П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/2320/22
Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКМ ТРЕЙДЕР» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СКМ ТРЕЙДЕР» (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУДПС), в якому позивач просив суд: визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладиої/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність ТОВ критеріям ризиковості платника податку від 18 листопада 2021 року №54473 та від 09 грудня 2021 року №57037; зобов'язати ДПС виключити ТОВ з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18 листопада 2021 року №54473 та від 09 грудня 2021 року №57037 податковим органом будь-яким чином обґрунтовані не були, а містять виключно посилання на нормативні положення п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що є додатком до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі КМУ) №1165 від 11.12.2019 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ГУДПС подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову повністю.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.07.2020 року. Видами діяльності позивача є:46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям (основна); 95.24 Ремонт меблів і домашнього начиння; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення.
18.11.2021 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУДПС було прийнято рішення №54473 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.
Підставою віднесення позивача до зазначеної категорії вказано встановлення операцій з придбання товару у суб'єктів господарювання з ознаками ризиковості.
02.12.2021 року ТОВ було направлено до ГУДПС інформацію щодо невідповідності позивача критеріям ризиковості платника податку, в якому (серед іншого) зазначено про власні господарські операції з відповідними контрагентами та надано по таким операціям відповідну документацію. Крім того, позивачем було зазначено, що з огляду на велику кількість первинної документації (податкові накладні, видаткові накладні, рахунки, банківські виписки тощо), а також не зазначення в рішення Комісії від 18.11.2021 року №54473 конкретних назв суб'єктів господарювання з ознаками ризиковості, первинна документація по усіх господарських операція долучена не може бути, однак може бути надана на запит Комісії в будь-який час з моменту отримання підприємством ідентифікуючої інформації, стосовно якого саме підприємства необхідно надати таку інформацію.
Водночас, 09.12.2021 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУДПС, розглянувши пояснення позивача та додаткові докази, подані 06.07.2021 року, прийняла рішення №57037, яким ТОВ на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку було вдруге визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підставою віднесення позивача до зазначеної категорії контролюючим органом знову вказано встановлення операцій з придбання товару у суб'єктів господарювання з ознаками ризиковості.
Винесення вказаних рішень про відповідність ТОВ критеріям ризиковості платника податку і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.
Суд зазначив, що оскаржуване рішення не містить фактичних підстав та обґрунтувань причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, що узгоджується із висновками щодо застосування норм права, викладеними, зокрема, у постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року (справа №640/11321/20).
Також суд зазначив, що в усіх оскаржуваних рішеннях від 18 листопада 2021 року №54473 та від 09 грудня 2021 року №57037 було вказано, що вони прийняті з підстав встановлення контролюючим органом операцій з придбання товару у суб'єктів господарювання з ознаками ризиковості.
Крім того, згідно наданої відповідачем до суду податкової інформації такі підприємства, як ТОВ «Ю.ЕН. ПІ. ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ТРЕНДМАКС ПЛЮС», ТОВ «МАРЕМЕКС», у яких позивач придбавав товар, вже виключені з ризикових платників податків.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.
Так, постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 було затверджено «Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» (далі Порядок), п.1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Крім того, вказаним Порядком затверджено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку), одним з яких передбачено наступний критерій (№8): «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».
Згідно з п.6. Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідачем прийнято рішення, якими з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.
В даних рішеннях зазначено: підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація): п.8 Критеріїв ризиковості платника податку; «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію ПН/РК.
Разом з тим, у вказаному рішенні податковим органом жодним чином не зазначено, яка саме податкова інформація в наявності у відповідача, що стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, в результаті аналізу якої відповідач дійшов висновку про ризиковість здійснення господарської операції позивачем, рівно як і не зазначено відносно якої саме господарської операції відповідач зробив висновок щодо її ризиковості та з яким саме контрагентом. ДПС лише зазначено про встановлення операцій з придбання товару у суб'єктів господарювання з ознаками ризиковості та без жодної деталізації вказаних операцій за суб'єктним та предметним складом.
Наведені обставини мають ґрунтовне значення, оскільки відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Окремо колегія суддів зазначає, що віднесенню платника податку до категорії ризикового повинно передувати здійснення ним конкретної ризикової господарської операції (інформації про яку станом до звернення до суду ДПС не надано), а не загальна інформація податкового органу щодо суб'єкта господарської діяльності.
В контексті зазначеного суд наголошує, що правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків лише чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому (яким) він адресований.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов'язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.
Наведене узгоджується з висновками, визначеними в постанові Верховного Суду від 02 липня 2019 року, по справі №140/2160/18.
З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку про невідповідність оскаржуваних рішень податкового органу критеріям чіткості та зрозумілості, що притаманні акту індивідуальної дії, що, в свою чергу, породжує їх неоднозначне трактування та впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень, що свідчить про протиправність вказаних спірних рішень.
Також, ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, у справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Зазначений принцип на думку суду передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності».
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункту 67).
Колегія суддів наголошує, що відсутність факту зазначення в спірному рішенні ДПС належної інформації, з огляду на яку відповідач дійшов висновку про ризиковість платника податку, свідчить про не дотримання обов'язку ГУДПС діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб, запроваджувати внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність дій ДПС, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності.
З огляду ж на вищевказані мотивування, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на придбання товарів у суб'єктів господарювання з ознаками ризиковості, оскільки сам по собі факт включення контрагентів позивача до переліку ризикових платників податку не може бути самостійною підставою для віднесення і позивача до ризикового платника, оскільки кваліфікуючою ознакою для віднесення суб'єкта до ризикового є саме здійснена ним господарська операція, в якій контрагент є лише одним з складових елементів.
Крім того, колегія суддів зазначає, що за результатом співставлення видів діяльності позивача та товарами, які були придбані, вбачається відповідність придбаного товару виду діяльності, що також спростовує правомірність прийняття відповідачем рішення про віднесення ТОВ до ризикового платника.
Також, 24.05.2022 року від представника ГУДПС надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що рішення від 18 листопада 2021 року №54473 та від 09 грудня 2021 року №57037 про відповідність ТОВ пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку є законними, оскільки податковим органом встановлено, що позивачем за період з 04.01.2021 року по 25.03.2021 року були придбані товари у продавців ТОВ «Ю.ЕН. ПІ. ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ТРЕНДМАКС ПЛЮС», ТОВ «МАРЕМЕКС», ТОВ «ФІДЕЛІТІ-2020», ТОВ «СКАЙТЕХСЕРВІС», ТОВ «ФОРУМ». В свою чергу, позивачем були реалізовані товари на користь покупців ТОВ «ТОКСБЕТ» та ТОВ «ТДК ГРУПП», які включені до реєстру ризикових.
Крім того, ГУДПС було подано суду інформацію (а.с.86 зв.бік-88), з якої вбачається, що ТОВ «Ю.ЕН. ПІ. ТРЕЙДІНГ» 11 серпня 2020 року було виключено зі складу ризикових, ТОВ «ТРЕНДМАКС ПЛЮС» включено до складу ризикових лише 25 травня 2021 року, ТОВ «МАРЕМЕКС» 24 вересня 2021 виключено зі складу ризикових, ТОВ «ФІДЕЛІТІ-2020» 16 квітня 2021 року включено до складу ризикових.
З наведеного вбачається, що в період придбання з 04.01.2021 року по 25.03.2021 року ТОВ відповідного товару у вказаних суб'єктів, такі особи були або вже виключені зі складу ризикових суб'єктів господарювання, або ще не були включені до такого переліку, що беззаперечно виключає можливість визнання ТОВ ризиковим суб'єктом саме з підстав господарських операцій з ризиковими контрагентами.
При цьому, колегія суддів наголошує, що в спірних рішеннях, як підставу для їх прийняття було зазначено саме про придбання товарів у суб'єктів господарювання з ознаками ризиковості, в зв'язку з чим суд зазначає про безпідставність посилання ГУДПС на реалізацію ТОВ товарів на користь покупців ТОВ «ТОКСБЕТ» та ТОВ «ТДК ГРУПП», які включені до реєстру ризикових.
Крім того, положеннями ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ст.4 вказаного бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципах повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Так, матеріали справи містять договори, укладені ТОВ з: ТОВ «Ю.ЕН.ПІ.ТРЕЙДИНГ», ТОВ «АВЕРС ТРЕЙД КОМПАНІ», з ТОВ «МАРЕМЕКС», ТОВ «ТРЕНДМАКС ПЛЮС», ТОВ «ФІДЕЛІТІ-2020», з ТОВ СКАЙТЕХСЕРВИС».
Крім того, ТОВ надано суду видаткові накладні №64 від 25 лютого 2021 року, №97 від 02 березня 2021 року, №117 від 23 березня 2021 року, №124 від 30 березня 2021 року, №5 від 04 січня 2021 року, №26 від 18 січня 2021 року.
Також, на підтвердження фактичної оплати за поставлений товар, ТОВ надано виписку по рахунку АТ «Райффайзен банк» за період з 01 січня 2021 року по 25 березня 2021 року.
При цьому, щодо взаємовідносин з ТОВ «ФОРУМ» ТОВ зазначено, що у згаданий відповідачем період часу (з 04.01.2021 року по 25.03.2021 року) поставок товарів на адресу позивача цим контрагентом не здійснювалось, що підтверджується відповідною довідкою.
Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана позивачем первинна документація (в контексті наявності/відсутності підстав для віднесення ТОВ до ризикового суб'єкта) відповідає вимогам закону за формою, змістом та обсягом (іншого в ході розгляду справи відповідачами не доведено), а тому податковий орган не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відповідність ТОВ критеріям ризиковості платника податку.
Поряд з цим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту, водночас, здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу ґрунтовної реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
З огляду на наведене колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ про визнання протиправними, скасування рішеннь та зобов'язання вчинити дії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо спірних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Федусик А.Г.
Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.