П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/3320/22
Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби, про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
11 лютого 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило:
визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200023/2 від 23.01.2022;
визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500500/2022/00043.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «УІТАКА» зазначило, що митниця протиправно, незважаючи на наявність усіх документів передбачених ст. 53 МК України, прийняла рішення про коригування митної вартості. Товариство вказало, що визначені відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості обставини, жодним чином не спростовують митної вартості, яка зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування митної вартості.
Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено невідповідність заявленої митної вартості до інформації, яка наявна у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор». Відповідач зазначив, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості. У зв'язку з вищевикладеним Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200023/2 від 23.01.2022.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної митної служби України №UA500500/2022/00043.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застусування судом норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Зокрема, обґрунтовуючи свою позицію, апелянт посилається на доводи, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.
Відповідно п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
ТОВ «УІТАКА», код ЄДРПОУ 34203597, зареєстровано 15.02.2006, номер запису: 15431020000001370.
Відповідно до витягу з ЄДРПОУ, основним видом діяльності ТОВ «УІТАКА» - є 13.94 виробництво канатів, мотузок, шпагату та сіток (а.с.158-159).
20 липня 2018 року між компанією «Sun-King Knitted Belt Product LTD» (Китай) (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «УІТАКА» (покупець) укладений контракт №FQSY-037-P180718E2, за умовами якого відповідно до п. 1.1. покупець купує, а постачальник поставляє покупцю стрічку текстильну власного виробництва відповідно до специфікації або інвойсу (товару), найменування, кількість, ціна та загальна вартість якого вказані у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного контракту. Інвойс може бути специфікацією до даного контракту (а.с. 22-25).
З метою митного оформлення товару - стрічка текстильна з поліестеру декларантом 19.01.2022 до митного поста «ВМО №2 м/п «Одеса-внутрішній» Одеської митниці Державної митної служби України подана митна декларація №UA500500/2022/001748, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною контракту №FQSY-037-P180718E2 від 20 липня 2018 року, та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема:
контракт №FQSY-037-P180718E2 від 20 липня 2018 року;
пакувальний лист б/н від 01.07.2019;
рахунок-фактуру FQSY-038-P190514E2 від 14.05.2019;
коносамент №SZOW19060143 від 01.07.2019;
автотранспортну накладну №597/19 від 09.08.2019;
навантажувальний документ №1028 від 09.08.2019;
сертифікат про походження товару №ССРІТ420 190229223819С3500В12 від 08.07.2019;
митна декларація, за якою відмовлено у випуску товарів №UA500060/2019/024699 від 12.08.2019;
рішення про визначення коду товару згідно УКТЗЕД №КТ- UA500060-0058-2019 від 24.09.2019;
акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500060/2019/024699 від 12.08.2019;
картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00617 від 13.08.2019;
банківські платіжні документи, що стосуються товару №20 від 14.05.2019, №25 від 05.08.2019;
виписка з бухгалтерської документації №632 від 13.08.2019;
прайс-лист виробника товару б/н від 30.04.2019;
висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №0431-іnf від 13.08.2019;
доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 14.05.2019;
договір про надання послуг митного брокера №1004 від 10.04.2021;
акт зняття проб (зразків) товару №024699 від 12.08.2019;
судове рішення у справі №420/2638/20 від 16.06.2020;
копію митної декларації країни відправлення №350220190029511556 від 29.06.2019.
21.01.2022 позивачем отримано повідомлення про надання додаткових документів щодо товару за вказаною МД (а.с.32-33), яким позивачу запропоновано надати додаткові документи відповідно переліку.
21.01.2022 позивачем надіслано митному органу роз'яснення щодо визначених зауважень з наданням копій платіжних доручень №20 від 14.05.2019 та №25 від 05.08.2019 (а.с. 43-45).
Судом встановлено, що на виконання вимог ст. 54 МК України під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, контролюючим органом встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів: UA500500/2022/200023/2 від 23.01.2022, а саме:
1. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо складової митної вартості товару - вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
2. При проведенні перерахунку вартості вказаної в експортній МД вартість товару містить розбіжності з вартістю заявленою у проформі інвойсу №FQSY-038-P190514E2 ВІД 14.05.2019.
3. П. 5.2 контракту передбачена переплата 10% та оплата остаточної суми до прибуття вантажу в порт, однак декларантом не надані банківські документи на оплату.
З метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз мережі Інтернет, баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів є більшим: товар 1 - МД від 17.11.2021 №UA500150/2021/206913 становить 3.52 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 1.18 дол. США/кг).
Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/00004.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що митним органом безпідставно зазначено про відсутність відповідних документів та недостатність наданих позивачем документів для визначення митної вартості за першим (основним) методом. Відповідач під час здійснення контролю митної вартості та приймаючи рішення не довів правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).
Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення..
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом зокрема, у постановах від 23 грудня 2021 року по справі № 200/6508/20-а, від 22 липня 2021 року (справа № 540/1918/20), від 13 лютого 2020 року (справа №812/1325/17), від 11 лютого 2020 року (справа №520/9544/18), від 12 лютого 2019 року (справа №808/1801/18), від 26 червня 2018 року (справа №814/1996/15), від 22 травня 2018 року (справа №808/178/16), від 23 жовтня 2018 року (справа №820/1761/17), в яких зазначено, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Матеріали справи підтверджують, що обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної позивачем митної вартості товару заявленому у спірному випадку до декларування, апелянт послався на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності.
Щодо доводів митного органу про не зазначення в заявленій ціні за товар витрат по пакуванню, робіт по пакуванню товару.
Враховуючи зміст п. 2.2 зовнішньоекономічного контракту №FQSY-037-P180718E2 від 20 липня 2018 року з врахуванням наявного в матеріалах справи доповнення №2 від 14.05.2019, то вартість упаковки включено у вартість товару (а.с. 22, 26).
Крім того, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, затвердженого наказом Мінфіну України від 20.09.2012 № 1011, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі "37. Процедура" митної декларації має бути зазначено "ZZ32", в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої позивачем, зазначено "ZZ00" (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором (а.с. 19).
На підставі викладеного, суд дійшов вірного висновку, що вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.
Щодо доводів про наявність розбіжностей вартості товару в експортній МД (а.с. 42) та інвойсі від 14.05.2019 (а.с. 34), то матеріали справи не підтверджують їх наявність.
Слід зазначити, що вказані документи містять одинакові зазначення загальної вартості: стрічки текстильної - 23604,00 дол. США, храпового механізму - 706,00 дол. США, крюків - 383,30 дол.США.
Єдина відмінність - це зазначення в експортній МД загальної кількості крюків 1700 шт та їх середньої вартості - 0,2255 дол.США, зазначення в інвойсі від 14.05.2019 кількості крюків: 1000 шт 35мм вартістю 0,146 дол.США, 700 шт 50мм вартістю 0,339 дол.США, що жодним чином не вплинуло на визначення їх сукупної кількості 1700 шт та загальної вартості 383,30 дол.США.
Судова колегія погоджується з доводами позивача, що МД країни відправлення є додатковим документом, який з врахуванням чіткої та однозначної інформації щодо вартості товару в поданих позивачем документах згідно вимог ч.2 ст. 53 МК України не міг слугувати підставою для коригування заявленої ТОВ «УІТАКА» митної вартості товару.
Суд першої інстанції правильно відхилив посилання у спірному рішенні на ненадання позивачем банківських платіжних документів.
Колегія суддів звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв'язку з чим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю.
До того ж, відповідно матеріалів справи, ТОВ «Уітака» надало 21.01.2022 митному органу платіжні документи №20 від 14.05.2019 та №25 від 05.08.2019, які підтверджують повну сплату за товар по Контракту № FQSY-037-Р180718Е2 від 20.07.2018 із зазначенням номеру інвойсу FQSY-038-P190514E2 від 14.05.2019 (а.с. 43-45).
Надані позивачем документи в цілому кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Щодо застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, то відповідно до положень Митного кодексу України це можливо лише у разі, коли митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач визначив митну вартість товару позивача за шостим (резервним) методом (стаття 64 МК України).
Колегія суддів констатує, що з обсягу встановлених судом першої інстанції обставин випливає, що, наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Колегія суддів звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02 березня 2021 року у справі № 380/842/20, від 12 липня 2022 року у справі № 814/2172/16, відповідно до яких формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
З оскаржуваного рішення вбачається, що в якості джерела інформації стосовно визначення митної вартості обрано стосовно:
товару 1 - МД від 17.11.2021 №UA500150/2021/206913.
Разом з тим, відповідачем не надано суду для дослідження вищезазначену митну декларацію, в зв'язку з чим неможливо порівняти умови поставки товару, код та країну походження товару тощо.
Судова колегія зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), що само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів.
За таких обставин, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.
Вищевказане свідчить, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не спростовані митним органом, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів № №UA500500/2022/200023/2 від 23.01.2022.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Оскільки ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022 апелянту відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення по справі, судовий збір у розмірі 2 981,97 грн підлягає стягненню з апелянта.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 06 квітня 2022 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року - залишити без змін.
Стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП: 44005631) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 981,97 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят одну ) грн (дев'яносто сім) коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: К.В. Кравченко