Справа № 686/21287/22
Провадження № 1-кс/686/9106/22
12 жовтня 2022 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця села Почапинці Жмеринського району Вінницької області, українця, громадянина України, неодруженого, перебуває у фактичних шлюбних стосунках, старшого майстра майстерні відділення інженерного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшого солдата, зареєстрованого за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 62022240010000268 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
встановив:
12.10.2022 року старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із клопотанням, погодженим прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.307 КК України (незаконне придбання, та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, у великих розмірах), посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищення або спотворити з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
В судовому засіданні слідчий і прокурор подане клопотання підтримали, просили задовольнити.
Підозрюваний його захисник не заперечили щодо задоволення клопотання, проте просили визначити менший розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.
10.10.2022 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 62022240010000268 , зареєстроване кримінальне провадження з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.2 ст.307 КК України (незаконне придбання, та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, у великих розмірах).
11.10.2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України а саме про те, що старший солдат ОСОБА_6 , при невстановлених досудовим слідством обставинах (дата, місце, час, спосіб), але не пізніше 10 жовтня 2022 року, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, незаконно, придбав з метою подальшого незаконного збуту в невстановлений спосіб 43 згортка із особливо небезпечною психотропною речовиною - PVP, у великих розмірах, загальною масою 12,2576 г., яку умисно, незаконно зберігав при собі у лівій внутрішній кишені куртки, з метою подальшого незаконного збуту, до моменту вилучення в ході затримання об 18 годині 30 хвилин, 10.10.2022 на території недіючого кар'єру, що між м. Старокостянтинів та с. Пашківці, Хмельницького району, Хмельницької області.
Відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, PVP (Таблиця І Список № 2) віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
А тому сторона обвинувачення підозрює ОСОБА_6 у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропних речовин, у великих розмірах, предметом яких була особливо небезпечна психотропна речовина.
Згідно із статтею 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
Отже, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).
Слідчий суддя вважає, що на цій стадії кримінального провадження докази, наявні в матеріалах кримінального провадження є вагомими та такими, що об'єктивно зв'язують підозрюваного з інкримінованим йому злочином.
Повідомлена ОСОБА_6 підозра повністю відповідає зазначеним вимогам та не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування та стверджувати про його причетність до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років,а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує йому у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для себе наслідки у вигляді засудження його до покарання у виді позбавлення волі, зможе вчинити дії на ухилення від органу досудового розслідування.
А тому слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду існує..
Слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого про те, що підозрюваний ОСОБА_6 може впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, досудове розслідування триває, не встановлено та не відшукано всі докази, не допитано осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
Тому з метою нівелювання такого ризику, застосування до підозрюваної запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
Слідчий суддя вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків також слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Особи, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження (свідки) ще не допитані, відтак у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою це дозволить підозрюваній, яка обізнана про коло осіб, котрим відомо або може бути відомо згадані обставини, зможе шляхом умовлянь, чиненням тиску та/або будь-яким іншим чином вплинути на цих осіб з метою серед іншого зміни показань про обставини провадження, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.
Аналізуючи наявність ризиків знищення або спотворення речей або документів, які мають значення для кримінального провадження, слідчий суддя зазначає, що указані ризики є не надто вираженими, зважаючи на фіксацію та вилучення наркотичних засобів та вилучення мобільного телефону підозрюваного за допомогою якого за його твердженням він знайшов у месенджері «Телеграм» відомості про можливість придбання наркотичних засобів.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється соціальні зв'язки підозрюваного, його вік, майновий та сімейний стан, наявність постійного місця проживання, а також те, що останній раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Оцінюючи відомості про особу підозрюваного слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_6 неодружений, є військовослужбовцем, отримував грошове забезпечення у розмір близько 40000 грн. на місяць, не має осіб, яких зобов'язаний утримувати.
Заперечення підозрюваним мети збуту наркотичних засобів та його твердження про придбання наркотичних засобів для власного вживання не свідчить на даній стадії кримінального провадження про її відсутність, з огляду на кількість упакувань та фасовку наркотичних засобів, вилучених у підозрюваного.
Слідчий суддя також враховує заперечення підозрюваним наявності у нього наркотичної залежності залежності та те, що відомостей про перебування на обліку у лікаря нарколога та/або психіатра сторона обвинувачення не надала .
Водночас, вилучені наркотичні засоби як встановлено слідством є особливо небезпечними.
За приписами п.4 ч.2 ст.183 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Причетність до збуту особливо небезпечного наркотичного засобу слідчий суддя вважає вагомою підставою для врахування при застосуванні запобіжного заходу.
А тому більш м'які, альтернативні запобіжні заходи з огляду на високу суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення на цій стадії кримінального провадження не становитимуть достатнього стримуючого припису для підозрюваного.
З огляду на викладене,слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено, що запобіжний захід лише у вигляді тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
На переконання слідчого судді, прокурор у судовому засіданні довів, а слідчий суддя переконався у тому, що існує обґрунтована підозра вчинення тяжкого кримінального правопорушення, що є підставою для застосування найбільш тяжкого запобіжного заходу - тримання під вартою.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який йдеться у клопотанні слідчого.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи обставини та тяжкість злочину, суспільної небезпеки кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_6 слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (з урахуванням одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 2481 грн.) -173670 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
При цьому слідчий суддя враховує як і загальний соціально-економічний стан країни у зв'язку із війною проти росії так і те, що зі слів підозрюваного його грошове забезпечення становить близько 40000 грн. на місяць, однак було таким не завжди, а лише у зв'язку із введенням воєнного стану.
Оцінивши зазначені обставини та зваживши на підвищену суспільну небезпечність цього кримінального правопорушення,яке у зв'язку із розповсюдженням наркотичних засобів, створює небезпеку для фізичного і психічного здоров'я громадян, слідчий суддя вважає, що саме такий розмір застави не буде непомірним для підозрюваного.
З огляду на викладене, пропонований стороною обвинувачення розмір застави у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян - 198480 грн. , слідчий суддя вважає непропорційним та таким, що нівелює обов'язкову альтернативну можливість застування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави у разі її внесення.
З огляду на те, що клопотання не містить обґрунтування строку застосування запобіжного заходу, такий строк підозрюваному ОСОБА_6 слід встановити в межах строку досудового розслідування, з моменту затримання з 10.10.2022.
За таких обставин, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 09 грудня 2022 року.
Визначити заставу в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 173670 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов'язки:
- не відлучатися із м.Хмельницького без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або перебування;
- утриматись від спілкування з свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання уповноваженому органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (у разі наявності);
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в доход держави.
Ухвала діє по 09 грудня 2022 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошений 13.10.2022 о 14 год.
Слідчий суддя