Справа № 450/1636/18 Провадження № 4-с/450/29/22
05 жовтня 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Добош Н.Б.
при секретарі Гев'як Ю.С.
за участі представника скаржника ОСОБА_1
представника заінтересованої особи - державний виконавець Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) Петречко Я.Т.
представника заінтересованої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити скаргу ОСОБА_4 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , державний виконавець Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) Петречко Я.Т про визнання протиправними та скасування постанов про накладення арешту,-
представник ОСОБА_4 - ОСОБА_1 звернувся до Пустомитівського районного суду Львівської області із скаргою про визнання протиправними та скасування постанов про накладення арешту.
Скаргу мотивує тим, що 16.07.2019 року постановою головного державного виконавця Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області відкрито виконавче провадження №59522638 про примусове виконання виконавчого листа Пустомитівського районного суду Львівської області виданого 04.07.2019 року у справі № 450/1636/18 про стягнення з ОСОБА_4 аліментів..
11.12.2019 року постановою державного виконавця Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, у виконавчому провадженні №59522638, накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_4 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 67338,76 грн. Окрім того, 11.12.2019 року постановою державного виконавця накладено арешт на майно боржника ОСОБА_4 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 45862,87 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі № 1.380.2019.006782 дані постанови були визнані протиправними та скасовано.
Постановами державного виконавця про скасування процесуального документу від 11.08.2020 року на виконання вказаного рішення спірні постанови скасовані та 12.08.2020 року знову винесено такі ж постанови про накладення арешту на майно та кошти.
В подальшому ОСОБА_4 оскаржив дані постанови у судовому порядку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.08.2021р. у справі № 380/10871/21 дані постанови були визнані протиправними та скасовано.
На виконання цього рішення суду державний виконавець 30.08.2022 року скасував постанови від 12.08.2020 р. про накладення арешту, проте 06.09.2022 року знову виніс такі ж постанови з такою ж мотивацією та при цьому не змінив тексту постанов, неправильно зазначив посаду державного виконавця. Вказує, що виконавцем порушено порядок та строки винесення постанови про арешт майна боржника, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження». Вказує, що оскільки з ОСОБА_4 стягуються аліменти в порядку відрахувань із заробітної плати, то накладення арешту на рахунки скаржника, призначені для виплати заробітної плати призводить до порушення його прав. В оскаржуваних постановах державним виконавцем зазначено підставу винесення постанови згідно розрахунку заборгованості за період з 30.05.2018р. по 31.08.2022р., хоча розрахунку заборгованості в матеріалах виконавчого провадження немає, а також такого розрахунку не внесено в Автоматизовану систему виконавчих проваджень. Окрім цього вказує, що в ОСОБА_5 фактично відсутня заборгованість, оскільки згідно заяви стягувача ОСОБА_2 від 19.11.2021 року вона просила повернути виконавчий лист та зазначала що у ОСОБА_4 станом на 19.11.2021 року відсутня заборгованість по сплаті аліментів. ОСОБА_4 сплачується аліменти кожного місяця шляхом відрахувань із його заробітної плати за місцем праці, тому вказує, що у державного виконавця не було підстав виносити оскаржувані постанови.
У судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_4 - ОСОБА_1 вимоги скарги підтримав з підстав викладених у скарзі, просив таку задоволити.
Представник заінтересованої особи Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) головний державний виконавець Петречко Я.Т. у судовому засіданні вимоги скарги заперечив. Вказав, що при винесенні постанов про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_4 він діяв у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження». Відповідно до ч.2 ст.71 даного закону, за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Виконавцем було здійснено розрахунок заборгованості по сплаті аліментів від 02.09.2022 р., відповідно до якого розмір заборгованості складає 60338, 89 грн, що перевищує сукупний розмір платежів за три місяці, що стало підставою для винесення постанов про арешт коштів боржника для забезпечення реального виконання рішення по стягненню аліментів. Розрахунок заборгованості від 02.09.2022р. міститься у матеріалах виконавчого провадження, та не внесено в систему Автоматизованого документообігу через брак часу. Просив відмовити у задоволенні скарги.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги скарги заперечив. Вказав, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження про стягнення на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей. У зв'язку з наявністю заборгованості державним виконавцем винесено постанови про арешт майна боржника ОСОБА_4 , що у повній мірі відповідає вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема ст. 56 даного закону, відповідно до якої арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Вказав, що ОСОБА_2 заяву про повернення виконавчого листа від 19.11.2021р. відкликала, а заяви про відсутність заборгованості не подавала, оскільки такий відсутній в матеріалах виконавчого провадження. Заперечив надання такої представнику скаржника.
Заслухавши пояснення представника скаржника, представників заінтересованих осіб, дослідивши матеріали скарги, матеріали виконавчого провадження та подані сторонами письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку :
судом встановлено, що в державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) Петречка Я.Т. перебуває на виконанні виконавчий лист виданий Пустомитівським районним судом Львівської області 04.07.2019 року по справі № 450/1636/18, про стягнення з ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання двох дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.05.2018 року, до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Виконавче провадження № 59522638.
16.07.2019 року постановою головного державного виконавця Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області відкрито виконавче провадження №59522638 про примусове виконання виконавчого листа Пустомитівського районного суду Львівської області виданого 04.07.2019 року у справі №450/1636/18 про стягнення з ОСОБА_4 аліментів.
11.12.2019 року постановою державного виконавця Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, у виконавчому провадженні №59522638, накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_4 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 67338,76 грн. Окрім того, 11.12.2019 року постановою державного виконавця накладено арешт на майно боржника ОСОБА_4 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 45862,87 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №1.380.2019.006782, яке набрало законної сили 21.09.2020 року позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано постанови Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області в особі державного виконавця Петречка Ярослава Тарасовича про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №59522638.
Постановами державного виконавця про скасування процесуального документу від 11.08.2020 року, на виконання вказаного рішення, спірні постанови скасовані.
12.08.2020 року на виконання виконавчого листа №450/1636/18 виданого 04.07.2019 року головним державним виконавцем Пустомитівського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Петречком Я.Т. винесено постанови про накладення арешту на все майно ОСОБА_4 та про накладення арешту на кошти ОСОБА_4 ВП №59522638.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 року у справі № 380/10871/21, позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову Пустомитівського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 12.08.2020 року про арешт майна боржника ВП №59522638 та постанову Пустомитівського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 12.08.2020 про арешт коштів боржника ВП №59522638.
Постановами державного виконавця про скасування процесуального документу від 30.08.2022, на виконання вказаного рішення, спірні постанови скасовані.
06.09.2022 року головним державним виконавцем Пустомитівського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Петречком Я.Т. винесено постанови про накладення арешту на все майно ОСОБА_4 ВП №59522638 та про накладення арешту на кошти ОСОБА_4 ВП №59522638.
Відповідно до ст.1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частинами 1, 2, 3 ст.18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, серед іншого, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Одночасно статтею 13 Закону №1404-VIII визначено строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Статтею 71 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII визначено порядок стягнення аліментів.
Відповідно до ч.4 даної статті виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. У матеріалах скарги міститься розрахунок від 02.09.2022 року долучений державним виконавцем.
Відповідно до вимог ч.2 та 3 Розділу ІV «Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 5.08.2016 № 2432/5, виконавцем до Системи обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов'язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії.
Як вбачається з витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження № 59522638 розрахунку заборгованості від 02.09.2022 року у систему виконавцем внесено не було, чим порушено вимоги Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, тобто порушено процедуру.
Згідно Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо суб'єкта ОСОБА_4 , сформованої 30.08.2022 року № 308548895 на запит Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належить 1/2 частка земельної ділянки площею 0, 0625 га, кадастровий № 4623683300:01:001:062 та 1/2 частка житлового будинку АДРЕСА_1 .
З аналізу перелічених вище норм та враховуючи, що спірні постанови про накладення арешту на майно боржника були винесені 06.09.2022 року, виконавче провадження відкрито 11.12.2019 року, а інформацію про доходи боржника, рахунки боржника відриті в банках, інформація про місце роботи боржника та перебування на обліку як пенсіонера, державним виконавцем отримано ще 23.07.2019 року, 01.08.2019 року та 14.08.2019 року, та після скасування за рішенням суду постанов про накладення арешту 30.08.2022 року, державним виконавцем 30.08.2022 року отримано інформацію про наявне у боржника майно на праві власності, суд приходить до висновку, що державним виконавцем пропущений строк встановлений на вчинення виконавчих дій, щодо накладення арешту. Крім того, суд наголошує, що постанови про накладення арештів, уже двічі скасовані в судовому порядку, як протиправні.
За приписами абз.2 ч.2 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до статей 191 та 261 Закону України Про теплопостачання , статті 151 Закону України Про електроенергетику , та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки , на кошти на інших рахунках боржника накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 року у справі №916/73/19.
У постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою (стипендією, пенсією тощо) боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів, на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
У цій постанові також вказано, що Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку Касаційного цивільного суду викладеного у постанові від 03 лютого 2021 року усправі № 756/1927/16-ц, який полягає у тому, що зарахування коштів заробітної плати на картковий рахунок змінює їх правову природу і в зв'язку з чим, на ці кошти можливе накладання арешту у виконавчому провадженні.
Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається: 1) у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3)у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Відповідно до ч.2 ст.72 ЗУ «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що ОСОБА_4 з липня 2020 року, після набрання законної сили рішенням Пустомитівського районного суду по справі № 450/1636/18 - 03.07.2020, щомісяця сплачує аліменти.
31.08.2022року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника відповідно до якої звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_4 що отримує дохід у ТзОВ «Транспортна сервісна компанія», та постановлено здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 50% від щомісячного доходу (заробітку) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину до виплати загальної суми боргу 60338,89грн. Після погашення заборгованості стягнення проводити відповідно до виконавчого документу в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно починаючи з 30.05.2018р. та до досягнення найстаршою дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином державним виконавцем прийнято постанову про утримання за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості по сплаті аліментів із заробітної плати боржника у розмірі 50% від його заробітку, визначивши саме такий спосіб погашення заборгованості у розмірі 60338,89грн.
Суд враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив рішенні від 22.11.2007 року у справі Україна-Тюмень проти України у п.49 Суд вказав, що найважливіша вимога ст.1 Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише на умовах передбачених законом (subject to conditions provided by law), а другий пункт визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію законів. У п.55 надано тлумачення пропорційності втручання в право на мирне володіння майном та зазначив, що таке втручання повинно бути здійснено з дотриманням справедливого балансу (fair balance) між вимогами загального інтересу суспільства та захисту основоположних свобод особи. Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення права власності.
Щодо доводів заявника про відсутність заборгованості зі сплати аліментів, оскільки стягувачем ОСОБА_2 було подано до виконавчої служби заяву 19.11.2021р. в якій вона зазначала що у ОСОБА_4 станом на 19.11.2021р. відсутня заборгованість по сплаті аліментів, то такі суд відхиляє у зв'язку з відсутністю в матеріалах виконавчого провадження заяви ОСОБА_2 від 19.11.2021р.
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, суд приходить висновку, що постанови про арешт коштів боржника та арешт майна боржника від 06.09.2022 року у виконавчому провадженні №59522638, є такими, що прийняті з порушенням вимог закону та встановлених процедур, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та непропорційно (без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Таким чином слід визнати протиправними постанови про накладення арешту та зобов'язати державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) Петречко Я.Т. скасувати постанови про арешт коштів боржника від 06.09.2022 року та про арешт майна боржника від 06.09.2022 року у виконавчому провадженні № 59522638.
Витрати, пов'язані з розглядом справи підлягають розподілу відповідно до ст.452 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представником скаржника надано договір про надання правової допомоги № 07/09 від 07.09.2022 року; ордер про надання правничої допомоги від 08.09.2022 року; попередній розрахунок суми судових витрат на правову допомогу на загальну вартість згідно договору 5 500, 00 грн., квитанцію від 08.09.2022 року на загальну суму 3 000, 00 грн., та квитанцію від 04.10.2022 року на загальну суму 2 500, 00 грн.
Таким чином, вартість фактично наданих та оплачених послуг у вигляді професійної правової (правничої) допомоги відповідно до копії квитанції складає суму у розмірі 5 500, 00 грн.
Таким чином вищевказані судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) на користь ОСОБА_4 , слід стягнути витрати скаржника на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 5 500, 00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 260, 447-452 ЦПК України, суд,-
скаргу ОСОБА_4 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , державний виконавець Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) Петречко Я.Т. про визнання протиправними та скасування постанов про накладення арешту,- задоволити повністю.
Визнати протиправними та зобов'язати скасувати постанову державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) Петречко Я.Т. про арешт коштів боржника від 06.09.2022 року та про арешт майна боржника 06.09.2022 року у виконавчому провадженні № 59522638.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) на користь ОСОБА_4 судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500, 00 грн. (п'ять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.).
Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання її суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 10.10.2022 року.
СуддяН. Б. Добош