Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” і до сторони Договору поруки - ОСОБА_1 , солідарно.
Позовні вимоги направлено на солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за угодою про врегулювання від 13.09.2021р. до договору поставки №Р21-046 від 22.07.2021р. за основним боргом в сумі 2114944,00 грн. та пені в сумі 115826,76 грн.
Надаючи відзив на позовну заяву, ОСОБА_1 було зазначено суду, що в даному випадку матеріально-правові вимоги позивача направленні на стягнення сум збитків, погоджених сторонами в окремій угоді, а не вимоги, пов'язанні з простроченням виконання зобов'язання із поставки. Спір виник у зв'язку із тим, що відповідачами не виконано обов'язок щодо сплати у визначений сторонами строк суми компенсації, що визначена окремою угодою, яка припинила зобов'язання, що виникли із Договору поставки. Оскільки в Договорі був встановлений обов'язок позивача здійснення передоплати товару, слід вважати, що відбулось порушення з боку позивача, що передбачає право Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро”, відмовитись від поставки такого товару як зазначено в ст. 670 ЦК України.
Відповідачем було зазначено суду, що з метою збереження партнерських відносин між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” 13.09.2021 року було укладено Угоду про врегулювання до Договору поставки №Р21-046 від 22.07.2022 року. За умовами такої Угоди сторони визнали, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” не виконало обов'язку щодо поставки товару, у зв'язку із чим позивач поніс прямі збитки в розмірі 2114944,00 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” взяло на себе зобов'язання сплатити позивачу суму компенсації у термін до 12.11.2021 року та/або укласти новий договір на поставку позивачу сільськогосподарської продукції та безпосередньо виконати поставку такого товару. Таким чином, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” було досягнуто домовленості про заміну зобов'язання із поставки продукції за Договором поставки №Р21-046 від 22.07.2021 року та домовленість про відшкодування збитків в розмірі 2144944,00 грн.
В свою чергу, згідно укладеним між позивачем та ОСОБА_1 Договором поруки від 22.07.2021 року, ОСОБА_1 взяла на себе обов'язок повністю і безвідклично поручитись перед позивачем забезпечити своєчасне виконання усіх зобов'язань, що мають бути виконанні у відповідний час боржником на користь кредитора як визначено у Договорі поставки №Р21-046 від 22.07.2021 року.
Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” уклавши 13.09.2021 року угоду про врегулювання до Договору поставки №Р21-046 від 22.07.2021 року, здійснили новацію, а саме замінили зобов'язання з поставки товару, на сплату компенсації у зв'язку із не виконанням Договору поставки, що чітко вбачається із умов такої Угоди, а тому припиненням основного зобов'язання у зв'язку із новацією, припинило і додаткове зобов'язання - Договір поруки, укладений між позивачем та ОСОБА_1 .
Окрім того, відповідач вважає, що на час укладення Договору поставки №Р21-046 від 22.07.2021 року та Договору поруки та Угоди про врегулювання до Договору поставки від 13.09.2021 року ОСОБА_1 , була учасником Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро”, та мала необхідний обсяг повноважень щодо його управління.
Надаючи відповідь на відзив, позивачем було зазначено суду, що висновок ОСОБА_1 про нібито порушення позивачем умов Договору поставки, що призвело до прострочення кредитора і відмову Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” від Договору поставки, є голослівним і не підтверджується матеріалами справи.
Позивачем було зазначено суду, що Угода про врегулювання від 13.09.2021р. не є договором про зміну зобов'язання та не містить вказівки на первинне і нове зобов'язання, а направлена на оплату Товариством з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” прямих збитків позивача, що виникли у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” умов Договору поставки, як випливає з пп. 2.1., 2.2. Угоди про врегулювання, не містить погоджених сторонами умов про припинення попереднього зобов'язання за договором поставки, не містить умов про вчинення новації та змінила частину зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” за Договором поставки: з постачання 3200 метричних тон пшениці до позивача на зобов'язання сплатити позивачу суму компенсації шляхом перерахування 2114944,00 грн на рахунок позивача та/або укладення нового (-вих) договору (-рів) на поставку сільськогосподарської продукції. Однак, до цього часу це зобов'язання не було виконане Товариством з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро”. Також позивачем було зазначено суду, що така Угода є невід'ємною частиною Договору поставки №Р21-046 від 22.07.2021 (тобто основне зобов'язання за Договором поставки не припиняється підписанням Угоди про врегулювання).
Позивачем було зазначено суду, що Угода про врегулювання від 13.09.2021р. не містить вказівки на первинне і нове зобов'язання та намірів сторін вчинити новацію, тобто припинити існуюче зобов'язання за Договором поставки №Р21-46 від 22.07.2021 і замінити його новим, тому Договір поруки від 22.07.2021 є діючим.
За посиланням позивача, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” як боржником не були виконані зобов'язання за Угодою про врегулювання, яка є невід'ємною частиною Договору поставки, то в силу ст. 543 ЦК України, пп. 1-3 Договору поруки поручитель - ОСОБА_1 зобов'язана сплатити кредитору - позивачу суму компенсації у розмірі 2114944,00 грн. і пеню у розмірі 115 826,76 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Товариства з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України” та ОСОБА_1 за час розгляду справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.
Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як встановлено судом, 22.07.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро”, як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України”, як покупцем, було укладено Договір поставки №Р21-046.
Судом з'ясовано, що в забезпечення виконання зобов'язання за Договором поставки №Р21-046 від 22.07.2021р., між ОСОБА_1 , як поручителем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро”, як боржником, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України”, як кредитором, 22.07.2021р. було укладено Договір поруки.
Також судом встановлено, що 13.09.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро”, як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України”, як покупцем, 13.09.2021р. було укладено Угода про врегулювання до договору поставки №Р21-046 від 22.07.2021р.
Умовами даної угоди сторонами було узгоджено, що з метою мирного врегулювання наслідків порушення продавцем умов Договору поставки №Р21-046 від 22.07.2021р. сторони домовились, що продавець визнає, що ним порушено зобов'язання, які призвели до прямих збитків покупця та зобов'язується сплатити покупцю суму компенсації, яка складає 2114944,00 грн. та визначено, що продавець зобов'язується сплатити суму компенсації покупцю у термін по 12.12.2021р., що є істотною умовою цієї Угоди. (згідно п. 2.2. Угоди про врегулювання (в редакції Додатку №1 від 29.10.2021р.).
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом за час розгляду справи та не спростовано з боку відповідачів, боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” не було виконано зобов'язання щодо сплати на користь покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України” обумовленої між сторонами в Угоді від 13.09.2021р. про врегулювання до договору поставки №Р21-046 від 22.07.2021р. суми компенсації у розмірі 2114944,00грн. у встановлений строк.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” прийнятих на себе зобов'язань Угодою про врегулювання від 13.09.2021р. до Договору поставки №Р21-046 від 22.07.2021р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та не спростовано з боку відповідачів належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 2114944,00грн., як суми компенсації за Угодою про врегулювання від 13.09.2021р. до Договору поставки №Р21-046 від 22.07.2021р. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 4.6. Угоди про врегулювання за порушення терміну сплати суми компенсації продавець зобов'язаний виплатити покупцю пеню у розмірі 0,1 % від суми компенсації за кожен день прострочення.
Позивачем було здійснено нарахування пені у розмірі 0,1 % від суми компенсації, розрахунок проведено з 16.12.2021р. по 07.02.2022р., що становить 54 днів, там сума пені становить 115826,76 грн.
Суд, перевіривши розрахунок позивача, вважає його частково не вірним, огляду на наступне.
Суд зазначає, що за порушення виконання грошового зобов'язання розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Також, судом з'ясовано, що сума боргу становить 2114944,00 грн.? тоді як позивачем проведено розрахунок пені на суму 2144944,00 грн.
Судом було здійснено перерахунок пені на суму боргу - 2114944,00 грн. за період з 16.12.2021р. по 07.02.2022р., що становить 54 календарні дні, які вказано позивачем, із застосування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня та відповідно до такого розрахунку сума пені становить - 58407,22 грн.
Приймаючи до уваги викладене, сума боргу, яка підлягає стягненню, становить: 2144944,00 грн. заборгованість за угодою про врегулювання від 13.09.2021р. до договору поставки № Р21-046 від 22.07.2021р. та 58407,22 грн. пені.
Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що грунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором. Ліквідація солідарного боржника - юридичної особи, смерть солідарного боржника - фізичної особи не припиняють обов'язку решти солідарних боржників перед кредитором та не змінюють його обсягу та умов виконання.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою і заставою. Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України, разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
На спростування доводів та тверджень представника відповідача - Квітчук Ольги Леонтіївни, які були надані ним за час розгляду справи, та на які він посилався як на підстави своїх заперечень щодо солідарного стягнення вказаної заборгованості, зокрема щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , як поручителя, яка є предметом розгляду справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). У випадках, передбачених законом або договором, новація може здійснюватися щодо декількох первісних зобов'язань. Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором, крім випадків, коли первісне зобов'язання змінене планом санації або реструктуризації згідно з Кодексом України з процедур банкрутства і заставодержатель проголосував проти такого плану.
Отже, статтею 604 Цивільного кодексу України визначено підстави припинення зобов'язання за домовленістю сторін.
Поряд з цим, проаналізувався умови та положення Угоди від 13.09.2021р. про врегулювання до договору поставки №Р21-046 від 22.07.2021р., суд зазначає, що вказаний правочин не є таким, що змінює зобов'язання, не містить обумовленості та порядку щодо припинення зобов'язання за договором поставки, відсутні умови щодо узгодження між сторонами про вчинення новації та найголовніше, така угода є невід'ємною частиною самого договору поставки, що чітко визначено, п. 4.8. такої Угоди.
Суд звертає увагу та зазначає, що згідно п. 3 Договору поруки від 13.09.2021р., укладеного між ОСОБА_1 , як поручителем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро”, як боржником, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України”, як кредитором, визначено, що у випадку будь-якого невиконання боржником будь-якого зі своїх зобов'язань, у будь-який час з будь-якої причини, та у разі, якщо боржник та кредитор дійшли згоди щодо відшкодування кредитору боржником будь-яких збитків за Договором, втому числі але не виключно ринкових витрат, штрафних санкцій тощо у зв'язку з невиконанням / неналежним виконанням боржником зобов'язань за Договором, поручитель зобов'язується сплатити кредитору суми, що підлягають сплаті у строки і в порядку згідно з домовленостями між кредитором та боржником.
Отже, Договором поруки було обумовлено зобов'язання поручителя - ОСОБА_1 сплатити позивачу суми, що підлягають оплаті згідно з домовленостями між кредитором та боржником, у зв'язку з відшкодуванням божником будь-яких збитків за договором поставки, невід'ємною частиною якого є Угода від 13.09.2021р. про врегулювання до договору поставки №Р21-046 від 22.07.2021р.
Судом приймаються до уваги твердження позивача, як такі, що підвереджуються матеріалами справи, та встановленими судом обставинами, що оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро”, як боржником, не були виконані зобов'язання за Угодою від 13.09.2021р. про врегулювання до договору поставки №Р21-046 від 22.07.2021р., яка є невід'ємною частиною Договору поставки №Р21-046 від 22.07.2021р., то в силу ст. 543 Цивільного кодексу України, п. 1-3 Договору поруки від 22.07.2021р., поручитель - ОСОБА_1 зобов'язана сплатити кредитору, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України”, суму компенсації та пеню.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача з солідарним стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України” заборгованості за угодою про врегулювання від 13.09.2021р. до Договору поставки № Р21-046 від 22.07.2021р. за основним боргом у розмірі 2114944,00 грн. та пені у розмірі 58407,22 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, враховуючи висновки пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", викладені у абз.3 п.4.1 постанови від 21.02.2013 р. № 7 (із змінами) стосовно того, що солідарне стягнення судових витрат законом не передбачено, судовий збір у сумі 32600,27 грн., розрахований пропорційно розміру задоволених вимог позивача, покладається на відповідачів в рівних частинах на кожного.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України” - задовольнити частково.
2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” (21036, м. Вінниця, вул. Майбороди Дмитра, 6, каб. 508; код ЄДРПОУ 37565654), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України” (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 28;код ЄДРПОУ 41041279) заборгованість за угодою про врегулювання від 13.09.2021р. до договору поставки № Р21-046 від 22.07.2021р. за основним боргом у розмірі 2114944 (дві мільйони сто чотирнадцять тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн. 00 коп. та пеню у розмірі 58407 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста сім) грн. 22 коп.
3.В іншій частині позову - відмовити.
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сат-Агро” (21036, м.Вінниця, вул. Майбороди Дмитра, 6, каб. 508; код ЄДРПОУ 37565654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України” (68001, Одеська обл., м.Чорноморськ, вул. Транспортна, 28;код ЄДРПОУ 41041279) витрати по сплаті судового збору у розмірі 16300 (шістнадцять тисячі триста) грн. 14 коп.
5.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рисоіл України” (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 28;код ЄДРПОУ 41041279) витрати по сплаті судового збору у розмірі 16300 (шістнадцять тисячі триста) грн. 13 коп.
Повний текст рішення складено 12 жовтня 2022 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко