Справа № 640/27083/20 Суддя першої інстанції: Маруліна Л.О.
11 жовтня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Ткаченко В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Київської обласної прокуратури про визнання протиправними дій,
У листопаді 2020 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Держави України в особі Київської обласної прокуратури про визнання протиправними дій, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Київської обласної прокуратури (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2 код ЄДРПОУ 02909996) пов'язану з відмовою в нарахуванні та виплаті прокурору прокуратури Київської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 ) грошового забезпечення прокурора прокуратури Київської області, з 26.03.2020, в порядку та в розмірах передбачених ч. 2, 3,4 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру»;
- зобов'язати Київську обласну прокуратуру (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2 код ЄДРПОУ 02909996) провести перерахунок грошового забезпечення прокурору прокуратури Київської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 ) з 26.03.2020, в порядку та в розмірах передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру»;
- зобов'язати Київську обласну прокуратуру (01133, м, Київ, бул. Лесі Українки, 27/2 код ЄДРПОУ 02909996) виплачувати грошове забезпечення прокурору прокуратури Київської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 ) з 26.03.2020 року в порядку та в розмірах передбачених ч.ч. 2, 3, 4 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру».
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач - ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Відзив на апеляційну скаргу від Київської обласної прокуратури до суду апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на день вирішення справи по суті суду матеріали справи не містять доказів наявності рішення про успішне проходження ОСОБА_1 атестації, остання, за наявними у справі доказами, станом на 26.03.2020 року перебувала поза штатом Київської обласної прокуратури, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду відсутності у відповідача правових підстав для здійснення позивачу оплати праці у період з 26.03.2020 року у інший спосіб, ніж встановлений пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, що виключає наявність бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах щодо неналежного розрахунку та, відповідно, підстав для зобов'язання здійснити перерахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_1 на підставі статті 81 Закону України "Про прокуратуру".
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в органах прокуратури з 27.07.1992 року, що підтверджується записами у його трудовій книжці. Відомості щодо звільнення останньої з органів прокуратури суду не повідомлено, як і не повідомлено щодо успішного проходження позивачем атестації та переведення до Київської обласної прокуратури.
Згідно з листом Київської обласної прокуратури від 12.10.2020 року №27-299вих20 на запит позивача щодо виплати заробітної плати за період роботи з 03.09.2020 року по 01.10.2020 року та з інших питань, повідомлено наступне:
«Повідомляємо, що розмір посадового окладу Вам встановлено у відповідності по постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури».
Розмір надбавки за вислугу років встановлено у відповідності до Закону України «Про прокуратуру».
Розмір надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи раніше встановлювався у відповідності до наказу прокурора Київської області.
Разом з тим, відповідно до наказу Генерального прокурора від 08.09.2020 року за № 414 «Про день початку роботи обласних прокуратур» 11.09.2020 року визначено днем початку роботи Київської обласної прокуратури. Починаючи із вказаного дня, заробітна плата прокурорам Київської обласної прокуратури нараховується у відповідності до Закону України «Про прокуратуру», згідно ст. 81 якого, надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у структурі заробітної плати прокурорів не передбачена, відповідно і наказ керівника обласної прокуратури на встановлення вказаної надбавки відсутній.
Водночас, надаємо копію табелю обліку робочого часу за вересень 2020 року та розрахунковий листок з розміром нарахованої та виплаченої Вам заробітної плати за вересень поточного року.
Разом з тим, заробітна плата за 01.10.2020 року ще не нараховувалась.».
Згідно з копією розрахункового листа за 2020 рік, згідно з якою позивач перебуває поза штатом, з січня по вересень 2020 року, грошове забезпечення виплачувалося позивачу з урахуванням посадового окладу у відповідності до постанови Кабінет Міністрів України від 31.05.2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури».
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачці грошового забезпечення у невідповідному розмірі протиправним, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції, доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697 (далі - Закон №1697 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік.
Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.
Згідно з частиною дев'ятою статті 81 Закону №1697 фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 7 Закону України від 14.11.2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень.
Разом з цим, відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про оплату праці» (далі також - Закон №108/95-ВР) умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.
Згідно статті 13 зазначеного Закону оплата праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Згідно з частинами першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
За приписами частини другої статті 89 Закону № 1697 функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Офісом Генерального прокурора.
Згідно статті 90 вказаного Закону фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.
Схема посадових окладів працівників прокуратури затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
Як вірно встановлено судом першої інстанції, у спірний період посадовий оклад позивача нараховувався не у відповідності до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», а у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Так, Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 року № 6-р/2020 у справі № 1-223/2018(2840/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення Конституційного Суду України передбачено, що положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
В той же час, Законом України від 19.09.2019 року № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», який набрав чинності 25.09.2019 року та яким запроваджено реформування системи органів прокуратури, частини третя та четверта статті 81 Закону України «Про прокуратуру» викладені у такій редакції: «Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.»
Таким чином, з 25.09.2019 року положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» встановлюють розміри посадових окладів прокурорів окружних та обласних прокуратур.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.
Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.
За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті «Голос України».
Наказом Генерального прокурора від 23.12.2019 року № 351 днем початку роботи Офісу Генерального прокурора визначено 02.01.2020 року.
Наказом Офісу Генерального прокурора від 08.09.2020 року № 414 днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020 року.
З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що 28.12.2019 року проведено реєстраційні дії, згідно з яким назву "Генеральна прокуратура України" змінено на назву "Офіс Генерального прокурора", код ЄДРПОУ залишився незміннім.
Зокрема, відповідно до наказу Генерального прокурора від 08.09.2020 року №414 «Про день початку роботи обласних прокуратур» днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020 року. При цьому прокуратуру Київської області, зокрема, перейменовано в Київську обласну прокуратуру без зміни коду ЄДРПОУ, що свідчить про відсутність ознак ліквідації та реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймав посаду, станом на час звільнення з посади.
Відповідно до матеріалів справи, що також не спростовано позивачкою в апеляційній скарзі, рішення про успішне проходження ОСОБА_1 атестації на час розгляду справи, в тому числі й в суді апеляційної інстанції - відсутнє, станом на 26.03.2020 року перебувала поза штатом Київської обласної прокуратури, отже на останню розповсюджуються приписи пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX.
Варто наголосити, що положення пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX неконституційними не визнавались та є обов'язковими для застосування.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до невідповідності, на переконання позивачки, положень пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX нормам Конституції України, Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та рішенню Конституційного Суду України від 26.03.2020 року № 6-р/2020 у справі № 1-223/2018(2840/18), втім, як зазначено вище положення пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX неконституційними не визнавались та є обов'язковими для застосування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2022 року - без змін.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Я.Б.Глущенко
С.Б.Шелест
Повний текст виготовлено 11 жовтня 2022 року.