Справа № 296/108/22
2/296/56/22
заочне
17 серпня 2022 року м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого судді Маслак В.П.,
за участі секретаря судового засідання Репікової З.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Житомира цивільну справу №296/108/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,
До Корольовського районного суду м. Житомира 06 січня 2022 року звернулась із вказаним позовом ОСОБА_1 , в якому просить змінити встановлений рішенням Корольовського районного суду м. Житомира №2-1814/11 від 21 листопада 2011 року року розмір аліментів, які щомісяця стягуються з ОСОБА_2 на її користь на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини заробітку відповідача.
Позивач, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї з ОСОБА_2 народилась друга дитина - дочка ОСОБА_4 , просить визначити розмір аліментів на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частини заробітку відповідача для нормального фізичного та духовного їх розвитку.
Ухвалою судді 17 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено судове засідання (а.с.15-16).
Від представника позивача 30 травня 2022 року та 17 серпня 2022 року до суду надійшли заяви про розгляд справи за відсутності його та позивача, де ОСОБА_5 просить позов задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.22).
Судом вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, однак, відповідач станом на 17 серпня 2022 року не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, не надав доказів на підтвердження своїх заперечень та поважності причин неподання заяв по суті справи.
Враховуючи викладені обставини і те, що у справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, суд згідно ст.280-282 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Встановлено, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира №2-1814/11 від 21 листопада 2011 року вирішено питання щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини заробітку щомісячно, починаючи з 03 лютого 2011 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.7).
З матеріалів справи, зокрема з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_2 і ОСОБА_1 народилась дочка ОСОБА_7 (а.с.9).
Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ч.1 ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно із ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.3 ст.181 СК України).
Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст.182 СК України, так і положень ст.183, 184 СК України.
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Отже, вирішуючи питання щодо стягнення аліментів на користь позивача на утримання малолітніх дітей, суд керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Положеннями ч.1 ст.192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України).
Положення ст.192 СК України лише вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених в ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
При вирішенні питання щодо зміну розміру аліментів суд враховує, що відповідач є особою працездатного віку, доказів, які б свідчили про непрацездатність останнього, відповідач в розпорядження суду не надавав.
Разом з тим, суд враховуючи відсутність судового рішення про стягнення аліментів з відповідача на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачає наявні підстави для призначення аліментів на утримання дитини, а не їх зміни.
Згідно ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, оцінюючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог. Керуючись ст.180-184, 192 СК України, ст.3, 4, 5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, що встановлений рішенням Корольовського районного суду м. Житомира №2-1814/11 від 21 листопада 2011 року та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сиди і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 06 січня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 984 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення, подавши апеляційну скаргу Житомирському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя В. П. Маслак