Справа № 945/1019/22
Провадження № 1-кс/945/65/22
12 жовтня 2022 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , перевіривши клопотання слідчого СВ відділення поліції № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 квітня 2014 року за № 12014150260000434 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
встановив:
Слідчий СВ відділення поліції № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_2 , за погодженням з прокурором Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Органом досудового розслідування, відповідно до тексту клопотання та копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань є Відділення поліції №5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області. Відділення поліції № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області розташоване за адресою: 54036, м. Миколаїв, вул. Очаківська, 164.
Слідчий суддя, перевіривши клопотання, дійшов такого.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходами забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, дізнавачем, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 4-1) тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається: 1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини; 2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) "кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом". А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року N 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (див. пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі "Фельдман проти України").
Згідно з положеннями ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України; 3) підрозділи детективів органів Бюро економічної безпеки України.
Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, - а відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Частиною 6 статті 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Тому, слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК України та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.
Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.
Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 22 квітня 2020 року у справі № 487/7605/19 (провадження № 51 - 1901 впс 20).
В межах територіальної юрисдикції Миколаївського районного суду Миколаївської області не знаходиться (не зареєстрований) відповідний державний орган, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.
З доданої до клопотання копії наказу № 275 від 26 липня 2022 року слідує, що за відділом поліції № 5 Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, смт. Ольшанське, вул. Шкільна, буд. 35, закріплено лише додаткове службове приміщення, для розміщення слідчих та проведення досудового розслідування кримінальних проваджень.
Також, суд звертає увагу і на те, що у вказаному наказі мова йде про відділ поліції, а досудове розслідування здійснюється відділенням поліції.
Крім цього, слідчий суддя також звертає увагу прокурора на те, що питання щодо підсудності такого роду клопотань вже розглядалися Миколаївським районним судом Миколаївської області та переглядалися Апеляційним судом Миколаївської області, зокрема ухвала Апеляційного суду Миколаївської області від 23 листопада 2017 року (провадження № 11-сс/784/645/17), і після постановлення вказаної ухвали норми КПК України в цій частині не змінювалися.
За таких обставин слідчий суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області позбавлений можливості розглядати подане клопотання, і воно підлягає поверненню заявнику, для звернення до належного суду.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 234 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 квітня 2014 року за № 12014150260000434 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - повернути у зв'язку з непідсудністю Миколаївському районному суду Миколаївської області.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
12.10.2022