61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
12.10.2022 Справа №905/2384/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І. за участю секретаря судового засідання Парахотіна Ю.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Запоріжжя, Запорізька область
до відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця», м. Лиман, Донецька область
про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 269816,20грн,
За участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця», м. Лиман, Донецька область, про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 269816,20грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається порушення відповідачем п. 41 Статуту залізниць України та Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, що призвело до прострочення доставки вантажу позивачу за наявними у матеріалах справи залізничними накладними, у зв'язку з чим позивач на підставі ст.116 Статуту залізниць України розрахував та заявив позов про стягнення з відповідача відповідного штрафу.
За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач під час судового провадження змінив своє місцезнаходження з адреси: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, на адресу: 69008, м. Запоріжжя, Запорізька область, Південне шосе, 89.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що заявлена до стягнення сума штрафу не відповідає розрахованому через АРМ ПТД розміру; у відзиві зазначив про надання контррозрахунку та документів, з урахуванням яких сума штрафу може бути зменшена; просив зменшити розмір штрафу; заперечив проти стягнення витрат позивача на правову допомогу.
Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.12.2021; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 18.01.2022 з подальшим відкладанням на 15.02.2022 та 01.03.2022; строк підготовчого провадження продовжувався на 30 днів.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Згідно з наказом Господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області» №20 від 28.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України обмежено доступ до приміщення суду.
Приймаючи до уваги неможливість забезпечити безпечне перебування суддів, працівників суду та відвідувачів в приміщенні суду, проведення судових засідань не вбачалось за можливе. Отже, 01.03.2022 підготовче засідання у справі №905/2384/21 з огляду на запровадження на території України воєнного стану та ведення активних бойових дій на території міста Харкова та Харківської області не відбулось.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022 від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022 продовжений строк дії воєнного стану в Україні. Наведені Укази Президента України були затверджені Верховною Радою України відповідними законами.
Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано оптимізувати роботу зі сторонами та враховувати те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу реалізувати свої процесуальні права через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Враховуючи небезпечну ситуацію, яка склалася у місті Харкові, Господарський суд Донецької області продовжує свою роботу зокрема у дистанційному режимі.
Рішенням зборів суддів Господарського суду Донецької області від 13.06.2022, зберігаючи віддалений режим роботи, відновлено можливість доступу працівникам суду до приміщення суду у разі процесуальної необхідності.
З метою дотримання завдань та принципів господарського судочинства, суд ухвалою від 22.08.2022 постановив призначити підготовче засідання у справі №905/2384/21 на 27.09.2022. Ухвалою від 27.09.2022 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 12.10.2022; явка представників обов'язковою не визнавалась.
З метою повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання, враховуючи зупинення направлення поштової кореспонденції в Господарському суді Донецької області з 22.02.2022 у зв'язку з відсутністю фінансування на відправлення вихідної поштової кореспонденції, відповідальним працівником суду було здійснено направлення ухвали від 27.09.2022 на електронні адреси сторін.
Судом виконані належні дії з метою повідомлення всіх учасників справи про дату, час та місце судового засідання. В розумінні вимог ст. 120 Господарського процесуального кодексу України сторони є такими, що належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Представники учасників справи у судове засідання 12.10.2022 не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином; позивач розгляд справи просив здійснити за відсутності представника (клопотання від 15.02.2022); відповідач клопотань про відкладення розгляду справи, зокрема для надання контррозрахунку штрафу та додаткових доказів (за їх наявності) не заявив.
Зважаючи на те, що під час розгляду справи сторонам було створено необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст. ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, та об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Протягом серпня 2021 відповідач, Акціонерне товариство «Українська залізниця», здійснив доставку вантажів на станцію призначення «Сартана» Донецької залізниці, одержувачем яких є позивач, Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (вантажоодержувач), за залізничними накладними: №43027861 від 06.08.2021, №34548669 від 02.08.2021, №34610667 від 05.08.2021, №34514554 від 30.07.2021, №34556787 від 02.08.2021, №34628362 від 06.08.2021, №34655506 від 08.08.2021, №34655522 від 08.08.2021, №34643015 від 07.08.2021, №34651109 від 08.08.2021, №34643973 від 08.08.2021, №34643981 від 08.08.2021, №34645986 від 08.08.2021, №34654822 від 08.08.2021, №34720474 від 12.08.2021, №34713727 від 12.08.2021, №34752220 від 14.08.2021, №34712281 від 12.08.2021, №34730911 від 13.08.2021, №34732016 від 13.08.2021, №34732024 від 13.08.2021, №34745430 від 14.08.2021, №34706382 від 11.08.2021, №34610659 від 05.08.2021, №34735290 від 13.08.2021, №34743294 від 14.08.2021, №34724443 від 13.08.2021, №34681981 від 10.08.2021, №34765339 від 15.08.2021, №34703926 від 11.08.2021, №34711861 від 12.08.2021, №34704536 від 11.08.2021, №34763730 від 15.08.2021, №34704957 від 11.08.2021, №34713859 від 12.08.2021, №34758474 від 15.08.2021, №34787382 від 17.08.2021, №34797258 від 17.08.2021, №34792457 від 17.08.2021, №34797639 від 17.08.2021, №34795112 від 17.08.2021, №34829036 від 19.08.2021, №34814699 від 18.08.2021, №34815035 від 18.08.2021, №34817395 від 19.08.2021.
Як зазначає позивач, вантаж за вказаними залізничними накладними доставлено одержувачу із порушенням встановлених ст.41 Статуту залізниць України термінів доставки. Вказані обставини стали підставою для нарахування штрафів за несвоєчасну доставку вантажу на підставі ст.116 Статуту залізниць України та звернення до суду з даним позовом.
Розглядаючи спір по суті позовних вимог, суд виходить з такого.
Згідно з ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Частиною другою цієї статті встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як встановлено ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За змістом ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Укладення договору перевезення вантажу відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
Частиною 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст.22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відповідно до п 1.1 Правил оформлення перевізних документів на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (ЕЦП). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Статтею 41 Статуту залізниць України регламентовано, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Відповідно до п.1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктами 1.1, 2.1 вказаних Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю маршрутними відправками термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320 км; вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
Згідно з п.5.1 Правил оформлення перевізних документів заповнення накладної на станції призначення здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил.
Відповідно до п.п.6.1, 6.6 Правил оформлення перевізних документів за одним перевізним документом приймаються до перевезення вантажі маршрутом або групою вагонів із дотриманням таких умов: вантажі мають бути одного найменування; вантажі приймаються до перевезення від одного відправника з однієї станції відправлення і адресуються на одну станцію призначення одному одержувачу. Заповнення накладної на маршрут або групу вагонів здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил.
Згідно з додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів у графі 29, яка визначає тип відправки: відправка вагонна, контейнерна, групова/маршрутна, контрейлерна, дрібна/збірна, у відповідному місці проставляється позначка «х» і заповнюється ця графа відправником.
Зі змісту накладних №43027861 від 06.08.2021, №34548669 від 02.08.2021, №34610667 від 05.08.2021, №34514554 від 30.07.2021, №34556787 від 02.08.2021, №34628362 від 06.08.2021, №34655506 від 08.08.2021, №34655522 від 08.08.2021, №34643015 від 07.08.2021, №34651109 від 08.08.2021, №34643973 від 08.08.2021, №34643981 від 08.08.2021, №34645986 від 08.08.2021, №34654822 від 08.08.2021, №34720474 від 12.08.2021, №34713727 від 12.08.2021, №34752220 від 14.08.2021, №34712281 від 12.08.2021, №34730911 від 13.08.2021, №34732016 від 13.08.2021, №34732024 від 13.08.2021, №34745430 від 14.08.2021, №34706382 від 11.08.2021, №34610659 від 05.08.2021, №34735290 від 13.08.2021, №34743294 від 14.08.2021, №34724443 від 13.08.2021, №34681981 від 10.08.2021, №34765339 від 15.08.2021, №34703926 від 11.08.2021, №34711861 від 12.08.2021, №34704536 від 11.08.2021, №34763730 від 15.08.2021, №34704957 від 11.08.2021, №34713859 від 12.08.2021, №34758474 від 15.08.2021, №34787382 від 17.08.2021, №34797258 від 17.08.2021, №34792457 від 17.08.2021, №34797639 від 17.08.2021, №34795112 від 17.08.2021, №34829036 від 19.08.2021, №34814699 від 18.08.2021, №34815035 від 18.08.2021, №34817395 від 19.08.2021 вбачається, що відповідачем відмічено тип відправки - вагонна, відтак, термін доставки вагонів за вказаними накладними має обчислюватись, виходячи з однієї доби за кожні повні та неповні 200 км.
Відповідно до п.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Станція відправлення відповідача здійснила перевірку відомостей у вказаних накладних (у тому числі графи 29 Відправка), підтвердила правильність їх заповнення відправником та проставила електронні цифрові підписи у графах 38 Підпис, тобто, підтвердила приймання вантажу до перевезення.
З огляду на такі обставини суд вважає, що відповідач погодився з типом відправки, а відтак, термін доставки має бути обчислений, виходячи з типу відправки, визначеному у спірних накладних.
Разом з тим згідно з п.2.4 наведених Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу та у разі переадресування вантажів.
Відповідно до п.2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст.23 Закону України «Про залізничний транспорт» у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.
Згідно з ст.116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
Відповідно до Інформаційного листа №01-06/420/2012 від 04.04.2012 Вищого господарського суду України «Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів» згідно з частинами другою і третьою статті 41 Статуту залізниць України терміни доставки вантажів та правила обчислення термінів їх доставки встановлені Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644. За приписами пунктів 2.1, 2.4 названих Правил обчислення відповідних термінів починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. Розміри штрафу за несвоєчасну доставку вантажів, які залізниця сплачує одержувачу вантажу, встановлені статтею 116 Статуту у відсотках від провізної плати залежно від кількості прострочених діб. Таким чином, встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Пунктом 3.11 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» передбачено наступне: «Згідно з пунктом «в» статті 130 Статуту належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна. Доказом затримки, яка трапилася з вини відправника чи одержувача, що дає право залізниці на збільшення терміну доставки вантажу відповідно до пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, є відмітка у перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції і календарним штемпелем. Тому відсутність такої відмітки на накладній позбавляє залізницю права на збільшення терміну доставки вантажу».
За приписами Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (п.8 Правил).
Відповідно до пункту 2.9 Правил у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.
Відповідно до п. 3 Правил складання актів акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: утрати документів, прикладених відправником до накладної; затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства; неочищення вагонів від залишків вантажу та сміття після вивантаження засобами одержувача; неочищення зовнішньої поверхні цистерн та бункерних напіввагонів після наливу і зливу; подачі залізницею неочищених вагонів під завантаження засобами відправника, порту, пристані; відсутності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) на вагоні (контейнері), якщо в перевізних документах є відмітка про пломби (ЗПП), пошкодження пломб (ЗПП) або заміни їх, а також виявлення в процесі перевезення або на станції призначення пломб (ЗПП) на вагонах (контейнерах) з нечіткими відбитками; пошкодження або втрата наданих залізницею перевізних пристосувань; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); самовільного зайняття залізницею вагонів і контейнерів, що належать підприємствам, організаціям, установам або орендовані ними; затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Згідно з п.4 Правил складання актів комерційні акти складаються на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього. У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.
Отже вказані норми покладають обов'язок на відповідача у разі настання обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, скласти комерційні акти чи акти загальної форми, в залежності від обставин, та внести про даний факт відповідні відомості до накладної, незалежно від стану перевізного процесу.
При цьому на відповідача покладено обов'язок надання суду належних доказів на підтвердження того, що саме відправником або одержувачем було допущено порушення, яке призвело до затримки доставки вантажу за спірними накладними.
Аналогічна правова позиція закріплена у постанові Верховного суду від 02.12.2019 у справі №910/3745/19.
Судом встановлено, що деякі залізничні накладні у графі 49 містять відмітки про продовження термінів доставки вантажу.
Будь-яких доказів наявності підстав для продовження термінів доставки вантажу за спірними накладними матеріали справи не містять. Отже суд констатує відсутність доказів наявності підстав для збільшення термінів доставки вантажу за накладними не з вини залізниці.
З урахуванням того, що перевіркою розрахунку розміру штрафу за залізничними накладними, встановлюється, що підтверджена матеріалами справи сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажів відповідає наданому позивачем розрахунку та складає 269816,20грн, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Розглядаючи клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення суми штрафу, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що зменшення розміру неустойки є правом суду, при реалізації якого повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість такого випадку. При цьому, саме на відповідача покладається обов'язок довести винятковість конкретного випадку та надати відповідні докази на підтвердження цього.
Аналіз чинного законодавства України свідчить про відсутність вичерпного переліку виняткових випадків, які є безумовними підставами для зменшення неустойки. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст.86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на те, що зазначена сума штрафу, яку просить стягнути позивач, нанесе суттєву шкоду бюджету об'єкта державної власності, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави; введення карантину.
Проте, суд не може визнати винятковим випадком, який в силу наведених положень законодавства України може слугувати підставою для зменшення судом розміру штрафу, нанесення суттєвої шкоди бюджету об'єкта державної власності. При цьому, суд зауважує, що у вирішенні питання щодо зменшення штрафу мають бути враховані майнові інтереси обох сторін.
Разом з тим, відсутність доказів понесення реальних збитків позивачем внаслідок порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України не може бути підставою для зменшення штрафу, слід зазначити, що штраф стягується за сам факт допущення порушення, незалежно від того, чи завдано у зв'язку з цим збитки, чи ні.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Щодо заявлених позивачем до стягнення 8256,16грн витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Відповідно до ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.ч.1,2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
При цьому ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Вказані норми узгоджуються з приписами ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якими гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Позивачем до матеріалів справи надано (в копіях) договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180329/АЗСТ від 29.03.2018; додаткову угоду №276 від 23.12.2021; додаткову угоду №271 від 25.11.2021 до договору; акт №1 від 12.01.2022 приймання-передачі наданих послуг за додатковою угодою №271 від 25.11.2021 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180329/АЗСТ від 29.03.2018; розрахунок розміру винагороди приймання-передачі наданих послуг від 12.01.2022 за договором про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180329/АЗСТ від 29.03.2018; рахунок на оплату №37 від 12.01.2022 на суму 8256,16грн.
З матеріалів справи вбачається, що 29.03.2018 між позивачем, Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога», укладений договір №180329/АЗСТ про надання юридичних послуг (правової допомоги), відповідно до якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності клієнта в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Для виконання покладених клієнтом на адвокатське об'єднання завдань клієнт надає адвокатському об'єднанню повноваження, що є дійсними та реалізуються адвокатським об'єднанням виключно на підставі окремих довіреностей, виданих клієнтом для представництва його інтересів окремими адвокатами, що є учасниками адвокатського об'єднання (п.2.1 договору).
Клієнт відшкодовує витрати адвокатського об'єднання, понесені у зв'язку з виконанням покладених клієнтом на адвокатське об'єднання завдань, вартість яких попередньо погоджена з клієнтом (п.5.2 договору).
Оплата послуг адвокатського об'єднання здійснюється клієнтом шляхом безготівкового розрахунку. Оплата клієнтом наданих адвокатським об'єднанням послуг здійснюється на підставі актів надання послуг (актів прийому-передачі наданих послуг), оформлених у двосторонньому порядках та рахунків, наданих адвокатським об'єднанням станом на останній день місяця в якому надавалися послуги за договором (п.5.3 договору). Оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок адвокатського об'єднання, вказаний в договорі, протягом 5 календарних днів після підписання сторонами акту надання послуг (акту прийому-передачі наданих послуг) і отримання клієнтом рахунків від адвокатського об'єднання (п.5.4 договору).
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022 (п.10.1 договору в редакції додаткової угоди №276 від 23.12.2021).
25.11.2021 між позивачем, Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» підписано додаткову угоду №271, якою визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокатського об'єднання за надання юридичних послуг (правової допомоги) у спорі про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ПрАТ «МК «Азовсталь» штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 269816,20грн. Адвокатське об'єднання зобов'язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта у суді будь-якої ланки на території України, в тому числі у Верховному Суді.
Вказаною додатковою угодою було встановлено наступний перелік та вартість послуг: усна консультація клієнта з вивченням документів - 794,00грн за годину (в розрахунку 35% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік»); перевірка та підготовка документів - 794,00грн за годину (в розрахунку 35% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік»); складання та подання заперечень, відзивів на позовні заяви, відповідей на відзив, пояснень, пояснень третьої особи за позовом або відзивом - 794,00грн за годину (в розрахунку 35% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік»); участь у судових засіданнях суду першої інстанції - 1000,00грн (1 судове засідання); підготовка та подання апеляційної скарги на ухвалу, рішення суду, відзиву на апеляційну скаргу, заперечення проти відкриття апеляційного провадження - 794,00грн за годину (в розрахунку 35% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік»); участь у судових засіданнях у САГС апеляційної інстанції - 2000,00грн (1 судове засідання); підготовка та подання касаційної скарги на ухвалу, рішення суду, відзиву на касаційну скаргу, заперечення проти відкриття касаційного провадження - 794,00грн за годину (в розрахунку 35% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік»); участь у судових засіданнях у Верховному Суді - 3000,00грн (1 судове засідання), гонорар за складність справи - 2698,16грн (1% від ціни позову).
Оплата послуг здійснюється протягом 60 календарних днів після підписання сторонами акту надання послуг (акту прийому-передачі наданих послуг) і отримання клієнтом рахунків від адвокатського об'єднання (п.3.1 додаткової угоди №271 від 25.11.2021).
За даними розрахунку розміру винагороди приймання-передачі наданих послуг від 12.01.2022 визначено обсяг наданої правової допомоги та її вартість на загальну суму 8256,16грн, а саме: усна консультація клієнта, узгодження правової позиції - 1год, 794,00грн; збір доказів - 1год, 794,00грн; перевірка та підготовка документів - 1год, 794,00грн; складання позовної заяви - 2год, 1588,00грн; складання та подання відповіді на відзив на позов - 2год, 1588,00грн; гонорар за складність справи - 1% від ціни позову, 2698,16грн.
За даними акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 12.01.2022 вартість послуг становить 8256,16грн, підписанням цього акту сторони підтверджують факт надання послуг відповідно до положень договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180329/АЗСТ від 29.03.2018 та додаткової угоди №271 від 25.11.2021.
Таким чином матеріали справи свідчать про надання адвокатським об'єднанням послуг за договором про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180329/АЗСТ від 29.03.2018.
Вирішуючи питання розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу, судом враховано, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Тобто при визначенні розміру відшкодування суд, виходячи з конкретних обставин справи, дотримується критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності розміру витрат (за наявності обґрунтованих та доведених відповідними доказами заперечень протилежної сторони). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Суд зазначає, що відомості, які відображені в розрахунку розміру винагороди приймання-передачі наданих послуг від 12.01.2022, не відповідають дійсності, оскільки такий вид правової допомоги, як складання та подання відповіді на відзив на позов - 2год, 1588,00грн, не надавався, матеріали справи не містять відповіді на відзив.
Враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, суд не розцінює витрати позивача на складання та подання відповіді на відзив на позов - 2год, 1588,00грн, як такі, що відповідають їх дійсності.
Таким чином розмір витрат на правову допомогу, який підлягає розподілу становить 6668,16грн.
Враховуючи задоволення позовних вимог, заява позивача про розподіл судових витрат підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6668,16грн.
Керуючись ст.ст. 86, 126, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84400, Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (69008, м. Запоріжжя, Запорізька область, Південне шосе, 89, каб.12, код ЄДРПОУ 00191158) штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 269816,20грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 4047,24грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6668,16грн.
В задоволенні вимог Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1588,00грн відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 12.10.2022 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 13.10.2022.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку ст. 257 Господарського процесуального кодексу України. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання апеляційної скарги відбувається з урахуванням пп.17.5 пп.17 п.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя К.І. Аксьонова