П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/8128/21
Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Кравця О.О.,
- Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу адвоката Берової Ольги Василівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року по справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
У травні 2021 року (далі - Позивач, ГУ ДПС в Одеській області, Контролюючий орган) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (далі - Відповідач, ОСОБА_1 ) в якому просило суд податковий борг:
- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 500 963, 13 грн.;
- з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 41 732, 75 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що за Відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом, сума якого є узгодженою, однак добровільно несплаченою, а відтак підлягає стягненню в судовому порядку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року по справі № 420/8128/21 позовні вимоги задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 500 963, 13 грн. та з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 41 732, 75 грн..
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Берова О.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає його таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з'ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції повністю та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу сторона зазначає, що підставою для нарахування податкових зобов'язань по сплаті податку на доходи фізичних осіб, який сплачується фізичними особами за результатами річного декларування став Акт № 595/15-32-33-05/ НОМЕР_1 від 16.12.2019 року, складеного за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 з питань декларування отриманих доходів від АТ «ДЕЛЬТА БАНК», своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року (далі - Акт перевірки), на підставі якого Контролюючим органом винесено відповідні податкові повідомлення-рішення (далі - ППР), а саме:
- за № 0004433305 від 30.01.2020 року про збільшення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 215 267, 30 грн., з яких: 172 213, 84 грн. - основний платіж (далі - о/п) та 43 053, 46 грн. - штрафні санкції (далі - ш/с) та нарахована пеня в сумі 285 525, 83 грн.;
- за № 0004453305 від 30.01.2020 року про застосування ш/с на суму 170 грн.;
- за № 0004463305 від 30.01.2020 року про збільшення податкового зобов'язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 17 938, 94 грн., з яких: 14 351, 15 грн. - о/п та 3 587, 79 грн. - ш/с., а також нарахованої пені в сумі 23 793, 81 грн.. Проте, ОСОБА_1 . Акт перевірки не отримував, згоди чи заперечень з його змістом відповідно не висловлював, відмови від підпису не здійснював, також не отримував жодного ППР, що позбавило останнього можливості реалізувати своє право на оскарження нарахованого йому податкового зобов'язання, а тому, на думку апелянта, податкове зобов'язання наразі не є узгодженим.
В основу визначення Контролюючим органом вказаних вище податкових зобов'язань покладаються відомості про нарахування та виплати «ДЕЛЬТА БАНК» у 4 кварталі 2014 року ОСОБА_1 як фізичній особі платнику податків доходу у вигляді додаткового блага, а саме: прощення (анулювання) боргу за кредитним договором № 11119248000 від 16.02.2007 року у розмірі: 957 352, 53 грн., що підтверджується Актом перевірки. Однак, скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки оподаткування прощеного (анульованого) боргу здійснено в умовах відсутності додаткового блага в розумінні податкового законодавства, відсутності фактичного отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі. Таким чином, прощена сума боргу 698 288, 23 грн. не є доходом платника податків, який підлягає оподаткуванню в порядку, визначеному абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, тому у платника податків (Відповідача) відсутнє додаткове благо у такій сумі і відсутній обов'язок сплати платежів, які стягнути оскаржуваним рішенням суду. При цьому, судом першої інстанції не досліджено не лише підстав виникнення та складу суми заборгованості, що визначається як база оподаткування, а й впливу курсової різниці на визначення суми заборгованості в гривневому еквіваленті саме в розмірі: 957 352, 53 грн., не враховано, що не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню заборгованість, яка виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту). Також, судом першої інстанції не було враховано та не взято до уваги, що необхідною умовою самостійної сплати боржником (а не кредитором, як податковим агентом) податків і обов'язкових платежів є повідомлення кредитором платника податку-боржника про анулювання (прощеного) боргу і таке повідомлення має містити точні, дійсні дані, в тому числі відносно суми прощення, а договір/угода про анулювання (прощення) боргу має бути дійсною.
Крім цього, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено ОСОБА_1 про розгляд справи, у зв'язку з чим ОСОБА_1 був позбавлений можливості належним чином захистити свої права та законні інтереси. Інформація в оскаржуваному рішенні про його повідомлення належним чином, про дату і час і місце судового засідання не відповідає дійсності та матеріалам справи. Ухвали про відкриття провадження по справі ОСОБА_1 не отримував як і інших ухвал по справі.
21.09.2021 року на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду надішли доповнення до апеляційної скарги від адвоката Берової О.В. в інтересах ОСОБА_1 та клопотанням про залучення додаткових доказів до матеріалів справи, а саме довідки АТ «ДЕЛЬТА БАНК» № 05-3423296/1 від 25.08.2021 року на підтвердження аргументів скаржника, висловлених в апеляційній скарзі щодо неправомірності визначення суми заборгованості - бази оподаткування, яка є підставою нарахування Контролюючим органом коштів, що заявлені до стягнення по даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є фізичною особою - резидентом та перебуває на податковому обліку в Овідіопольській державній податковій інспекції Чорноморського управління ГУ ДПС в Одеській області як фізична-особа підприємець, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 24).
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності ФОП ОСОБА_1 за КВЕД є:
- 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний);
- 10.84 виробництво прянощів і приправ;
- 46.38 оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками;
- 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення;
- 77.40 лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами;
- 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування;
- 47.91 роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет;
- 47.99 інші види роздрібної торгівлі поза магазинами;
- 47.89 роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами;
- 47.78 роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах;
- 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;
- 47.52 роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах
Місцезнаходження фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_1 .
За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , відповідно до облікових карток, що ведуться органом ДПС, згідно з Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 20.05.2016 року № 751/28881, станом на 15.02.2021 року за суб'єктом господарювання обліковується податковий борг на загальну суму 542 695, 88 грн., з яких:
- 500 963, 13 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування. Зазначений борг виник на підставі ППР (форма «Р») № 0004433305 від 30.01.2020 року на загальну суму 215 267, 30 грн. (о/п - 172 213, 84 грн., ш/с - 43 053, 46 грн.), ППР (форма «ПС») № 0004453305 від 30.01.2020 року про застосування ш/с на суму 170 грн., винесених на підставі Акту перевірки № 595/15-32-33-05/ НОМЕР_1 від 16.12.2019 року, а також нарахованої пені згідно ст. 129 ПК України на суму 285 525, 83 грн. (а.с. з/с 20, 21);
- 41 732, 75 грн. з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування. Вказаний борг виник на підставі ППР (форма «Р») № 0004463305 від 30.01.2020 року на загальну суму 17 938, 94 грн. (о/п - 14 351, 15 грн., ш/с - 3 587, 79 грн.), винесеного на підставі Акту перевірки № 595/15-32-33-05/ НОМЕР_1 від 16.12.2019 року, а також нарахованої пені згідно ст. 129 ПК України на суму 23 793, 81 грн. (а.с. 20).
12.03.2020 року Контролюючим органом було складено податкову вимогу до ОСОБА_1 форми «Ф» за № 20439-53 щодо сплати податкового боргу в сумі 542 695, 88 грн. відповідно до підпункту 59.1 статті 59 ПК України, яка була надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення за його податковою адресою засобами поштового зв'язку: АДРЕСА_1 , проте була повернута відправнику у зв'язку з закінченням строку зберігання, що підтверджується копією листа разом з довідкою Ф20. (а.с. 13-14).
Як вбачається з Довідки-розрахунку заборгованості до бюджету, станом на 15.02.2021 року за ФОП ОСОБА_1 числиться податковий борг в сумі 542 695, 88 грн., з яких:
- 500 963, 13 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (о/п - 14 351, 15 грн., ш/с - 3 587, 79 грн., пеня - 285 525, 83 грн.);
- 41 732, 75 грн. з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (о/п - 172 213, 84 грн., ш/с - 43 053, 46 грн., пеня - 23 793, 81 грн.) (а.с. 8).
Невиконання з боку ОСОБА_1 обов'язку щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки стало підставою для звернення ГУ ДПС в Одеській області до суду з вказаним позовом про стягнення податкового боргу у судовому порядку.
Розглянувши справу по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, який підлягає задоволенню, оскільки податковий борг є узгодженим, проте в добровільному порядку Відповідачем на день розгляду справи не сплачений та складає 500 963, 13 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та 41 732, 75 грн. з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, тому підлягає стягненню.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
За приписами ч. 1 ст. 11 КАС України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Положеннями ч. 10 ст. 171 КАС України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог ст. 126 цього Кодексу.
Якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п'яти днів з дня вручення ухвали (ч. 12 ст. 171 КАС України).
Разом з тим, ч. 1 ст. 174 КАС України зазначено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 року відкрито провадження по справі № 420/8128/21 за позовом ГУ ДПС в Одеській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 29-30).
В цей же день, Одеським окружним адміністративним судом супровідним листом надіслано учасникам справи копію вищевказаної ухвали.
Проте, судом першої інстанції невірно було зазначено в цьому листі прізвище Відповідача та його адреса, на яку надсилається кореспонденція, а саме замість вірного прізвища - « ОСОБА_2 », зазначено - « ОСОБА_3 », а також замість вірної адреси - « АДРЕСА_1 », зазначено - « АДРЕСА_2 » (а.с. 31).
Вказані помилки також були зроблені під час складання рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме невірно було зазначено прізвище отримувача, а також адресу, за якою необхідно доставити кореспонденцію, в даному випадку копію ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 року про відкриття провадження по справі № 420/8128/21 (а.с. 32).
У зв'язку з чим, ухвала суду першої інстанції не була отримана Відповідачем та повернута за зворотною адресою до суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання (а.с. 33). Зазначене також підтверджується відомостями з офіційного сайту УкрПошти за трекингом: 6530009956159.
Інші докази щодо отримання Відповідачем копії ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 року про відкриття провадження по справі № 420/8128/21 або будь-які інші докази на підтвердження обізнаності Відповідача щодо розгляду даної справи у суді, в матеріалах справи відсутні.
Отже, ОСОБА_1 не був повідомлений та обізнаний про розгляд справи № 420/8128/21, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, по якій він виступає в якості Відповідача по справі. В матеріалах справи відсутні докази про належне його сповіщення.
Враховуючи встановлені обставини відсутності належного сповіщення Відповідача про розгляд справи № 420/8128/21 в порядку письмового провадження, ухвалення 19.07.2021 року судом першої інстанції оскаржуваного рішення не відповідає нормам процесуального права.
За таких обставин, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанцій не дотримано вимоги ч. 3 ст. 126 КАС України, оскільки ОСОБА_1 належним чином не повідомлено про розгляд цієї справи, що позбавило його можливості брати участь у розгляді справи у суді першої інстанції, подавати докази, пояснення, заяви та клопотання.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини стосовно повідомлення сторін при вирішенні спору щодо їх прав та обов'язків цивільного характеру. У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2018 року у справі «Созонов та інші проти України» зазначено, що на національні суди покладається обов'язок чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення (параграф 8).
Колегія суддів зауважує, що розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає належних відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як визначено п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Наведені положення процесуального закону, обставини справи щодо неналежного повідомлення учасників справи про розгляд справи свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що за п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.
Разом з тим, щодо суті спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.
Так, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ч. 1 ст. 67 Конституції України).
Підпунктом 14.1 статті 14 ПК України визначені поняття, що у цьому Кодексі вживаються в такому значенні:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1);
- податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1);
- податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (п.п. 14.1.157 п. 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1);
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п. 14.1.175 п. 14.1).
Отже, факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання в установлений законом строк. У свою чергу, невиконання обов'язку щодо сплати узгодженого податкового зобов'язання у встановлений законом строк має наслідком включення такого зобов'язання до податкового боргу платника податків, процедура стягнення якого визначається законом.
Положеннями п. 59.1 ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України).
За приписами п. 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Аналіз вказаної норми свідчить про відсутність обов'язку в контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу. Тобто, в разі коли після направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу збільшується, податкова вимога на збільшену суму податкового боргу не направляється.
Підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення.
Отже, надіслана платнику податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії.
Водночас, податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
У такому випадку право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає в контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня скерування на адресу платника податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податковий борг, і реалізація такого права у часі не обмежена, а право на стягнення новоствореного податкового боргу виникає на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.
Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, сформованими у постановах від 06.02.2018 року по справі № 826/12162/17, від 20.11.2018 року по справі № 804/7638/16 та від 04.12.2018 року по справі № 806/4015/15.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).
Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом на підставі, зокрема, у підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (абз. 1 п. 57.3. ст. 57 ПК України).
За змістом п. 58.1. ст. 58 ПК України визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Як встановлено колегією суддів, предметом позову у даній справі є стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 500 963, 13 грн. та з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 41 732, 75 грн. В свою чергу, заявлена сума стягнення ґрунтується, на наступних податкових повідомлення рішеннях, які позивач вважав узгодженими:
- за № 0004433305 від 30.01.2020 року про збільшення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 215 267, 30 грн., з яких: 172 213, 84 грн. - основний платіж (далі - о/п) та 43 053, 46 грн. - штрафні санкції (далі - ш/с) та нарахована пеня в сумі 285 525, 83 грн.;
- за № 0004453305 від 30.01.2020 року про застосування ш/с на суму 170 грн.;
- за № 0004463305 від 30.01.2020 року про збільшення податкового зобов'язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 17 938, 94 грн., з яких: 14 351, 15 грн. - о/п та 3 587, 79 грн. - ш/с., а також нарахованої пені в сумі 23 793, 81 грн.
Слід зазначити, що в даному випадку предметом доказування є: обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України тощо. При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань не охоплюється предметом цього позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, якими були визначені відповідні зобов'язання, не є предметом дослідження у справі (постанова Верховного Суду від 18 квітня 2019 року по справі № 813/2092/15).
Водночас, як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/19838/21, предметом якої була правомірність податкових повідомлень-рішень від 30.01.2020 року № 0004433305 на загальну суму 215267, 30 грн., № 0004453305 на суму 170 грн. та № 0004463305 на загальну суму 17 938, 94 грн., а також податкової вимоги №20439-53 від 12.03.2020 року..
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року було зупинено провадження у адміністративній справі №420/8128/21 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу до набрання законної сили рішенням суду по справі № 420/19838/21.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року по справі №420/19838/21 позов ОСОБА_1 до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0004463305, 0004433305 від 30 січня 2020 року, податкової вимоги №20439-53 від 12 березня 2020 року задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ГУ ДПС в Одеській області №0004433305 від 30 січня 2020 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ГУ ДПС в Одеській області №0004463305 від 30 січня 2020 року. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ГУ ДПС в Одеській області №20439-53 від 12 березня 2020 року.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року по справі №420/19838/21 залишено без змін.
Таким чином, з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року по справі №420/19838/21, яке набрало законної сили, сума заявленої до стягнення заборгованості не набула характеру узгодженого податкового зобов'язання та не підлягає стягненню в судовому порядку.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Берової Ольги Василівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року по справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС в Одеській області відмовити в повному обсязі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: О.О. Кравець
Суддя: Л.Є. Зуєва