П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/2890/22
Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Зуєвої Л.Є.,
суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
У травні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо проведення з 01.04.2019 року нарахування та виплати пенсії з 01.04.2019 року без урахування 100 відсотків суми підвищення пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплатити пенсію з 01.04.2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №201І-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 25.11.2020 року № 9/1/449, в розмірі 65 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку) з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії.
В обґрунтування позову зазначалось, що відповідачем на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року (справа №400/89/21) було перераховано пенсію позивача, але без врахування суми підвищення до пенсії у розмірі 100 %. Листом від 30.01.2022 року на звернення ОСОБА_1 орган пенсійного забезпечення повідомив, що рішенням суду від 17.03.2021 року по справі №400/89/21 на ГУ ПФУ зобов'язань щодо виплати 100 % суми підвищення не покладалося, тому підстав для нарахування та виплати вказаної складової пенсії не має.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2022 року, ухваленого у письмовому провадженні у м. Миколаїв позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплатити з 01.04.2019 ОСОБА_1 100 % перерахованої з 01.04.2019 суми пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що судом не враховано тієї обставини, що пенсія позивачу була призначена лише з 04 серпня 2018 року, а тому позивач не набув права отримувати підвищення до пенсії у розмірі 100 % з 05 березня 2019 року. Апелянт також зазначає, що підстав для виплати суми підвищення пенсії позивачу у розмірі 100 %, перерахованої з 01.01.2018 року не має у зв'язку із тим, що соціальна виплата на той час не була взагалі йому призначена.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а тому просить у задоволенні апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області відмовити. Позивач зазначає, що при перерахунку пенсії з 01.04.2019 на виконання рішення суду по справі №400/89/21 відповідачем протиправно зменшено відсотковий розмір грошового забезпечення позивача. Після набрання 05.03.2019 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/3858/18 законної сили, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, виникли підстави для виплати пенсії у розмірі 100% перерахованої пенсії.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, якому пенсія призначена відповідно до вимог Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 65 % грошового забезпечення та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 року по справі № 400/89/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 р. на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 25.11.2020 р. № 9/1/449; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 р. на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 25.11.2020 р. № 9/1/449; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення суду від 17.03.2021 року по справі № 400/89/21 перераховано пенсію позивача.
09.02.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виплатити пенсію з 01.04.2019 у розмірі 65% грошового забезпечення та з урахуванням 100% суми підвищення.
Відповідач листом від 30.01.2022 повідомив, що рішенням суду від 17.03.2021 року по справі № 400/89/21 на ГУ ПФУ зобов'язань щодо виплати 100 % суми підвищення пенсії не покладалося. Тому підстави для перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення відсутні.
Вважаючи відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем безпідставно не було вчинено дій щодо нарахування та виплати позивачу суми підвищення до пенсії у розмірі 100 % з 01 квітня 2019 року.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Закон № 2262- XII) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі по тексту - Порядок № 45, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:
з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Згідно з пунктом 6 постанови № 103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема у постанові Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393", а саме пункт 5 викладено в такій редакції: "5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.".
При цьому, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 встановлено, перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
У зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Аналогічної позицій дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 06.08.2019 у зразковій справі № 160/3586/19.
У постанові від 06 липня 2022 року по справі №440/4978/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19.
З огляду на викладене, позивач має право отримувати пенсію на підставі Закону №2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії.
Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідач листом від 30.01.2022 повідомив, що підстави для перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення відсутні.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що будь які обмеження у виплаті підвищеної пенсії колишнього військовослужбовця суперечать приписами Закону № 2262-ХІІ, тому рішення суду першої інстанції про зобов'язання відповідача виплатити з 01.04.2019 ОСОБА_1 100 % перерахованої з 01.04.2019 суми пенсії є законним та скасуванню не підлягає.
Щодо доводів апелянта про правомірність обмеження виплати пенсії позивача з посиланням на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року № 804, колегія суддів зазначає наступне.
14.08.2019 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою встановлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа обіймала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
Між тим, як зазначено вище, строки виплати пенсії врегульовано ст. 51 Закону №2262-ХІІ, а у Кабінету Міністрів України відсутні повноваження щодо встановлення іншого порядку виплати пенсії.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 30.08.2021 року у справі № 520/8675/18, питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям "порядок проведення перерахунку пенсії", тому право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 01.01.2018 року, з урахуванням вже сплачених сум, має визначатися та визначається безпосередньо Законом № 2262-ХІІ, отже входить до сфери дії статті 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і відповідні суми доплати до пенсії за результатом проведення перерахунку слід вважати "майном" у значенні цього положення, оскільки позивач отримав право на вказані суми виплат, яке до прийняття постанови № 804 було передбачено Законом № 2262-ХІІ, отже, невиплата вказаних сум є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.
Отже, обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України, а тому у вказаних правовідносинах підлягає застосуванню ст. 51 Закону № 2262-ХІІ, яка має вищу юридичну силу над приписами постанови Кабінету Міністрів України № 804.
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року у справі № 640/19133/19, яке набрало законної сили 31.03.2020 року: визнано постанову Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» протиправною та нечинною повністю.
Згідно з вищевикладеною позицією Великої Палати Верховного Суду, з урахуванням вимог статті 7 КАС та визнання постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» протиправною та нечинною повністю рішенням суду, яке набрало законної сили, суд у період чинності цієї постанови Кабінету Міністрів України застосовує Закон № 2262-ХІІ, хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Також, колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що суд першої інстанції помилково зазначив, що пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії з 05 березня 2019 року, оскільки судом було зазначено про наявність такого права у пенсіонерів на отримання виплати пенсії у 100% сумі підвищення, однак обраним судом захистом порушеного права позивача у цій справі є зобов'язання відповідача виплатити належні суми не з 05 березня 2019 року, а з 01 квітня 2019 року, що є датою перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем протиправно не здійснено належний обрахунок пенсії позивача в частині суми підвищення до пенсії, а тому рішення суду першої інстанції про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити виплату вказаної суми є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
Колегія суддів наголошує, що у Пенсійного фонду України, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, існує обов'язок здійснювати нарахування, перерахування та виплату пенсії відповідно до вимог діючого пенсійного законодавства України, однак, у цих правовідносинах, відповідач належним чином не виконав покладені на нього обов'язки щодо обрахунку розміру пенсійної виплати.
Апелянтом не надано доказів ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду, які б підтверджували факт належного нарахування та виплати пенсії позивачу, як того вимагає пенсійне законодавство України.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2022 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва
Суддя: М.П. Коваль
Суддя: О.О. Кравець