П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/5862/22
Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В квітні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ) в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови y призначенні позивачу пенсії за вислугу років згідно із п."а" ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та виплати заборгованості з 28.01.2022 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ призначити з 28.01.2022 року позивачу пенсію за вислугу років згідно із п."а" ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та виплатити заборгованість з 03.02.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що дії відповідача порушують конституційне право на належний соціальний захист та є неправомірними, а рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років незаконним, оскільки саме пільгова вислуга має враховуватися при призначенні пенсій згідно ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.07.2022 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови y призначенні позивачу пенсії за вислугу років згідно із п."а" ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язано ГУ ПФУ повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням окреслених у судовому рішенні висновків та правової оцінки суду. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
З матеріалів справи та судом першої інстанції встановлено, що згідно з Витягом з Наказу Командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 03.11.2021 року №240 припинено (розірвано) контракт про проходження громадянам України військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення: командира роти охорони дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав старшого лейтенанта ОСОБА_1 , звільнивши його наказом командувача Національної гвардії України від 12.10.2021 року №194 о/с відповідно до п.«б» ч.2 ст.26 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з військової служби у запас за станом здоров'я.
Вислуга років станом на 03.11.2021 року становить: час служби в календарному обчисленні - 21 рік 05 місяців 24 дні; час служби в пільговому обчисленні - 31 рік 08 місяців 21 день.
Відповідно до Протоколу за пенсійною справою 1514027565 (НГУ), позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 04.11.2021 року призначено пенсію по інвалідності.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою про призначення пенсії, в якій просив призначити пенсію за вислугу років відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Листом від 18.03.2022 року №4377-2128/С-02/8-1500/22 ГУ ПФУ повідомлено, що пенсія по інвалідності була призначена Головним управлінням відповідно до ст.21 Закону України від 09.04.1992 року №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262) з 04.11.2021 року у розмірі 60% відповідних сум грошового забезпечення. Відповідно до п.«а» ст.12 Закону №2262 пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільненні зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу років 25 календарних років і більше. Оскільки на момент звільнення календарна вислуга складала 21 рік 05 місяців 24 дні, для переходу на пенсію за вислугу років підстав не має. Пенсія призначена та виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості висновку пенсійного органу про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки вказаний висновок базується на хибному тлумаченні та застосуванні норм права, що регулюють спірні правовідносини. Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача з врахуванням дискреційних повноважень органу ПФУ, суд вважав за необхідне зобов'язати останній повторно розглянути заяву позивача.
Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.«а» ч.1 ст.12 Закону України №2262 передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Матеріали справи підтверджують, що позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до ст.21 Закону №2262 з 04.11.2021 року у розмірі 60% відповідних сум грошового забезпечення
При цьому, у випадку призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.«а» ст.12 Закону №2262, позивач отримуватиме пенсію, виходячи з вислуги 20 років - 50 процентів, за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення, що по суті і становить майновий інтерес позивача у спірних правовідносинах.
Частиною 2 ст.17 Закону 2262 визначено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах вказаного Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Згідно п.«б» ст.17 Закону №2262 особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
За змістом ст.17-1 Закону №2262 порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 (далі - Постанова №393), яка визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.
Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 року у справі №295/6301/17, від 10.07.2019 року у справі №1840/3347/18, від 22.08.2019 року у справі №295/7220/16-а, від 30.09.2019 року у справі №360/1432/19 та від 27.03.2020 року у справі №569/727/17, від 23.06.2020 року у справі №750/10827/16-а, від 20.01.2021 року у справі №620/509/19 викладав висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
Водночас, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 року у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 року у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 року у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262 у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Порядком №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 року у справі №480/4241/18.
У вищезазначеній постанові Судова палата сформувала наступні правові висновки: «В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393».
Як вбачається з матеріалів справи, вислуга років позивача, з урахуванням вислуги років на пільгових умовах, становить 31 роки 08 місяці 21 днів.
При цьому, дану інформацію містив витяг з наказу Командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 03.11.2021 року №240, який було надано до відповідача із заявою про призначення пенсії позивачу.
З урахуванням меж апеляційного оскарження, встановлених обставин та правового висновку, наведеного у постанові об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 року у справі 805/3923/18-а та постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 року у справі №480/4241/18, колегія суддів вважає за можливе погодитися з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови листом від 18.03.2022 №4377-2128/С-02/8-1500/22 у призначенні позивачу пенсії за вислугу років згідно із п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Доводи апелянта вищезазначене не спростовують, оскільки сформовані на хибному тлумаченні та застосуванні норм права, що регулюють спірні правовідносини.
Висновки суду першої інстанції в частині встановлених зобов'язальних дій органу ПФУ враховують межі його дискреційних повноважень та позивачем не оскаржені, що має наслідком залишення їх без змін.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.