61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
12.10.2022р. Справа №910/17987/21
Господарський суд Донецької області у складі:
судді Фурсової С.М.
при секретарі судового засідання Павлюкові Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок №5; адреса для листування: 01032, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок №83/53; код ЄДРПОУ 40538421)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаєплон» (87526, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок №4; код ЄДРПОУ 37880620)
про стягнення 10 162 64, 32 гривень, -
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаєплон» про стягнення 1 016 264,32 гривень, з яких 909 841,22 гривень сума заборгованості, 50 805,52 гривень пеня, 15 146,60 гривень 3% річних, 40 470,98 гривень інфляційні втрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №530062 від 21.01.2019 в частині повної та своєчасної оплати спожитої теплової енергії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 матеріали позовної заяви передано за підсудністю до Господарського суду Донецької області. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/17987/21, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.12.2021 об 11:00 год.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.01.2022 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 03.03.2022.
Ухвалою суду від 23.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.03.2022.
На підставі ухвали суду від 11.05.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відкладено судове засідання у справі №910/17987/21.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.09.2022 призначено судове засідання по справі №910/17987/21 на 12.10.2022 року, визнано явку представників сторін не обов'язковою, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці представників учасників справи подавати до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності за наявними матеріалами в порядку частини третьої статті 196 ГПК України.
Представники сторін у судове засідання 12.10.2022 не з'явились. Відповідачем про поважність причин неявки суд не повідомлено, відзив на позов та документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надані. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаєплон» було належним чином повідомлено про розгляд справи, враховуючи наступні обставини.
Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.
Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.12.2021, ухвали від 27.01.2022, були направлені рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул.130 Таганрозької дивізії, 4.
Ухвали від 03.12.2021, 27.01.2022, були повернуті відділенням поштового зв'язку на адресу суду із позначками «неправильно зазначена (відсутня) адреса», «адресат відсутній за вказаною адресою».
За змістом ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У зв'язку із закінченням знаків поштової оплати (поштових марок) та проведенням відповідних процедур закупівлі, Господарський суд Донецької області не має можливості з 22.02.2022 здійснювати відправку вихідної кореспонденції (розпорядження від 21.02.2022р.), тому про хід справи повідомлено сторін з використанням альтернативних способів, зокрема: шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи, а також розміщено відповідне оголошення на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України».
Відтак, судом було вжито всіх належних способів в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України для повідомлення учасників справи про розгляд справи.
Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи тривалий розгляд справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи по суті,
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 №1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».
За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Отже, з 01.05.2018 постачання теплової енергії/надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснює Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (позивач).
11.01.2019 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс" (далі споживач, відповідач) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530062, відповідно до п.1.1. якого, постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію у гарячій воді Споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримувати теплову енергію та оплачувати її вартість відповідно до умов, викладених у цьому договорі.
Станом на момент звернення до суду із даним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс" змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаєплон».
Постачальник зобов'язується безперебійно (крім випадків визначених цим договором та чинним законодавством) постачати споживачу теплову енергію у гарячій воді, на межу балансової належності, відповідно до додатків 3,4 до цього договору для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими «Споживачем» величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними у додатку №1 цього Договору (п.2.2.1. Договору).
Згідно з п. 2.2.2 договору постачальник зобов'язується щомісячно оформляти для споживача:
- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в Гігакалоріях (облікову картку) та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць);
- рахунок-фактуру, який включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;
- акт звіряння розрахунків;
- акт приймання-передавання товарної продукції (теплової енергії).
Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до договору (п. 2.3.1 Договору).
Споживач має право перевіряти достовірність нарахувань та проведення розрахунків за теплову енергію, згідно з умовами договору (п. 2.5.2 Договору).
Відповідно до п. 1 додатку 2 до Договору, розрахунки з Відповідачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими виконавчими органами Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) за кожну відпущену Гігакалорію (1 Гкал/грн).
Пунктом 3 додатку 2 до Договору передбачено, що у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові втрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3 додатка 1.
За приписами п. 5 додатку 2 до Договору встановлено, споживач, що має будинкові прилади (незалежно від балансової належності приладів обліку теплової енергії), щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в центр обслуговування клієнтів (далі -ЦОК) за адресою: вул.Волоська 42 - не пізніше 1 числа наступного за звітним місяцем.
Пунктом 7 додатку № 2 до договору, передбачено, що у разі відсутності у споживача будинкових приладів обліку або ненадання споживачем показників приладів обліку у встановлені цим додатком терміни, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається на опалення як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць та величину годинного теплового навантаження з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.
Споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в ЦОК за адресою, передбаченою в договорі оформлену позивачем рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює (підписує необхідні документи) і повертає один примірник акта приймання-передавання товарної продукції акта звіряння постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання (п. 8 додатку № 2 до Договору).
Відповідно до п. 9 додатку 2 до Договору споживач на розрахунковий рахунок постачальника щомісячно забезпечує не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника.
Згідно з п. 3.3 Договору споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі, обумовленому чинним законодавством України.
Цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 01.05.2019, а в частині зобов'язання споживача розрахуватися за спожиту теплову енергію, до повного цього зобов'язання виконання (п. 4.1 Договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення (п. 4.4. Договору).
Договір підписаний та засвідчений печатками обох сторін без зауважень.
За твердженнями позивача відповідач своєчасно не вносив плату за спожиту теплову енергію у гарячій воді, в результаті чого за період з листопада 2020 року по квітень 2021 року включно утворилась заборгованість у розмірі 909841,22 грн.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаєплон» про стягнення заборгованості в розмірі 1 016 264,32 гривень, з яких 909 841,22 гривень сума заборгованості, 50 805,52 гривень пеня, 15 146,60 гривень 3% річних, 40 470,98 гривень інфляційні втрати.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України, а також умовами Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №530062 від 11.01.2019 року.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений правочин за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з частиною 6 статті 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.
Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (частина 7 статті 276 ГК України).
Згідно із частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до пунктів 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Процедура відключення приміщення від внутрішньобудинкових мереж, встановлена Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005 (в редакції станом на момент надання послуг).
Згідно з пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Згідно з пунктом 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила) споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Належними та допустимими доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Такими доказами можуть бути, зокрема, акти приймання-передавання теплової енергії, рахунки-фактури, податкові накладні.
Факт постачання позивачем теплової енергії у гарячій воді за договором підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передавання товарної продукції за, за листопад 2020 року на суму 144786,31 грн, за грудень 2020 року на суму 185394,29 грн, за січень 2021 року на суму 243034,21 грн, за лютий 2021 року на суму 300649,86 грн, за березень 2021 року на суму 221280,49 грн, за квітень 2021 року на суму 153404,33 грн. Разом з тим, суд відзначає, що акти надання послуг не підписані представником відповідача, підписані тільки з боку позивача.
Судом встановлено, що згідно довідки про стан розрахунку за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2020 по серпень 2021 відповідачем проведено оплату на загальну суму 338708,27 грн, яка зарахована позивачем в рахунок оплат за зобов'язаннями по актам приймання-передавання товарної продукції січня 2021 та березня 2021.
Під час розгляду справи відповідачем не спростовано належними, допустимими та достовірними доказами відомостей щодо обсягів отриманої теплової енергії, нарахування боргу. Споживач не надав суду доказів в підтвердження сплати ним заборгованості чи її існування у меншому ніж розраховано постачальником обсязі.
Водночас, матеріали справи не містять і доказів направлення позивачу відповідачем заперечень або претензії щодо кількості, якості чи вартості поставленої теплової енергії.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що факт споживання теплової енергії у визначених позивачем обсягах відповідачем не спростовано, строк оплати відповідно до договору настав, доказів оплати у повному обсязі відповідачем не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, а його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 909 841,22 грн є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню.
У зв'язку із простроченням оплати спожитої теплової енергії позивачем заявлено до стягнення з відповідача 50 805,52 гривень пені, 15 146,60 гривень 3% річних, 40 470,98 гривень інфляційних втрат.
Щодо нарахування пені в розмірі 50 805,52 грн, суд зазначає наступне.
З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. При цьому, згідно ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» регулює також договірні відносини між суб'єктами господарювання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. Відповідно, законодавець пов'язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.
Водночас ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов'язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов'язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.
Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Аналогічні приписи містяться у ч. 2 ст. 343 ГК України.
Із змісту ч.1 ст. 546, ч.1 ст. 547 ЦК України слідує, що неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання, щодо якого правочин вчиняється у письмовій формі.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).
Відповідно до ч. 4 ст.231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Із наведеного вбачається, що законодавець поділяє неустойку на договірну і законодавчо встановлену. Тобто, необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, вид правопорушення за який вона стягується та її розмір.
Приписами ч. 6 ст. 231 ГК України передбачено порядок визначення розміру пені, а саме: у відсотковому співвідношенні від подвійної облікової ставки НБУ. Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено обмеження розміру пені, яка може бути стягнута за певний період, а не її розмір. Конкретний розмір пені (відсоток) у будь-якому разі повинен бути встановлений за згодою сторін.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки в п. 3.3 договору не передбачений конкретний розмір пені, таким чином вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті послуг з теплопостачання в розмірі 50 805,52 грн не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат:
За приписами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із простроченням оплати спожитої теплової енергії позивачем нараховані та пред'явлені до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 15 146,60 грн.
Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат та 3% річних.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Судом перевірено розрахунок заявлених 3% річних та встановлено, що позивачем помилково визначено початкові дати періодів нарахування 3% річних та не прийняті до увагу часткові сплати боргу відповідачем у січні 2020 року та березні 2021.
За перерахунком суду загальний розмір 3% річних складає 12448,05 грн.
Таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 12448,05 грн.
Розрахунок 3% річних судом було здійснено за допомогою програмного забезпечення Ліга Закон.
Після здійснення перерахунку інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій «Ліга. Закон», в межах визначеного позивачем періоду прострочення, судом встановлено, що розмір інфляційних втрат становить 25669,52 грн за визначеними позивачем періодами.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 191, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської держаної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаєплон» про стягнення 10 162 64, 32 гривень - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаєплон» (87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.130 Таганрозької дивізії, будинок 4; код ЄДРПОУ 37880620) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; код ЄДРПОУ: 40538421) заборгованість в розмірі 909841,22 грн, 3% річних у розмірі 12448,05 грн, інфляційні втрати у розмірі 25669,52 грн, а також судовий збір у розмірі 14219,37 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено та підписано 12.10.2022
Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; код ЄДРПОУ: 40538421)
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаєплон» (87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.130 Таганрозької дивізії, будинок 4; код ЄДРПОУ 37880620)
Суддя С.М. Фурсова