печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18443/22-к
13 вересня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3, за участю секретаря ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_5 від 30.07.2021 про закриття кримінального провадження № 42017100000000832 від 11.05.2017, -
ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в порядку ст. 303 КПК України зі скаргою на постанову слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_5 від 30.07.2021 про закриття кримінального провадження № 42017100000000832 від 11.05.2017, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
Обґрунтовуючи скаргу, заявник зазначає, що вказана постанова є незаконною. В резолютивній частині постанови стверджується, що не було встановлено працівників поліції, які вчинили правопорушення, хоча ОСОБА_1 надавалося відео спілкування з нарядом поліції, що офіційно прибув на виклик, одним з поліцейських вказаного наряду складалися протоколи про адмінправопорушення. Крім того, після скасування попередньої постанови про закриття кримінального провадження жодних слідчих дій, фактично, проведено не було. Крім того, у заяві про злочин йшлося не тільки про ст.365, а й про ст.397 КК України. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просить скаргу задовольнити та постанову скасувати.
ОСОБА_1 , повідомлений про місце, дату та час розгляду справи належним чином, в судове засідання не з?явився. В свою чергу, заявник у скарзі просив проводити розгляд справи без його участі.
Слідчий, який виніс оскаржувану постанову, ОСОБА_2 , в судове засідання не з?явився. Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Києві про місце, дату та час розгляду справи повідомлене належним чином. Разом з тим, з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, надійшли матеріали закритого кримінального провадження.
Враховуючи принципи диспозитивності та розумності строків кримінального провадження, слідчий суддя вважає можливим розглянути скаргу за відсутності осіб, які не з?явилися.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу, матеріали, що долучені до неї та матеріали закритого кримінального провадження, надходить наступних висновків.
Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017100000000832 від 11.05.2017, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
Досудове розслідування розпочато на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 01.06.2017 (справа № 757/26386/17-к), якою зобов'язано уповноважених осіб прокуратури м. Києва внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 11.05.2017 щодо можливих неправомірних дій працівників поліції.
30.07.2021 постановою слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_5 кримінальне провадження № 42017100000000832 від 11.05.2017, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України - закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв?язку із відсутністю в діях невстановлених працівників поліції ознак кримінального правопорушення.
В свою чергу, ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 42017100000000832 від 11.05.2017, вказуючи датою прийняття такої постанови 30.06.2021, натомість матеріали кримінального провадження містять постанову про закриття кримінального провадження від 30.07.2021. З огляду на вказане та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку, що підлягає перевірці підставність та обґрунтованість постанови слідчого від 30.07.2021 про закриття кримінального провадження № 42017100000000832.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Дану скаргу подано належною особою. Порушення строків її подання слідчим суддею протягом розгляду справи не встановлено.
Виходячи зі змісту ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Частина 2 ст. 9 КПК України закріплює обов'язок прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження повинна бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст.110 КПК України).
Разом з цим, слідчим при закритті кримінального провадження зазначених вимог закону не дотримано, постанова від 30.07.2021 є такою, що винесена передчасно, на підставі не повно проведеного досудового розслідування, без всебічного, повного, об'єктивного дослідження даних.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, слідчий обґрунтовує власне рішення про закриття кримінального провадження, наводячи виключно норми Кримінального процесуального кодексу України та цитуючи узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017, при цьому, не вказуючи жодної слідчої (розшукової) дії, що була здійснена під час проведення досудового розслідування.
Окрім того, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, слідчим в ОВС прокуратури м. Києва ОСОБА_7 неодноразово, а саме: 20.07.2017, 21.07.2017, 22.07.2017, 03.10.2018, 05.11.2018 /а.м. 12, 14,16,29,31/ складалися повістки про виклик ОСОБА_1 для участі у проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні, натомість матеріали кримінального провадження не містять жодного підтвердження того, що вказані повістки надсилалися відповідно до ст.ст. 133, 135, 136 КПК України та були отримані адресатом ( ОСОБА_1 ).
Також слід врахувати, що відповідно до повідомлення ОСОБА_1 про злочин від 11.05.2017, останній порушує питання про відкриття кримінального провадження за ст.ст. 365, 397 КК України /а.м. 2/. В свою чергу, до ЄРДР дані внесено тільки за ст. 365 КК України, доводи заявника щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 397 КК України, не проаналізовані та залишились поза увагою слідчого.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v. Bulgaria), пп. 103 et seq.).
Крім того, вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» (Tanrikulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, пп. 104 et seq., ECHR 1999-IV, та «Гюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Отже, слідчий суддя вважає, що винесена слідчим постанова від 30.07.2021 про закриття кримінального провадження, ґрунтується на неповному досудовому розслідуванні та не відповідає практиці Європейського суду з прав людини стосовно проведення ефективного розслідування.
З урахуванням вищенаведених недоліків слідчому необхідно прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів заявника.
Враховуючи вищезазначене, керуючись 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_5 від 30.07.2021 про закриття кримінального провадження № 42017100000000832 від 11.05.2017 - задовольнити.
Постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_5 від 30.07.2021 про закриття кримінального провадження № 42017100000000832 від 11.05.2017 - скасувати.
Копію ухвали слідчого судді та матеріали кримінального провадження направити до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, для продовження проведення досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_3